Коронавірус — це вже не вигадана хвороба з серіалу Netflix про пандемію чи голівудського блокбастера про кінець світу. Сьогодні це наша реальність. І, на жаль, не на один день чи тиждень. Україна, як і більшість країн нашого регіону, досить оперативно закрила кордони, заборонила в’їзд іноземців, обмежила публічні зібрання і в цілому ввела низку серйозних заходів, що перебувають на межі з надзвичайною ситуацією в усій державі. І я вітаю це. Проте, у мене є свої питання.

Які заходи вжито щодо ВПО?

Почнемо з хорошої новини, якщо ви внутрішньо переміщена особа, то за виплати та можливість скасування довідки хвилюватись не варто. Згідно з прийнятим ВРУ законом на період карантину та протягом 30 днів з дня його відміни забороняється:

— скасовувати довідки ВПО на підставі інформації про тривалу відсутність (понад 60 днів), що може говорити про повернення до покинутого місця постійного проживання;
— Ощадбанк не може зупиняти видаткові операцій за відсутності проходження фізичної ідентифікації;
— здійснювати контроль за проведенням соціальних виплат за місцем їх фактичного проживання/перебування.

І це точно дуже важливо. Тепер, щоправда, чекаємо Мінсоцполітики та Мінреінтеграції, аби ці положення були реалізовані на місцях.

Як це впливає на жителів ТОТ?

Не новина, що значна кількість жителів, які постійно проживають в Донецьку, Луганську чи Горлівці, отримують пенсію в порядку, визначеному для переселенців. Тому сповна правдивими будуть слова про те, що такі кроки як не проходження ідентифікації та заборона скасування довідки зроблені саме для жителів тимчасово окупованих територій. Про це говорив і профільний віце-прем’єр-міністр Олексій Рєзніков.

Однак, я про інше. У разі затягування карантину (що цілком реально) виникне питання кешу, живих коштів, за які пенсіонери зможуть прожити. Що буде далі, за умови нарахування всіх виплат на карткові рахунки й відсутності можливості їх зняти — питання.

Яким є діючий «порядок» перетину лінії зіткнення?

Ще 16 березня було запроваджено обмеження у перетині лінії зіткнення. Так в напрямку підконтрольної території України допускаються лише громадяни з реєстрацією на зазначеній території, та навпаки — в напрямку ТОТ їхати можуть виключно особи, в чиєму паспорті стоїть реєстрація місць в окупації. Знадобилось кілька днів, аби цей принцип змінити. Наразі рішенням командувача ООС людей може бути допущено до перетину без реєстрації у разі виникнення критично важливих обставин і за підтвердження такого документами, наприклад, довідкою з лікувального закладу, документів про смерть, роботу, інше.

Чи будуть дзеркальні заходи?

Вони вже є. Невизнані «Л/ДНР», як і РФ, реагують на ситуацію. І також закривають свої пункти пропуску на лінії зіткнення та на межі українського неконтрольованого кордону між «республіками» і РФ. Обмежені у в’їзді іноземці, особи без громадянства та місцевої реєстрації. Чи будуть передбачені «гуманітарні випадки», як це було зроблено з боку української держави — невідомо. Наразі слід очікувати і спостерігати, але точно можна сказати, що вже зараз людей на КПВВ — одиниці.

Однак тут мене турбує інше. У переліку осіб, яким дозволено в’їзд на територію у період карантину, РФ визначає жителів «ДНР», що мають російське громадянство, та… жителів «ДНР», що їдуть в країну в складі організованих груп для оформлення такого громадянства. Тобто, РФ навіть в умовах пандемії «піклується» про те, як видати більше паспортів. У найкращих традиціях, так сказати.

Чи зроблено все?

Ні. Але не без надії. Держава подбала про соціальний та пенсійний блок. Держава подбала про гуманітарні аспекти перетину. Чи подбала про можливість отримати жителям ТОТ належну медичну допомогу? Тут однозначної відповіді не буде.

Я впевнена, що у разі виявлення вірусу на підконтрольній території люди будуть доставлені в медичні заклади для надання кваліфікованої допомоги. Одночасно з цим, я не впевнена про можливість опинитись у закладі в Краматорську чи Маріуполі, якщо симптоми будуть виявлені за місцем постійного проживання на ТОТ. І, можливо, доречно сказати, що це буде не з волі української влади.

Чи комунікує Україна з міжнародними організаціями і місіями про належність медичного забезпечення на своїй окупованій частині? Так. А чи комунікує це належним чином? Ні. І саме в комунікації у нас найчастіше і виникає проблема. Нам надзвичайно важливо донести всіма можливими способами (телебаченням, інтернетом, групами в телеграмі, чи «сарафанним радіо») про важливість дотримання необхідних заходів в період пандемії. Прості речі рятують життя, й тут не важливо, де і по яку сторону лінії зіткнення ви будете знаходитись.

Юристка Громадського холдингу “ГРУПА ВПЛИВУ” Марія КРАСНЕНКО, НВ, 20 березня 2020

до Ради національної безпеки та оборони України

до Віце-прем’єр-міністра України –

Міністра з питань реінтеграції

тимчасово окупованих територій

Резнікова О.Ю.

ВІДКРИТЕ ЗВЕРНЕННЯ

Ми, громадські організації, що опікуються питаннями захисту прав постраждалих від конфлікту осіб, звертаємося до Вас з приводу ситуації з обмеженнями перетину контрольно-пропускних пунктів з тимчасово окупованими територіями України, які вводяться в рамках попередження розповсюдження коронавірусної інфекції (COVID-19).

13 березня в ході виїзного засідання Кабінету Міністрів України міністр внутрішніх справ  Арсен Аваков озвучив намір ввести обмеження перетину лінії зіткнення громадянами України, які не мають зареєстрованого місця проживання на підконтрольній Уряду України території. Такі обмеження в будь-який момент можуть бути введені Командувачем ОСС і почати діяти негайно.

Зважаючи на те, що вжиття превентивних тимчасових заходів в умовах попередження розповсюдження коронавірусу на території України, є необхідним, все ж обмеження перетину лінії зіткнення особами, чиє місце проживання зареєстроване на тимчасово окупованих територіях України, є дискримінаційним. За умов відсутності інформації про належний рівень охорони здоров’я на тимчасово окупованих територіях і здатність надати медичну допомогу українським громадянам, заборона в’їзду з окупованих територій України на підконтрольні є залишенням громадян України в подвійній небезпеці – через збройний конфлікт та загрозу епідемії.

Крім того, обмеження свободи пересування, які ґрунтуються  на даних “прописки”, в сучасних умовах високої мобільності населення в Україні є неефективним. Реєстрація, визначена в паспорті, давно перестала відповідати реальному стану речей: за даними досліджень, щонайменше 12% дорослого  населення України проживає не за місцем реєстрації. Більше того – в Україні зареєстровано більше 1,4 млн внутрішньо переміщених осіб, більшість з яких не мають реєстрації місця проживання на підконтрольній Уряду України території.

Вірус не знає кордонів і переноситься незалежно від “прописки”. Утім за даними  ВООЗ до групи ризику відносяться особи похилого віку, які наразі складають 60% від загальної кількості людей, які регулярно перетинають КПВВ для проходження верифікації та отримання пенсії. На сьогоднішній день мешканці окупованих територій є заручниками ситуації, оскільки всі соціальні виплати обумовлені наявністю в них довідки про взяття на облік ВПО, яка може бути скасована у разі, якщо особа перебуває на непідконтрольній території понад 60 днів.  Отже люди похилого віку, які проживають на окупованих територіях, будуть намагатися потрапити на підконтрольну територію, щоб отримати доступ до єдиного джерела свого існування – пенсії. Але за умов епідемії це є небезпечним для їхнього життя і може створити додаткові ризики для загострення ситуації в цілому.

Ми вважаємо, що введення повної заборони перетину КПВВ з тимчасово окупованими територіями для громадян України, які не мають зареєстрованого місця проживання на підконтрольній Уряду України території, є  небезпечним рішенням, яке тягне за собою ризики для життя та здоров’я наших громадян в окупації та суперечить політиці реінтеграції. 

Крім того, ми вважаємо необхідним з метою зниження рівня розповсюдження коронавірусу та захисту громадян України, які проживають на окупованих територія (зокрема, осіб похилого віку), вжити наступних заходів:

• сприяти тимчасовому припиненню дії абзацу восьмого частини першої статті 12 Закону України “Про забезпечення прав та свобод внутрішньо переміщених осіб” (щодо скасування довідки про взяття на облік ВПО у разі відсутності особи на підконтрольній території понад 60 днів);
• тимчасово призупинити дію положень Постанови Кабінету міністрів України №637 від 5 листопада 2014 року щодо проходження періодичної верифікації пенсіонерам з числа ВПО;
• посилити спроможність медичних закладів на межі тимчасово окупованих територій виконувати свої повноваження із стримування розповсюдження вірусної інфекції та надання необхідної допомоги населенню;
• забезпечити ізолювання осіб, в яких виявлені симптоми захворювання на коронавірус, на території підконтрольній уряду України;
• посилити заходи дезінфекції на КПВВ на межі тимчасово окупованих територій;
• звернутися до міжнародних організацій, щодо надання додаткових засобів дезінфекції.

У разі прийняття відповідних рішень, необхідно оперативно провести інформаційну кампанію та повідомити громадян України, органи державної влади, місцевого самоврядування про запроваджені зміни.

Центр прав людини ZMINA

Офіс з розробки гуманітарної політики України

БФ “Право на захист”

Громадський холдинг “ГРУПА ВПЛИВУ”

БО БФ “Стабілізейшен Суппорт Сервісез”

Кримська правозахисна група

ГО “Донбас СОС”

Харківський інститут соціальних досліджень

Українська Гельсинська спілка з прав людини

Громадські організації звертаються до Командувача об’єднаних сил, генерал-лейтенанта Кравченка Володимира Анатолійовича, з вимогою скасувати дискримінаційний наказ про обмеження пересування через КПВВ.

Ввечері 6 березня 2020 року в соціальній мережі Facebook на сторінці Операція об’єднаних сил з’явилась інформація про введення тимчасових обмежень для перетину лінії розмежування з тимчасово окупованими територіями в Донецькій та Луганській областях з 07:00 7 березня 2020 року відповідно до наказу Командувача об’єднаних сил. Згідно з публікацією, причиною заборони стало можливе поширення на тимчасово окупованій території Донецької та Луганської областей випадків захворювання на гострі респіраторні захворювання, збудником яких, ймовірно, є коронавірус.

Обмеження на в’їзд на підконтрольну Уряду України територію стосуватиметься громадян, у яких при огляді на КПВВ будуть виявлені ознаки, схожі на симптоми ураження коронавірусною інфекцією. Водночас в оголошенні зазначається, що громадян України, які мають реєстрацію на підконтрольній уряду України території, у разі підозри на ураження коронавірусною інфекцією будуть доставляти до лікувального закладу. Для цього на кожному КПВВ чергує обладнана машина швидкої допомоги з медичним персоналом. А в разі, якщо такі люди мають реєстрацію на тимчасово окупованій території, їм буде не тільки відмовлено у наданні медичної допомоги, а й взагалі — у перетині КПВВ, за межами якого вони б могли самостійно звернутись за кваліфікованою медичною допомогою.

Фактично в оголошенні Командування ОС попереджає громадян України, які знаходяться на тимчасово окупованих територіях, що їм не буде надана медична допомога і буде відмовлено у в’їзді на підконтрольну Уряду України території у разі, якщо вони матимуть будь-які симптоми, які можуть бути розцінені співробітниками прикордонної служби як симптоми коронавірусу.

Ми вважаємо, що наказ Командувача ОС є таким, що непропорційно обмежує права та свободи людини. Він порушує конституційні права громадян, передбачені статтями 24, 33 та 49 Конституції України, і у такий спосіб штучно поділяє громадян України на тих, хто має право на отримання медичної допомоги і може вільно пересуватися, і тих, хто цієї можливості позбавлений. 

На тимчасово окупованих територіях відсутня можливість отримати кваліфіковану медичну допомогу, пройти діагностику та тести на ураження коронавірусом тощо, що в поєднанні з неможливістю отримати медичну допомогу на підконтрольних уряду України територіях спонукатиме до незаконного перетину кордону України через неконтрольовані пункти пропуску та посилення залежності громадян України від країни-окупанта.

Окрім цього, наказ Командувача ОС створює додаткову напругу між мешканцями тимчасово окупованих територій та тими, хто проживає в населених пунктах, розташованих близько КПВВ. Оскільки коронавірус не має специфічної симптоматики, відмінної від ГРВІ, завданням українських органів влади є мінімізація ризиків, пов’язаних із можливим розповсюдження вірусу і піклування про власних громадян, які опинилися в окупації. Жителі тимчасово окупованої частини Донбасу в очах мешканців прифронтових територій не повинні ставати джерелом додаткової небезпеки.

Звертаємось до вас з вимогою скасувати Наказ щодо тимчасових обмежень щодо перетину КПВВ з 07.00 7 березня 2020 року та організувати надання невідкладної медичної допомоги громадянам, які її потребують і  перетинають КПВВ, незалежно від місця реєстрації.

Благодійний фонд “Восток-СОС”

Громадська організація “Донбас СОС”

Благодійний фонд “Право на захист”

Центр прав людини ZMINA

Кримська правозахисна група

Офіс з розробки гуманітарної політики України

Благодійна організація “Благодійний фонд “Стабілізейшен Суппорт Сервісез”

Громадський холдинг “ГРУПА ВПЛИВУ”

Харківський інститут соціальних досліджень

Громадська організація “КримСОС”

Про кого ми говоримо?

39 063 — саме стільки дітей станом на кінець січня отримали статус дитини, постраждалої від воєнних дій і збройного конфлікту, відповідно до встановленої Кабміном процедури. 90 з них отримали поранення, контузію або інше каліцтво. 38 972 — зазнали психологічного, а 1 дитина — фізичного, сексуального насильства.

Більше 240 000 дітей зареєстровано як внутрішньо переміщені особи згідно з даними Міністерства соціальної політики.

Понад 580 000 дітей, за оцінкою міжнародних організацій, реально постраждало від конфлікту в Україні.

Чи відповідають ці цифри реальності?

Насправді жодна цифра не буде істинною. Але ми вже зараз повинні розуміти, що в зв’язку з певним порядком отримання статусу для різних категорій постраждалих (мова йде про тих, хто має фізичні або психологічні травми, був незаконно вивезений, зазнав сексуального насильства, інше) люди користуються тією процедурою, що простіше. Наприклад, отримання статусу на підставі психологічної травми вимагає значно менше документів ніж інші види. З цього і цифра. А потреби залишаються поза обліком.

Що говорить оцінка потреб?

Не повинно дивувати те, що широкомасштабної оцінки потреб цих дітей не відбувалося. Власне, така ж ситуація і з дорослим населенням, переселенцями в цілому. Ми розуміємо, що їм потрібні житло, робота, освіта і багато чого іншого. Але скільки? Кому і як? А, головне, як це перерозподіляти з міжнародною підтримкою?

Я абсолютно не підтримую ідею повторної перереєстрації з метою дізнатися потреби, адже первинна оцінка і так відбувається. Переселенці добре знають, що в соціальних органах про це питали, і не раз. Правда, особливого результату не було. І зараз якраз йде мова про те, щоб: а) не втратити довіру; б) не пропустити.

Насправді оцінку потреб проводили багато. На національному рівні — громадські та міжнародні організації, на місцевому — як самі органи, так і активісти. І саме бажано і потрібно брати в роботу.

Що стосується дітей, найближчі десятиліття найактуальнішими будуть послуги психологічної, психосоціальної реабілітації, адже найбільша кількість постраждалих саме з психологічними травмами. І якщо ви думаєте, що похід до психолога можна відкласти, то у випадку з травмами війни це і потреба, і необхідність. І тут краще не наводити статистику криміналізації в результаті отриманих воєнних травм у країнах, які через це пройшли.

Крім цього, не варто забувати про тих небагатьох (на тлі загальної цифри), хто отримав каліцтва і серйозні травми, які призвели до інвалідності. Нагадую, ми і далі говоримо про дітей. Загальна медицина, санаторно-курортне оздоровлення, освіта, спорт, харчування в навчальних закладах — все те, що фігурує і потрібно зараз і надалі.

Що ми маємо на національному рівні?

Головна перемога — формування на законодавчому рівні такого поняття як статус дитини, що постраждала внаслідок російсько-української війни. І надання можливості безкоштовного харчування в навчальних закладах різних рівнів. Саме цей законопроект був прийнятий на початку року і зараз чекає на підпис президента.

Яке рішення може бути на місцевому рівні?

Досвід на місцевому рівні говорить, що можна зробити багато чого. Особливо якщо врахувати те, що батьки цих дітей (ті, які переселенці) тепер будуть голосувати на місцевих виборах.

Так ось, в кінці грудня минулого року в Кривому Розі Дніпропетровської області, не чекаючи будь-яких рішень з Києва, місцева влада прийняла свою програму щодо таких діток. І тепер вони не просто будуть безкоштовно харчуватися в школі, але й зможуть отримати грошову допомогу в розмірі 5000 гривень, компенсацію на лікування в розмірі 9000 гривень (на рік), а також безкоштовно їздити в громадському транспорті, проходити оздоровчі програми і частково компенсувати витрати на дитячий садок.

Так, можна сказати, що це місто може знайти ресурси на це, але тут важливе не так питання грошей, як розуміння проблем своїх жителів. А також уміння їх слухати. І тут все вийшло не з першого разу, і на це потрібно багато часу і ресурсів, але все вийшло. І це хороший сигнал.

Чого варто очікувати?

На цей момент в парламенті розглядається ще один законопроект — про статус і соціальний захист мирного цивільного населення, яке постраждало внаслідок війни. Тож нас чекає наступний етап розгляду і прийняття наслідків. Наслідків, які стосуються не тільки дитини, але й дорослого.

Розуміння цих наслідків виходить за рамки самого факту внутрішнього переміщення, адже тепер все більше і більше стоїть питання про довгострокові заходи компенсації та реагування. А це питання значно ширше.

Марія Красненко, юристка Громадського холдингу “ГРУПА ВПЛИВУ”, НВ, 4 лютого 2020.

Фото

Нова українська влада багато говорить про потребу реінтеграції непідконтрольних територій Донбасу, а також про суттєвішу, аніж раніше, підтримку підконтрольних територій. Тим часом, проект держбюджету-2020 демонструє, що слова поки залишаються словами. Правозахисниця, юристка Громадського холдингу “ГРУПА ВПЛИВУ” Марія Красненко коментує ці обставини для видання “Донецкие новости”:

“Потрібно розуміти, що держбюджет на 2020 рік фактично є бюджетом уряду Гройсмана і, виходячи з основних показників, не містить статті “Донбас”, “Крим” (наприклад, за видатками: виплата пенсії жителям тимчасово окупованих територій, відновлення зруйнованої інфраструктури, екологічна ситуація). Водночас, річний бюджет повинен включати фінансування на подібні статті в загальному порядку, оскільки відповідно до законодавства такі суми повинні враховуватися.

Загалом, аналізуючи проект бюджету, не варто бути оптимістичним – фактично він є бюджетом поточного року. Втім, цей фінансовий документ може ще не раз бути змінений як Верховною Радою, так і Кабміном. Особливу увагу слід приділяти цьому питанню в наступні місяці, оскільки саме тоді стануть зрозумілими результати видаткової частини цього року.”

Читати далі на сайті “ДН”

Незнання планів української влади – суттєва перешкода для повернення окупованих територій під українську юрисдикцію. Особливо коли йдеться про настрої людей.

Як переконана виконавча директорка Громадського холдингу “ГРУПА ВПЛИВУ” Тетяна Дурнєва, страхи в свою чергу спричиняють можливість маніпулювати мешканцями непідконтрольного Донбасу… Про це та інше вона розповіла під час дискусії “Чотири роки громадянського спротиву Донбасу російській окупації”.

Докладніше – у публікації на сайті “Донецкие новости”.