Стратегія державної політики у сфері внутрішнього переміщення до 2030 року: що це означає для вас – Громадський холдинг "ГРУПА ВПЛИВУ"
Skip navigation

Що таке Стратегія і для кого вона?

10 червня 2026 року Кабінет Міністрів України затвердив Стратегію державної політики у сфері внутрішнього переміщення на період до 2030 року. Цей документ визначає, яким чином держава підтримуватиме понад 4,6 мільйона внутрішньо переміщених осіб (ВПО) – людей, яких змусила покинути свої домівки збройна агресія Російської Федерації. Стратегія означає перехід від термінової допомоги до системної підтримки, яка враховує індивідуальні потреби кожної людини. Координатором виконання є Міністерство соціальної політики України. До розробки Стратегії долучилася Коаліція організацій, що опікуються питаннями захисту прав постраждалих внаслідок збройної агресії проти України. До складу Коаліції входять: ГО “Громадський холдинг “ГРУПА ВПЛИВУ”, Центр прав людини ZMINA, ГО “Донбас СОС”, Кримська правозахисна група, БФ “Схід SOS”, ГО “Розуміння кризи”, БО БФ “Стабілізейшен Суппорт Сервісез”, БФ “Право на захист”, ГО “КРИМСОС”.

Кого стосується Стратегія?

ВПО в значенні Закону України “Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб”, а саме громадян України, іноземців або осіб без громадянства, які перебувають на території України на законних підставах та мають право на постійне проживання в Україні та яких змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.

Найбільше ВПО були вимушені переїхати з Донецької, Харківської, Херсонської, Запорізької та Луганської областей. Стратегія охоплює весь шлях людини: від моменту евакуації через адаптацію та інтеграцію, і аж до добровільного повернення додому, коли це стане можливим і безпечним.

Чотири стратегічні цілі: що держава планує зробити для ВПО.

Ціль 1. Єдина, злагоджена державна політика. Держава зобов’язується:

  • створити цифрову платформу “Шлях ВПО”, де кожна людина зможе відстежити доступні послуги та свій маршрут підтримки;
  • оновити законодавство, що регулює права ВПО;
  • координувати зусилля органів влади, міжнародних організацій і громадянського суспільства через єдиний механізм.

Ціль 2. Координована евакуація та виїзд з тимчасово окупованих територій з урахуванням потреб людей. Держава переходить від суто логістичного підходу до евакуації до моделі, орієнтованої на потреби конкретної людини. Це означає:

  • нормативно врегульований процес евакуації з чіткими критеріями, обов’язками та стандартизованими алгоритмами дій на кожному етапі – від інформування до первинного розміщення;
  • врегулювання механізму виїзду з тимчасово окупованих територій, зокрема через треті країни, з координацією дипломатичних установ;
  • рання комплексна оцінка потреб (соціальних, житлових, медичних, освітніх) — щоб з перших кроків сформувати індивідуальний маршрут підтримки;
  • транзитні центри як точки надання базової допомоги, інформації та первинного оцінювання потреб із подальшим направленням до відповідних служб.

Ціль 3. Адаптація та інтеграція за місцем переселення. Найбільш розгалужена частина Стратегії – це підтримка тих, хто вже перемістився і прагне влаштуватися у приймаючій громаді:

  • програми соціального житла, компенсація витрат на оренду, доступ до програми єОселя;
  • сприяння у пошуку роботи, перепідготовка та підвищення кваліфікації, підтримка підприємництва;
  • доступ до психологічної та психіатричної допомоги, особливо для людей з травматичним досвідом;
  • інтеграція дітей ВПО до місцевих шкіл, подолання освітніх прогалин;
  • замість однакової допомоги для всіх, передбачена оцінка потреб кожної людини та розробка персонального маршруту підтримки.

Ціль 4. Добровільне та безпечне повернення. Держава визнає право кожної ВПО на вибір залишитися чи повернутися. Для тих, хто хоче повернутися:

  • надаватиметься достовірна інформація про безпекові умови та стан інфраструктури на місцях;
  • діятимуть програми підтримки під час повернення та реінтеграції після нього;
  • забезпечуватиметься допомога у відновленні або отриманні нового житла.

Конкретні кроки на 2026–2028 роки: що вже заплановано. Разом зі Стратегією затверджено Операційний план на 2026–2028 роки з конкретними заходами, відповідальними органами та термінами виконання. Серед ключових:

За Ціллю 1 (координація та єдина система):

до III кварталу 2026 року – створення Координаційної ради при Мінсоцполітики для узгодження дій усіх задіяних органів;

до IV кварталу 2026 року – комплексний аналіз чинного законодавства щодо ВПО та підготовка змін;

до I кварталу 2027 року – запуск цифрової платформи “Шлях ВПО” для відстеження доступних послуг та індивідуального маршруту підтримки.

За Ціллю 2 (евакуація та безпечний виїзд):

  • до III кварталу 2026 року – нормативне врегулювання процедури евакуації та оновлення планів евакуації населених пунктів з урахуванням вразливих груп;
  • до III кварталу 2026 року – запровадження механізму ранньої оцінки потреб під час евакуації та первинного скерування до відповідних служб;
  • протягом 2026–2028 років – облаштування та функціонування транзитних центрів, інформаційні кампанії для населення.

За Ціллю 3 (адаптація та інтеграція):

  • до III кварталу 2026 року – затвердження процедури індивідуальної оцінки потреб та розробки персонального плану адаптації для кожної ВПО;
  • до I кварталу 2027 року – запуск пілотної соціальної послуги “Соціальна адаптація ВПО” та програми компенсації витрат на оренду житла;
  • до I кварталу 2027 року – інтерактивна карта вакансій та можливостей зайнятості, інтегрована з платформою “Прихисток. Робота”;
  • протягом 2026–2028 років – розвиток фонду соціального житла, мобільні команди психологічної підтримки, заходи з інтеграції дітей у місцеві школи.

За Ціллю 4 (добровільне повернення):

  • до I кварталу 2027 року – розробка національного плану підтримки повернення, включаючи критерії безпеки на деокупованих територіях;
  • до II кварталу 2027 року – регіональні програми сприяння поверненню та реінтеграції з урахуванням місцевої специфіки;
  • протягом 2026–2028 років – регулярне інформування ВПО про умови безпеки та стан інфраструктури у рідних громадах.

Ключові орієнтири до 2030 року

Стратегія є вимірюваним документом, вона встановлює конкретні показники, яких держава прагне досягти до 2030 року:

  • 80% ВПО охоплені індивідуальною оцінкою потреб та отримують підтримку відповідно до неї;
  • 70% ВПО у працездатному віці мають стабільну зайнятість або легальний дохід;
  • менше 15% людей залежні виключно від гуманітарної чи соціальної допомоги;
  • 85% мають постійне житло або є учасниками житлових програм;
  • 65% відчувають себе частиною громади, де зараз живуть.

Як отримати інформацію про доступні послуги?

Стратегія передбачає створення єдиної цифрової платформи для ВПО, яка дозволить відстежувати доступні послуги та заходи підтримки. До її запуску дізнатися про свої права та програми підтримки можна через:

  • соціальні центри та служби зайнятості за місцем проживання;
  • уповноважених фахівців із соціального супроводу (кейс-менеджерів);
  • профільні громадські організації та волонтерські ініціативи.

Важливо пам’ятати, що виконання Операційного плану підлягає регулярному моніторингу. Конкретні міністерства та відомства несуть відповідальність за реалізацію кожного заходу, а прогрес оцінюється за встановленими показниками.

ГО “Громадський холдинг “ГРУПА ВПЛИВУ”, що долучався до розробки Стратегії, надалі окремо висвітлюватиме ключові напрями її реалізації у межах циклу роз’яснювальних матеріалів – про діючі та нові інструменти підтримки ВПО, механізми евакуації, персональний маршрут підтримки, інтеграцію у громади, цифрові сервіси тощо.