13 березня 2019 р. відбудеться Презентація тіньового звіту Коаліції громадських організацій щодо виконання Україною положень Міжнародного Пакту про громадянські та політичні права: крізь призму виборів.

В контексті президентських та парламентських виборів, що пройдуть в Україні в 2019 році, а також місцевих виборів 2020 року, правозахисні громадські організації підготували огляд питань, що впливають на рівень участі у виборах громадян, постраждалих від російської агресії.

Основні теми та спікери:
– Реєстрація фактів народження і смерті, що відбулися на тимчасово окупованих територіях України, а також видача документів, що посвідчують особу: Альона Луньова, ГО “Центр інформації про права людини”;
– Обмеження свободи пересування: Ольга Куришко, ГО “Крим СОС” та Марія Красненко, ГО “Донбас SOS”;
– Участь внутрішньо переміщених осіб у виборах, управлінні державними та місцевими справами: Тетяна Дурнєва, ГО “Громадський холдинг “ГРУПА ВПЛИВУ”.

Модеруватиме захід Олександра Дворецька, БФ “Восток SOS”.

До участі запрошені народні депутати, представники Міноборони, МінТОТ, Мінюсту, Мінсоцполітики, Офісу Омбудсмана, ЦВК, Держприкордонслужби, міжнародні організації та спостережні місії.

Місце: ІА “Укрінформ” (м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 8/16, Арт-хаб)

Час: 14:00

Для участі просимо зареєструватися.

Цей тіньовий звіт зосереджений на аналізі численних порушень прав осіб, що постраждали внаслідок конфлікту в Україні, а саме – внутрішньо переміщених осіб, осіб, що залишилися проживати на тимчасово окупованих територіях України, а також осіб, які були позбавлені особистої свободи з політичних мотивів на тимчасово окупованих територіях України.

Автори тіньового звіту мають значний досвід у розробці та адвокатуванні проектів нормативно-правових актів у сфері захисту прав ВПО, беруть участь у робочих групах при профільних міністерствах, надають значну соціальну, інформаційну та юридичну допомогу особам, які постраждали внаслідок конфлікту, займаються висвітленням подій, що відбуваються на тимчасово окупованих територіях України.

Захід підтримується в рамках проекту ПРООН “Громадянське суспільство задля розвитку демократії та прав людини в Україні”, що реалізовується за фінансової підтримки Міністерства закордонних справ Данії.

На виборах Президента України, що відбудуться 31 березня, внутрішньо переміщені особи та мешканці тимчасово окупованих територій можуть скористатися спрощеною процедурою тимчасової зміни місця голосування без зміни виборчої адреси й проголосувати. Станом на 17 лютого 2019 р., за даними Державного реєстру виборців, 22 763 виборця вже змінили місце голосування. 68% з тих, хто подав заяву про зміну місця голосування, є громадянами України, чия виборча адреса знаходиться на території АР Крим, Донецької та Луганської областей.

Про це повідомила виконавча директорка Громадського холдингу «ГРУПА ВПЛИВУ» Тетяна Дурнєва на прес-конференції “Основні тенденції в реалізації виборчих прав ВПО та мешканців тимчасово окупованих територій“. Вона нагадала, що виборці, які планують голосувати не за місцем реєстрації, повинні до 25 березня звернутися до відділу ведення Державного реєстру виборців й подати заяву про зміну місця голосування. На загальнодержавних виборах для внутрішньо переміщених осіб діє спрощена процедура – виборці, чия виборча адреса знаходиться на тимчасово окупованих територіях, не повинні надавати документи, що підтверджують необхідність зміни місця голосування – тільки паспорт з відповідною «пропискою».

Водночас досі, за словами Тетяни Дурнєвої, залишається актуальним питання про неможливість голосування внутрішньо переміщених осіб на місцевих виборах та у мажоритарних округах на виборах до Верховної Ради, що відбудуться восени цього року. «Ми, ініціатори адвокаційної кампанії, яка спрямована на ліквідацію політичної дискримінації ВПО, очікуємо, що найближчим часом парламент підтримає законопроект №6240 щодо виборчих прав внутрішньо переміщених осіб та інших мобільних всередині країни громадян, – сказала вона. – Він зареєстрований у ВР у березні 2017 року, незабаром будемо «святкувати» другу «річницю» від дня його реєстрації.

Вона повідомила, що буквально тиждень тому Звернення щодо необхідності підтримати законопроект №6240 до парламенту спрямували депутати Попаснянської районної ради. Раніше подібні звернення прийняли Ужгородська, Вінницька, Херсонська, Коростенська, Добропільська, Маріупольська, Криворізька, Білгород-Дністровська, Харківська міські ради, а також – Шосткинська районна рада та Запорізька обласна рада.

І хоча на загальнодержавних виборах у всіх громадян України, не залежно від їхнього місця знаходження та реєстрації місця проживання, є можливість реалізувати своє право голосу, багато хто досі не знає про це. Як повідомила Анастасія Одінцова (Благодійний фонд «Право на захист»), нещодавно фонд провів опитування на КПВВ про наміри та рівень обізнаності ВПО щодо участі у виборах. «Ми опитали 872 особи різного віку та статі, – сказала вона. – І хоча опитування не є репрезентативним (його результати не можна перенести на все населення тимчасово окупованої території), воно демонструє певні тенденції. Наприклад, з усіх опитаних лише 39% були обізнані щодо можливості проголосувати. Водночас літні люди (60 років і старше) знали про це значно менше, ніж молодші за віком респонденти. Щодо намірів мешканців тимчасово окупованої території голосувати, лише 26% опитаних висловили бажання скористатися правом голосу, тоді як 36% ще не визначилися, а 33% не збираються голосувати. Водночас найменше позитивних відповідей (22%) надали респонденти віком 60 та старше, а найбільше (38%) — респонденти віком 18–49 років.

У свою чергу коментуючи нещодавні висловлювання міністра внутрішніх справ Арсена Авакова, який побачив загрозу у тому, що мешканці тимчасово окупованої території Донбасу за останні тижні змінюють місце голосування, Олександра Дворецька (БФ “Восток – SOS”) відзначила: «Вже не вперше, коли міністр внутрішніх справ робить необережні  заяви, що містять мову ворожнечі по відношенню до переселенців та громадян, що живуть в окупації. Міністрові варто пам’ятати, що його задача боротися зі злочинцями, а не з виборцями. Тому організації, що опікуються питаннями захисту виборчих прав та прав переселенців обурені черговим перекладанням відповідальності на жителів сходу та Криму за неспроможність правоохоронних органів боротися з можливими фальсифікаціями».

Крім того, для спростування подібних заяв, правозахисниці порівняли офіційну інформацію про кількість перетинів лінії зіткнення в різні місяці (зокрема, в січні 2019 року та грудні 2018 року), і запевнили, що ніякого збільшення та «напливу» людей з тимчасово окупованої території не відбувалось (про що говорив міністр внутрішніх справ). Навпаки, в перший місяць виборчої кампанії (коли вже можна було міняти місце голосування), кількість перетинів лінії зіткнення була меншою, ніж в попередньому місяці.

«Ми також звернулись до Центральної виборчої комісії з запитом на інформацію щодо динаміки зміни місця голосування на цих та попередніх виборах, і отримали відповідь, що станом на 35-й день виборчого процесу позачергових виборів Президента у 2014 році процедурою тимчасової зміни місця голосування скористався 5361 виборець. Це лише у два рази менше, ніж зараз. І це цілком природньо, адже, по-перше, для внутрішньо переміщених осіб немає іншої можливості проголосувати, аніж подати заяву про тимчасову зміну місця голосування. А по-друге, громадські організації спільно з органами влади розпочали інформаційну кампанію заздалегідь, а не в останній тиждень до виборів», – пояснила Тетяна Дурнєва.

За словами Валерії Вершиніної (Програма «Радник з питань ВПО», Stabilization Support Services), дуже важливо, аби внутрішньо переміщені особи взяли участь у виборах Президента України. Відеоролик «Як обрати Президента України, якщо ти – переселенець? Інструкція для переселенця», який підготували у Програмі «Радник з питань ВПО», станом на сьогодні охопив понад 40 000 осіб, – сказала вона. – Ми сподіваємось, що переселенці скористаються інструкцією та зможуть взяти участь у виборах. Сприйняття переселенців як електорального поля сприятиме зменшенню дискримінації в Україні. На жаль, жоден з кандидатів до цього часу не сформулював свою політику щодо ВПО».

На гарячу лінію ГО «Донбас СОС» також регулярно надходять звернення з питань, що стосуються можливості участі у виборах від ВПО з  різних регіонів  України.

Основною тематикою запитів по цій темі можна назвати:

1. Загальний алгоритм зміни місця голосування за місцем проживання ВПО
2. Контакти та адреси відділів ведення реєстру виборців

Наймолодшому клієнту «гарячої лінії» виповниться 18 років за 10 днів до дня виборів, а найстаршій з тих, хто дзвонив -76 років.

Крім безпосередньо дзвінків на «гарячу лінію», питання про участь ВПО у виборах надходять також на фейсбук сторінки правозахисних організацій. В соцмережах набуває обертів флеш-моб #КоженГолосВпливає, який покликаний показати виборцям, що вони можуть проголосувати на виборах Президента України навіть перебуваючи не за місцем реєстрації. Все це свідчить про високу мотивацію внутрішньо переміщених осіб брати участь в виборах і бажання голосувати.

Одним із проблемних питань, згідно звернень до правозахисних організацій, залишається можливість участі в голосуванні громадян, які виїхали з тимчасово окупованих територій, але не мають зареєстрованого місця проживання. Серед таких виборців значна частина – молоді люди, які після закінчення ВНЗ втратили місце реєстрації в гуртожитку при ВНЗ, і не мають можливості отримати нове місце реєстрації на підконтрольній території України.

Центральній виборчій комісії та народним депутатам варто переглянути застарілі бюрократичні норми, які прив’язують можливість реалізації виборчих прав до офіційно зареєстрованого місця проживання, – вважають правозахисниці.

 Телефони для довідок: 050 477 0800 або 068 352 35 75 (ГО «Громадський холдинг «ГРУПА ВПЛИВУ»

18 лютого о 10:30 у прес-центрі інформаційно-аналітичного агентства “Главком” (м. Київ, вул. Шовковична, 8/20) відбудеться прес-конференція “Основні тенденції в реалізації виборчих прав ВПО та мешканців тимчасово окупованих територій“.

На виборах Президента України, що відбудуться 31 березня, внутрішньо переміщені особи та мешканці тимчасово окупованих територій можуть скористатися спрощеною процедурою тимчасової зміни місця голосування без зміни виборчої адреси й проголосувати. Чимало осіб уже звернулися у відділи ведення Державного реєстру виборців й отримали посвідчення про зміну місця голосування. Водночас деякі високі посадові особи висловлюють сумніви в доцільності існування спрощеної процедури, говорячи про можливість фальсифікацій.

– Чи обґрунтовані ризики суттєвих фальсифікацій з голосами виборців з тимчасово окупованих територій? Як політики маніпулюють цифрами?
– Яка динаміка зміни місця голосування у розрізі регіонів та постійної виборчої адреси виборців?
– Скільком громадянам вже відмовлено в зміні місця голосування? З якими перешкодами стикаються виборці, які проживають не за місцем реєстрації або не мають зареєстрованого місця проживання?
– Моніторинг перетину лінії зіткнення та результати опитування громадян щодо участі у виборах.

На ці та інші питання даватимуть відповіді представниці правозахисних організацій:
– Тетяна Дурнєва (ГО “Громадський холдинг “ГРУПА ВПЛИВУ”);
– Олександра Дворецька (БФ “Восток – SOS”);
– Анастасія Одінцова (БФ “Право на Захист”);
– Валерія Вершиніна (Програма “Радник з питань ВПО”, Stabilization Support Services).

Телефони для довідок: 0504770800 або 0683523575
(ГО “Громадський холдинг “ГРУПА ВПЛИВУ”)

Київ. 17 березня. УНІАН. Експерти закликають Верховну Раду України на законодавчому рівні забезпечити рівні виборчі права для внутрішньо переміщених осіб з Донбасу і Криму, а також для внутрішніх трудових мігрантів та інших мобільних груп українців.

Про це на прес-конференції в УНІАН сказали експерти низки громадських організацій, які запропонували народним депутатам зміни до законів «Про Державний реєстр виборців», «Про місцеві вибори», «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» для захисту політичних прав переселенців та трудових мігрантів.

Виконавчий директор ГО «Громадський холдинг «Група впливу» Тетяна Дурнєва зазначила, що представники громадських організацій ще восени 2015 року вимагали від Верховної Ради прийняття законодавчих змін, щоб дозволити внутрішньо переміщеним особам голосувати на місцевих виборах.

Вона додала, що в десяти регіонах України були проведенні фокус-групові дослідження, в яких брали участь 123 внутрішньо переміщені особи. “За висновками вийшла така проблема, яка наразі не дуже зрозуміла нашим народним депутатам і навіть багатьом людям, які не є внутрішньо переміщеними особами, – чому люди не можуть змінити свою прописку, реєстрацію в паспорті. Принаймні є чотири причини, які називають внутрішньо переміщені особи, чому це (зміна реєстрації в паспорті) для них ризиковано”, – сказала Дурнєва.

Зокрема, вона сказала, що мова йде про питання ризику перетину лінії зіткнення. “Тому що якщо людина змінила свою прописку, і це стосується і переселенців зі сходу країни, і переселенців з Криму, набагато більше ризиків при перетині і адмінкордону, і лінії зіткнення”, – пояснила вона.

Також мова йде про меншу вірогідність втрати майна на непідконтрольних територіях. “Люди не хочуть змінювати свої прописки, це цілком обгрунтовано, тому що це є ризик того, що потім вони не доведуть, що там у них було майно”, – сказала Дурнєва.

Ще однією причиною вона назвала ментальний зв’язок з вимушено покинутою територією. Окрім того, йдеться про неможливість придбати нове житло і зареєструватись за новим місцем проживання.

Таким чином, заявила вона, з огляду на ці питання і на бажання переселенців бути залученими до активного життя, аби політичні права переселенців були належним чином захищені, громадські організації почали об’єднуватися і розробляти відповідні механізми, які пропонуються на розгляд народним депутатам для затвердження.

Своєю чергою голова БФ “Восток СОС” Олександра Дворецька сказала, що переселенці, особливо напередодні виборів, почувають себе виключеними з процесу виборчих кампаній та процесу прийняття рішень, бо це все відбувається без їхньої участі. “Тому що на сьогодні їх виключили з цього процесу, з процесу участі у місцевих виборах. Багато хто з них звертається до нас з приводу того, чому така несправедливість”, – сказала Дворецька.

Водночас вона звернула увагу на останнє засідання Ради безпеки і оборони України та на заяви лідерів держави, зокрема президента, які казали, “що ми не хочемо робити бізнес на крові, а хочемо зберігати зв’язок з цими територіями”.

“Я хочу сказати, що це є одним з простих кроків спробувати зберігати зв’язок з людьми, з людьми з донецькою і луганською реєстрацією чи з реєстрацією Автономної республіки Крим, – це сказати, що ми вам довіряємо, ми вам довіряємо робити місцеву політику в місцях свого переселення”, – заявила Дворецька.

Окрім того, координатор ГО «КримСОС» Таміла Ташева сказала, що перед місцевими виборами у 2015 році переселенці з Криму в будь-якому регіоні України дуже цікавились, чи можуть вони взяти участь у голосуванні в місцях свого нового проживання, чого у підсумку не відбулося. Вона висловила сподівання, що вимоги будуть почуті і зміни до законодавства будуть прийняті.

Координатор виборчих та парламентських програм Громадянської мережі ОПОРА Ольга Айвазовська заявила, що чекати наступного виборчого процесу, коли рівень політизації є надзвичайно високим, не можна в жодному випадку, і тому є потреба прийняти зміни у чинне законодавство. “Відповідно, з’явився новий текст законопроекту, який стосується надання права як внутрішньо переміщеним особам, так і так званим трудовим мігрантам або мобільним групам громадян (які впродовж довгого часу живуть на одному місці, але не мають місцевої реєстрації)”, – сказала Айвазоська.

“Тези про те, що ви можете повернути свою територіальну громаду і там обирати місцеву владу, є абсурдними, тому що зв’язок втрачено, а можливості отримати місцеву реєстрацію немає”, – додала вона.

За її словами, усі гілки влади мають певний консенсус з приводу того, що право голосу на місцевих виборах переселенцям надавати не потрібно, бо вони начебто, як і трудові мігранти, можуть становити загрозу результатам виборів. “Я глибоко переконана в тому, що внутрішньо переміщені особи сьогодні є величезним капіталом, який стосується примирення і процесу реінтеграції за сценаріями держави Україна в перспективі подолання наслідків збройного конфлікту. Тому держава і громадянське суспільство не можуть сьогодні спокійно ставитися до того, що відсутнє право голосу на місцевих виборах як внутрішньо переміщених осіб, так і мобільних груп, оскільки саме ці групи є споживачами послуг і ресурсів, які надаються органами місцевого самоврядування і виконавчими структурами”, – сказала Айвазовська.

Також вона поінформувала, що у законопроекті пропонується ряд запобіжників, зокрема, що людина не може змінювати 12 разів на рік виборчу адресу, а є чітке обмеження – один раз на рік, а також що людина не може по факту вплинути на наявність виборчої адреси після того, як зареєстровано кандидатів, суб’єктів виборчого процесу. Окрім того, згідно з законопроектом, людина не може брати участь у першому турі виборів в одній громаді, і в другому турі – в іншій, тому політичний туризм виключений.

Своєю чергою старший радник з юридичних питань Міжнародної фундації виборчих систем (IFES) Денис Ковриженко сказав, що в законі буде зафіксований перелік документів, який необхідний для зміни виборчої адреси. Також визначено, що зміна виборчої адреси не може відбуватися під час перебігу виборчого процесу.

За його словами, на сьогоднішній день цей законопроект створює можливості для забезпечення загального і рівного виборчого права для усіх громадян, у тому числі для ВПО і трудових мігрантів.

(першоджерело, фото)