Центральна виборча комісія оголосила збір пропозицій до проєкту Порядку розгляду звернення виборця щодо зміни виборчої адреси. Експерти Громадського холдингу “ГРУПА ВПЛИВУ”, Громадянської мережі ОПОРА та Центру прав людини ZMINA напрацювали спільні пропозиції, аби ще більше полегшити процедуру зміни виборчої адреси для виборців.

12 березня у відповідь на прохання громадських організацій на сайті Центральної виборчої комісії з’явився проєкт Порядку розгляду звернення виборця щодо зміни виборчої адреси. Комісія закликала всіх бажаючих долучитися до розробки документу та надати пропозиції.

Як зазначив аналітик Громадянської мережі ОПОРА Олександр Клюжев, процедура може виглядати складною, але вона є результатом палких дебатів й пошуку компромісу між можливістю вільніше реалізовувати свої виборчі права широкому колу громадян та елементами захисту виборчого процесу від фальсифікацій. “Після ухвалення цього документу завершиться довготривалий процес вирішення проблеми реалізації виборчого права внутрішньо переміщеними особи та трудовими мігрантами. Вперше механізм зміни виборчої адреси було запропоновано на рівні законопроекту ще у 2015 році, натомість на практиці він буде запроваджений з липня 2020 року. Процедури зміни виборчої адреси на підставі заяви самого виборця, з одного боку, створює нові можливості для громадян брати участь у голосуванні. З іншого боку, процес зміни виборчої адреси передбачає запобіжні механізми для уникнення зловживань з боку недобросовісних кандидатів чи виборців. Для мене очевидно, що не усі виборці вважатимуть нову процедуру простою і доступною. Але важливо розуміти, що ця процедура сформована на балансі інтересів виборців та дотримання цілісності і чесності виборчого процесу”, – зазначив він.

Відповідно до Прикінцевих та перехідних положень Виборчого кодексу стаття 20 ЗУ “Про Державний реєстр виборців” викладена у новій редакції, що передбачає можливість для внутрішньо переміщених осіб, так званих “трудових мігрантів” та інших мобільних всередині країни громадян голосувати за місцем свого фактичного проживання на всіх рівнях виборів, у тому числі й місцевих. Реалізувати це можна буде якраз через процедуру зміни виборчої адреси. В цій законодавчій нормі прописано вичерпний перелік з 6 підтверджуючих документів, на підставі одного з яких людина може змінити свою виборчу адресу та чіткі строки, коли це можливо зробити (не пізніше, ніж на п’ятий день з початку виборчого процесу, не раніше, ніж через 180 днів після останньої зміни виборчої адреси).

Варто зазначити, що у вихідному варіанті проєкту Порядку ЦВК трохи деталізовує та роз’яснює перелік підтверджуючих документів, наводить приклади, аби зменшити можливість різночитань на рівні відділів ведення Державного реєстру виборців. Крім того, за прикладом напрацювання механізмів задля демократизації процедури зміни місця голосування без зміни виборчої адреси для національних виборів, Центральна виборча комісія з самого початку запропонувала деякі важливі новації. Зокрема, можливість подати заяву про зміну виборчої адреси не лише в паперовій, а й в електронній формі з використанням КЕП, а також можливість подати заяву через уповноважених осіб.

Виконавча директорка Громадського холдингу “ГРУПА ВПЛИВУ” Тетяна Дурнєва зауважує, що демократизація таких процедур робить їх доступнішими для виборців. “На сьогодні вже маємо прогресивну норму щодо тимчасової зміни місця голосування на загальнодержавних виборах, а зовсім скоро, завдяки об’єднанню зусиль Центральної виборчої комісії та громадських організацій, отримаємо довгоочікувану процедуру зміни виборчої адреси, яка уможливить участь громадян у місцевих виборах за місцем фактичного проживання. Це стосуватиметься не лише внутрішньо переміщених осіб, за політичні права яких ми боролися протягом багатьох років, а й інших мобільних всередині країни громадян. Подача заяви про зміну виборчої адреси онлайн або через уповноважену особу дозволить безперешкодно скористатися цією процедурою людям з інвалідністю. Електронний сервіс для подачі заяви, розміщений на офіційному вебсайті Центральної виборчої комісії, має бути обов’язково адаптований для незрячих людей”, – підкреслює експертка.

Вона вважає, що процес вдосконалення таких процедур у виборчому законодавстві має продовжуватись і надалі: “Ми також запропонували включити до Порядку зміни виборчої адреси виборців, стосовно яких у Державному реєстрі виборців наявна службова відмітка про його вибуття із зареєстрованого місця проживання. На сьогодні таких виборців більше 1 мільйона. Отже, покращення доступу всіх громадян до реалізації виборчих прав та вдосконалення процедур триває”.

Експерти профільних громадських організацій пропонують врахувати зміни, які також допоможуть вирішити питання із можливістю застосування цієї процедури для виборців, в записі яких у Державному реєстрі є службова відмітка про їхнє вибуття із зареєстрованого місця проживання. А також доповнити перелік документів, які наводяться як приклад певного типу підтверджуючих документів, задля запобігання звуження змісту на практиці.

Деталізовано та структуровано експерти профільних громадських організацій виписали їх у вигляді порівняльної таблиці, аби легше було співвіднести пункти проєкту Порядку із запропонованими змінами.

Людмила Янкіна, правозахисниця Центру прав людини ZMINA, зазначає, що прийняття Центральною виборчою комісією цих пропозицій від громадськості буде прогресивним кроком та демонструватиме готовність країни до міжнародного рівня дотримання прав людини. “Наша правозахисна організація вже багато років опікується реалізацією прав осіб, які проживають не за місцем реєстрації або ж з різних причин не мають зареєстрованого місця проживання. Тому ми вважаємо вкрай важливим та актуальним лібералізувати процедури реалізації виборчого права для таких осіб. Адже реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути підставою для обмеження прав людини, зокрема й виборчих, що закріплено у статті 70 Конституції України та ч.2 ст.2 чинного Закону України “Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання”. Відтак, наші пропозиції фактично сприятимуть приведенню проєкту документу у відповідність до чинного законодавства одразу в двох сферах – реалізації виборчого права та реєстрації місця проживання. Надання можливості таким особам безперешкодно реалізувати своє виборче право за фактичним місцем проживання стане прогресивним кроком з боку Центральної виборчої комісії та забезпечить дотримання Україною міжнародних зобов`язань щодо реалізації конституційних прав громадян”, – підкреслює вона.

Крім того, громадські організації звернулись до голови Центральної виборчої комісії з проханням ініціювати внесення змін до Виборчого кодексу України щодо вирішення проблем виборців, які ще ніколи не мали виборчої адреси. Наприклад, молоді люди, які отримували перший паспорт громадянина України вже після вимушеного переселення з Донецької чи Луганської областей або Криму й, відповідно, не можуть зареєструвати місце проживання.

Міжнародні партнери також висловлюють підтримку ідеї спільного напрацювання проєкту Порядку та проведення інформаційної кампанії органом адміністрування виборів та громадськістю. Старший міжнародний радник з виборів та Директор IFES в Україні Пітер Ербен зазначає: “Міжнародна фундація виборчих систем (IFES) вітає зусилля Центральної виборчої комісії (ЦВК) з розробки проекту порядку застосування нової процедури, що дозволить виборцям змінювати свою виборчу адресу, та її оприлюднення для ознайомлення усіма зацікавленими сторонами з проханням надати рекомендації. Це свідчить про модернізацію діяльності ЦВК у відповідь на прохання громадянського суспільства щодо більшої прозорості та відкритості в роботі Комісії. Наявність відповідної процедури є ключовим фактором для розробки просвітницької кампанії з метою донесення інформації до тих, хто найбільше її потребує. Це, насамперед, стосується інформації щодо того, які кроки необхідно зробити внутрішньо переміщеним особам та трудовим мігрантам, щоб мати можливість взяти участь у наступних місцевих виборах. Діючи за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID), Міністерства міжнародних справ Канади та британської допомоги від уряду Великої Британії (UK aid), IFES висловлює свою готовність підтримувати зусилля громадянського суспільства та ЦВК у реалізації такої інформаційної кампанії. Також хочемо звернути увагу на те, що з кожним роком росте кількість молодих виборців з числа ВПО, які ніколи не були включені до Державного реєстру виборців, і тому не можуть скористатися даною процедурою, щоб взяти участь у національних або місцевих виборах. Вважаємо необхідним врегулювати це питання в рамках прийняття змін до Виборчого кодексу України, щоб тисячі молодих громадян мали можливість долучитись до виборчих процесів в Україні”.