Минулого року команда “ГРУПИ ВПЛИВУ” долучилась до розробки методичних рекомендацій до Статуту територіальної громади. Особливу увагу ми приділили питанням інтеграції принципів безбар’єрності та інклюзії.
Статут громади визначає цінності, принципи та правила місцевого самоврядування, тому важливо, щоб в основному документі кожної громади були відображені конкретні рекомендації, які прибирають бар’єри для участі громадян в управлінні місцевими справами.
У методичних рекомендаціях безбар’єрність визначається як один із фундаментальних принципів, на яких базується взаємодія органів місцевого самоврядування з жителями та розвиток територіальної громади. Безбар’єрність проявляється у забезпеченні рівного доступу до фізичного середовища, інформації, послуг та процесів ухвалення рішень для всіх груп населення, зокрема для людей з інвалідністю та маломобільних груп.
Згідно з рекомендаціями, статут має визначати безбар’єрність як одну з основ взаємодії влади та громади. На практиці це має бути відображено в усіх сферах, зокрема:
- При плануванні територій загального користування (парків, вулиць, площ) обов’язковим є дотримання принципів безбар’єрності та пріоритетність пішохідного руху. Має бути забезпечено безперешкодне пересування в межах громади та доступ до об’єктів громадського простору (місцевої ради, шкіл,, закладів культури, охорони здоров’я, конференц-залів тощо) і транспорту.
- Публічна інформація про діяльність ради та звіти посадових осіб повинні подаватися у спосіб, доступний для сприйняття, зокрема з використанням методу спрощеної мови та формату легкого читання відповідно до вимог законодавства. Статут громади повинен зобов’язати раду підтримувати сайт у стані, адаптованому до потреб осіб з інвалідністю (згідно з ДСТУ EN 301 549:2022), що включає можливість використання допоміжних технологій.
- При наданні відповіді на запит, за проханням запитувача, інформація має надаватися у форматах, що забезпечують доступність її сприйняття для людей з інвалідністю.
- Пленарні засідання ради, робота комісій та звітування посадових осіб мають проводитися виключно в приміщеннях, які є доступними маломобільних груп населення.
- Загальні збори, громадські слухання та звіти повинні передбачати можливість дистанційної участі (через відеоконференції), де є змога не лише бачити й чути доповідачів, а й ставити запитання та виступати. Як у випадку фізичної присутності, так і з підключенням онлайн важливо забезпечувати переклад на українську жестову мову.
- При розподілі коштів місцевого бюджету рада повинна враховувати потреби маломобільних та інших вразливих груп населення.
Статут може передбачати створення молодіжних центрів, ветеранських просторів та центрів реабілітації, і з обов’язковим урахуванням інклюзивності.
Для забезпечення належної представленості інтересів людей з інвалідністю та інших маломобільних груп населення громади та отримання експертної допомоги, рекомендується створювати профільні консультативно-дорадчі органи, як-от “Рада безбар’єрності”.
Безбар’єрність починається з урахування потреб жителів громади. Це потрібно робити як при впровадженні інструментів участі, так і при розробці чи внесенні змін до статуту. Адже від залучення жителів громади залежить якість прийнятих рішень, а також розвиток громади загалом. Врахування цих принципів та рекомендацій в статуті дозволить перетворити територіальну громаду на простір, де кожна людина може бути активним учасником місцевого самоврядування.
