Пропонуємо ознайомитися зі Звітом про гендерний аналіз результатів Всеукраїнського опитування щодо дотримання прав ВПО.

Опитування проводилося Українським інститутом соціальних досліджень ім. Олександра Яременка з 27 вересня по 24 жовтня 2017 року в 24‑х областях України та м. Києві. Всього опитано 2002 респонденти. Стандартні відхилення при достовірних 95 відсотках і співвідношенні змінних від 0,1 : 0,9 до 0,5 : 0,5 становлять 1,34 – 2,24 відсотка. Метод отримання інформації: індивідуальне інтерв’ю «віч‑на‑віч»

Мета гендерного дослідження:
– Оцінити становище жінок та чоловіків ВПО, визначити особливості та особливі потреби щодо захисту їхніх прав;
– Визначити специфіку проблем ВПО-жінок;
– Визначити, наскільки дотримується принцип рівних можливостей жінок та чоловіків ВПО у сфері реалізації їх прав.

Завдання:
Визначити основні проблеми, з якими стикаються жінки ВПО, тенденції та закономірності у сферах:
– взяття на облік;
– відновлення та оформлення документів, що посвідчують особу
– право на житло
– право на охорону здоров’я
– соціальний захист та пенсійне забезпечення
– право на зайнятість
– право на освіту
– доступ до суду тощо.
Проаналізувати чи є різниця у відповідях на питання анкети «Права внутрішньо-переміщених осіб» між жінками та чоловіками.

Гендерний аналіз дослідження показав, що існує гендерна специфіка становища жінок-ВПО та чоловіків-ВПО в Україні. Ця специфіка дуже часто повторює основні гендерні проблеми соціального буття жінок та чоловіків в Україні, в основі яких лежать гендерні ролі та гендерні стереотипи.

Так, наприклад, дослідження демонструє значно більшу «відповідальність» та додаткове навантаження по забезпеченню виховання неповнолітніх дітей лежить на жінках-ВПО (27,1% чоловіків проживає разом з дітьми до 18 років та 41,6% жінок) – гендерний розрив 14,5%. Також жінки перебувають у економічно-вразливішому стані: втричі частіше ніж чоловіки жінки – ВПО проживають з багатодітними родинами, майже удвічі частіше – у малозабезпечених та на 9% частіше проживають у сім’ях, які перебувають у складних життєвих обставинах.

Подібна ситуація складається і з зайнятістю. Серед усіх опитаних ренспондентів менше половини (40,7%) повідомили, що працюють (мають роботу / зайнятість), а саме 46,1% – чоловіків та 35,9% – жінки.

60,5% жінок та 53,8% – чоловіків вказали щомісячну адресну допомогу внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання як джерело доходу родини. Це може свідчити про те, що цей вид допомоги дещо важливіший для жінок-ВПО, вони його частіше оформляють і користуються.

Аналізуючи відповіді на запитання «Як ви могли б оцінити фінансове становище вашого домогосподарства?», бачимо, що відповідь «Змушені заощаджувати навіть на харчування» дало 20,7% чоловіків та 27,5% жінок. Подібний гендерний розрив бачимо у іншому варіанті відповіді: «Вистачає на харчування та необхідний одяг, взуття. Для таких покупок, як мобільний телефон, невелика побутова техніка (праска, пилосос тощо), необхідно збирати або позичати гроші, брати кредит». Його вибрало 33,0% чоловіків та 27,9% жінок. Сукупність цих відповідей свідчить про те, що жінки-ВПО суттєво більше відчувають брак коштів, ніж чоловіки-ВПО та більше змушені заощаджувати.

Аналіз відповідей показав, що до усіх органів влади та місцевого самоврядування, соціального захисту населення, гуманітарних організацій, що надають підтримку ВПО, правозахисних організацій, що працюють у сфері захисту прав ВПО, державної міграційної служби, судів, офісу Уповноваженого Верховної ради України з прав людини та до правоохоронних органів частіше (а у деяких випадках і значно частіше) особисто звертаються жінки-ВПО ніж чоловіки-ВПО.

Спостерігається деяка гендерна специфіка у доступі жінок та чоловіків до інформації та послуг різних соціальних та правозахисних інституцій, організацій та служб (більш детально розкрита у Звіті у розділах про кожну інституцію).

Щодо права на доступ до суду, то чоловіки частіше звертаються до суду з питань взяття на облік, як ВПО (10,7% проти 4,2%), реалізації права на свободу пересування (перетин лінії зіткнення, адміністративний кордон з окупованою територією) (5,4% проти 0%), надання дозволу для виїзду дитини за кордон (12,5% проти 5,6%), відновлення/оформлення документів, що посвідчують особу (16,1% проти 8,3%). Жінки частіше звертаються до суду з питань розлучення (11,1% проти 8,9%), оформлення спадщини (18,1% проти 14,3%), отримання відповідних соціальних виплат (12,5% проти 7,1%), звільнення від сплати судового збору, розстрочення, відстрочення зменшення судового збору (5,6% проти 1,8%).

В результаті звернення більше чоловіків захистили свої права у суді ніж жінок (56,6% проти 48,5%).

Цікавим виявився гендерний розподіл відповідей на запитання: «Яке джерело Ви використовуєте для отримання інформації про права ВПО?»

Найбільшим джерелом інформації для жінок та чоловіків є центральні (загальноукраїнські) телеканали (64,8% – чоловіки та 59,3% – жінки).

Чоловіки у більшості випадків надають перевагу різного роду ЗМІ (крім центральних – місцеві телеканали та друковані ЗМІ), а жінки надають перевагу соціальним мережам (Фейсбук, Твітер тощо), Спілкування з друзями та родичами та Інформаційним стендам органів державної влади та органів місцевого самоврядування. Це потрібно враховувати, вибираючи комунікаційні канали для спілкування з жінками ВПО та чоловіками ВПО.

Повний текст дослідження можна завантажити за посиланням.
Інфографічні матеріали.

Над реалізацією проекту працювали Громадський холдинг “ГРУПА ВПЛИВУ”, Офіс Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, громадська організація “Центр “Жіночі перспективи” за підтримки Програми розвитку ООН в Україні та Міністерства закордонних справ Данії.