Події, які відбуваються в країні після 2014 року, значно змінюють політичні, соціальні реалії, в яких живе Запорізька область. Опинившись майже на лінії конфлікту, перебуваючи під загрозою нападу зі сторони Азовського моря, мешканці та влада намагаються впроваджувати державні реформи, долати безпекові ризики, змінюватись адміністративно та ментально. Однак поєднання бізнесу і влади стримує демократичний розвиток в регіоні, створює корупційні ризики та небезпеки для відкату реформ.

Заводські ради на Запоріжжі

Запорізька область – промисловий регіон, один з флагманів металургії та енергетики України. В області розташовано унікальні виробництва, такі як титано-магнієвий комбінат, завод з виробництва графітованих електродів, трансформаторний завод, виробництво авіадвигунів та багато інших. Такі виробництва у період приватизації стали джерелом формування великого капіталу. Вони зараз знаходяться під впливом найпотужніших  національних та регіональних фінансово-промислових груп, які визначають не тільки економіку, але й політику регіону.

Керівники великих підприємств та їх реальні власники просувають у владу регіону та міст лояльних або підконтрольних депутатів та депутаток, формуючи таким чином виконкоми та ради міст та районів області. В свою чергу, виборці та виборчині Запоріжжя часто орієнтуються на політичні погляди власників заводів та підприємств, які забезпечують робочі місця і стабільну заробітну плату. До прикладу, у складі найбільшої фракції Запорізької міської ради “Опозиційний блок”, на момент обрання, половину складали працівники металургійного гіганту “Запоріжсталь” або пов’язаних з ним підприємств, а друга за кількістю депутатів фракція “Нова політика”, сформована з депутатів (чоловіків), які є працівниками ПАТ «Мотор Січ». Наразі дехто з депутатів вже керує комунальними підприємствами міста.

Підкріплене медіа ресурсом злиття бізнесу та влади значно підвищує ризики виникнення конфлікту інтересів, політичної та економічної корупції. Такий стан справ підтверджується корупційними скандалами навколо розподілу землі та тендерних закупівель. Загалом, упродовж 2018 року за даними прокуратури області складено 332 адміністративні протоколи щодо корупційних дій, в той час як у 2017 році – 226.

Така ситуація у владі та фокус на великих підприємствах, прояви корупції та недостатня прозорість влади стримують розвиток малого та середнього підприємництва. Це підтверджує і передостання позиція регіону у Regional Doing Business-2018 і доволі низькі рейтинги області за показником Розвиток малого та середнього підприємництва (Моніторинг соціально-економічного розвитку регіонів за 2017 рік). За результатами рейтингу Regional Doing Business-2018 підприємці відчувають складнощі у одержані дозволів на будівництво та оформленні земельних ділянок, недостатньому розвитку електронних сервісів. В той же час, одним із найбільших викликів, який об’єднує як малі, так і великі підприємства, є відтік кваліфікованих кадрів на заробітки в країни Європи. Працедавці шукають можливостей залишити людей на підприємствах області. Але конкурувати із зарплатами, які пропонують закордоном, місцевому бізнесу вкрай важко.

Запорізькі трансформації: гендер та громадський сектор

Результати виборів 2014-2015 року демонструють підвищення рівня політичної конкуренції в Запорізькій області. Тільки у декількох районних та міських радах політична партія “Опозиційний блок” отримала більше 50 % мандатів. У переважній більшості рад у владі відсутня політична монополія однієї політичної сили, а на виборах селищних рад здебільшого перемагають самовисуванці. Під час місцевих виборів 2015 року політичні партії включили у виборчі списки жінок в межах встановленої квоти, водночас кількість обраних жінок у міських та Запорізькій обласній раді залишається значно меншою од встановленої законом третини. За результатами місцевих виборів 2015 року тільки у Бердянській міській раді 33 % жінок, в інших місцевих радах міст обласного значення жінки були у суттєвій меншості.

Жодна жінка із Запорізької області не стала народною депутаткою за мажоритарною системою. Лише кожну п’яту об’єднану громаду та два міста з чотирнадцяти очолює жінка. Така ситуація є наслідком суспільних стереотипів, нестачі фінансового ресурсу, домінуванні в області підприємств промисловості, на яких традиційно керівні посади займають чоловіки. Процеси впровадження стандартів гендерної рівності на рівні місцевої влади все ще залежать від державного регулювання та підтримки міжнародних організацій.

Як місцеві, так і національні недержавні організації намагаються підсилити рівень участі громадян та громадянок у демократичному процесі, посилюючи спроможність вразливих груп. Новим поштовхом для розвитку організацій громадянського суспільства стали події Революції гідності та військова агресія Росії. Перед зовнішньою загрозою суспільство стало більш консолідованим, утворилися нові громадські організації, які підтримували військових та внутрішньо переміщених осіб, виник потужний волонтерський рух. Учасники АТО створюють ветеранські об’єднання та мають представників у місцевих радах. Однак внутрішньо переміщені особи (близько 55 тисяч) на сьогодні майже виключені з політичного процесу на місцевому рівні.

Перспективи для регіону

Поточна ситуація ставить великі виклики перед спільнотами Запорізької області. Серед них і пошук порозуміння у світоглядах, і технічна, технологічна модернізація, підвищення рівня життя людей, запобігання безпекових ризиків та протидія зовнішньому впливу. Підгрунтям цього може стати широке залучення громадян та громадянок до суспільного діалогу, політичний плюралізм, винесення на порядок денний підвищення рівня відкритості та прозорості влади як основи для подолання проявів корупції та розвитку демократичних процесів.

Анастасія Перепелиця (Програма “Радник з питань ВПО”). Стаття написана в рамках дослідження регіональних особливостей доброчесності та інклюзивності демократичних процесів

Фото – будівля Запорізької облдержадміністрації та обласної ради (Вікіпедія)

37% жінок-ВПО відчувають себе активними мешканками нових громад, а близько 48% кажуть, що для них важливо брати участь у місцевих виборах за місцем фактичного проживання. Такі дані з посиланням на дослідження Міжнародної фундації виборчих систем навела 10 жовтня, виконавча директорка Громадського холдингу “ГРУПА ВПЛИВУ” Тетяна Дурнєва на парламентських слуханнях “Запобігання та протидія дискримінації жінок з вразливих соціальних груп”.

37% жінок-ВПО відчувають себе активними мешканками нових громад, а близько 48% кажуть, що для них важливо брати участь у місцевих виборах за місцем фактичного проживання. Такі дані з посиланням на дослідження Міжнародної фундації виборчих систем навела сьогодні, 10 жовтня, виконавча директорка Громадського холдингу “ГРУПА ВПЛИВУ” Тетяна Дурнєва на парламентських слуханнях “Запобігання та протидія дискримінації жінок з вразливих соціальних груп”.

Проте жінкам з числа внутрішньо переміщених осіб обмежений доступ до голосування, до прийняття рішень, участі в локальній демократії та управлінні державними справами у місцях фактичного проживання, наголосила Тетяна Дурнєва, й закликала депутатів терміново розглянути законопроект №6240 щодо виборчих прав внутрішньо переміщених осіб та інших мобільних всередині країни громадян!

За її словами, відокремленість жінок від політичних процесів та прийняття рішень є серйозним викликом для країни, в якій йде війна. Водночас, як зазначила Тетяна Дурнєва, залученість жінок-ВПО до прийняття рішень та безперешкодна участь на всіх видах виборів зменшує рівень конфліктності в громадах, сприяє інтеграції та соціальній згуртованості, а також підвищує відповідальність влади та є інструментом довгострокових рішень щодо розв’язання проблем ВПО.

Під час парламентських слухань обговорювалися проблемні аспекти щодо запобігання та протидії дискримінації жінок із вразливих соціальних груп, зокрема, жінок з інвалідністю, хворих на ВІЛ-СНІД, похилого віку, з числа внутрішньо переміщених осіб, ромських та сільських жінок; забезпечення прав жінок з вразливих соціальних груп в умовах реформи місцевого самоврядування та децентралізації; вдосконалення законодавства з питань захисту прав жінок із вразливих груп на основі дотримання принципу рівності прав жінок і чоловіків та недискримінації.



Загалом до участі в слуханнях зареєструвалися 744 учасниці та учасники, серед яких, зокрема, про важливість інтеграції та забезпечення виборчих прав говорили віце-прем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Іванна Климпуш-Цинцадзе та народна депутатка Ірина Суслова.

Пропонуємо ознайомитися зі Звітом про гендерний аналіз результатів Всеукраїнського опитування щодо дотримання прав ВПО.

Опитування проводилося Українським інститутом соціальних досліджень ім. Олександра Яременка з 27 вересня по 24 жовтня 2017 року в 24‑х областях України та м. Києві. Всього опитано 2002 респонденти. Стандартні відхилення при достовірних 95 відсотках і співвідношенні змінних від 0,1 : 0,9 до 0,5 : 0,5 становлять 1,34 – 2,24 відсотка. Метод отримання інформації: індивідуальне інтерв’ю «віч‑на‑віч»

Мета гендерного дослідження:
– Оцінити становище жінок та чоловіків ВПО, визначити особливості та особливі потреби щодо захисту їхніх прав;
– Визначити специфіку проблем ВПО-жінок;
– Визначити, наскільки дотримується принцип рівних можливостей жінок та чоловіків ВПО у сфері реалізації їх прав.

Завдання:
Визначити основні проблеми, з якими стикаються жінки ВПО, тенденції та закономірності у сферах:
– взяття на облік;
– відновлення та оформлення документів, що посвідчують особу
– право на житло
– право на охорону здоров’я
– соціальний захист та пенсійне забезпечення
– право на зайнятість
– право на освіту
– доступ до суду тощо.
Проаналізувати чи є різниця у відповідях на питання анкети «Права внутрішньо-переміщених осіб» між жінками та чоловіками.

Гендерний аналіз дослідження показав, що існує гендерна специфіка становища жінок-ВПО та чоловіків-ВПО в Україні. Ця специфіка дуже часто повторює основні гендерні проблеми соціального буття жінок та чоловіків в Україні, в основі яких лежать гендерні ролі та гендерні стереотипи.

Так, наприклад, дослідження демонструє значно більшу «відповідальність» та додаткове навантаження по забезпеченню виховання неповнолітніх дітей лежить на жінках-ВПО (27,1% чоловіків проживає разом з дітьми до 18 років та 41,6% жінок) – гендерний розрив 14,5%. Також жінки перебувають у економічно-вразливішому стані: втричі частіше ніж чоловіки жінки – ВПО проживають з багатодітними родинами, майже удвічі частіше – у малозабезпечених та на 9% частіше проживають у сім’ях, які перебувають у складних життєвих обставинах.

Подібна ситуація складається і з зайнятістю. Серед усіх опитаних ренспондентів менше половини (40,7%) повідомили, що працюють (мають роботу / зайнятість), а саме 46,1% – чоловіків та 35,9% – жінки.

60,5% жінок та 53,8% – чоловіків вказали щомісячну адресну допомогу внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання як джерело доходу родини. Це може свідчити про те, що цей вид допомоги дещо важливіший для жінок-ВПО, вони його частіше оформляють і користуються.

Аналізуючи відповіді на запитання «Як ви могли б оцінити фінансове становище вашого домогосподарства?», бачимо, що відповідь «Змушені заощаджувати навіть на харчування» дало 20,7% чоловіків та 27,5% жінок. Подібний гендерний розрив бачимо у іншому варіанті відповіді: «Вистачає на харчування та необхідний одяг, взуття. Для таких покупок, як мобільний телефон, невелика побутова техніка (праска, пилосос тощо), необхідно збирати або позичати гроші, брати кредит». Його вибрало 33,0% чоловіків та 27,9% жінок. Сукупність цих відповідей свідчить про те, що жінки-ВПО суттєво більше відчувають брак коштів, ніж чоловіки-ВПО та більше змушені заощаджувати.

Аналіз відповідей показав, що до усіх органів влади та місцевого самоврядування, соціального захисту населення, гуманітарних організацій, що надають підтримку ВПО, правозахисних організацій, що працюють у сфері захисту прав ВПО, державної міграційної служби, судів, офісу Уповноваженого Верховної ради України з прав людини та до правоохоронних органів частіше (а у деяких випадках і значно частіше) особисто звертаються жінки-ВПО ніж чоловіки-ВПО.

Спостерігається деяка гендерна специфіка у доступі жінок та чоловіків до інформації та послуг різних соціальних та правозахисних інституцій, організацій та служб (більш детально розкрита у Звіті у розділах про кожну інституцію).

Щодо права на доступ до суду, то чоловіки частіше звертаються до суду з питань взяття на облік, як ВПО (10,7% проти 4,2%), реалізації права на свободу пересування (перетин лінії зіткнення, адміністративний кордон з окупованою територією) (5,4% проти 0%), надання дозволу для виїзду дитини за кордон (12,5% проти 5,6%), відновлення/оформлення документів, що посвідчують особу (16,1% проти 8,3%). Жінки частіше звертаються до суду з питань розлучення (11,1% проти 8,9%), оформлення спадщини (18,1% проти 14,3%), отримання відповідних соціальних виплат (12,5% проти 7,1%), звільнення від сплати судового збору, розстрочення, відстрочення зменшення судового збору (5,6% проти 1,8%).

В результаті звернення більше чоловіків захистили свої права у суді ніж жінок (56,6% проти 48,5%).

Цікавим виявився гендерний розподіл відповідей на запитання: «Яке джерело Ви використовуєте для отримання інформації про права ВПО?»

Найбільшим джерелом інформації для жінок та чоловіків є центральні (загальноукраїнські) телеканали (64,8% – чоловіки та 59,3% – жінки).

Чоловіки у більшості випадків надають перевагу різного роду ЗМІ (крім центральних – місцеві телеканали та друковані ЗМІ), а жінки надають перевагу соціальним мережам (Фейсбук, Твітер тощо), Спілкування з друзями та родичами та Інформаційним стендам органів державної влади та органів місцевого самоврядування. Це потрібно враховувати, вибираючи комунікаційні канали для спілкування з жінками ВПО та чоловіками ВПО.

Повний текст дослідження можна завантажити за посиланням.
Інфографічні матеріали.

Над реалізацією проекту працювали Громадський холдинг “ГРУПА ВПЛИВУ”, Офіс Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, громадська організація “Центр “Жіночі перспективи” за підтримки Програми розвитку ООН в Україні та Міністерства закордонних справ Данії.