Щороку 3 грудня в світі відзначають Міжнародний день людей з інвалідністю. Проте це не свято, а більше нагадування про важливість поваги до кожної людини та створення умов, де кожен та кожна не відчуватимуть бар’єрів.
Разом з тим цього дня можна нагадати і про нормативно-правову базу, яка допомагає забезпечувати права людей з інвалідністю. Власне, дотримання вимог цих документів дозволить досягти рівності та недискримінації в суспільстві.
Пропонуємо вашій увазі підбірку національного та міжнародного законодавства:
1. Закон України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» (21 березня 1991, № 875-XII). Гарантує право на соціальну допомогу, реабілітацію, технічні засоби (наприклад, протезування, засоби пересування), пільги на проїзд в громадському транспорті, право на освіту й працю з урахуванням індивідуальних потреб; зобов’язує органи влади створювати умови доступу до послуг. Посилання: Закон України
2. Закон України «Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні» (06.10.2005, № 2961-IV). Регулює порядок індивідуальної та комплексної реабілітації (медична, професійна, соціальна), забезпечення технічними і допоміжними засобами реабілітації, створення індивідуальних програм реабілітації, координацію реабілітаційних послуг. Посилання: Закон України
3. Закон України «Про внесення змін щодо забезпечення права осіб з інвалідністю на працю» (профілактика дискримінації на роботі, адаптація робочого місця) (оновлення редакції 2024–2025 № 4219-IX).
Передбачає забезпечення розумного пристосування на робочому місці (адаптоване обладнання, доступність приміщень), заборону дискримінації при прийомі на роботу, гарантії соціального супроводу працівників з інвалідністю. Посилання: (текст зі змінами) Закон України
4. Виборчий кодекс України (19.12.2019 р.). Заборона будь-яких прямих чи непрямих привілеїв або обмежень виборчих прав громадян України за ознаками інвалідності. Безперешкодна участь у виборчому процесі – право на забезпечення розумним пристосуванням у відповідності до індивідуальних потреб, яке виражається у: забезпечення приміщення для голосування розумним пристосуванням (допоміжними засобами) – безперешкодний доступ або надання можливість голосувати за місцем перебування такого виборця; допомозі виборцю заповнити виборчий бюлетень чи опустити його у виборчу скриньку; присутності осіб, які супроводжують під час етапів виборчого процесу; адаптації кабін для голосування; адаптації інформаційних матеріалів та бюлетенів. Посилання: Виборчий кодекс України
5. Кодекс законів про працю України (1971). Передбачає недискримінацію в сфері праці, умови безпечної праці, можливість адаптації режиму роботи та робочого місця до потреб працівника з інвалідністю; процедуру оскарження порушень трудових прав. Посилання: Кодекс законів про працю України
6. Закон України «Про освіту»(05.09.2017, № 2145-VIII).
Передбачає рівний доступ до освіти (інклюзивна освіта), індивідуальні навчальні плани, супровід слухачів/учнів з особливими освітніми потребами, обладнання інклюзивних класів та кабінетів, адаптацію матеріалів (звукові, шрифтові, спрощені версії). Посилання:Закон України
7. Закон України «Про соціальні послуги» (редакції 2020–2024).
Гарантує стандарти надання соціальних послуг (включно з послугами для осіб з інвалідністю): супровід, денні центри, інклюзивні сервісні програми, мобільні бригади. Посилання: Закон України
8. Закон України «Про зайнятість населення».
Передбачає спеціальні програми працевлаштування для осіб з інвалідністю, фінансову підтримку роботодавців за створення доступних робочих місць, курси перекваліфікації, квоти. Посилання: Закон України
9. Закон України «Про охорону дитинства».
Гарантує захист прав дітей, зокрема дітей з інвалідністю: доступ до реабілітації, освіти, медичної допомоги, програми раннього втручання. Посилання: Закон України
10. Закон України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»
Передбачає пенсійні гарантії у випадку втрати працездатності, виплати з урахуванням групи інвалідності. Посилання: Закон України
11. Закон України про ратифікацію Конвенції про права осіб з інвалідністю і Факультативного протоколу (16.12.2009 ратифікована; набрала чинності 2010 р.) Передбачає, що міжнародні зобов’язання України імплементуються в національне законодавство; фактичний вплив – реалізація принципів доступності, недискримінації, участі. Посилання: Закон України, Конвенція, Факультативний протокол
Постанови Кабінету Міністрів України (КМУ) та інші нормативні акти
1. Розпорядження Кабінету Міністрів Про схвалення Національної стратегії із створення безбар’єрного простору в Україні на період до 2030 року (14.04.2021 р.). Положення враховують створення безбар’єрного середовища для осіб з інвалідністю, розвитку молоді, захисту прав людини, подолання нерівності (у тому числі гендерної). Метою Стратегії є створення безперешкодного середовища для всіх груп населення, забезпечення рівних можливостей кожній людині реалізовувати свої права, отримувати послуги на рівні з іншими шляхом інтегрування фізичної, інформаційної, цифрової, соціальної та громадянської, економічної та освітньої безбар’єрності до всіх сфер державної політики. Посилання: Національна стратегія
2. Постанова КМУ № 757 «Про затвердження Положення про індивідуальну програму реабілітації дитини з інвалідністю» (23.05.2007).
Унормовує порядок розроблення індивідуальної програми реабілітації дитини (перелік послуг, терміни, відповідальні), включно з медичною, педагогічною та соціальною складовими. Посилання: Постанова Уряду
3. Постанова КМУ № 1686 «Про затвердження Державної типової програми реабілітації осіб з інвалідністю» (08.12.2006).
Передбачає державні стандарти і перелік реабілітаційних послуг; порядок і механізми надання допомоги; фінансування реабілітаційних заходів.
Посилання: Постанова Уряду
4. Постанова КМУ № 587 «Про організацію надання соціальних послуг» (01.06.2020).
Передбачає механізми організації надання соціальних послуг, в т.ч. для осіб з інвалідністю: мобільні послуги, стандарти якості, акумулювання інформації про потреби. Посилання: Постанова Уряду
5. Постанова КМУ № 1338 «Про деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи» (15.11.2024).
Передбачає порядок оцінювання функціональних можливостей людини (щоб визначити потреби у реабілітації, соціальних послугах, технічних та інших засобах), критерії оцінки, алгоритм призначення допомоги. Посилання: Постанова Уряду
Національні стандарти та технічні вимоги
1. ДСТУ EN 301 549:2022 — Інформаційні технології. Вимоги щодо доступності продуктів та послуг ІКТ (05.05.2022, діє з 15.06.2022). Основні положення: технічні критерії доступності для вебсайтів, електронних документів. Наприклад, структура заголовків, альтернативний текст для зображень, забезпечення сумісності з програмами читання з екрану, субтитри для відео. Посилання:Національний стандарт України
2. WCAG 2.1 (W3C) — Рекомендації з веб-доступності (2018 (WCAG 2.1). Основні критерії доступності: текстові альтернативи, навігація, читабельність, контраст, клавіатурна навігація, субтитри, управління часом; база для оцінки веб-ресурсів. Посилання:Рекомендації з веб-доступності
3. ДБН «Інклюзивність будівель і споруд» (ДБН В.2.2-40:2018). Встановлює обов’язкові вимоги щодо забезпечення безбар’єрного фізичного середовища в Україні. Документ регламентує, як проєктувати, будувати та реконструювати будівлі й громадські простори так, щоб вони були доступними для всіх людей: зокрема осіб з інвалідністю, людей із тимчасовими порушеннями здоров’я, людей старшого віку, батьків із дітьми до 7 років, вагітних жінок та інших маломобільних груп населення. Посилання: ДБН
Міжнародні договори та конвенції
1. Міжнародний пакт про економічні, соціальні і культурні права
Встановлює гарантії соціального захисту, охорони здоров’я, освіти та гідного життя – важливі для реалізації прав осіб з інвалідністю на соціальні послуги й реабілітацію. Посилання: Міжнародний пакт
2. Міжнародний пакт про громадянські та політичні права.
Передбачає гарантію права на рівність перед законом, недискримінацію, свободу пересування, доступ до правосуддя. Посилання: Міжнародний пакт
3. Європейська соціальна хартія. Передбачає захист від дискримінації, соціальні права, є підставою для судового захисту прав осіб з інвалідністю, зокрема доступу до послуг, житла, праці. Посилання: Хартія
Створення безбар’єрного середовища – спільна відповідальність держави, громад та кожної інституції. Коли ці норми стають практикою, ми рухаємося до суспільства, де гарантія права стає реальністю.
Опис зображення: На зображенні на темно-синьому фоні у лівому верхньому куті в білій овальній рамці розміщено текст «ГРУПА ВПЛИВУ». У правому верхньому куті — логотип організації у вигляді розсипу стрілок білого кольору. По центру, на прямокутній плашці із закругленими кутами (трохи світлішого синього відтінку), розміщено текст білого кольору: «3 грудня – Міжнародний день людей з інвалідністю (огляд законодавства)».
