Російська агресія проти України, що почалася з окупації Криму у 2014 році, триває вже понад десять років. Ці дії РФ спричинили десятки тисяч загиблих і поранених на всій території України. Мільйони людей були змушені залишити свої домівки, шукаючи притулку як в Україні, так і за кордоном. Попри бойові дії, постійні обстріли, окупацію РФ частини української території державні інституції продовжують функціонувати, забезпечуючи життя та розвиток, захист територій і людей від збройної агресії. Важливу роль у забезпеченні стабільності країни та підтримці постраждалого населення відіграє Верховна Рада України.
Організаціями Коаліції, що опікуються питаннями захисту прав постраждалих унаслідок збройної агресії проти України, підготовлена чергова дорожня карта законопроєктів щодо постраждалого населення з метою консолідації зусиль, формування послідовної законодавчої політики та забезпечення ефективної допомоги.
За підсумками аналізу законопроєктів, представлених у дорожній карті, вважаємо важливим звернути увагу народних депутатів України на окремі питання, які виникають у процесі підготовки та розгляду законодавчих ініціатив із цієї тематики.
Ми закликаємо Верховну Раду України:
- У разі внесення змін до законодавства важливо враховувати інтереси осіб, які постраждали внаслідок збройної агресії РФ, зокрема, жителів тимчасово окупованих територій (далі – ТОТ) України. Особливу увагу потрібно приділяти оцінці впливу законодавчих рішень на цю категорію постраждалих. Важливо враховувати реалії життя в окупації і політики РФ, направлені на підкорення цивільного населення та перетворення окупації з тимчасового явища на постійне. У цьому контексті викликають занепокоєння деякі законодавчі ініціативи, направлені на створення додаткових обмежень для жителів ТОТ України. Наприклад, однією з таких ініціатив є законопроєкт № 11469, прийняття якого в поточній редакції створює суттєві ризики втрати громадянства України мільйонами співвітчизників як “покарання” за отримання громадянства країни-агресора. І це попри цілеспрямовану політику РФ, направлену на примусову паспортизацію жителів ТОТ України. Неврахування контексту та умов окупації, становища українських громадян там, може призвести до серйозних порушень їхніх прав, остаточному розірванню зв’язків із жителями окупованих територій. У цьому сенсі важливо забезпечувати узгодженість політик на рівні парламенту та уряду України задля підвищення ефективності законодавчих ініціатив. Відсутність такої узгодженості може призвести до прогалин у законодавстві й невиправданих труднощів для громадян України.
- Уникати прийняття парламентом законопроєктів, які містять суперечливі положення, дублюють положення раніше прийнятих Законів, створюючи правові колізії. Так, наприклад, Закон № 4071-IX від 20.11.2024 передбачає створення реєстру відомостей про дітей, депортованих або примусово переміщених. Іншим Законом №3999-IX від 08.10.2024, передбачено створення реєстру дітей, які постраждали внаслідок збройної агресії РФ проти України. Відомості реєстру міститимуть, серед іншого інформацію про депортацію дитини чи примусове переміщення. Крім того, на розгляді парламенту перебуває інший законопроєкт № 9495, який у той самий період, у який ухвалені вищезгадані Закони, був прийнятий за основу. Цим законопроєктом пропонується внести зміни до Закону “Про охорону дитинства” в частині визначення понять “депортація дитини” та “примусове переміщення”. Отже, щонайменше три законодавчі ініціативи, дві з яких стали законами, містять положення щодо обліку постраждалих/депортованих дітей. Реалізація цих двох законів, які по-різному регулюють одне й те саме питання – збір інформації про депортованих дітей – призведе до дублювання даних, ускладнить процес отримання та передачі інформації, унеможливить надання належного рівня підтримки постраждалим дітям.
- Консолідувати зусилля для напрацювання єдиного бачення та системного підходу до вдосконалення механізму обліку та компенсації за знищення/пошкодження обʼєктів нерухомого майна. Одним з основних напрямів законотворчої роботи останніх років є механізм надання компенсації за знищення та пошкодження житла внаслідок збройної агресії визначений Законом № 2923-IX від 23 лютого 2023 року. У 2024 році було прийнято законопроєкт № 11161 (очікує на підпис Президента), яким серед іншого передбачається прирівняти пошкоджені об’єкти нерухомого майна на території активних бойових дій або ТОТ до зруйнованих через неможливість зафіксувати пошкодження та забезпечити надання компенсації. Крім того, на розгляді перебуває низка інших законопроєктів (№№ 10053, 11028, 11085, 11262, 11444, 11147, 12071, 12173), які вносять зміни до Закону № 2923. Втім, доступ до компенсаційної процедури надалі залишається обмеженим для власників знищених або пошкоджених обʼєктів нерухомості, інформація про право власності, на які відсутня в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, а також тих, які були знищені/пошкоджені або знаходилися на ТОТ України до 24 лютого 2022 року. Облік пошкоджених/знищених обʼєктів нерухомості за час війни з 19 лютого 2014 року до 24 лютого 2022 року, як і облік знищеної/пошкодженої нежитлової нерухомості державою не забезпечено. Відсутньою є і оцінка реалізації чинного механізму та викликів пов’язаних із цим.
Слід зазначити, що у 2024 році Верховна Рада України підтримала (в цілому або за основу) кілька важливих законопроєктів, щодо яких Коаліція організацій висловлювала свою підтримку. 20 листопада був ухвалений Закон України “Про облік інформації про шкоду, завдану особистим немайновим правам фізичних осіб внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України” (№ 10256), що запроваджує єдину систему обліку немайнової шкоди, завданої з 2014 року. Також за основу було прийнято законопроєкт № 11122, який гарантуватиме права осіб, позбавлених свободи внаслідок агресії, на соціальний захист. До другого читання готується законопроєкт № 11440, що дозволить здійснювати державну реєстрацію прав власності на нерухоме майно, зареєстроване до 1 січня 2013 року, без необхідності підтвердження реєстрації. Крім того, був зареєстрований законопроєкт № 12301, який передбачає нову редакцію Закону України “Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб”.
Завантажити карту в PDF
