Найближчі десятиліття найактуальнішими будуть послуги психологічної, психосоціальної реабілітації
Про кого ми говоримо?
39 063 — саме стільки дітей станом на кінець січня отримали статус дитини, постраждалої від воєнних дій і збройного конфлікту, відповідно до встановленої Кабміном процедури. 90 з них отримали поранення, контузію або інше каліцтво. 38 972 — зазнали психологічного, а 1 дитина — фізичного, сексуального насильства.
Більше 240 000 дітей зареєстровано як внутрішньо переміщені особи згідно з даними Міністерства соціальної політики.
Понад 580 000 дітей, за оцінкою міжнародних організацій, реально постраждало від конфлікту в Україні.
Чи відповідають ці цифри реальності?
Насправді жодна цифра не буде істинною. Але ми вже зараз повинні розуміти, що в зв’язку з певним порядком отримання статусу для різних категорій постраждалих (мова йде про тих, хто має фізичні або психологічні травми, був незаконно вивезений, зазнав сексуального насильства, інше) люди користуються тією процедурою, що простіше. Наприклад, отримання статусу на підставі психологічної травми вимагає значно менше документів ніж інші види. З цього і цифра. А потреби залишаються поза обліком.
Що говорить оцінка потреб?
Не повинно дивувати те, що широкомасштабної оцінки потреб цих дітей не відбувалося. Власне, така ж ситуація і з дорослим населенням, переселенцями в цілому. Ми розуміємо, що їм потрібні житло, робота, освіта і багато чого іншого. Але скільки? Кому і як? А, головне, як це перерозподіляти з міжнародною підтримкою?
Я абсолютно не підтримую ідею повторної перереєстрації з метою дізнатися потреби, адже первинна оцінка і так відбувається. Переселенці добре знають, що в соціальних органах про це питали, і не раз. Правда, особливого результату не було. І зараз якраз йде мова про те, щоб: а) не втратити довіру; б) не пропустити.
Насправді оцінку потреб проводили багато. На національному рівні — громадські та міжнародні організації, на місцевому — як самі органи, так і активісти. І саме бажано і потрібно брати в роботу.
Що стосується дітей, найближчі десятиліття найактуальнішими будуть послуги психологічної, психосоціальної реабілітації, адже найбільша кількість постраждалих саме з психологічними травмами. І якщо ви думаєте, що похід до психолога можна відкласти, то у випадку з травмами війни це і потреба, і необхідність. І тут краще не наводити статистику криміналізації в результаті отриманих воєнних травм у країнах, які через це пройшли.
Крім цього, не варто забувати про тих небагатьох (на тлі загальної цифри), хто отримав каліцтва і серйозні травми, які призвели до інвалідності. Нагадую, ми і далі говоримо про дітей. Загальна медицина, санаторно-курортне оздоровлення, освіта, спорт, харчування в навчальних закладах — все те, що фігурує і потрібно зараз і надалі.
Що ми маємо на національному рівні?
Головна перемога — формування на законодавчому рівні такого поняття як статус дитини, що постраждала внаслідок російсько-української війни. І надання можливості безкоштовного харчування в навчальних закладах різних рівнів. Саме цей законопроект був прийнятий на початку року і зараз чекає на підпис президента.
Яке рішення може бути на місцевому рівні?
Досвід на місцевому рівні говорить, що можна зробити багато чого. Особливо якщо врахувати те, що батьки цих дітей (ті, які переселенці) тепер будуть голосувати на місцевих виборах.
Так ось, в кінці грудня минулого року в Кривому Розі Дніпропетровської області, не чекаючи будь-яких рішень з Києва, місцева влада прийняла свою програму щодо таких діток. І тепер вони не просто будуть безкоштовно харчуватися в школі, але й зможуть отримати грошову допомогу в розмірі 5000 гривень, компенсацію на лікування в розмірі 9000 гривень (на рік), а також безкоштовно їздити в громадському транспорті, проходити оздоровчі програми і частково компенсувати витрати на дитячий садок.
Так, можна сказати, що це місто може знайти ресурси на це, але тут важливе не так питання грошей, як розуміння проблем своїх жителів. А також уміння їх слухати. І тут все вийшло не з першого разу, і на це потрібно багато часу і ресурсів, але все вийшло. І це хороший сигнал.
Чого варто очікувати?
На цей момент в парламенті розглядається ще один законопроект — про статус і соціальний захист мирного цивільного населення, яке постраждало внаслідок війни. Тож нас чекає наступний етап розгляду і прийняття наслідків. Наслідків, які стосуються не тільки дитини, але й дорослого.
Розуміння цих наслідків виходить за рамки самого факту внутрішнього переміщення, адже тепер все більше і більше стоїть питання про довгострокові заходи компенсації та реагування. А це питання значно ширше.
Марія Красненко, юристка Громадського холдингу “ГРУПА ВПЛИВУ”, НВ, 4 лютого 2020.
Фото