Рішення Верховного Суду щодо неможливості переселенцям голосувати на місцевих виборах актуалізує необхідність розгляду законопроектів про виборчі права внутрішньо переміщених осіб. Без зміни законодавства реалізувати ці права в нинішніх умовах неможливо.
Верховний суд оприлюднив рішення у справі щодо поновлення виборчих прав позивачки-ВПО, яка ще наприкінці 2016 року намагалася в судовому порядку відновити своє право голосувати за місцем фактичного проживання в новій громаді. Спочатку Луцький міськрайонний суд Волинської області постановою від 19 грудня 2016 р. її позов задовольнив. Проте Львівський апеляційний адміністративний суд постановою від 30 березня 2017 року скасував цю постанову та відмовив у задоволенні позовних вимог.
Згідно з рішенням Верховного суду, реєстрація місця проживання внутрішньо переміщеної особи є тимчасовою та не є підставою для участі на місцевих виборах. Таке право є лише у тих громадян України, які постійно проживають на відповідній території та мають реєстрацію постійного місця проживання на території відповідного села, селища, міста. Про це також повідомляється на сайті Верховного суду, який розглянув в касаційному порядку адміністративну справу за позовом до Відділу ведення Державного реєстру виборців про поновлення виборчих прав.
«В умовах, коли 1,5 мільйони внутрішньо переміщених осіб п’ятий рік змушені проживати не за місцем своєї реєстрації, держава має знайти механізм визнання цих людей повноправними членами приймаючих громад», – вважає Тетяна Дурнєва, виконавча директорка ГО «Громадський холдинг «ГРУПА ВПЛИВУ».
Резолюція Парламентської асамблеї Ради Європи “Про гуманітарні наслідки війни в Україні”, що була прийнята 23 січня 2018 року, рекомендує Україні створити механізми забезпечення права голосувати внутрішньо переміщеним особам на всіх виборах, у тому числі на місцевому рівні.
Наразі в Європейському суді з прав людини на розгляді дві справи з цього питання.
«Чого чекають народні депутати? Люди інтегрувалися в нові громади, але вони відчувають себе дискримінованими, коли не можуть обирати місцеву влади за місцем свого фактичного проживання. Без зміни законодавства, без розгляду законопроекту №6240 принципових зрушень щодо виборчих прав ВПО не буде», – додає Тетяна Дурнєва.
«Я вже давно обрала Луцьк як місто, в якому хочу жити. Моя дитина тут зростає, і я хочу, щоб ми мали такі самі права, як інші мешканці Луцька. Ми залишаємось тут і не плануємо повертатися чи переїжджати», – говорить Юлія Лементар, яка покинула Алчевськ у 2014 році, а в 2016 почала захищати свої виборчі права в суді.
Нагадаємо, позивачка Юлія Лементар просила визнати незаконним рішення про відмову в задоволенні заяви про зміну виборчої адреси у Державному реєстрі виборців, зобов’язати відповідача внести такі дані згідно з відомостями про її місцезнаходження, що вказані у довідці внутрішньо переміщеної особи.
Апеляційний суд, скасувавши рішення суду першої інстанції, ухвалив постанову про відмову в задоволенні позовних вимог.
Верховний Суд погодився з рішенням апеляційного суду з тих підстав, що право голосу на виборах депутатів міської ради, виборах міського голови мають громадяни України, які мають право голосу відповідно до ст. 70 Конституції України, належать до відповідної територіальної громади та проживають у межах відповідного виборчого округу.
Виборча адреса виборця визначається за зареєстрованим місцем проживання та адресою житла виборця відповідно до Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні». Водночас зареєстроване місце проживання не повинно бути тимчасовим, – вважає Верховний Суд.
27 березня 2017 року у Верховній Раді був зареєстрований законопроект №6240 «Про забезпечення доступу до виборчих прав внутрішньо переміщених осіб та інших мобільних всередині країни громадян». Законодавчі зміни були розроблені та запропоновані народним депутатам експертами провідних громадських організацій, які займаються питаннями реформування виборчого законодавства, а також тими, що опікуються правами внутрішньо переміщених осіб (ГО «Громадський холдинг «ГРУПА ВПЛИВУ», Громадянська мережа ОПОРА, Міжнародна фундація виборчих систем IFES та інші).
Законопроектом передбачається, що виборець отримає можливість звернутися із мотивованою заявою до органу ведення Державного реєстру виборців щодо визначення його нової виборчої адреси на підставі документу, який підтверджує його фактичне проживання – незалежно від зареєстрованого місця проживання.
В разі прийняття законодавчих змін, виборчі права внутрішньо переміщених осіб будуть належним чином захищені. Ця можливість стосуватиметься також інших мобільних всередині країни громадян, зокрема, трудових мігрантів, що сприятиме зниженню рівня конфліктності в суспільстві та підвищенню рівня участі громадян в голосуванні на виборах всіх рівнів.
