Представники громадянського суспільства звернулися до майбутніх депутатів з пропозицією укласти угоду про співпрацю для деокупації, реінтеграції та зміцнення громадської довіри для повернення Криму і Донбасу

Активісти і експерти закликали майбутніх обранців прийняти пять базових рішень, щоб створити і реалізувати системну внутрішню політику щодо тимчасово окупованих територій у новому парламенті. Про це йдеться у заяві, опублікованій на сайті ініціативи “Дай п’ять!” 

За словами авторів ініціативи, на сьогодні існує багато модальностей для реінтеграції окупованих територій, проте серед них є п’ять базових кроків, що дозволять розпочати нарешті ефективну деокупацію і реінтеграцію, зміцнити громадську довіру жителів на окупованих територіях та на лінії розмежування. Зокрема, експерти закликають

– утворити у новому парламенті комітет з питань тимчасово окупованих територій,

– створити робочу групу для напрацювань механізмів перехідного правосуддя,

– передбачити у коаліційній угоді створення Міністерства реінтеграції і національної єдності і змінити архітектуру роботу з окупованими територіями, 

– також потенційних нардепів закликають якнайшвидше внести зміни до закону про військово-цивільні адміністрації, з метою перетворити їх на сервісні механізми військово-цивільного співпраці,

– а також прийняти законопроект про виборчі права ВПО, що дозволяє переселенцям повноцінно реалізувати право голосу на всіх виборах у приймаючих громадах.

Ініціатори наголошують, що складання новим парламентом “базового мінімуму співпраці”, що не викликає суперечок у експертному середовищі, дозволить встановити довгострокове партнерство та заручитися підтримкою громадянського суспільства, якісною полісі-експертизою та аналітичною допомогою. 

Підтримати звернення можна за посиланням

Національний інститут стратегічних досліджень оприлюднив підсумкові матеріали Експертної дискусії «Ризики та можливості консолідації та примирення в умовах зовнішньої агресії», яка відбулася 12 вересня 2017 року. Тут зібрані експертні виступи й серед них – чимало корисних й слушних, які слід враховувати державним структурам і НУО, що працюють у різних сферах подолання наслідків конфлікту.

Завантажити збірку матеріалів можна за цим посиланням.

В свою чергу Громадський холдинг наводить фрагменти виступу виконавчої директорки «Групи впливу» Тетяни Дурнєвої.

“Між державою та ВПО, на жаль, діалог відсутній. Свідченням цього є акція ВПО біля Кабінету міністрів України «Сніжний ком проблем переселенців: четвертий рік без відлиги». В ній взяли участь громадські організації, які четвертий рік працюють з проблемами ВПО, надають юридичні, психологічні послуги тощо. Зокрема вони отримали понад 100 тис. звернень по допомогу. Натомість усі ці звернення мали б бути адресовані державі. Власне, великою мірою Уряд розробляє і впроваджує Постанови, які й зумовлюють появу проблем для переселенців. Щороку підвищується градус конфлікту, який є між переселенцями та державою. Цілісної політики стосовно ВПО не існує…

Політика має дискримінаційний характер щодо переселенців, тих громадян, які постраждали від агресії РФ, постраждали від того, що держава не виконала своїх зобов’язань стосовно своїх громадян. Зокрема щодо їхнього захисту. Адекватна державна політика стосовно забезпечення прав ВПО є необхідною для подальшої реінтеграції тимчасово непідконтрольних територій. ВПО є важливим комунікаційним ресурсом між Україною та населенням, яке залишилось на тимчасово окупованих територіях.

За різними оцінками близько 70-80 % людей, які мешкають на тих територіях, отримують інформацію від ВПО. Інформація, яку вони отримують, зокрема щодо перевірок, дискримінації громадян України у правах тощо, формує скоріше негативний образ України, сприяє зростанню недовіри до української держави.

На четвертому році конфлікту у нас немає людиноорієнтованої політики держави щодо ВПО та людей, які залишились на непідконтрольних територіях, що є небезпечним фактором у перспективі повернення, деокупації, реінтеграції. Прірва між державою та людьми стає дедалі більшою…

Ми продовжуємо отримувати постанови від Уряду, які обмежують переміщених осіб, значно ускладнюють права людей, які навпаки потребують більшого захисту та допомоги…

У процесі інтеграції ВПО до нових територіальних громад є важлива перепона – обмеженість права на політичну участь на місцевому рівні, виборчі права. Переселенці, які вже четвертий рік живуть у нових громадах не мають права на участь у прийнятті рішень на місцевому рівні. Оскільки брати участь можуть лише члени територіальних громад, а членство визначається місцем реєстрації. Переважна більшість переселенців не є зареєстрованими.

ГО «Група впливу» провела дослідження у фокус-групах десяти регіонів України. Досліджували причини того, чому переселенці можуть змінювати місце реєстрації. Переселенці назвали три специфічні причини: по-перше, неготовність розірвати ментальний зв’язок із покинутим місцем проживання; по-друге, з’являються нові ризики, небезпеки під час перетину лінії розмежування, оскільки необхідно пояснювати підстави для такого перетину; по-третє, ризик втрати майна на непідконтрольних територіях, питання права власності. Виходячи з цього, за жодних обставин неможливо змушувати ВПО змінювати своє місце реєстрації, для того щоб отримати повну реалізацію своїх виборчих прав. Водночас участь у місцевих виборах є одним із основних інструментів для інтеграції переселенців у нові громади. Саме через це переселенці можуть відчути, що вони впливають на життя громади і не лише кількісно, але й якісно. 29 жовтня вибори в 200 об’єднаних громад. Кількість переселенців, які не зможуть взяти участь у цих виборах дорівнює населенню міста Ужгород.

Держава має розглянути низку законопроектів, які наразі вже є зареєстрованими у Верховній Раді. Зокрема, проект закону №6240 щодо реалізації виборчих прав ВПО. Цей законопроект передбачає зміну виборчої адреси без зміни адреси реєстрації. Він надає право голосувати на місцевих виборах переселенцям за фактичним місцем їх проживання, яке підтверджується низкою визначених документів. Скоріше за все реформа з питань децентралізації не зможе вирішити це питання. Позитивно на це може вплинути загальна реформа зміни системи реєстрації місця проживання в України, яку наразі готує ГО «Центр надання інформаційних послуг з прав людини». держава має визначитися, що це наші громадяни і вони мають право на пенсію, незалежно від того, де саме вони мешкають. Ми не повинні змушувати людей отримувати пенсії виключно в Ощадному банку України. Людей не мають примушувати проходити кожні три місяці ідентифікацію.”

(фото)