У червні 2018 року Україна представила восьму періодичну доповідь про виконання державою Міжнародного пакту про громадянські і політичні права (далі – Пакту).

Утім питання, пов’язані з конфліктом і його впливом на реалізацію прав людини в Україні, не знайшли належного відображення у звіті держави, хоча у контексті міжнародного збройного конфлікту питання забезпечення прав постраждалих осіб, у тому числі ВПО, належать до найбільш гострих і нагальних.

Саме тому Коаліція громадських організацій, що опікуються правами внутрішньо переміщених осіб і тих, хто залишився проживати на тимчасово окупованих територіях України, підготувала та подала до Комітету Тіньовий звіт, який зосереджується саме на питанні дотримання громадянських і політичних прав осіб, котрі постраждали внаслідок збройного конфлікту в Україні.

У даному поданні міститься коротка інформація щодо питань, викладених більш детально у Тіньовому звіті, а також сформульовані запитання, адресовані Уряду України.

Автори подання мають значний досвід у розробці та адвокації проектів нормативно-правових актів у сфері захисту прав ВПО, беруть участь у робочих групах при профільних міністерствах, надають значну соціальну, інформаційну та юридичну допомогу особам, які постраждали внаслідок конфлікту, займаються висвітленням подій, що відбуваються на тимчасово окупованих територіях України.

Читати далі…

У зверненні, зокрема, йдеться про потребу започаткувати діалог для вирішення актуальної проблеми із захисту виборчих прав внутрішньо переміщених осіб та трудових мігрантів.

«Протягом 2014-2019 рр. ми приклали значних зусиль для забезпечення виборчих прав внутрішньо переміщених осіб та трудових мігрантів, – відзначаються автори звернення. – Враховуючи міжнародні стандарти, підготували низку законопроектів, провели масштабні інформаційні кампанії та активно працювали із народними депутатами. На жаль, Верховна Рада України VIII скликання провалила завдання із захисту прав внутрішньо переміщених осіб та інших груп виборців. Це було викликано безсистемністю державної політики щодо переселенців та мешканців тимчасово окупованих територій, домінуванням політичних мотивів у процесі прийняття рішень».

Автори звернення звертають увагу гаранта Конституції, що лише 1% з 4,5 мільйонів наших громадян, які мають виборчу адресу на тимчасово окупованих територіях, мали змогу проголосувати на позачергових виборах народних депутатів України. «На місцевих виборах внутрішньо переміщені особи взагалі не мають можливості реалізувати конституційне право голосу», – наголошують лідери громадських організацій та об’єднань.

«Сподіваємось, що Президент України та новий парламент зможуть припинити довготривалу бездіяльність держави і оперативно після початку роботи парламенту ІХ скликання вирішити нагальні проблеми у сфері виборчих прав громадян, – йдеться у зверненні. – Зустріч із Вами дозволить не лише напрацювати першочергові рішення для захисту прав громадян, але і подати сигнал суспільству про завершення періоду байдужості до проблем переселенців та мешканців тимчасово окупованих територій.  Цей поступ вже має підготовлену основу – розроблено і широко обговорено проект Закону України №6240 «Про забезпечення виборчих прав внутрішньо переміщених осіб та інших мобільних всередині країни громадян».

«Ми бачимо шанси для суттєвого прогресу у сфері виборчих прав внутрішньо переміщених осіб і звертаємось до Вас із закликом виступити на правах гаранта прав і свобод громадян,  ініціатором цих зрушень. Висловлюємо готовність зустрітися у зручний для Вас час», – завершують свій лист до Президента Володимира Зеленського лідери неурядових організацій.

Підписати звернення й ознайомитися із усіма підписантами можна за цим посиланням.

Уряд не хоче бачити в переселенцях та жителях окупованих територій громадян України, і продовжує створювати для них додаткові проблеми. Про це заявили члени Коаліції громадських організацій, що опікуються правами внутрішньо переміщених осіб (ВПО) та мешканців тимчасово окупованих територій, під час акції перед Кабінетом Міністрів. Правозахисники облаштували перед будівлею уряду символічний цегляний «мур» та закликали урядовців «будувати мости, а не стіни». Далі…  

Уряд не хоче бачити в переселенцях та жителях окупованих територій громадян України, і продовжує створювати для них додаткові проблеми.

Про це заявили члени Коаліції громадських організацій, що опікуються правами внутрішньо переміщених осіб (ВПО) та мешканців тимчасово окупованих територій, під час акції перед Кабінетом Міністрів. Правозахисники облаштували перед будівлею уряду символічний цегляний «мур» та закликали урядовців «будувати мости, а не стіни».

Тетяна Дурнєва, виконавча директорка ГО «Громадський холдинг «ГРУПА ВПЛИВУ» нагадала, що подібна акція вже проходила у 2016 році. Тоді правозахисники протестували проти дискримінаційного порядку соціальних виплат для ВПО.м «Пройшло три роки. Замість налагодження зв’язків з мешканцями тимчасово окупованих територій – драконівський порядок перевозу товарів та речей через лінію зіткнення, замість соціального захисту постраждалих громадян – принизливі перевірки. Ми впевнені, що Кабмін може встигнути прийняти необхідні проекти постанов, щоб побудувати міст в майбутню реінтеграцію замість того, щоб зміцнювати мур», – наголошує Дурнєва.

До соціальної політики України щодо постраждалого від конфлікту населення прикута увага всього світу, зазначає Ольга Аношкіна, юристка БФ «Восток-СОС». За її словами, міжнародна спільнота постійно критикує державу за недолугі кроки та недоречні обмеження.

«З 2014 року і до сьогодні ми маємо механізм виплати пенсій, за яким мешканці окупованих територій мають ставати на облік як переселенці. Це змушує людей отримувати довідки ВПО навіть в разі, якщо вони не переїжджали, регулярно перетинати лінію зіткнення та наражатися на небезпеку. На жаль, нам доводиться чути про смерті пенсіонерів у чергах на КПВВ. Саме тому створення дієвого недискримінаційного механізму виплати пенсій мешканцям окупованих територій досі залишається нагальним завданням», – наголошує юристка.

Не може дати раду держава і у випадку знищеного майна. За інформацією Еліни Шишкіної, правовоїправовї аналітикині БФ “Право на захист”, лише на території, контрольованій урядом, вздовж лінії розмежування розташовано близько 20 тисяч пошкоджених або зруйнованих будинків. Частина з них була відновлена, і переважно за кошти самих власників.

«За зруйновані будинки власники не отримали компенсацій досі. Навіть якщо вони позиваються до суду, і отримують рішення на свою користь, то ці рішення просто не виконуються. Щоб зрушити цю ситуацію, варто створити єдиний реєстр пошкодженого та зруйнованого житла, розробити методологію визначення ступенів пошкоджень, оцінки майна і, звісно, розробити процедуру виплати компенсації постраждалим особам», – додає вона.

 Повага до прав і свобод допоможе зберегти контакт із мешканцями окупованих територій, вважає Ольга Куришко, юристка ГО «Крим-СОС».

«Ми завжди говоримо про те, що найголовнішим завданням державної політики є підтримка контакту з громадянами, розуміння їхніх потреб та швидке реагування на них. Коли людина не може перевезти свої власні речі з окупованих територій, або точніше може лише те, що дозволено законом, це навряд чи допомагає адаптації на новому місці чи будівництву мостів», – підкреслює вона. Це ж стосується облаштування пропускних пунктів та створення сервісних зон, додає юристка. Справедлива та дружня політика держави може стати проявом відкритості до постраждалих від конфлікту громадян.

Під час акції правозахисники озвучили вимоги як до Кабінету Міністрів як колегіального органу, так і до конкретних  міністерств, зокрема, міністерства внутрішніх справ, соціальної політики, юстиції, освіти та науки, Пенсійному фонду та іншим органам влади. Ці вимоги були передані Уряду України.

5-го вересня 2018 р. Коаліція громадських організацій презентувала результати дослідження (подання) щодо реалізації Україною Міжнародного Пакту про економічні, соціальні та культурні права (МПЕСКП) – “Постраждалі від конфлікту: як Україна забезпечує реалізацію їхніх прав”. Захід відбувся в рамках підготовки до звітування Україною Комітету ООН з економічних, соціальних та культурних прав.

Деякі підсумкові рекомендації авторів подання:

1. Відокремити отримання пенсії та соціальних виплат, які не пов’язані з внутрішнім переміщенням, від необхідності отримувати довідку про взяття на облік ВПО.
2. Змінити політику щодо виплати пенсій ВПО, припинити політику створення надмірних вимог та обмежень для пенсіонерів ВПО.
3. Розробити окремі недискримінаційні порядки або внести зміни в загальнодержавний механізм нарахування пенсій та соціальних виплат ВПО.
4. Змінити підхід до призначення ВПО щомісячної адресної допомоги таким чином, щоб її призначення базувалося на соціально-економічних потребах ВПО в такій допомозі, зберігши при цьому особливі підходи до визначення розміру адресної допомоги для соціально-вразливих верств населення, таких як діти та особи з інвалідністю.
5. Надати можливість ВПО користуватися будь-якою банківською установою для отримання виплат соціальної допомоги або пенсії.
6. Скасувати перевірки місця проживання внутрішньо переміщених осіб. Для встановлення особи-отримувача виплат достатньо ідентифікації в банківській установі не частіше одного разу на рік.
7. Не розповсюджувати 12-місячний термін звернення до уповноважених органів соціального захисту населення для призначення допомоги при народженні дитини у разі, якщо дитина народилася на ТОТ.
8. Розробити механізм фіксації пошкоджень/руйнувань та запровадити єдиний підхід з метою уніфікації і прийнятності, ведення обліку пошкодженого або зруйнованого майна, створити уніфіковану методику визначення обсягу пошкоджень для розробки механізмів оцінки завданої шкоди.
9. Кабінету міністрів України прийняти порядок виплати пенсії громадянам, які проживають на ТОТ Донецької та Луганської областей.
10. Усунити додаткові вимоги при призначенні або продовженні виплати пенсії для кримчан.
11. Скасувати Закон України “Про створення вільної економічної зони «Крим» та особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України” та розробити і прийняти закон про особливості здійснення економічної діяльності на ТОТ.
та ін.

Повний текст подання українською мовою – за цим посиланням, англійською – тут.

Нагадаємо, до складу Коаліції громадських організацій, що опікуються правами внутрішньо переміщених осіб та тих, хто залишився проживати на тимчасово окупованих територіях України входять: ГО “Донбас-СОС”, ГО “Крим СОС”, БФ “Право на Захист”, БФ “Восток-СОС”, ГО “Громадський холдинг “ГРУПА ВПЛИВУ”, Програма “Радник з питань внутрішньо переміщених осіб”, що впроваджується БФ “Stabilization Support Services”, ГО “Центр інформації про права людини”.