Майже 600 млн грн недоотримали люди похилого віку, пенсії яких і так є мізерними

Попри те, що зараз карантин і до моменту його закінчення (та 30 днів після) переселенці не мають потреби звертатись за проходженням ідентифікації в Ощадбанк, соціальні виплати продовжено автоматично. Це не відмінило старих проблем. Проблем, які не вирішив ні уряд Гройсмана, ні уряд Гончарука, ні тепер уже уряд Шмигаля. Я кажу про заборгованості.

Так сталось, що два роки тому хтось в Кабміні вирішив прописати, що «суми пенсій, які не виплачено за період до місяця їх відновлення, обліковуються в органі, що здійснює пенсійні виплати, та виплачуються на умовах окремого порядку, визначеного Кабінетом Міністрів України». Щоправда, сам порядок ніхто не передбачив як тоді, так і не поспішає робити це зараз. Так і залишаються внутрішньо переміщені особи без своїх законних коштів.

Якщо говорити простіше, то якщо ви зараз виїдете з Донецька, Луганська чи Горлівки (а точніше після того, як відкриють КПВВ) і звернетесь до Пенсійного фонду з метою поновлення виплат і отримання «заборгованості», то вам скажуть — вибачте, немає порядку, звертайтесь до суду.

Що ще страшніше, то навіть наявність судового рішення, яке ви отримаєте в кращому і найоптимістичнішому випадку протягом півроку, не змінить ситуацію. Як і не змінюють її сотні інших судових рішень або рішення проти самого Кабінету міністрів України в частині визнання норми невідповідною закону. Ще в травні 2018 року ми вирішили йти в суд проти КМУ і виграли його в першій інстанції. Окружний адміністративний суд Києва визнав, що виплата пенсії має здійснюватись відповідно до закону, як це було раніше і ніякий уряд не може це вирішувати. На жаль, віз і далі там. А сотні, тисячі людей і далі очікують.

У 90% таких справ виплати Пенсійним фондом здійснені не були взагалі або ж виконуються частково. Під частковістю я маю на увазі поновлення виплати з моменту звернення. Смішно те, що поновлювати мають і так, а от рішення — виконувати. Та як показує досвід, судові рішення не страшні українському Пенсійному фонду.

Якщо говорити про цифри, то на початок червня минулого року на виконання судових рішень у справах з питань пенсійного забезпечення щодо переселенців лише у 2019 нараховано 543,1 млн грн. Виплачено — 43,0 млн грн. А загальний борг лише за цією категорією справ становить майже 600 млн грн.

Тобто майже 600 млн грн недоотримали люди похилого віку, пенсії яких і так є мізерними. Чи варто говорити тут про результати? Ось як про повернення на тимчасово окуповані території (бо там є житло) хвороб чи смерті?

Тому основний посил, як і два роки тому, залишається незмінним: необхідно скасувати таку норму, чи, під виглядом компромісу, таки розробити механізм, за якого люди би отримували те, що їм належить. І, між іншим, рішення суду обов’язкові до виконання навіть Кабміном, навіть Пенсійним фондом. Адже ми всі рівні, чи не так?

Юристка Громадського холдингу “ГРУПА ВПЛИВУ” Марія Красненко, НВ, 6 травня 2020

Фото

Цікаво було застати ажіотаж та обговорення в залі парламенту перед голосуванням за пенсійний закон

Те, що Верховна Рада не підтримала законопроект щодо виплат пенсії жителям тимчасово окупованих територій за основу, ні для кого не секрет.

Більш цікавим стало обговорення в залі парламенту перед голосуванням та ажіотаж опісля. Щодо цієї ініціативи вже було почуто багато: і про підтримку окупанта, і про зраду інтересів, і про мільярди в нікуди. Та є ряд речей, які треба знати, і якими часто маніпулюють.

1. «Ці люди» не підтримують Україну

Мені складно сказати, з чого робиться такий висновок щодо всіх людей. З того, що люди не можуть виїхати і живуть в окупації? Чи ми вже відкидаємо версію з країною-агресором? А чи всі в Сумській, Чернігівській, Закарпатській чи Київській області є на 100% патріотами? І чи це значить, що ми тепер перед виплатою пенсії будемо перевіряти на «детекторі патріотизму»? Не думаю. А депутатам окремо рекомендую уважніше придивитися до своїх колег, бо не одне місце в залі займають «просині» сили.

2. Де ми візьмемо скільки коштів?

Чесно кажучи, заява Мінфіну про те, що сума заборгованості по пенсіях складає 115 млрд і похоронить країну, є відверто маніпулятивною. Жодних офіційних підтверджень цьому наразі не має. Озвучені Пенсійним фондом дані – 80 млрд. Вже не 115, так? Хоча й ця цифра не є істиною.

Та навіть цифра у 80 млрд не буде потрібною одразу. Адже частина осіб звернутись за виплатами не зможуть, бо наразі мова йде тільки про мобільні категорії громадян, тобто тих, які зможуть системно виїжджати для підтвердження. Інша, вагома частина коштів є тією самою «заборгованістю», яка може бути розподіленою в часі.

Тут також не слід забувати, що поточна заборгованість по сплаті ЄСВ становить 17 млрд грн — і мова не йде тільки про непідконтрольні нам Крим чи Донбас.

Насамкінець, підкреслю: держава має право запровадити виплату коштів поетапно. Спершу відновити поточні виплати (значну частину з них люди вже отримують як ВПО), та здійснювати поетапну виплату недоотриманих сум. Не менш важливо, що закон може набувати чинності поступово: ВРУ має право встановити розумний строк, достатній для перерозподілу бюджету, забезпечення належної роботи органів та формування запиту на наступні періоди.

Подібний підхід не просто знайде кошти, а не буде накопичувати ще більше сум.

3. А як же відповідальність держави-окупанта?

Не кожен із нас є експертом в міжнародному гуманітарному праві, й це нормально. Але IV Женевська конвенція про захист цивільного населення під час війни (1949) не має положень про обов’язок держави-окупанта платити пенсії цивільному населенню. Стаття 55 говорить про те, що держава-окупант зобов’язана за допомогою усіх наявних засобів забезпечувати населення продуктами харчування та медичними матеріалами, якщо ресурсів окупованої території виявилося недостатньо. В свою чергу, стаття 59 передбачає обов’язок цієї держави погодитися вжити заходів, спрямованих на надання підтримки населенню окупованої території. Про пенсію тут не йдеться.

Тим більше, в умовах збройного конфлікту незалежно від наявності окупації держава, яка втратила контроль над частиною території, зобов’язана дотримуватися своїх зобов’язань у сфері забезпечення прав людини. Про це йдеться в рішенні ЄСПЛ у справі «Ілашку та інші проти Молдови та Росії».

Коротше кажучи, держава-окупант не відповідає за пенсію.

4. І трішки про міжнародний досвід. Якщо ви думаєте, що така ситуація скрізь.

За результатом численних скарг до Європейського суду з прав людини було ухвалене пілотне рішення у справі проти Сербії (2012), яким країну зобов’язали вжити всіх заходів для забезпечення виплати пенсій особам, які мешкають у Косові та мають право на сербську пенсію. Грузія ж продовжує виплату пенсій не лише зареєстрованим переселенцям, а й особам, які проживають на окупованих територіях Абхазії та Південної Осетії і зберегли при цьому грузинське громадянство.

І якщо згадати системну практику Росії щодо Грузії, Молдови, а тепер і України, щодо видачі російських паспортів, то пенсія є ще одним кроком для того, аби прив’язати людей до себе.

Маємо результат

Попри всі слова та спроби «зрозуміти» не менш важливим є результати голосування.

Зі 390 присутніх депутатів «за» проголосували 84, а проти — лише 13. 142 утрималися, а 51 не голосували зовсім. Тобто депутати не те, що проти — вони утримались.

Тож продовжуємо працювати. І чекаємо на системну інтеграційну політику, що захопить всіх жителів України, адже ми живемо в одній країні.

Марія Красненко, юристка Громадського холдингу “ГРУПА ВПЛИВУ”, НВ, 17 лютого 2020.

Фото

Коментар юристки Громадського холдингу “ГРУПА ВПЛИВУ” Марії Красненко з приводу законопроекту про пенсії жителям ОРДЛО виданню Comments.ua

“За – 184, проти – 13, утримались – 142, не голосували – 51. Саме такі результати провального голосування за законопроект, що передбачає механізм виплати пенсії жителям тимчасово окупованих територій. Й головними цифрами є тут не скільки цифри «за», як ті, хто були проти (а їх меньшість), та ті, хто утримались. А їх, нагадаю, 142. Тобто 142 депутати, які не визначились. Якщо говорити про аргументи проти, які прозвучали в сесійній залі, то їх власне два. Й відповіді на них ще простіше, ніж самі аргументи. Зокрема, щодо дефіциту бюджету ПФУ слід сказати, що не виплата пенсій окремим громадянам не є вирішенням, адже «борг» цим людям нікуди не подінеться.

Нагадаю, що пенсія це майно особи і потребує виплаті, якщо не за волею держави, то за рішенням ЄСПЛ. В свою чергу, заклики щодо «перевірки на патріотизм» і не розуміння кому ми платимо взагалі не підпадає під розгляд і коментування. Чи ми знаємо наскільки любить Україну пенсіонер з Харкова, Ужгорода, Києва чи Одеси? А як щодо депутата? Чи кожен із них лобіює інтереси нашої з вами держави? Ми розуміємо, що питання пенсій це надзвичайно чутливе питання, але це питання політики держави і кожного українця до своїх громадян і своїх територій, які ми хочемо «повернути». Чи ні?”

У Верховній Раді зареєстрували законопроєкт №2083-д. Він має врегулювати питання щодо виплати пенсій особам, які проживають на тимчасово окупованих територіях.

Коментують цю ініціативу народні депутати Дмитро Лубінець та Галина Третякова, а також юристка Громадського холдингу “ГРУПА ВПЛИВУ” Марія Красненко.



  Сюжет 24 каналу за 6 грудня 2019 р.

Правозахисниця, юристка Громадського холдингу “ГРУПА ВПЛИВУ” Марія Красненко коментує новий “пенсійний” законопроект, який стосується виплат пенсій жителям тимчасово окупованих територій (ТОТ).

“Зараз постійною практикою є отримання пенсій жителями тимчасово окупованих територій лише за умови наявності статусу “внутрішньо переміщеної особи”. Відповідно, до таких громадян застосовуються ті ж самі заходи, що й до інших ВПО: перевірки, фіксування перетину лінії зіткнення тощо, хоча насправді такі громадяни не є переселенцями. Якщо говорити про плюси, то мова йде не просто про забезпечення громадян України пенсіями, які є їхнім майном (відповідно до практики Європейського суду з прав людини), а про суттєвий крок до реінтеграції окупованих територій та громадян”.

Говорячи про строки ухвалення законопроекту, юристка назвала це реальним у наступному році.

“Як будь-який інший законопроект, цей також має пройти кілька процедурних сходинок перед голосуванням. Це – розгляд у комітетах, висновки експертів, два читання і лише тоді він потрапить до зали засідань парламенту. Потім – ухвалення, підписання головою ВР та Президентом. З огляду на те, що законопроект підтримали два профільних комітети, можна говорити про суттєві позитивні передумови й шанси на ухвалення в цілому”.

Джерело

У Верховній Раді зареєстрували законопроєкт №2083-д (щодо реалізації права на пенсію). Він передбачає відновлення конституційного права на отримання пенсій для сотень тисяч громадян України, які були позбавлені соціального забезпечення через відсутність у них довідки внутрішньо переміщеної особи. Крім того планується відновити виплати для понад 500 тисяч громадян з числа пенсіонерів, які проживають на тимчасово окупованих територіях.

Громадський холдинг «ГРУПА ВПЛИВУ» тривалий час працював над цим питанням на різних рівнях та майданчиках. Виконавча директорка холдингу Тетяна Дурнєва неодноразово актуалізувала цю проблему під час зустрічей з депутатами, під час виступів перед міжнародною спільнотою у Женеві та Варшаві…

Дякуємо всім, хто у різний спосіб доклався до розробки документу та його адвокатуванню: Агентству ООН у справах біженців, БФ “Право на захист”, Центру прав людини ZMINA, ГО “Донбас СОС” та Програма “Радник”.

Держава повинна визнати реальну ситуацію і вжити відповідних заходів

1 413 649. Саме така кількість переселенців з Донбасу і Криму стоїть на обліку, згідно з єдиною базою внутрішньо переміщених осіб. Близько 600 тисяч — наші пенсіонери.Насправді, цифра 1 413 649 не відображає реальну ситуацію. Вона може бути більше або значно менше. І причин цьому кілька.

По-перше, не всі громадяни, які виїхали після початку війни, мають «статус» переселенця. Деякі або відразу змінили реєстрацію, купивши житло, або офіційно орендували житло і цю реєстрацію собі «поставили». Або просто ніколи ще не зверталися до держорганів, де ця довідка власне і потрібна. Є й ті, хто від «статусу» відмовився.Друга причина полягає в тому, що значна кількість жителів Донбасу і Криму виїхали до початку війни, і законодавчо просто не є переселенцями, хоча доступу до свого житла і місця проживання рідних у них немає.

І третя, головна для багатьох. Для того, щоб отримувати свою пенсію, люди (йдеться про жителів тимчасово окупованих територій) змушені реєструватися як переселенці і проходити відповідні перевірки, і заради цього періодично перетинають лінію зіткнення, не будучи внутрішньо переміщеними особами за своєю суттю.Саме тому слова про те, що платити пенсії жителям тимчасово окупованих територій не треба, звучать смішно. Частина людей вже отримують її. Правда, змушені обманювати систему, реєструючись переселенцями і підлаштовуючись під дискримінаційні механізми контролю, які щоразу вигадує держава, створюючи тим самим проблеми для «реальних» переселенців.

І знаєте, для мене це завжди головний аргумент. Держава повинна визнати реальну ситуацію і вжити відповідних заходів.До речі, а ви знаєте, в чому різниця між пенсіонером з Києва і київським пенсіонером, але з Донецька? Так от, киянин може отримувати пенсію на рахунок не тільки в Ощадбанку. Він не буде проходити фізичну ідентифікацію кожні півроку. До пенсіонера з Києва також не будуть приходити з перевірками в порядку призначення або контролю навіть тоді, коли такі перевірки скасовані рішенням суду. І так, пенсіонер з Києва не буде бояться поїхати у відпустку за кордон на кілька тижнів, адже за базами даних та іншими системами його перевірять не будуть.І якщо ви думаєте, що все це необхідні заходи — не думайте. Ви б хотіли, щоб подібні заходи застосовувалися до вас?Подібні «заходи» (будемо називати це так) є наслідком того, що ми досі не запустили порядок виплати пенсій жителям тимчасово окупованих територій. Я говорю саме «не запустили», оскільки він вже давно розроблений і навіть був зареєстрований в минулому скликанні Верховної Ради. Цей механізм говорить не про виплату пенсії на окупованих територіях, а про можливість звертатися до їх жителів не як до переселенців, а як до громадян України. У відповідному порядку, до відповідних органів, і з відповідним періодом проходження фізичної ідентифікації.

Будь ласка, давайте не помилятися.

Марія Красненко
правозахисниця, юристка “Громадського холдингу “ГРУПА ВПЛИВУ”

Передрук. Оригінал тексту – НВ
Фото Укрінформ

Звернення до Прем’єр-міністра Володимира Гройсмана від громадських організацій України з вимогою врахувати наші пропозиції щодо ​соціальних виплат та пенсій внутрішньо переміщеним особам. Звернення підписали громадські організації “Донбас СОС“, “Центр інформації про права людини“, “Громадський холдинг “ГРУПА ВПЛИВУ“, КримСОС, а також благодійні організації та фонди – “Стабілізейшен Суппорт Сервісез” Програма “Радник з питань ВПО“, Восток-SOS, “Право на захист“, “Свої“.