Події, які відбуваються в країні після 2014 року, значно змінюють політичні, соціальні реалії, в яких живе Запорізька область. Опинившись майже на лінії конфлікту, перебуваючи під загрозою нападу зі сторони Азовського моря, мешканці та влада намагаються впроваджувати державні реформи, долати безпекові ризики, змінюватись адміністративно та ментально. Однак поєднання бізнесу і влади стримує демократичний розвиток в регіоні, створює корупційні ризики та небезпеки для відкату реформ.

Заводські ради на Запоріжжі

Запорізька область – промисловий регіон, один з флагманів металургії та енергетики України. В області розташовано унікальні виробництва, такі як титано-магнієвий комбінат, завод з виробництва графітованих електродів, трансформаторний завод, виробництво авіадвигунів та багато інших. Такі виробництва у період приватизації стали джерелом формування великого капіталу. Вони зараз знаходяться під впливом найпотужніших  національних та регіональних фінансово-промислових груп, які визначають не тільки економіку, але й політику регіону.

Керівники великих підприємств та їх реальні власники просувають у владу регіону та міст лояльних або підконтрольних депутатів та депутаток, формуючи таким чином виконкоми та ради міст та районів області. В свою чергу, виборці та виборчині Запоріжжя часто орієнтуються на політичні погляди власників заводів та підприємств, які забезпечують робочі місця і стабільну заробітну плату. До прикладу, у складі найбільшої фракції Запорізької міської ради “Опозиційний блок”, на момент обрання, половину складали працівники металургійного гіганту “Запоріжсталь” або пов’язаних з ним підприємств, а друга за кількістю депутатів фракція “Нова політика”, сформована з депутатів (чоловіків), які є працівниками ПАТ «Мотор Січ». Наразі дехто з депутатів вже керує комунальними підприємствами міста.

Підкріплене медіа ресурсом злиття бізнесу та влади значно підвищує ризики виникнення конфлікту інтересів, політичної та економічної корупції. Такий стан справ підтверджується корупційними скандалами навколо розподілу землі та тендерних закупівель. Загалом, упродовж 2018 року за даними прокуратури області складено 332 адміністративні протоколи щодо корупційних дій, в той час як у 2017 році – 226.

Така ситуація у владі та фокус на великих підприємствах, прояви корупції та недостатня прозорість влади стримують розвиток малого та середнього підприємництва. Це підтверджує і передостання позиція регіону у Regional Doing Business-2018 і доволі низькі рейтинги області за показником Розвиток малого та середнього підприємництва (Моніторинг соціально-економічного розвитку регіонів за 2017 рік). За результатами рейтингу Regional Doing Business-2018 підприємці відчувають складнощі у одержані дозволів на будівництво та оформленні земельних ділянок, недостатньому розвитку електронних сервісів. В той же час, одним із найбільших викликів, який об’єднує як малі, так і великі підприємства, є відтік кваліфікованих кадрів на заробітки в країни Європи. Працедавці шукають можливостей залишити людей на підприємствах області. Але конкурувати із зарплатами, які пропонують закордоном, місцевому бізнесу вкрай важко.

Запорізькі трансформації: гендер та громадський сектор

Результати виборів 2014-2015 року демонструють підвищення рівня політичної конкуренції в Запорізькій області. Тільки у декількох районних та міських радах політична партія “Опозиційний блок” отримала більше 50 % мандатів. У переважній більшості рад у владі відсутня політична монополія однієї політичної сили, а на виборах селищних рад здебільшого перемагають самовисуванці. Під час місцевих виборів 2015 року політичні партії включили у виборчі списки жінок в межах встановленої квоти, водночас кількість обраних жінок у міських та Запорізькій обласній раді залишається значно меншою од встановленої законом третини. За результатами місцевих виборів 2015 року тільки у Бердянській міській раді 33 % жінок, в інших місцевих радах міст обласного значення жінки були у суттєвій меншості.

Жодна жінка із Запорізької області не стала народною депутаткою за мажоритарною системою. Лише кожну п’яту об’єднану громаду та два міста з чотирнадцяти очолює жінка. Така ситуація є наслідком суспільних стереотипів, нестачі фінансового ресурсу, домінуванні в області підприємств промисловості, на яких традиційно керівні посади займають чоловіки. Процеси впровадження стандартів гендерної рівності на рівні місцевої влади все ще залежать від державного регулювання та підтримки міжнародних організацій.

Як місцеві, так і національні недержавні організації намагаються підсилити рівень участі громадян та громадянок у демократичному процесі, посилюючи спроможність вразливих груп. Новим поштовхом для розвитку організацій громадянського суспільства стали події Революції гідності та військова агресія Росії. Перед зовнішньою загрозою суспільство стало більш консолідованим, утворилися нові громадські організації, які підтримували військових та внутрішньо переміщених осіб, виник потужний волонтерський рух. Учасники АТО створюють ветеранські об’єднання та мають представників у місцевих радах. Однак внутрішньо переміщені особи (близько 55 тисяч) на сьогодні майже виключені з політичного процесу на місцевому рівні.

Перспективи для регіону

Поточна ситуація ставить великі виклики перед спільнотами Запорізької області. Серед них і пошук порозуміння у світоглядах, і технічна, технологічна модернізація, підвищення рівня життя людей, запобігання безпекових ризиків та протидія зовнішньому впливу. Підгрунтям цього може стати широке залучення громадян та громадянок до суспільного діалогу, політичний плюралізм, винесення на порядок денний підвищення рівня відкритості та прозорості влади як основи для подолання проявів корупції та розвитку демократичних процесів.

Анастасія Перепелиця (Програма “Радник з питань ВПО”). Стаття написана в рамках дослідження регіональних особливостей доброчесності та інклюзивності демократичних процесів

Фото – будівля Запорізької облдержадміністрації та обласної ради (Вікіпедія)