Айвазовська – Громадський холдинг "ГРУПА ВПЛИВУ"
Skip navigation

Tag ArchiveАйвазовська

Виборчий кодекс, за який 19 грудня проголосували 330 народних депутатів, включає прогресивні норми щодо виборчих прав ВПО та мобільних всередині країни громадян.

Більше чотирьох років внутрішньо переміщені особи відстоювали своє право брати участь у місцевих виборах за новим місцем проживання. Багаторічна боротьба за виборчі права мобільних всередині країни громадян завершилась перемогою. Про це сьогодні, 23 грудня, на прес-конференції заявила Тетяна Дурнєва, виконавча директорка Громадського холдингу “ГРУПА ВПЛИВУ”.

Прикінцеві та перехідні положення Виборчого кодексу вносять зміни до Закону України “Про Державний реєстр виборців”, зокрема в частині визначення виборчої адреси, яка може тепер не співпадати з адресою зареєстрованого місця проживання.  Стаття 8 Закону “Про Державний реєстр виборців” доповнена новою частиною, згідно якої за мотивованим зверненням виборця орган ведення Реєстру може визначити іншу виборчу адресу виборця, аніж визначену відповідно до зареєстрованого місця проживання. Для зміни виборчої адреси виборцю потрібно буде надати один з документів, що підтверджує фактичне проживання: довідку про взяття на облік ВПО, договір оренди житла, свідоцтво про ведення підприємницької діяльності або про право власності на житло, документ, що засвідчує перебування виборця у шлюбі, родинних відносинах або догляд за особою, місце проживання якої зареєстроване відповідно до Закону України «Про  свободу пересування та вільний  вибір місця проживання».

“Ці прогресивні зміни дозволять виборцям, які проживають не за місцем реєстрації, належним чином мати доступ до реалізації виборчих прав на всіх типах виборів, як загальнодержавних, так і місцевих”, – коментує Тетяна Дурнєва, виконавча директорка Громадського холдингу “ГРУПА ВПЛИВУ”. Приємно, що нарешті ми отримали такі довгоочікувані позитивні результати. Всі ці роки мені було дивно, чому за конституційне право потрібно так довго та важко боротися. Але дійсно, мрії збуваються тоді, коли до них системно прямують, об’єднуючи зусилля. Я вдячна всім, хто підтримував нас, хто вірив і не дав опустити руки. Без регіональних, національних та міжнародних партнерів цієї перемоги не було б, адже до захисту виборчих прав долучились всі – від самих переселенців, розселених по всій Україні до Ради Європи та ООН”, – додала Тетяна Дурнєва.

За даними Мінсоцполітики в Україні офіційно зареєстровано 1,4 млн внутрішньо переміщених осіб, а за даними дослідження Центру прав людини ZMINA, ще 3,3 млн громадян у віці старше 18 років проживають не за місцем реєстрації. Всі ці люди не могли голосувати на місцевих виборах за місцем їхнього фактичного проживання.

Громадський холдинг «ГРУПА ВПЛИВУ» за підтримки Міжнародної фундації виборчих систем (IFES) координував багаторічну загальнонаціональну кампанію «Кожен голос впливає», організувавши самих переселенців для захисту їхніх прав, залучивши до боротьби правозахисні громадські організації, органи місцевого самоврядування, які неодноразово приймали рішення місцевих рад про необхідність надання переселенцям право обирати за місцем проживання та міжнародні організації, які системно через резолюції та рекомендації мотивували Україну захистити виборчі права ВПО.

“Виборче право, як невід’ємна частина загальних прав людини, не може обмежуватись штучно місцем реєстрації, штампом у паспорті, тому нововведення в Кодексі рухають нас до прогресивної частини людства і подалі від радянської ментальності”, – вважає  Ольга Айвазовська, голова правління Громадянської мережі ОПОРА.

“IFES Україна вітає всіх українців із цією важливою подією для демократичного прогресу країни. Тепер дуже важливо зосередити увагу на імплементації положень Кодексу та донесенні його положень до виборців, особливо внутрішньо переміщених осіб та інших мобільних всередині країни категорій громадян, щоб вони змогли скористатись своїм виборчим правом в тих громадах, де вони проживають, платять податки та з якими пов’язують своє майбутнє. IFES Україна готова підтримувати зусилля Центральної Виборчої Комісії та організацій громадянського суспільства в цьому”, – додав Роман Любченко, директор програм Міжнародної фундації виборчих систем, IFES Україна.

Законодавчі зміни були розроблені ще у 2017 році експертами Громадського холдингу «ГРУПА ВПЛИВУ», Громадянської мережі ОПОРА, Міжнародної фундації виборчих систем (IFES), народними депутатами України, із залученням представників громадських організацій «Донбас СОС», «Центр інформації про права людини», «Крим СОС», благодійних організацій «Право на захист» та «Восток-COC». До обговорення проєкту долучалися члени міжвідомчої Робочої групи з удосконалення законодавства у сфері прав людини внутрішньо переміщених осіб при Міністерстві з питань тимчасово окупованих територій та ВПО (включаючи представників Агентства ООН у справах біженців та Ради Європи). 

***
Відеозапис прес-конференції

В Україні не створені передумови для залучення максимально можливої кількості виборців у процес голосування. Про причини цього говорили учасники круглого столу «#КоженГолосВпливає: бар’єри на шляху до виборчих скриньок», який відбувся 27 березня 2019 року.

Як відомо, ЦВК в межах своїх повноважень, спробувала максимально спросити окремі процедури участі у голосуванні для виборців з тимчасово окупованих територій. Проте, питання участі у волевиявленні на парламентських та місцевих виборах для кількох мільйонів громадян України досі залишається невирішеним.

На думку учасників круглого столу, головні бар’єри для волевиявлення українських виборців, які український парламент спільно з ЦВК можуть змінити:

– недосконале законодавство в частині визначення виборчої адреси;
– необхідність надавати документи, що обґрунтовують зміну місця голосування;
– обмежена можливість для подачі заяви про зміни місця голосування для людей з інвалідністю;
– необхідність подавати заяву про зміну місця голосування тільки за місцем знаходження в день виборів або за зареєстрованим місцем проживання;
– відсутність можливості подати заяву про зміну місця голосування одночасно на повторне голосування (у разі призначення другого туру виборів);
– прив’язка виборчої адреси до зареєстрованого місця проживання;
– відсутність можливості подати заяву про зміну місця голосування онлайн;
– недостатня інформаційно-просвітницька робота органів влади.

За словами адвокаційної менеджерки ГО «ZMINA. Центр прав людини» Альони Луньової, за даними загальнонаціонального дослідження «Громадяни України, що живуть не за місцем реєстрації: їхня кількість та проблеми», в Україні щонайменше 12% дорослого населення проживають не за місцем реєстрації, що приблизно становить 3,3 млн громадян України. «Сьогодні вкрай важливим є реформування системи реєстрації місця проживання, перетворення її на зручну та прозору систему», – наголосила вона.

Координаторка проекту «Адвокація, захист та правова допомога внутрішньо переміщеним особам» БФ «Право на захист» Марія Алексєєнко озвучила результати опитування щодо настроїв виборців, які мешкають на тимчасово окупованих територіях, проведеного фондом у січні цього року на п’яти контрольних пунктах в’їзду-виїзду. «Наші запитання  стосувалося обізнаності про можливість голосувати на президентських виборах, а також бажання реалізувати це право, – розповіла Одінцова. – Результати виявилися дуже красномовними. 39% опитаних знали, що можуть голосувати на виборах 31 березня. Але тільки 26% висловили бажання скористатись цим правом».

Координаторка телефонної «Гарячої лінії» ГО «Донбас SOS» Віолетта Артемчук розповіла про найпопулярніші питання, з якими звертаються до них у контексті реалізації виборчих прав. «Загалом питання стосувалися процедури зміни місця голосування та загального алгоритму дій виборця-ВПО: як проголосувати, що для цього потрібно зробити? – найчастіше питали наших операторів, – розповіла вона. – Крім того висловлювалися побажання надавати й розміщувати більше інформації про можливість участі в виборах на телеканалах у соціальних роликах, на білбордах та сіті-лайтах, інформувати про це по радіо…»

Це – тенденції президентської виборчої кампанії. А загалом, як відзначалося, в Україні на постійній основі не врегульовано питання голосування мобільних груп громадян на виборах до ВР (у одномандатних округах) та на місцевих виборах. На цьому наголосив Гарольд Джепсен, старший міжнародний радник Міжнародної фундації виборчих систем (IFES). За його словами, декілька мільйонів українців не мають права голосу на місцевих виборах, а також обирають лише половину складу парламенту. «Українська влада має поважати взяті на себе міжнародні зобов’язання та забезпечити реалізацію виборчих прав ВПО та інших мобільних всередині країни громадян не тільки на папері, але й створювати умови для цієї практики, – сказав він. – Міжнародна фундація виборчих систем закликає українських законодавців усунути юридичні та практичні бар’єри для участі у виборах ВПО та інших мобільних всередині країни громадян, та невідкладно розглянути та ухвалити законопроект №6240».

За словами виконавчої директорки Громадського холдингу «ГРУПА ВПЛИВУ» Тетяни Дурнєвої, саме сьогодні – друга річниця реєстрації законопроекту №6240 у Верховній Раді. «Нас, розробників цього документу, дуже втішає той факт, що в січні законопроект нарешті розглянув Комітету ВР з питань правової політики й рекомендував депутатам в сесійній залі визначитися шляхом голосування, – сказала вона. – Отже, потрібно йти далі й не ситуативно вирішувати питання участі мобільних груп громадян час від часу у тих чи інших виборах, а надати всім громадянам однакові права, так як це задекларовано в Конституції».

У свою чергу голова правління Громадянської мережі ОПОРА Ольга Айвазовська відзначила активність ВПО щодо тимчасової зміни місця голосування без зміни виборчої адреси на президентських виборах. На її думку, це свідчить про їхню неймовірну політичну волю – брати участь у політичному житті країни. «У нас залишилось обмаль часу, щоб законодавчо забезпечити конституційні та громадянські права ВПО повною мірою, аби вони змогли проголосувати на найближчих парламентських перегонах», – наголосила Ольга Айвазовська.

Захід організовано Громадською організацією “Громадський холдинг “ГРУПА ВПЛИВУ” в рамках проектів «Відповідальна та підзвітна політика в Україні» та «Зміцнення законодавчих та виборчих процесів шляхом посилення громадської участі та надання технічної допомоги», які здійснюються Міжнародною фундацією виборчих систем (IFES) за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) та британської допомоги від уряду Великої Британії.
Сюжет телеканалу ZIK від 1-го лютого 2019 р. Коментарі й роз’яснення: Олександр Стельмах (керівник служби розпорядника ДРВ), Ольга Айвазовська (координаторка Громадянської мережі ОПОРА), Тетяна Дурнєва (виконавча директорка Громадського холдингу “ГРУПА ВПЛИВУ”), Георгій Тука (заступник міністра з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб України).
Уже за півроку, 31 березня 2019-го, в Україні відбудуться вибори президента, ще через шість місяців, 27 жовтня, українці обиратимуть парламент.

За законодавством, виборча адреса прив’язана до зареєстрованого місця проживання. Утім, можна змінити місце голосування на загальнонаціональних перегонах, якщо в день волевиявлення громадянин перебуватиме не там, де зареєс­трований. В Україні велика кількість мобільного населення, яке живе не за «пропискою». Наприклад, внутрішніх трудових мігрантів, за даними Міжнародної організації з міграції, близько 1,6 млн. Крім того, офіційно зареєстровано майже 1,5 млн переселенців із Донбасу та Криму.

Згідно з результатами дослідження Національної системи моніторингу «Ситуація з ВПО» станом на червень 41% переселенців мали намір голосувати на наступних президентських та парламентських виборах в Україні, 33% не збираються цього робити. Найпоширенішою причиною відмови є переконання, що внутрішньо переміщені особи (ВПО) позбавлені права голосу (31%). Більше ніж половина опитаних (60%) не знає, як голосувати на новому місці проживання, 38% обізнані з цією процедурою.

Загалом же, згідно з дослідженням аналітичного центру CEDOS за 2016 рік, від 15% до 30% українців мешкають не там, де зареєстровані. Якщо вони мають намір проголосувати на майбутніх виборах, то повинні подбати про свою присутність у списках на тих дільницях, де їм зручно це робити. Адресу потрібної дільниці можна знайти на сайті Державного реєстру виборців (ДРВ). Потім слід звернутися до найближчого органу ведення ДРВ із паспортом і написати заяву про тимчасову зміну місця голосування без зміни виборчої адреси. Зазвичай працівники цих органів допомагають заповнити документи та знайти номер відповідної дільниці.

До заяви обов’язково додається документ, який є підставою для зміни місця голосування: довідка з місця навчання, роботи, підтвердження права власності на житло, договір оренди, довідка ВПО — перелік не є вичерпним. Для кримських переселенців цю процедуру спростили ще перед виборами 2014-го: Центральна виборча комісія ухвалила постанову, за якою виборці з Криму та Севастополя могли не додавати до заяви жодних документів, достатньо було показати паспорт із відповідною реєстрацією. За даними ЦВК, 2014-го на президентських виборах 171 тис. осіб змінила місце голосування, із них лише 6 тис. були кримчанами. На парламентських перегонах того самого року 190 тис. українців скористалися цією можливістю, із них 3,6 тис. кримчан і майже 33 тис. мешканців Донбасу — не тільки переселенці з окупованої його частини, а й жителі підконтрольних територій.

Водночас наступного року громадяни з виборчою адресою на окупованому Донбасі також зможуть змінювати місце голосування без довідок: 5 вересня ЦВК дала їм таку можливість. «Але є один момент: наразі ще немає відповідного указу президента про затвердження меж та переліку районів, міст, селищ і сіл, частин їхніх територій, тимчасово окупованих у Донецькій та Луганській областях, про який ідеться у відповідній постанові ЦВК № 129. Якщо до початку виборчого процесу такого документа не буде, то можна буде, як і раніше, принести довідку про взяття на облік ВПО. Або, можливо, будуть ще якісь зміни, які максимально спростять голосування для виборців, що мають виборчу адресу на тимчасово окупованій території», — пояснила Тетяна Дурнєва, керівниця Громадського холдингу «ГРУПА ВПЛИВУ».

Заяву для зміни місця голосування можна подавати від початку виборчого процесу (для майбутніх президентських виборів це орієнтовно 31 грудня) і не пізніше як за п’ять днів до дня голосування. Краще робити це не в останній момент, щоб не потрапити в чергу. Органи ведення ДРВ складають попередні списки виборців і виготовляють іменні запрошення, які кожен отримує за кілька днів до виборів. Також дільнична виборча комісія надає для ознайомлення списки у своєму приміщенні: кожен може прийти, знайти себе там, перевірити, чи правильно внесено його дані. «Залежно від виборів списки тих, хто голосуватиме, є на дільницях або не пізніше як за вісім, або не пізніше як за 20 днів до дня голосування. Рекомендуємо не відкладати на останній момент ані звернення до органу ДРВ щодо зміни місця голосування, ані перевірку себе в списках виборців», — зазначає Дурнєва.

А ще, нагадує вона, є спеціальні виборчі дільниці, які утворюються в стаціонарних лікувальних закладах, установах виконання покарань, слідчих ізоляторах, на суднах, які перебувають у день голосування у плаванні, на полярні станції України та в інших місцях тимчасового перебування виборців з обмеженими можливостями пересування. Виборчою адресою військовослужбовця строкової служби є адреса дислокації військової частини. У день виборів їм надається відпустка не менш ніж на чотири години. Українці, які цього дня перебувають в іншій країні, голосують на дільницях закордонних дипломатичних установ нашої держави.

Підкреслимо, що місце голосування можна змінити лише для конкретного дня виборів. Якщо ж виникає потреба проголосувати ще раз, наприклад, за президента в другому турі, то треба звернутися до органу ведення ДРВ повторно. А вже зміна виборчої адреси є підставою для постійного прикріплення виборця до конкретної дільниці на всіх видах перегонів: як загальноукраїнських, так і місцевих. Змінити виборчу адресу можна тільки змінивши зареєстроване місце проживання. Відтак громадянин зможе брати участь у місцевих виборах у новій громаді та голосувати за народного депутата від округу. Саме цих прав, за нинішнім законодавством, поз­бавлені мобільні громадяни, які постійно проживають не там, де зареєстровані, а також внутрішньо переміщені особи. Багато переселенців уже понад чотири роки мешкають у нових громадах, однак не можуть брати участь у місцевих виборах. Довідка ВПО не є підставою для зміни виборчої адреси, а для реєстрації в новому місці треба, наприклад, купити там нерухомість, більшість не може собі цього дозволити. Для вирішення такої проблеми експерти Громадянської мережі «ОПОРА», Громадського холдингу «ГРУПА ВПЛИВУ», Міжнародної фундації виборчих систем та інших правозахисних організацій розробили законопроект № 6240 «Про забезпечення доступу до виборчих прав внутрішньо переміщених осіб та інших мобільних всередині країни громадян». Документ півтора року перебуває в парламенті, проте ніяк не дійде до сесійної зали.

Законопроект пропонує дати виборцям можливість змінити виборчу адресу без прив’язки до реєстрації місця проживання. Наприклад, підставою для такої зміни стане довідка переселенця, договір оренди житла, підприємницька діяльність, право власності на житло, догляд за особою, шлюб чи родинні стосунки з людиною, яка зареєстрована за певною адресою. Водночас автори пропонують і запобіжники, щоб уникнути зловживань такою можливістю. Наприклад, звернутися щодо зміни місця голосування можна в будь-який момент, але не пізніше, ніж на п’ятий день із початку виборчого процесу. Змінити виборчу адресу повторно можна не раніше, ніж через 180 днів. Якщо виборець змінив зареєстроване місце проживання після зміни виборчої адреси, то його нова виборча дільниця визначатиметься місцем останньої реєстрації. Після набрання чинності законом належність громадянина до територіальної громади визначатиметься  його виборчою адресою, а не зареєстрованим місцем проживання.

Громадські організації розгорнули широку інформаційну кампанію на підтримку законопроекту, щоб до місцевих виборів 2020 року всі громадяни дістали право проголосувати без перепон. Координаторка мережі «ОПОРА» Ольга Айвазовська на тематичній акції в березні закликала депутатів ухвалити закон, оскільки місцеве самоврядування спонсорується, зокрема, із податків трудових мігрантів і внутрішньо переміщених осіб. «Рівні дороги, якісна освіта, якісна медицина — це не питання, куди нам завтра вступати: у НАТО чи Євросоюз. Тим паче, що на національних виборах будь-який громадянин має можливість проголосувати там, де перебуває де-факто. Цей радянський принцип реєстрації або прописки має піти в небуття, тому що місцева громада повинна наповнюватися не лише податками від громадян, які живуть, працюють, навчаються в громадах, а і їхніми спроможностями, ідеями, уявленнями про те, як саме суспільству й місту слід розвиватися», — наголосила вона. Натомість, додала експертка, дискримінаційна політика позбавлення права голосу внутрішньо переміщених осіб є не європейською, а радянською практикою, якої потрібно позбавлятися.

Ганна Чабарай, Журнал “Тиждень” № 38 (566) від 20 вересня 2018 р.
Київ. 17 березня. УНІАН. Експерти закликають Верховну Раду України на законодавчому рівні забезпечити рівні виборчі права для внутрішньо переміщених осіб з Донбасу і Криму, а також для внутрішніх трудових мігрантів та інших мобільних груп українців.

Про це на прес-конференції в УНІАН сказали експерти низки громадських організацій, які запропонували народним депутатам зміни до законів «Про Державний реєстр виборців», «Про місцеві вибори», «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» для захисту політичних прав переселенців та трудових мігрантів.

Виконавчий директор ГО «Громадський холдинг «Група впливу» Тетяна Дурнєва зазначила, що представники громадських організацій ще восени 2015 року вимагали від Верховної Ради прийняття законодавчих змін, щоб дозволити внутрішньо переміщеним особам голосувати на місцевих виборах.

Вона додала, що в десяти регіонах України були проведенні фокус-групові дослідження, в яких брали участь 123 внутрішньо переміщені особи. “За висновками вийшла така проблема, яка наразі не дуже зрозуміла нашим народним депутатам і навіть багатьом людям, які не є внутрішньо переміщеними особами, – чому люди не можуть змінити свою прописку, реєстрацію в паспорті. Принаймні є чотири причини, які називають внутрішньо переміщені особи, чому це (зміна реєстрації в паспорті) для них ризиковано”, – сказала Дурнєва.

Зокрема, вона сказала, що мова йде про питання ризику перетину лінії зіткнення. “Тому що якщо людина змінила свою прописку, і це стосується і переселенців зі сходу країни, і переселенців з Криму, набагато більше ризиків при перетині і адмінкордону, і лінії зіткнення”, – пояснила вона.

Також мова йде про меншу вірогідність втрати майна на непідконтрольних територіях. “Люди не хочуть змінювати свої прописки, це цілком обгрунтовано, тому що це є ризик того, що потім вони не доведуть, що там у них було майно”, – сказала Дурнєва.

Ще однією причиною вона назвала ментальний зв’язок з вимушено покинутою територією. Окрім того, йдеться про неможливість придбати нове житло і зареєструватись за новим місцем проживання.

Таким чином, заявила вона, з огляду на ці питання і на бажання переселенців бути залученими до активного життя, аби політичні права переселенців були належним чином захищені, громадські організації почали об’єднуватися і розробляти відповідні механізми, які пропонуються на розгляд народним депутатам для затвердження.

Своєю чергою голова БФ “Восток СОС” Олександра Дворецька сказала, що переселенці, особливо напередодні виборів, почувають себе виключеними з процесу виборчих кампаній та процесу прийняття рішень, бо це все відбувається без їхньої участі. “Тому що на сьогодні їх виключили з цього процесу, з процесу участі у місцевих виборах. Багато хто з них звертається до нас з приводу того, чому така несправедливість”, – сказала Дворецька.

Водночас вона звернула увагу на останнє засідання Ради безпеки і оборони України та на заяви лідерів держави, зокрема президента, які казали, “що ми не хочемо робити бізнес на крові, а хочемо зберігати зв’язок з цими територіями”.

“Я хочу сказати, що це є одним з простих кроків спробувати зберігати зв’язок з людьми, з людьми з донецькою і луганською реєстрацією чи з реєстрацією Автономної республіки Крим, – це сказати, що ми вам довіряємо, ми вам довіряємо робити місцеву політику в місцях свого переселення”, – заявила Дворецька.

Окрім того, координатор ГО «КримСОС» Таміла Ташева сказала, що перед місцевими виборами у 2015 році переселенці з Криму в будь-якому регіоні України дуже цікавились, чи можуть вони взяти участь у голосуванні в місцях свого нового проживання, чого у підсумку не відбулося. Вона висловила сподівання, що вимоги будуть почуті і зміни до законодавства будуть прийняті.

Координатор виборчих та парламентських програм Громадянської мережі ОПОРА Ольга Айвазовська заявила, що чекати наступного виборчого процесу, коли рівень політизації є надзвичайно високим, не можна в жодному випадку, і тому є потреба прийняти зміни у чинне законодавство. “Відповідно, з’явився новий текст законопроекту, який стосується надання права як внутрішньо переміщеним особам, так і так званим трудовим мігрантам або мобільним групам громадян (які впродовж довгого часу живуть на одному місці, але не мають місцевої реєстрації)”, – сказала Айвазоська.

“Тези про те, що ви можете повернути свою територіальну громаду і там обирати місцеву владу, є абсурдними, тому що зв’язок втрачено, а можливості отримати місцеву реєстрацію немає”, – додала вона.

За її словами, усі гілки влади мають певний консенсус з приводу того, що право голосу на місцевих виборах переселенцям надавати не потрібно, бо вони начебто, як і трудові мігранти, можуть становити загрозу результатам виборів. “Я глибоко переконана в тому, що внутрішньо переміщені особи сьогодні є величезним капіталом, який стосується примирення і процесу реінтеграції за сценаріями держави Україна в перспективі подолання наслідків збройного конфлікту. Тому держава і громадянське суспільство не можуть сьогодні спокійно ставитися до того, що відсутнє право голосу на місцевих виборах як внутрішньо переміщених осіб, так і мобільних груп, оскільки саме ці групи є споживачами послуг і ресурсів, які надаються органами місцевого самоврядування і виконавчими структурами”, – сказала Айвазовська.

Також вона поінформувала, що у законопроекті пропонується ряд запобіжників, зокрема, що людина не може змінювати 12 разів на рік виборчу адресу, а є чітке обмеження – один раз на рік, а також що людина не може по факту вплинути на наявність виборчої адреси після того, як зареєстровано кандидатів, суб’єктів виборчого процесу. Окрім того, згідно з законопроектом, людина не може брати участь у першому турі виборів в одній громаді, і в другому турі – в іншій, тому політичний туризм виключений.

Своєю чергою старший радник з юридичних питань Міжнародної фундації виборчих систем (IFES) Денис Ковриженко сказав, що в законі буде зафіксований перелік документів, який необхідний для зміни виборчої адреси. Також визначено, що зміна виборчої адреси не може відбуватися під час перебігу виборчого процесу.

За його словами, на сьогоднішній день цей законопроект створює можливості для забезпечення загального і рівного виборчого права для усіх громадян, у тому числі для ВПО і трудових мігрантів.

(першоджерело, фото)