06 серпня 2026 року Уряд постановою №1003 суттєво змінив розподіл повноважень попереднього Міністерства розвитку громад та територій (Постанова КМУ №460-2015-п). Частина повноважень закріплена за перейменованим Міністерством з відновлення, інфраструктури та транспорту (Мінрозвитку), частина передана новоствореному Міністерству у справах громад, територій та внутрішньо переміщених осіб (Мінрегіон), а окремі повноваження не увійшли до компетенції жодного з органів. Розглядаємо, що саме змінилося у сфері підтримки постраждалих від війни, внутрішньо переміщених осіб (ВПО), тимчасово окупованих територій (ТОТ) та українців за кордоном.
Юридичний статус: хто продовжує діяльність, а хто створений заново
Дані Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (ЄДР) свідчать, що постанова №1003 по-різному вплинула на юридичний статус двох органів.
Міністерство з відновлення, інфраструктури та транспорту України (Мінрозвитку) зберегло дату державної реєстрації – 09.02.2011, тобто це та сама юридична особа, що існує вже понад 15 років. За цей період вона неодноразово змінювала найменування: Міністерство інфраструктури України (з 2011 року) → Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури (з 2022 року) → Міністерство розвитку громад та територій (з 2024 року) → нинішнє Міністерство з відновлення, інфраструктури та транспорту (з 18.07.2026). Отже, Мінрозвитку не є новоствореним органом, а продовжує діяльність на базі попередньої юридичної особи, проте під новим найменуванням та з оновленим обсягом повноважень.
Натомість Міністерство у справах громад, територій та внутрішньо переміщених осіб України (Мінрегіон) є новоствореною юридичною особою, зареєстрованою 18.07.2026.
Повноваження “попереднього” Мінрозвитку відповідно до Постанови №460 та Мінрозвитку сьогодні
До набрання чинності постановою №1003 Мінрозвитку було головним органом у системі центральних органів виконавчої влади з питань, пов’язаних із наслідками збройної агресії. Постанова №460 покладала на нього формування та реалізацію державної політики щодо ТОТ і прилеглих до неї територій, забезпечення дотримання норм міжнародного гуманітарного права на всій території України, а також захист прав примусово переміщених (депортованих) осіб. Перелік конкретних повноважень охоплював широке коло функцій: збирання та систематизацію інформації про порушення прав осіб, позбавлених особистої свободи на ТОТ; забезпечення функціонування Національного інформаційного бюро відповідно до Женевських конвенцій; координацію заходів з відновлення та розбудови миру; забезпечення відновлення інфраструктурно-логістичних і транспортних зв’язків, а також паливно-енергетичного комплексу на ТОТ у процесі реінтеграції; розроблення нормативно-правових актів з питань в’їзду на ТОТ та виїзду з неї; координацію заходів з відновлення функціонування органів державної влади після деокупації; фінансування заходів з адаптації осіб, депортованих за національною ознакою. Окремо на міністерство покладався обов’язок збирати та аналізувати інформацію про потреби в забезпеченні житлом ВПО, а також громадян, які покинули місце проживання на ТОТ та виїхали за кордон. Водночас окремого, самостійного напряму державної політики щодо українців за кордоном Постанова №460 не передбачала. Такі повноваження згадувалися лише як супутні щодо реінтеграції тимчасово окупованої території.
Перейменоване Мінрозвитку зберегло обмежене коло повноважень, пов’язаних із наслідками збройної агресії – виключно ті, що стосуються інфраструктури, а не захисту прав осіб. За міністерством закріплено формування державної політики у сфері відновлення регіонів, територій та інфраструктури, що постраждали внаслідок збройної агресії Російської Федерації, ведення Державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, здійснення заходів з відновлення систем життєзабезпечення громад на деокупованих територіях, а також погодження передачі гуманітарної допомоги для забезпечення надання комунальних послуг. Міністерство також визначає пріоритетні об’єкти інфраструктури, що потребують першочергового відновлення, подає Кабінету Міністрів України пропозиції щодо складу, змісту та порядку розроблення програм комплексного відновлення областей, а також щодо порядку розроблення схем розміщення тимчасових споруд для життєзабезпечення населення. Крім того, міністерство бере участь у реалізації державної політики у сфері протимінної діяльності.
Новостворений Мінрегіон: гуманітарний і правозахисний блок
Саме до новоствореного Міністерства у справах громад, територій та внутрішньо переміщених осіб перейшла основна частина повноважень, пов’язаних із захистом прав ВПО. Міністерство забезпечує формування та реалізацію державної політики щодо ТОТ і прилеглих до неї територій, дотримання норм міжнародного гуманітарного права, захист прав осіб, депортованих за національною ознакою, підтримку територій, на яких ведуться або велися бойові дії, а також питання відновлення територіальної цілісності України в межах міжнародно визнаного державного кордону та розвитку ТОТ після її реінтеграції. Окремим повноваженням є затвердження й підтримання переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або які тимчасово окуповані Російською Федерацією, та забезпечення функціонування відповідної інформаційної системи.
Щодо ВПО за Мінрегіоном закріплено сприяння реалізації їхніх прав і свобод, зокрема права на житло, надання підтримки під час евакуації із зон бойових дій, адаптацію за новим місцем проживання, координацію діяльності зі створення фондів житла та місць тимчасового проживання, ведення відповідної бази даних, координацію надання субвенцій з державного бюджету на будівництво й переобладнання житла для таких фондів, а також організаційне забезпечення реалізації права на житло через Єдину інформаційно-аналітичну житлову систему та Інформаційно-аналітичну систему об’єктів нерухомого майна. Міністерство також розробляє державні цільові програми підтримки ВПО, збирає інформацію про наявні потреби у підтримці та щодо забезпечення житлом ВПО з ТОТ і осіб, які виїхали за кордон, сприяє їх інформуванню про можливості працевлаштування й освіти та залучає кошти міжнародних і неурядових організацій для програм адаптації та інтеграції ВПО.
Щодо громадян, які виїхали за кордон унаслідок збройного конфлікту чи тимчасової окупації, Мінрегіон отримав окрему функцію, а саме створення умов для добровільного повернення таких осіб до покинутого місця проживання або їх інтеграції за новим місцем проживання в Україні, а також розроблення механізму економічної реінтеграції після повернення.
Ширшим за попередню редакцію є й повноваження щодо захисту прав фізичних та юридичних осіб, порушених унаслідок збройного конфлікту та/або тимчасової окупації – воно поширюється не лише на мешканців ТОТ, а на будь-яких осіб, постраждалих від конфлікту. Збережено також обов’язок збирати інформацію про порушення прав осіб, позбавлених особистої свободи на ТОТ, та фінансувати заходи з адаптації депортованих за національною ознакою осіб. Ці повноваження перейшли з Постанови №460 практично без змін, однак їх реалізацію покладено на новостворений орган. Крім того, міністерство бере участь у плануванні, розробленні, погодженні та реалізації проєктів регіонального розвитку й житлового фонду на ТОТ у процесі її реінтеграції та на прилеглих територіях, а також подає Кабінету Міністрів України пропозиції щодо нормативно-правових актів з питань відновлення регіонів і територій, що постраждали внаслідок збройної агресії Російської Федерації, тобто певний вплив на політику відновлення (основна відповідальність за яку залишається за Мінрозвитку) зберігається і в Мінрегіону.
Мінсоцполітики: соціальний захист і підтримання зв’язку з Україною
Постанова №1003 внесла зміни й до повноважень Міністерства соціальної політики, сім’ї та єдності. Відповідно до оновленого формулювання, замість повноваження щодо “створення умов для добровільного повернення” (яке передано Мінрегіону) за Мінсоцполітики закріплено функції “збереження зв’язку з Україною” громадян, які перебувають за кордоном, та “сприяння добровільному поверненню”, тобто радше комунікаційну й соціальну, ніж організаційну функцію. За міністерством також збережено повноваження щодо соціального захисту, соціальної підтримки, адаптації та інтеграції ВПО за новим місцем проживання, а також ведення Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб.
Що випало з компетенції обох міністерств
Порівняння Постанов №1003 та №460 показує: частина повноважень не перейшла ані до Мінрозвитку, ані до Мінрегіону:
- координація заходів з відновлення та розбудови миру, спрямованих на зниження ризику поновлення збройного конфлікту, включно з моніторингом їх ефективності;
- координація відновлення паливно-енергетичного комплексу на тимчасово окупованій території (ТОТ) у процесі її реінтеграції;
- відновлення інфраструктурно-логістичних і транспортних зв’язків на ТОТ у процесі реінтеграції;
- аналіз та координація заходів щодо створення умов для в’їзду осіб на ТОТ і виїзду з неї, зокрема доступу населення до гуманітарно-логістичних центрів;
- нормативно-правове регулювання в’їзду осіб і переміщення товарів на ТОТ та виїзду з неї;
- координація відновлення функціонування органів державної влади на території після деокупації.
Водночас слід зазначити, що частина суміжних повноважень зі старого переліку не зникла повністю, а звузилася чи трансформувалася: наприклад, збирання інформації про потреби в інфраструктурі на ТОТ у Мінрегіону тепер обмежується переважно житловим фондом і системами життєдіяльності населення (без окремої згадки про транспортну, енергетичну чи промислову інфраструктуру), а участь у проєктах регіонального розвитку на ТОТ під час реінтеграції збережена, але без деталізації щодо дорожньо-транспортної складової, яка раніше згадувалася окремо.
Підсумок
Постанова №1003 завершує розподіл повноважень, за яким гуманітарний і правозахисний блок питань ВПО, ТОТ, депортовані особи, повернення громадян з-за кордону зосереджується в новоствореному Мінрегіоні, соціальний захист і адаптація ВПО залишаються за Мінсоцполітики, а фізична відбудова інфраструктури й житлово-комунального господарства – за Мінрозвитку, яке продовжує діяльність на базі попередньої юридичної особи. Водночас, Мінрегіон зберігає й окремі дотичні повноваження щодо проєктів регіонального розвитку та житлового фонду на ТОТ у процесі реінтеграції, тож розмежування функцій між двома міністерствами не є абсолютним.
Для громад, органів місцевого самоврядування, ВПО та громадян, які перебувають за кордоном, це означає передусім зміну адресата звернень: питання житлових прав ВПО, добровільного повернення варто скеровувати до новоствореного Мінрегіону, тоді як питаннями відбудови інфраструктури постраждалих територій опікується чинне Мінрозвитку. Водночас частина функцій, наприклад, пов’язаних із розбудовою миру, регулюванням в’їзду/виїзду на ТОТ та відновленням органів влади після деокупації тимчасово залишилася без чітко визначеного відповідального органу, і це питання, ймовірно, потребуватиме додаткового нормативного врегулювання найближчим часом.
