30 листопада 2022 року набула чинності постанова Кабінету Міністрів України від 15 листопада 2022 року №1320 “Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо призначення окремих видів державної допомоги та соціальних стипендій” (далі – Постанова №1320). Постановою, серед іншого, внесені зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 07 березня 2022 №214  “Деякі питання надання державної соціальної допомоги та пільг на період введення воєнного стану” (далі – Постанова №214).  

У документі наводиться аналіз призначення окремих видів видів допомоги починаючи з 01 січня 2023 року, в тому числі допомоги на проживання внутрішньо переміщених осіб (далі — ВПО). Огляд ґрунтується на аналізі нормативно-правових актів та звернень, що надходять на гарячу лінію Уповноваженого з питань ВПО Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій та до організацій Коаліції громадських організацій, що опікуються питанням захисту прав осіб, постраждалих від збройної агресії проти України. 

1. Щодо передбачених змін

Згідно зі змінами, на період воєнного стану, надання державних соціальних допомог та пільг, які було призначено раніше, продовжується особам, які проживають на території територіальних громад, включених до Переліку територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні або блокуванні (далі – Перелік). 

Особам, які не проживають на території територіальних громад, включених до Переліку, строк виплат державних соціальних допомог та пільг продовжується до 31 грудня 2022 року (включно).

Зміни стосуються таких видів державної соціальної допомоги та пільг:

• державна соціальна допомога малозабезпеченим сім’ям;
• допомога на дітей одиноким матерям;
• допомога на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування;
• допомога на дітей, хворих на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, на дитину, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, яким не встановлено інвалідність;
• щомісячна грошова допомога особі, яка проживає разом з особою з інвалідністю I чи II групи внаслідок психічного розладу, яка за висновком лікарської комісії медичного закладу потребує постійного стороннього догляду, на догляд за нею;
• тимчасова державна допомога дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів, не мають можливості утримувати дитину або місце проживання їх невідоме;
• тимчасова державна соціальна допомога непрацюючій особі, яка досягла загального пенсійного віку, але не набула права на пенсійну виплату;
• допомога на проживання ВПО;
• державна соціальна допомога особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю;
• державна соціальна допомога особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю;
• пільги, які було призначено раніше.

Нововведення, визначені Постановою №214, передбачають, що структурні підрозділи з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві державних (військових) адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад повинні повідомити про необхідність звернення з 01 січня 2023 року для оновлення документів шляхом надсилання інформації поштою/електронною поштою/засобами мобільного зв’язку: 

• пільговиків/одержувачів, строк виплати яким припиняється з 01 січня 2023 року; 
• пільговиків/одержувачів, яким припинено виплату пільг у зв’язку з виключенням відповідної територіальної громади із Переліку;
• одержувачів, яким припинено виплату у зв’язку з виявленням відомостей та/або отриманням інформації, що вплинули або могли вплинути на встановлення права на отримання державної соціальної допомоги та на визначення її розміру. 

Водночас, Постанова Кабінету Міністрів України від 06 грудня 2022 №1364 “Деякі питання формування переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією” набуде чинності лише 25 грудня 2022 року. Даним нормативно-правовим документом визначено механізм формування єдиного для всіх Переліку, який буде масштабуватись до рівня окремих населених пунктів, а не громад. Перелік планується оновлювати у разі потреби, але не рідше ніж двічі на місяць.

2. Щодо проблем, які можуть виникнути в процесі реалізації змін

Враховуючи прийняті норми, ми вбачаємо наступні проблемні моменти, які можуть виникнути в процесі реалізації змін, а саме:

• припинення з 01 січня 2023 року виплат пільговикам/одержувачам, яким виплати мають продовжуватися. 

У період між 25 та 31 грудня 2022 року має бути погоджений, прийнятий та доведений до відома структурних підрозділів з питань соціального захисту новий Перелік. Структурні підрозділи з питань соціального захисту мають опрацювати дані, зазначені в Переліку та виокремити категорії пільговиків/одержувачів, яким припиняються/продовжуються виплати та здійснити їх інформування. Відведений часовий проміжок на здійснення всіх перерахованих дій, ураховуючи поточні умови,  однозначно недостатній. 

• встановлення різної правозастосовної практики щодо припинення/продовження з 01 січня 2023 року виплати допомоги на проживання ВПО. 

Змінами передбачено, що надання державних соціальних допомог та пільг, які було призначено раніше, продовжується особам, які проживають на території територіальних громад, включених до Переліку. Зазначене положення поширюється на отримувачів допомоги на проживання внутрішньо переміщених осіб. Попри те, що певна кількість ВПО проживає на території територіальних громад, включених до Переліку, різним може бути трактування “проживання” на території цих громад. Наприклад, визначатись може фактичне проживання згідно довідки ВПО або проживання згідно зареєстрованого/задекларованого місця проживання.

• перевантаження структурних підрозділів з питань соціального захисту та органів Пенсійного фонду України. 

Змінами передбачено, що державна соціальна допомога та пільги будуть припинені з 01 січня 2023 року, а продовження відбувається з моменту звернення пільговиків/одержувачів. Крім того, пільговикам/одержувачам пропонують звертатися за продовженням отримання виплат з власної ініціативи без отримання відповідних повідомлень. Все це може призвести до одночасного звернення всіх пільговиків/одержувачів в умовах загрози обстрілів та відключення електроенергії. 

• перевантаження інших державних/комунальних структур. 

Постановою №1320 встановлено, що пільговики/одержувачі, яким припинено виплати, зобов’язані подати заяву з необхідними документами. До таких документів, серед іншого, в залежності від виду державної соціальної допомоги та пільги, належать висновки лікарської комісії закладу охорони здоров’я, довідки до актів огляду медико-соціальною експертною комісією, рішення судів (виконавчі листи), довідки про здійснення кримінального провадження, довідки про перебування на примусовому лікуванні/у місцях позбавлення волі; повідомлення органу внутрішніх справ про те, що місце проживання (перебування) не встановлено. Причини виникнення проблеми аналогічні описаним в пункті вище. 

Як наслідок, зміна підходу щодо продовження соціальних виплат лише особам, які проживають на території громад, визначених Переліком, призведе до негативних наслідків. Зокрема, це вплине на отримувачів допомоги, оскільки може призвести до затримки в здійсненні виплат, які можуть становити суттєву або навіть основну частину доходу людини/сім’ї. Також, суттєво вплине на завантаження державних/комунальних установ, які працюють в обмежених умовах у зв’язку з критичною ситуацією в енергетичній сфері. Це також може спровокувати хвилю судових оскаржень. 

Пропозиції та рекомендації: 

Попри обгрунтованість встановлення вимог щодо звернення за призначенням  соціальних допомог та пільг, в умовах продовження воєнного стану зміни мають бути максимально орієнтованими на людей, враховувати спроможності органів державної влади та впроваджуватись в достатні часові рамки. Разом з тим, з огляду на зазначене, необхідним є внесення змін до Постанови №1320 та Постанови №214, а саме:

1. Зміни в частині градації строків звернення за продовженням отримання виплат різними категоріями пільговиків/одержувачів. Наприклад, протягом січня 2023 року – представники малозабезпечених сімей, лютого 2023 року – одинокі матері. На законодавчому рівні достатньо затвердити механізм та правила. Алгоритм та графік зможуть самостійно запроваджувати державні установи на місцях із врахуванням кількості пільговиків/одержувачів по категоріям виплат в регіонах.
2. Зміни в частині призначення державної соціальної допомоги та пільг з 01 січня 2023 року в разі встановлення права на продовження надання державних соціальних допомог та пільг та проведення перерахунку. 
3. Зміни в частині продовження допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, як таким, які проживають/проживали на території територіальних громад, включених до Переліку.

Також необхідним є:

4. Проведення попередньої роз’яснювальної роботи та організації процесу таким чином, щоб пільговики/одержувачі, які отримали повідомлення про необхідність звернення з 01 січня 2023 року для оновлення документів, мали змогу звернутися до державних установ у певний час: запис через застосунок/портал “Дія”, засоби телефонного зв’язку тощо.
5. Забезпечення повної інформації в повідомленні про необхідність звернення з 01 січня 2023 року. Так, повідомлення має містити однозначний перелік необхідних документів, або посилання на електронні ресурси (сайти), де такий перелік розміщений.  

Громадський холдинг “ГРУПА ВПЛИВУ” презентував результати фокус-групового дослідження щодо зміни виборчої адреси за наслідками впровадження спрощеної процедури у 2020 році.

Презентація відбулася 14 січня на платформі zoom й зібрала представників громадськості, експертного середовища та органів влади.

Дослідження було проведено спільно з дослідницьким центром “Соціоінформ” на основі дискусій з внутрішньо переміщеними особами для аналізу процесу зміни виборчої адреси та напрацювання рекомендацій для покращення процедури.

Зокрема досліджувалися питання щодо поінформованості про процедуру зміни виборчої адреси, про те, наскільки вона виявилася дієвою на практиці, які виникали перешкоди у виборців тощо.

З повним змістом презентації можна ознайомитися на відео.

Презентацію проводила соціологиня Наталія Зайцева-Чіпак

Дослідження було проведено за підтримки Міжнародної фундації виборчих систем (IFES), Агентства США з міжнародного розвитку (USAID), Міністерства міжнародних справ Канади та британської допомоги від уряду Великої Британії.

Гості студії UKRLIFE.TV – старша координаторка проектів Міжнародної фундації виборчих систем IFES Надія Пашкова та виконавча директорка громадянського холдингу “Групи впливу” Тетяна Дурнєва. Вони представили деякі результати дослідження електоральних настроїв внутрішньо переміщених осіб в Україні. Ефір від 5-го жовтня 2018 р.

10 серпня Громадський холдинг “ГРУПА ВПЛИВУ” презентував результати Дослідження рівня організаційного розвитку громадських організацій та ініціатив, які надають підтримку населенню, постраждалому внаслідок конфлікту на сході України. Читати далі… 

2018 року «Громадський холдинг “ГРУПА ВПЛИВУ“» вже вдруге провів оцінювання рівня організаційного розвитку організацій, які надають підтримку населенню, постраждалому внаслідок конфлікту. Вперше таке оцінювання проводилось 2016 року, в ході якого було виявлено, що організації, які виникли після анексії Криму та початку збройного конфлікту на Донбасі, великою мірою працюють на волонтерських засадах і потребують підтримки для розвитку внутрішніх систем і стандартів.

Основною метою оцінювання 2018 року було виявити зміни, які відбулись в сфері організаційного розвитку, і подальші потреби організацій у навчанні та іншій підтримці.

Онлайн-опитування організацій було проведено у березні-квітні 2018 року. У ньому взяли участь представники 90 організацій та ініціатив з усієї України (83 з них – зареєстровані, 7 – не зареєстровані).

Анкета для керівників організацій/ініціатив включала до себе питання, пов’язані з внутрішнім потенціалом організацій, фінансовою життєздатністю, медіа-активністю, партнерствами і наявними потребами у навчанні та іншій підтримці.

У цьому звіті наведено порівняння результатів оцінювання 2016 та 2018 років, а також проаналізовано наявні відмінності між організаціями, які виникли до 27 лютого 2014 року («старими» організаціями), і тими, які виникли пізніше («молодими» організаціями).

Зіставляючи отримані результати оцінювання, варто враховувати, що більш розвинуті організації були менш мотивовані брати участь в опитуванні на відміну від менш розвинутих організацій, які усвідомлюють нагальну потребу у навчанні та подальшій підтримці.

Повний текст звіту доступний за цим посиланням. Завантажити інфографіки можна за тут і тут.

Ця публікація впорядкована Громадською організацією “Громадський холдинг “ГРУПА ВПЛИВУ” в рамках проектів демократичного врядування Програми розвитку ООН, які фінансуються міністерством закордонних справ Данії. Думки, висновки чи рекомендації належать авторам та упорядникам цього видання і не обов’язково відображають погляди міністерства закордонних справ Данії, Програми розвитку Організації об’єднаних націй чи інших агенцій ООН.  

Пропонуємо ознайомитися зі Звітом про гендерний аналіз результатів Всеукраїнського опитування щодо дотримання прав ВПО.

Опитування проводилося Українським інститутом соціальних досліджень ім. Олександра Яременка з 27 вересня по 24 жовтня 2017 року в 24‑х областях України та м. Києві. Всього опитано 2002 респонденти. Стандартні відхилення при достовірних 95 відсотках і співвідношенні змінних від 0,1 : 0,9 до 0,5 : 0,5 становлять 1,34 – 2,24 відсотка. Метод отримання інформації: індивідуальне інтерв’ю «віч‑на‑віч»

Мета гендерного дослідження:
– Оцінити становище жінок та чоловіків ВПО, визначити особливості та особливі потреби щодо захисту їхніх прав;
– Визначити специфіку проблем ВПО-жінок;
– Визначити, наскільки дотримується принцип рівних можливостей жінок та чоловіків ВПО у сфері реалізації їх прав.

Завдання:
Визначити основні проблеми, з якими стикаються жінки ВПО, тенденції та закономірності у сферах:
– взяття на облік;
– відновлення та оформлення документів, що посвідчують особу
– право на житло
– право на охорону здоров’я
– соціальний захист та пенсійне забезпечення
– право на зайнятість
– право на освіту
– доступ до суду тощо.
Проаналізувати чи є різниця у відповідях на питання анкети «Права внутрішньо-переміщених осіб» між жінками та чоловіками.

Гендерний аналіз дослідження показав, що існує гендерна специфіка становища жінок-ВПО та чоловіків-ВПО в Україні. Ця специфіка дуже часто повторює основні гендерні проблеми соціального буття жінок та чоловіків в Україні, в основі яких лежать гендерні ролі та гендерні стереотипи.

Так, наприклад, дослідження демонструє значно більшу «відповідальність» та додаткове навантаження по забезпеченню виховання неповнолітніх дітей лежить на жінках-ВПО (27,1% чоловіків проживає разом з дітьми до 18 років та 41,6% жінок) – гендерний розрив 14,5%. Також жінки перебувають у економічно-вразливішому стані: втричі частіше ніж чоловіки жінки – ВПО проживають з багатодітними родинами, майже удвічі частіше – у малозабезпечених та на 9% частіше проживають у сім’ях, які перебувають у складних життєвих обставинах.

Подібна ситуація складається і з зайнятістю. Серед усіх опитаних ренспондентів менше половини (40,7%) повідомили, що працюють (мають роботу / зайнятість), а саме 46,1% – чоловіків та 35,9% – жінки.

60,5% жінок та 53,8% – чоловіків вказали щомісячну адресну допомогу внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання як джерело доходу родини. Це може свідчити про те, що цей вид допомоги дещо важливіший для жінок-ВПО, вони його частіше оформляють і користуються.

Аналізуючи відповіді на запитання «Як ви могли б оцінити фінансове становище вашого домогосподарства?», бачимо, що відповідь «Змушені заощаджувати навіть на харчування» дало 20,7% чоловіків та 27,5% жінок. Подібний гендерний розрив бачимо у іншому варіанті відповіді: «Вистачає на харчування та необхідний одяг, взуття. Для таких покупок, як мобільний телефон, невелика побутова техніка (праска, пилосос тощо), необхідно збирати або позичати гроші, брати кредит». Його вибрало 33,0% чоловіків та 27,9% жінок. Сукупність цих відповідей свідчить про те, що жінки-ВПО суттєво більше відчувають брак коштів, ніж чоловіки-ВПО та більше змушені заощаджувати.

Аналіз відповідей показав, що до усіх органів влади та місцевого самоврядування, соціального захисту населення, гуманітарних організацій, що надають підтримку ВПО, правозахисних організацій, що працюють у сфері захисту прав ВПО, державної міграційної служби, судів, офісу Уповноваженого Верховної ради України з прав людини та до правоохоронних органів частіше (а у деяких випадках і значно частіше) особисто звертаються жінки-ВПО ніж чоловіки-ВПО.

Спостерігається деяка гендерна специфіка у доступі жінок та чоловіків до інформації та послуг різних соціальних та правозахисних інституцій, організацій та служб (більш детально розкрита у Звіті у розділах про кожну інституцію).

Щодо права на доступ до суду, то чоловіки частіше звертаються до суду з питань взяття на облік, як ВПО (10,7% проти 4,2%), реалізації права на свободу пересування (перетин лінії зіткнення, адміністративний кордон з окупованою територією) (5,4% проти 0%), надання дозволу для виїзду дитини за кордон (12,5% проти 5,6%), відновлення/оформлення документів, що посвідчують особу (16,1% проти 8,3%). Жінки частіше звертаються до суду з питань розлучення (11,1% проти 8,9%), оформлення спадщини (18,1% проти 14,3%), отримання відповідних соціальних виплат (12,5% проти 7,1%), звільнення від сплати судового збору, розстрочення, відстрочення зменшення судового збору (5,6% проти 1,8%).

В результаті звернення більше чоловіків захистили свої права у суді ніж жінок (56,6% проти 48,5%).

Цікавим виявився гендерний розподіл відповідей на запитання: «Яке джерело Ви використовуєте для отримання інформації про права ВПО?»

Найбільшим джерелом інформації для жінок та чоловіків є центральні (загальноукраїнські) телеканали (64,8% – чоловіки та 59,3% – жінки).

Чоловіки у більшості випадків надають перевагу різного роду ЗМІ (крім центральних – місцеві телеканали та друковані ЗМІ), а жінки надають перевагу соціальним мережам (Фейсбук, Твітер тощо), Спілкування з друзями та родичами та Інформаційним стендам органів державної влади та органів місцевого самоврядування. Це потрібно враховувати, вибираючи комунікаційні канали для спілкування з жінками ВПО та чоловіками ВПО.

Повний текст дослідження можна завантажити за посиланням.
Інфографічні матеріали.

Над реалізацією проекту працювали Громадський холдинг “ГРУПА ВПЛИВУ”, Офіс Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, громадська організація “Центр “Жіночі перспективи” за підтримки Програми розвитку ООН в Україні та Міністерства закордонних справ Данії.

Пропонуємо вашій увазі “Універсальний періодичний огляд: Альтернативний вимір (2017). Третій цикл УПО, Україна. Компіляція альтернативних доповідей організацій громадянського суспільства”.

У листопаді 2017-го р. представники вітчизняних НДО представили УПО на засіданні Ради ООН з прав людини у Женеві. Це – альтернативний погляд на те, як в Україні дотримуються права людини у різних сферах життєдіяльності. Інформація від НДО таким чином доповнює офіційну позицію державних інституцій щодо тих чи інших питань.

Громадський холдинг “ГРУПА ВПЛИВУ” брав участь у написанні окремих статей Універсального періодичного огляду.

За підсумками слухань у листопаді 2017-го р. Україна отримала близько 200 рекомендацій щодо покращення ситуації з правами людини в рамках Універсального періодичного огляду від інших держав.

Завантажити “Універсальний періодичний огляд: Альтернативний вимір”: UPR_A4_ua_p_final

Друк доповідей здійснено в рамках проектів Програми розвитку ООН в Україні, які фінансується Міністерством закордонних справ Данії.

Думки, висновки чи рекомендації належать авторам та упорядникам цього видання і не обов’язково відображають погляди Міністерства закордонних справ Данії, Програми розвитку Організації Об’єднаних Націй чи інших агенцій ООН.