Визначення чогось в законі ще не означає реалізації того, що в ньому написано. Суть в тому, що будь-який Закон чи навіть норма потребують запуску ряду наступних дій – затвердження підзаконних нормативних актів (Постанов, інструкцій, наказів, іншого), фінансування, визначення відповідальних, матеріально-технічне забезпечення і багато іншого. На все це зазвичай відводиться певний період, найчастіше це півроку. Однак ці півроку у розумінні центральних органів влади періодично можуть розтягуватись. Саме з цих причин певні норми можуть стати мертвими чи мати труднощі в реалізації. Але я не про це, а більше про розуміння кожним із нас процесів, що відбуваються, та відповідальних, що на своєму рівні стикаються з викликами і потребами. І якщо говорити просто, то важливим є розуміння того, що якщо щось було прийнято Верховною Радою сьогодні, то це не означає, що воно сьогодні вже і запрацює. Але не все так погано! Наведу на прикладі. Хорошому прикладі.
Внесення змін до правових актів
Виборчим кодексом України, який з довгим виношуванням і багатогодинними потугами, був прийнятий 19 грудня 2019 року, було внесено зміни до Закону «Про Державний реєстр виборців». Саме Законом передбачається можливість зміни виборчої адреси внутрішньо переміщеними особами та трудовими мігрантами за фактичним місцем проживання на підставі заяви з наданням підтверджуючого документу (зазначу, що перелік є широким). Якщо коротко, то інновацією стало те, що повнолітні громадяни на президентських, парламентських і навіть місцевих виборах зможуть піти на дільницю не там де зареєстровані (мають прописку в паспорті), а там – де вони фактично проживають. Якщо цього захочуть звісно. Проте аби це зробити, Центральній виборчій комісії потрібно було у шестимісячний термін від 1 січня 2020 року привести свої акти у відповідність із Кодексом. 18 травня Центральна виборча комісія прийняла відповідну Постанову. І тому, вже 1 липня без жодних ризиків чи проблем ми зможемо змінити виборчу адресу! А це значить, що переселенці та трудові мігранти не мають жодних перешкод у можливості обирати владу та в результаті – відчувати себе, якщо і не повністю, то хоча б частково членами територіальної громади.
Комунікація з громадськістю
Що не менш важливо, то ухвалена ЦВК Постанова «Про порядок розгляду звернення виборця щодо зміни виборчої адреси на іншу, ніж адреса зареєстрованого місця проживання» була не просто написана ними, а обговорена в широкому колі експертів та громадськості. Й це говорить всім нам та владі про те, що комунікувати, дискутувати та критикувати (конструктивно) можливо і навіть потрібно. І робити це можна онлайн в умовах карантину. Тому, цей приклад – взірець для інших органів державної влади. Так тримати!
Онлайн сервіси стають реальними
Як би ми не ставились до онлайн сервісів, але вони вже є частиною нашого життя і комунікацією з державою. Тепер комунікувати про своє бажане місце голосування і подавати документи на зміну виборчої адреси можна буде онлайн! Якщо ви пам’ятаєте черги перед минулими виборами чи навіть стояли в них – задумайтесь над тим, аби тепер зробити це будучи вдома. І я скажу вам так, що такий функціонал є значно важливішим для громадян, аніж цифровий студентський квиток. Особливо для тих, хто проживає віддалено від органів ведення Державного реєстру виборців чи для тих, кому такий візит є ускладненим внаслідок інвалідності, маломобільності.
Виклики
Тепер справа за самими виборцями, для яких процедура звернення максимально спрощена! Але не слід забувати, що на старті не все може бути ідеально та гладко. Адже всі ми люди і вчимось. А вчитись будуть всі – і виборці, і фахівці. Проте важливо вчитись і змінювати, покращувати, оптимізувати. А владі в цілому, особливо в контексті сказаного, працювати в реаліях та кооперації, з метою покращення та оптимізації.
Марія КРАСНЕНКО, юристка Громадського холдингу “ГРУПА ВПЛИВУ”,
читати матеріал російською на порталі “Донецкие новости”.