Право на виконання судового рішення є невід’ємною складовою права на справедливий суд. Однак для багатьох українських пенсіонерів, особливо внутрішньо переміщених осіб (надалі ВПО) та громадян, які виїхали з тимчасово окупованих територій України, навіть отримання позитивного рішення суду не означає швидкого відновлення порушених прав.
Черговим підтвердженням цієї проблеми стало визнання протиправною та нечинною Постанови Кабінету Міністрів України від 14 липня 2025 року № 821 «Про затвердження Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень».
Хоча судове рішення усунуло нормативний акт, який викликав численні зауваження правозахисної спільноти, воно одночасно поставило перед державою нове завдання — забезпечити виконання судових рішень без створення чергової правової прогалини.
Проблема виникла не сьогодні
Після початку тимчасової окупації частини території України тисячі пенсіонерів зіткнулися з припиненням або обмеженням пенсійних виплат. Значна кількість таких справ завершувалася на користь громадян. Адміністративні суди визнавали незаконними рішення органів Пенсійного фонду про припинення виплат, відмову у поновленні пенсії, проведенні її перерахунку чи призначення пенсії. Однак навіть після набрання рішенням законної сили громадяни нерідко роками чекали його виконання.
Саме для таких випадків Уряд і ухвалив Постанову № 821, яка мала визначити порядок фінансування виплат, призначених на виконання судових рішень.
Чому постанову було скасовано
На перший погляд постанова встановлювала лише технічний механізм фінансування. Проте її зміст фактично змінював порядок виконання судових рішень.
Виплата коштів ставилася у залежність від окремої бюджетної програми, а також від наявності відповідного фінансування. Таким чином, навіть після перемоги в суді громадянин не міг бути впевнений, коли саме отримає належні йому кошти. Саме ці положення стали предметом судового розгляду.
Шостий апеляційний адміністративний суд (справа № 320/51895/25) погодився з тим, що Кабінет Міністрів України не може підзаконним нормативним актом встановлювати додаткові умови виконання судових рішень. Адже стаття 129-1 Конституції України прямо визначає, що судові рішення є обов’язковими до виконання. Крім того, порядок примусового виконання вже врегульовано Законом України «Про виконавче провадження».
Чи означає це, що пенсійні борги більше не виплачуватимуться?
Ні. Скасування постанови № 821 не припиняє права громадян на отримання пенсійної заборгованості. Усі судові рішення, що набрали законної сили, залишаються обов’язковими для виконання. Більше того, держава не може звільнитися від виконання своїх зобов’язань лише тому, що відповідний підзаконний акт втратив чинність. Водночас очевидною стала інша проблема — відсутність нового порядку, який би визначав механізм фінансування таких виплат. Саме ця правова невизначеність сьогодні викликає найбільше занепокоєння.
Що варто знати пенсіонерам?
- скасування постанови № 821 не скасовує рішення суду;
- право на отримання присуджених сум залишається чинним;
- Пенсійний фонд не має права відмовити у виконанні рішення лише через відсутність нового порядку;
- у разі бездіяльності органів влади рішення може бути предметом примусового виконання та подальшого судового захисту.
Найбільший ризик — для ВПО та осіб з ТОТ
Саме внутрішньо переміщені особи становлять значну частину громадян, які змушені були відстоювати свої пенсійні права у судах. Для багатьох із них пенсійна заборгованість накопичувалася роками. Частина людей уже виграла судові процеси, інші перебувають на стадії виконання рішень. Відсутність нового механізму може призвести до ще більшого затягування виплат. Особливо небезпечним це є в умовах, коли Україна декларує політику підтримки ВПО та створення умов для повернення громадян із тимчасово окупованих територій. Невиконання судових рішень у таких справах фактично нівелює саму можливість ефективного судового захисту.
Виконання судових рішень — міжнародний обов’язок України
Проблема невиконання судових рішень вже неодноразово ставала предметом розгляду Європейського суду з прав людини. ЄСПЛ послідовно наголошує, що держава не може виправдовувати невиконання рішень власних судів відсутністю бюджетних коштів або недосконалістю внутрішнього законодавства. Саме тому після скасування постанови №821 Кабінет Міністрів України має не лише усунути правову прогалину, а й створити механізм, який відповідатиме принципу верховенства права та міжнародним стандартам.
Що необхідно зробити
На нашу думку, новий урядовий механізм має базуватися на кількох принципах.
По-перше, виконання судового рішення не може залежати від додаткових адміністративних процедур.
По-друге, держава повинна забезпечити належне бюджетне фінансування таких виплат.
По-третє, має бути встановлено прозорий порядок інформування громадян про стан виконання судових рішень.
Таким чином, скасування Постанови Кабінету Міністрів України № 821 не вирішило проблему виконання судових рішень щодо пенсійних виплат. Навпаки, воно ще раз продемонструвало, що в Україні відсутній системний механізм погашення пенсійної заборгованості, який одночасно відповідав би Конституції України, законодавству та міжнародним стандартам захисту прав людини.
