Кисленко – Громадський холдинг "ГРУПА ВПЛИВУ"
Skip navigation
Нещодавно деякі ЗМІ поширили чутки про те, що внутрішні переселенці будуть позбавлені конституційного права голосувати на всіх видах виборах: президентських, парламентських і місцевих. Навколо цього міфу тут же розгорівся гучний скандал.

Видання «Крапка» розбиралося в тому, що відбувається. Як з’ясувалося, приводом для чуток стало рішення Верховного суду у справі про участь внутрішньої переселенки в місцевих виборах. Згідно з цим документом реєстрація місця проживання не є підставою для участі в кампанії. Відповідно, проголосувати жінка не зможе. Але це зовсім не означає, що її позбавлять права віддати свій голос на президентських і парламентських виборах.

«Треба розуміти, що в Україні існують дві процедури: зміна виборчої адреси і зміна місця голосування, – відзначає виконавча директорка ГО «Громадський Холдинг «ГРУПА ВПЛИВУ» Тетяна Дурнєва. – Їх необхідно розділяти. Зміна місця голосування – процедура, яка доступна будь-якому українцеві, не тільки переселенцю. Але вона працює лише на президентських виборах, а також у багатомандатних округах на парламентських виборах. Ця процедура застосовується тоді, коли виборець у день виборів не може перебувати за місцем реєстрації у паспорті. У такому випадку людина звертається до Органу введення реєстру виборців не пізніше ніж за п’ять днів до дня голосування і пише заяву про тимчасову зміну місця голосування. Скористатися такою процедурою можуть люди, які перебувають у відпустці або у відрядженні або мають статус внутрішньо переміщених осіб».

На минулих парламентських виборах ЦВК видала постанову про те, що громадяни, виборча адреса яких – на тимчасово окупованій території, можуть не додавати до заяви документи, що підтверджують необхідність тимчасової зміни місця їх голосування. Для цього потрібно було просто показати паспорт, в якому вказана прописка на окупованій території. Ймовірно, аналогічна процедура буде діяти і на найближчих президентських виборах.

Інше питання – місцеві вибори. Закон не передбачає процедури зміни місця голосування під час виборчої кампанії на місцях. Голосувати можна тільки за місцем реєстрації в паспорті.

«Звичайно, це величезна проблема, – продовжує Тетяна Дурнєва. – Тому ми розробили законопроект № 6240, який пропонує механізм зміни виборчої адреси на підставі документів, що підтверджують фактичне місце проживання: договори оренди житла, реєстрації підприємницької діяльності, довідки внутрішньо переміщеної особи. Якщо Верховна Рада прийме цей документ, будь-який громадянин зможе написати заяву в Орган ведення реєстру виборців і змінити виборчу адресу без зміни «прописки» в паспорті. В результаті внутрішні переселенці зможуть голосувати на всіх рівнях виборів».

Парламентський комітет з питань правової політики і правосуддя обіцяв розглянути законопроект № 6240 на початку осені. Інші парламентські комітети вже дали позитивні висновки щодо цього законопроекту. Є й міжнародна підтримка. Крім того, рішення звернутися до Верховної Ради з проханням про розгляд цього документу ухвалили депутати міських рад Ужгорода, Маріуполя, Вінниці, Херсона, Кривого Рогу, Добропілля і Коростеня. Інакше переселенці не зможуть проголосувати на місцевих виборах, а також віддати свої голоси за народних депутатів в мажоритарних округах.

«Міжнародні організації рекомендують міняти виборче законодавство за рік до виборів, – говорить керівник аналітичного відділу громадської організації «Точка доступу» Роман Кисленко. – Але в Україні в 2015 році вже прийняли закон про місцеві вибори в червні, а вибори провели в жовтні. Тому потрібна лише політична воля. Тим більше що модель виборів президента практично не буде відрізнятися від тієї, що існує зараз».

Читати мовою оригіналу на сайті «Крапка»
9 вересня 2017 року стартував виборчий процес у 201 об’єднаній територіальній громаді, які розташовані у 24 областях України. Загалом ці вибори охоплюють майже 1 мільйон 300 тисяч громадян. Проте не всі зможуть проголосувати 29 жовтня. Зокрема на території ОТГ, де відбуватимуться вибори, проживають 116 404 внутрішньо переміщених осіб*. Вони не зможуть реалізувати свої конституційні права та проголосувати за місцеву владу в нових для них громадах.

116 тисяч – це багато чи мало?

«Для прикладу, візьмемо кількість населення типового українського міста – Ужгород, – каже аналітик Громадського холдингу «ГРУПА ВПЛИВУ» Роман Кисленко. – Станом на сьогодні тут мешкає 114 007 осіб. Отже, кількість ВПО, які не можуть реалізувати своє активне виборче право гарантоване Конституцією та іншими законами, перевищує кількість цього обласного центру.

Загалом цю проблему можна вирішити шляхом ухвалення проекту Закону №6240 «Про внесення змін до деяких законів України (щодо виборчих прав внутрішньо переміщених осіб та інших мобільних всередині країни громадян)», який було внесено до Верховної Ради України ще навесні цього року. Однак цей документ досі не розглянув парламентський Комітет з питань правової політики та правосуддя й не надав відповідного висновку, як це передбачається процедурою.

«Проблема, коли громадяни України не можуть реалізувати своє активне виборче право за місцем фактичного проживання, досі є не вирішеною, – відзначає Роман Кисленко. – ВПО й надалі залишаються осторонь виборчого процесу та не беруть участі в місцевому самоврядуванні в громадах, в яких вони проживають уже більше трьох років».

Громадський холдинг «ГРУПА ВПЛИВУ», який є одним з розробників згаданого законопроекту, кілька разів звертався до голови Комітету Руслана Князевича з тим, щоб депутати якомога швидше розглянули на засіданні Комітету законопроект й рекомендували Верховній Раді включити його до Порядку денного, розглянути й врешті у першому читанні прийняти за основу. Однак поки що Комітет не розглянув документ, який гарантуватиме переселенцям право голосу на місцевих виборах. Тож, на жаль, чергові вибори в об’єднаних територіальних громадах відбудуться без участі понад 100 тисяч виборців.

* Загалом станом на 11 вересня ц. р., за даними структурних підрозділів соціального захисту населення обласних та Київської міської державних адміністрацій, взято на облік 1 592 430 переселенців або 1 281 907 сімей з Донбасу і Криму.

(Фото Укрінформ)