Діти, які пережили травматичний досвід внаслідок військовий дій на Донбасі до сих пір, на сьомий рік війни, потребують допомоги. А діючих ефективних програм, які б займалися проблемами таких дітей та їхніх батьків майже немає. До такого висновку прийшли експерти команди ГО “Егіда Центр”, які завдяки підтримці Громадського холдингу «ГРУПА ВПЛИВУ» провели дослідження для визначення психоемоційного стану та потреб дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів.
В рамках дослідження було опитано 50 родин, які мешкають в Кривому Розі. Серед них 21 родина, в якій є діти зі статусом постраждалих внаслідок військових дій. Переважна більшість, 94% родин, не мають власного житла. 56% родин його орендують, ще 18 живуть в кімнатах в гуртожитку, 16% у модульному містечку та 4% мають соціальне житло. Як свідчить досвід переселенців в Маріуполі, відсутність постійного житла має негативний вплив в першу чергу саме на дітей, які змушені змінювати школи при кожному переїзді, заново інтегруватися в нові спільноти одноліток. Про досвід переселенців в Маріуполі читайте тут.
Лише 36% опитаних в Кривому Розі переселенців вважають себе інтегрованими в громаду. Щодо психоемоційного стану та потреб самих дітей, то ситуація так само невтішна. 36% опитаних заявили, що дитина потребує допомоги психолога, 44 % заявили про необхідність підтримки розвитку особистісних ресурсів дитини. Майже кожна сьома дитина стикалася з випадками булінгу в навчальному закладі саме через те, що є переселенцем.
Завантажити звіт.
Дослідження проводилося в межах гранту, наданого проєктом Ради Європи “Внутрішнє переміщення в Україні: розробка тривалих рішень”.




Тіньові та альтернативні звіти традиційно доповнюють національні доповіді від офіційних речників держав на різних міжнародних платформах. Це – погляд громадянського суспільства на процеси, що відбуваються в царині дотримання прав людини.
Підготовка і подання тіньового звіту щодо виконання Україною Міжнародного пакту про громадянські та політичні права дозволить наголосити на тих прогалинах у захисті прав людини, які є надзвичайно гострими на сьогодні, і які з певних причин держава “не помічає”.
Завдяки об’єднанню зусиль Мережі правового розвитку та Мережі хабів України за підтримки ПРООН, голоси соціально вразливих груп населення будуть почуті як на національному, так і на міжнародному рівнях.
До кінця року спільний тіньовий звіт буде поданий до Комітету ООН з прав людини. 18 членів Комітету розглядатимуть національні та тіньові звіти. А тоді Комітет надасть Уряду України конкретні рекомендації щодо покращення захисту громадянських та політичних прав.
Міжнародний пакт про громадянські та політичні права ратифіковано Україною у 1973 році. Пакт є міжнародним договором і має обов’язкову силу для 167 держав-учасників. Нагляд за виконанням пакту здійснює Комітет з прав людини ООН, розглядаючи доповіді країн-учасниць, та скарги на порушення певних прав країнами-учасницями. 