Діти, які пережили травматичний досвід внаслідок військовий дій на Донбасі до сих пір, на сьомий рік війни, потребують допомоги. А діючих ефективних програм, які б займалися проблемами таких дітей та їхніх батьків майже немає. До такого висновку прийшли експерти команди ГО “Егіда Центр”, які завдяки підтримці Громадського холдингу «ГРУПА ВПЛИВУ» провели дослідження для визначення психоемоційного стану та потреб дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів.

В рамках дослідження було опитано 50 родин, які мешкають в Кривому Розі. Серед них 21 родина, в якій є діти зі статусом постраждалих внаслідок військових дій. Переважна більшість, 94% родин, не мають власного житла. 56% родин його орендують, ще 18 живуть в кімнатах в гуртожитку, 16% у модульному містечку та 4% мають соціальне житло. Як свідчить досвід переселенців в Маріуполі, відсутність постійного житла має негативний вплив в першу чергу саме на дітей, які змушені змінювати школи при кожному переїзді, заново інтегруватися в нові спільноти одноліток. Про досвід переселенців в Маріуполі читайте тут.

Лише 36% опитаних в Кривому Розі переселенців вважають себе інтегрованими в громаду. Щодо психоемоційного стану та потреб самих дітей, то ситуація так само невтішна. 36% опитаних заявили, що дитина потребує допомоги психолога, 44 % заявили про необхідність підтримки розвитку особистісних ресурсів дитини. Майже кожна сьома дитина стикалася з  випадками булінгу в навчальному закладі саме через те, що є переселенцем.

Завантажити звіт.

Дослідження проводилося в межах гранту, наданого проєктом Ради Європи “Внутрішнє переміщення в Україні: розробка тривалих рішень”.