Skip navigation

Ефір на радіо «Голос Донбасу»

Сергій Бондарчук. В студії Сергій Бондарчук за режисерським пультом Олена Неонілова. Вітаємо усіх хто у цій порі разом з нами. 

Нині коли у переважній більшості об’єднаних територіальних громад пройшли вибори, сформовані нові органи місцевого самоврядування постає питання ефективної комунікації між виборцями і обраними ними депутатами місцевих рад та головами об’єднаних громад. Як посилити цю комунікацію? Як зробити зв’язок виборця і обраного ним представника постійним? Як виборці можуть допомогти обраним представникам ефективніше здійснювати свої функції спираючись на інтереси мешканців територіальної громади. Як підвищити доступність новообраних органів місцевого самоврядування? Про це все ми говоритимемо у сьогоднішній програмі. До студії ми запросили юристку громадського холдингу “ГРУПА ВПЛИВУ” Марію Красненко та  менеджерку громадського холдингу “ГРУПА ВПЛИВУ” Вікторію Золотухіну. 

Вітаю вас

Отже про те як будуть працювати нові органи місцевого самоврядування і як кажуть наблизити владу до народу чи народ має впритул підійти до обраної ним влади і от щоб комунікація, вона не раз на 4 роки відбувалась у момент опускання бюлетеню до урни, а щоб цей процес був перманентний. Щоб він не переривався і мені здається, що якщо буде налагоджений цей зв’язок громади, обраних представників тобто депутатів, голів і мені здається у такій зв’язці все запрацює набагато краще. Ефективність взаємодії буде зрозумілою, буде прозорість рішень, які приймаються органами місцевої влади і все буде працювати в інтересах громади в інтересах тих людей, які в цій громаді живуть. Отже найперше давайте будемо з’ясовувати, якщо говорити про те, що підсумок відбувся і ми вже частково говорили у нашій програми про окремі елементи виборів, які завершилась, але якщо говорити про комунікацію про те, що було ми бачили що було. Десь у громадах  добре, застосувались такі механізми взаємодії через реалізацію місцевих ініціатив тощо. А десь ще залишалось бажати кращого. Як ви бачите цю комунікацію сьогодні і як в громади донести що це комунікації між виборцями і обраними ними представниками вона дуже дійсно важлива і необхідна вже прямо сьогодні. 

Вікторія Золотухіна. Ви дійсно правильно сказали, що в Україні тема комунікації між владою та громадою досить різноманітна.  Є громади де комунікація була налагоджена добре, ну відносно добре, тобто дійсно людей чули,  люди могли подавати свої пропозиції рекомендації так далі. Десь була середня ситуація. Десь взагалі люди не мали змоги достукатися до влади. Наразі ми як організація дійсно пройшли вибори, влада в багатьох територіальних громадах змінилася і зараз ми в такому стані спостереження за тим, як все буде відбуватися наразі тому, що дійсно прийшов новий депутатський корпус, нові голови і тут цікаво подивитися наскільки нова влада у громадах буде діяти з точки зору комунікації з громадою. 

З іншої сторони ми розуміємо що просто спостерігати і дивитися на цей процес зі сторони ми не можемо. 

Сергій Бондарчук. Як у Шевченка, дивитись, плакати, мовчати ми вже не будемо. 

Марія Красненко. І так не робили. 

Вікторія Золотухіна. Ми розуміємо, що зараз це шанс як у нас так і в принципі у всіх людей, які не є представниками або представницями місцевої влади, або громади. Є шанс ще на початку, як тільки започатковуються  ці стосунки між владою та громадою, дати зрозуміти владі, що ми хочемо з вами спілкуватися, надати владі рекомендації і ті  інструменти, якими влада може користуватися для того, щоб чути свої виборців і своїх співгромадян територіальної громади. Тобто зараз якраз такий час закласти підвалини ефективної взаємодії. І тут досить багато чинників, про які ми говоримо тому, що дійсно в нас проходять зустрічі з громадами, звісно ми не можемо покрити всю Україну зустрітися зі всіма. 

Сергій Бондарчук. Якщо говорити, зараз чують в Донецькому краю, мені здається, що тут ну особливо важливо, щоб ця комунікація була ефективна.  Тому що розумієте багато громад якраз наближені до лінії розмежування і небезпека є. Періодично є обстріли на лінії розмежування і мені здається що людям потрібна допомога влади, яка представляє інтереси, яка комунікує з вищим ешелоном влади, я маю на увазі обласну військово цивільну адміністрацію. А ця влада наближена до людей безпосередньо. А ми знаємо що не в усіх громадах відбувались вибори. 

Але от якраз те, щоб побудова ефективної взаємодії, комунікації між громадянами, які проживають на території Донеччини, багато з них постраждали внаслідок військових дій.  Реалізувати ці програми про які ми постійно в наших ефірах говоримо якраз отут оця взаємодія дуже важлива. 

Марія Красненко. Ви абсолютно вірно сказали, це дійсно потрібно не забувати, що якраз нажаль поблизу лінії розмежування вибори не проходили, влада не змінилось, тобто ці громадяни перебувають в тих же самих умовах, що декілька років тому, як тільки ці ВЦА були встановлені. 

Сергій Бондарчук. Але це не означає що не потрібно комунікацію в цих громадах налагоджувати. 

Марія Красненко. Абсолютно вірно. В цих умовах коли влада не змінилося, з громадянами все рівно потрібно комунікувати, доносити і використовувати ті інструменти які в них є. Це і керівники ВЦА, це представники цивільно-військового співробітництва, це перехідні між військовими і цивільними, які працюють на цю комунікацію між владою і військовими. Всі ці інструменти потрібно використовувати і дійсно враховувати, що вибори не відбулися і потрібно будувати всю комунікацію. Тому що навіть попри те, що не відбулись вибори процеси там все рівно відбуваються в тому числі ті процеси які стосуються децентралізації, зміни аспектів управлінських, зміни підходів.  Тому повторюсь знову ж таки попри те, що вони владу не обирали, процеси там ідуть і це потрібно використовувати. 

Сергій Бондарчук. І формування бюджетів по-новому, і нові можливості, які мають громади, їх треба реалізувати. А щоб ефективно це було реалізовано звичайно думка людей дуже важлива,  щоб органи місцевого самоврядування, оновлені чи старі, які продовжують виконувати цю функцію, щоб вони цю функцію виконували на достатньо високому професійному рівні. Коли ми говорили про те що відбулося перезавантаження то знаєте коли приходять нові люди особливо керівники громад, дуже важливо щоб прийшли люди які не лише хочуть щось змінити, але і володіють необхідними знаннями досвідом навичками управління для того, щоб скористатися всіма можливостями.  

Марія Красненко. Або готові цьому навчитися, тому що потрібно розуміти, що дуже багато в світі відбувається і в умовах пандемії, яку ми не можемо виключати, також і відбувається пошук нових рішень і нових форматів і тут не потрібно боятися звертатися як до громадських організацій активістів, міжнародних партнерів, навіть якщо ви проживаєте або є головою сільської територіальної громади, чи в маленькому віддалено містечку, я абсолютно впевнена що як мінімум там ми, Мережа хабів, працюють в різних регіонах України і готові надати  ось цю підтримку в консультативному форматі. 

Сергій Бондарчук. Буквально десь тиждень, може трошки більше була інформація про те, що підписано договір між Україною та федеративною республікою Німеччиною,  згідно з яким виділяється на наступний рік виділяється 200 млн $ на реалізацію інфраструктурних проектів саме на Донеччині та Луганщині, на контрольованій Україною частині Донеччини та Луганщини. Мені здається якраз більша частина суми буде надаватися якраз на місця, в грантовий спосіб, тобто це безповоротна допомога і тут важливо, якраз про те що ми з вами говоримо, щоб органи місцевого самоврядування, керівники цих структур вміли працювати з такими проектами, отримувати ці гроші на безповоротній основі, реалізовувати їх для того, щоби життя в громадах покращилося. Мені дуже подобається  лозунг звучить так, збудуймо Європу в Україні. Мені здається, що якраз от такі речі, такі проекти такі кошти якраз допоможуть нам за нетривалий період подолати принаймні оцей контраст хоча б в інфраструктурі між нашими сусідами, Польщею і власне тим, що є в нас. Особливо мова йде про глибинку.  Давайте дивитися правді у вічі. Ми повинні чітко розуміти, що нам є над чим працювати, особливо маю на увазі не нам в студії тут, а  якраз органам місцевого самоврядування і керівникам органів місцевого самоврядування. 

Марія Красненко. Але як раз і нам також. Ми якраз маємо той ресурс, який може підказати погляд збоку, якраз надати рекомендації тому, що ми не будем працювати в студії, то  поза нею точно будемо працювати на те, аби сприяти. 

Сергій Бондарчук. Як сьогодні ви бачите громадський сектор недержавні організації можуть посприяти місцевому самоврядуванні якраз в цьому ключі рухатися для того, щоб зрозуміло, що є бюджетні гроші, міжбюджетні відносини, це вони будуть освоювати як кажуть на марші, так, але плюс щоби мали можливості реалізувати ці додаткові речі. 

Вікторія Золотухіна. Я по-перше одразу можу сказати що громадськість може в принципі про це розповідати своїм представниками і представницям в  органах місцевого самоврядування. Тому що навіть зі своєї практики можу сказати при спілкуванні зі спеціалістом, навіть не з головою там селища,  а просто з спеціалістом з комунікації, з інших сфер юридичних,  вони досить часто нажаль не знають про свої можливості і не знають, що можна розвиватися в тих чи інших сферах. Я маю на увазі сферах і комунікації з людьми і в сфері фандрайзінгу і залучення додаткових коштів для розвитку своєї громади. Тут дійсно потрібно на початку, якщо ми говоримо про громадські організації, що вони можуть зробити це. Тут є куди розвиватися, тому що приклад елементарний – лікарі. Вони протягом всього свого життя мають навчатися, вдосконалювати свої навички, тому що медицина вона розвивається. І лікар, якщо хоче бути професіоналом він має навчатися. Потрібно про це проговорити, що є куди розвиватися, що все не закінчиться просто зверненням у міськраду. І по-друге, після цього вже намагатися давати варіанти де можна навчатися, де можна ці гранти брати, які теми зараз в Україні розвиваються і де найбільше можливостей вчитися чи взяти кошти. Тут потрібно інформувати та  допомагати ще в тому, де знайти цю інформацію. Це може бути сама організація надавати таке навчання. Навіть якщо організація профільно займається захистом прав дитини і зовсім не займається інструментами локальної демократії, грантовими коштами, які можна використати для громади. 

Сергій Бондарчук. А я мушу це сказати, бо зараз багато дійсно програм різних міжнародних, напрямки різні скажімо так інфраструктурні проекти про які ви щойно сказали,  також про те, що вже кілька років було, реалізувалося. Десь скористались, десь ще не встигли. Про енергомодернізації, і теж Євросоюз і інші наші партнери, які надавали кошти. Як раз тут донори європейські хотіли побачити надійних партнерів, які будуть ефективно використовувати ці кошти на відбудову житла. Тобто бачите є проекти. І можливо якась громадська структура змогла б взяти на себе функцію цього інформаційного хабу, який зібрав би по-перше інформацію про ці програми, по-друге завдяки своїм спеціалістам які володіють інструментарієм, допомагали працівникам, які хочуть писати ці проекти просувати. І мені здається тоді б ми побачили зовсім такий інший якісний стрибок у взаємодії між місцевою владою до тих можливостей, які надають міжнародні наші структури. 

Марія Красненко. Я вам скажу більше насправді таке вже частково є. Звісно не така ідеальна картинка, як ви це описали, проте в рамках роботи ООН є робота якраз по збору інформації і різних донорів які працюють на тій чи іншій території заради уникнення дублювання ними донорської допомоги. Власне органи місцевого самоврядування організації можуть спокійно звертатися до них за цією інформацією, тобто отримати повні дані про те, на що націлений той чи інший донор,  яка фінансова підтримка здійснюється, що для цього потрібно. 

Проте потрібно розуміти що все таки орган місцевого самоврядування самостійно має поставити собі ціль, свої задачі. Нехай на наступні 5 років, на нову каденцію так би мовити, що вони залучають не тільки кошти власного бюджету і також націлені в рамках фінансування на пошуки проектів. Тобто вони чітко мають цей план. У разі того, якщо органи місцевого самоврядування буде мати таке бажання їм насправді значно простіше отримувати цю підтримку і дуже багато міжнародних організацій націлені сама на пряму інституційну, або навіть технічну підтримку громадам. Тому тут більше питання про поставлені цілі і наявність відповідальних, які будуть за це працювати і стосовно всього.  Що стосується недоступності, тут детальніше поговоримо.  

Сергій Бондарчук. До перерви у нас залишається трохи більше півтори хвилини. І якраз почнемо обговорювати інформаційні речі. Про доступність. На сьогодні якщо подивитись на стан речей який є, на скільки органи місцевого самоврядування є доступними. 

Вікторія Золотухіна. Я більше схильна, що не є доступними і якщо ми вкладаємо в цей термін все, що тільки існує в світі, то дійсно більше схиляюся до того що не є доступними. Хоча знову ж таки не буду говорити що все так погано, що там двері закриті, взагалі інформації немає. Ні, це не так. Є великий плюс, що майже в кожної громади є сайт офіційний міської ради, тобто це такий великий плюс, що людина може зайти на сайт. Побачити інформацію про те, що відбувається. Інша справа це те, як цей сайт наповнюється,  наскільки там актуальна інформація. Наскільки вона там інституційно заповнена також. Тому що є питання новин актуальних, а є питання тих базових нормативно-правових норм. 

Сергій Бондарчук. Питання рішень, які готуються, які вже прийняті, щоб люди бачили власне чим займається обраний голова, або депутат.  

Вікторія Золотухіна. І при цьому вона може побачити, як це було декілька років, тому що це така база, де а можна прослідкувати, як громада розвивалися. 

Сергій Бондарчук. Якщо цей сайт не відкрили кілька днів тому. Бо цей сайт потрібно заповнювати попередніми рішеннями і це не так просто. Нагадую сьогодні ми спілкуємось з юристкою громадського холдингу «ГРУПА ВПЛИВУ» Марією Красненко та менеджеркою громадського холдингу «ГРУПА ВПЛИВУ» Вікторією Золотухіною. Отже завершили ми в першій частині обговорення питань доступності органів місцевого самоврядування. Пані Вікторія висловила свою думку, наскільки вони є доступними.  І пані Марія хотіла з нами поділитися своїм баченням, як цю доступність розширити і зробити максимальною для наших громадян. 

Марія Красненко. Власне коли ми говоримо про наповненість сайту, навіть якщо сайт щойно відкритий, все таки має бути таке узагальнене резюме діяльності. Ми ніби звикли, що звітують організації, звітують бізнес, проте це абсолютно накладаються і також на роботу органів місцевого самоврядування. І тому  як раз до цього коментаря, що якщо сайт новий, то нічого не буде, насправді ми рекомендуємо робити таку узагальнену інформацію про депутатський корпус, про те, що приймалось. Тобто надати цю інформацію. Коли ми говоримо про інформацію то ми говоримо як про наявність сайту так і про наявність і представленість органу самоврядування в соціальних мережах. Чому ми на це звертаємо увагу,  тому що зараз 2020 рік і соціальні мережі уже уникати непотрібного, плюс сторінка в Фейсбук, канал Ютуб дає можливість інформувати громади про оперативні новини, наявність інформації тому що нажаль сайти не дають можливість залишити коментар на які оперативно дадуть відповідь, тому ми наголошуємо на необхідності  наявності оперативної сторінки у соціальних мережах. 

У жодному разі не потрібно робити ставку на тільки на сторінку або групу в Фейсбук.  Сайт має бути і на сайті має бути ця актуальна інформація, яка періодично оновлюється, яка має переходи. І другий компонент – ми говоримо про доступність інформації. Мені здається це зараз такий великий блок, про нього не тільки виходячи з того що приблизно 2, 7 млн громадян України тобто приблизно трошки більше ніж 6 відсотків громадян, жителів України є людьми з інвалідністю. Це інвалідність різної форми, як сенсорна, так і фізична, і ці громадяни так само потребують інформацію актуальну  і в той спосіб, в який вони можуть її приймати. Наприклад, відео, яке не має субтитрів, воно є недоступним для людей з порушенням слуху. Вона не зможе з нього отримати інформацію, тому закликаємо органи місцевого самоврядування ставати доступними і врахувати те, що є люди які дійсно потребують викладення інформації в різних форматах і ми протягом останніх тижнів вели комунікації з органами місцевого самоврядування, які часто нам говорили про те, що на це потрібні ресурси, у нас немає перекладача жестової мови, хто це буде робити, у нас взагалі немає комунікаційна, проте є людина, яка відповідає. І у нас вже сформована відповідь, що починати потрібно з таких поетапних років, з того що простіше і не потребує залучення ресурсів. Наприклад, якщо публікується пост або публікується стаття на сайті, яка складається виключно з однієї картинки зараз впевнена що буде період вітання з Різдвом і новорічними святами, дуже часто це роблять виключно яскравою картинкою з вітанням.  Тому достатньо просто написати текстом про те що, до нашої публікації прикріплена картинка, на якій написано «вітаємо жителів Києва з новим роком» і саме цей текст прочитають люди з порушенням зору, які будуть використовувати свої пристрої, які розпізнають насправді тільки текст і картинки вони не сприймають. Проте ця людина, яка проживає у вашій громаді вона отримає цю інформацію. Тому звісно на наступному етапі ми вже повинні говорити про рекомендації, про наявність субтитрів, наявність тифлокоментарів, в ідеалі перекладача жестової мови на засіданнях, які проводяться органами місцевої влади. 

Сергій Бондарчук. Трансляцій цих засідань. 

Вікторія Золотухіна. Це окрема історія тому, що дійсно карантин і обмеження цю тему ще більше підняв і розкрив. Ми також спілкуючись з органами місцевого самоврядування говорили і закликали їх робити трансляцію на YouTube, повідомляти про це на сайтах, що буде трансляція, повідомляти це на всіх сторінках соціальних мереж. І коли новообрані депутати складали депутатські комісії, ми закликали у регламентах, які якраз зараз приймались і приймаються, передбачити, щоб всі моменти мають бути враховані. І це підкріплялося і у нас вже не було ситуації, коли сьогодні нам це подобається, ми це робимо, а завтра ні – і ми не робимо. 

І навіть скажу що якщо ви знаходитись в своїй громаді і знаєте, що зараз тримається ці регламенти або навіть якщо вони все рівно прийняті, ви можете подати ці пропозиції. 

Марія Красненко. Зараз вже є вимога і закону України про місцеве самоврядування яка якраз надає таку рекомендацію, це не в примусовому порядку, це не пряма норма остання, проте нею рекомендується забезпечити відео трансляцію засідань органів місцевого самоврядування. Тому це не тільки про доступність для людей з інвалідністю, а в цілому про доступність в умовах карантину. 

Сергій Бондарчук. І потім цей файл з записом засідання може бути прикріплений на тому сайті і для людей з порушеннями зору можуть прослухати, що відбувалось. 

Вікторія Золотухіна. Якщо людина з порушенням слуху, потрібні субтитри. Або тестовий формат. 

Марія Красненко. Потрібно подумати як мінімум аби ця інформація була доступна для тих, хто має порушення зору, має порушення слуху. В ідеалі в подальшому і для людей, які мають порушення інтелектуальні.  Це наявність спрощеної мови, проте наразі  тут проблема в тому що в Україні в цілому такі стандарти не встановленні. Ми зараз навіть для себе намагаємось врахувати такі загальні рекомендації, це наприклад що речення не має бути більше ніж 15 слів, воно має бути в активі, а не в пасиві.  Наприклад у Європейського союзі, у  Великий Британії є такі чіткі стандарти і вони викладають свої матеріали двома способами. Такий загальний прямий, як відбувалась комунікація, і спрощеною мовою, яка дійсно буде доступна і ми зараз працюємо над подібним форматом у співпраці з профільними організаціями і вони якраз підкреслюють важливість того, аби інформація викладалась доступною мовою. Тому що це дійсно розширить коло сприймачів її.

Сергій Бондарчук. Ми з вами говорили в наших програмах, коли йшла мова про підготовку до виборів, про те що виборчі дільниці, розташовані в закладах освіти, не всі обладнані оттакими фізичними елементами які дозволяють бути доступними для людей з інвалідністю. Зараз ми можемо говорити про те, як самі приміщення органів місцевого самоврядування пристосовані для відвідин людьми з інвалідністю для того, щоб вони безперешкодно могли прийти за необхідними послугами. Якщо подивитися на нинішній стан речей на ваш погляд у відсотковому відношенні як багато що треба зробити для того щоб ці бар’єри зникли. 

Вікторія Золотухіна. Таких бар’єрів дуже багато і можна сказати, що буде дуже мало у відсотках тих приміщень, які повністю за новими стандартами облаштовані для маломобільних осіб, людей з інвалідністю і це нажаль, тобто дійсно не всі приміщення обладнанні. Зараз нові ЦНАПи, які створюються, вони вже одразу будуються під всі стандарти доступності, міські ради намагаються також створювати пандуси, робити доступні засідання, але при цьому ми розуміємо що це дуже точкові, в дуже точкових містах. Що десь пандус поставили, а далі питання, який саме пандус. 

Марія Красненко. Або знаєш пандус поставили, а двері ті самі залишили. 

Вікторія Золотухіна. Коли ми займалися інструментами локальної демократії, ми там  також говоримо про те, що там проходять загальні збори, приміщення де вони проходять має бути облаштоване.  І коли я спілкувалася з людьми, які мають інвалідність вони говорили, добре ви облаштуєте нам це приміщення, але питання в тому, що людині зі свого дому треба якось добратися до цього приміщення. Тобто є саме приміщення, будь-яке адміністративне наприклад і є  ще шлях до цього приміщення і це теж дуже велике питання доступності інфраструктурної в Україні, воно настільки ще на низькому рівні. 

Сергій Бондарчук. Тобто місто якщо велике, то ще потрібно ще пересуватися, але люди стикаються з цим бар’єром. Потрапити на візку до транспортного засобу громадського це завдання важко. Всі ці автобуси особливо в містечках вони ж такої конструкції застарілої, що вони не передбачають можливості потрапляння з низькою посадкою, як ми бачимо. 

Марія Красненко. Тут я хочу сказати, що в контексті транспортної доступності наразі в Україні є програма соціального таксі, яка якраз передбачає в якості цільової аудиторії саме людей з опорно-руховими порушеннями. В громаді може купуватися за кошти державного бюджету таксі, яке обладнане для цієї категорії громадян, і вони можуть його замовляти для поїздок на структурні об’єкти, до певних інституцій і це в певних громадах.  Нажаль таких громад наразі небагато, менше п’ятдесяти, які мають соціальне таксі. Проте вони є і варто клопотати щоб цей досвід було поширено на інші громади. 

Звісно в ідеалі це має бути забезпечено, щоб весь транспорт був доступний. Проте варто розуміти що в багатьох громадах транспорту немає взагалі.  Таких громад достатньо багато в Україні,  немає міжміського транспорту.  Тому це може бути актуальним і важливим. 

Сергій Бондарчук. Ми з вами говоримо про доступність про відкритість органів місцевого самоврядування, тому що дійсно це надзвичайно важливо сьогодні, коли люди які обрали владу собі нову, чи довірили попереднім представникам очолювати громади для того, щоб люди розуміли тим людям, яким довірили чи правильно вони приймають рішення. Чи правильно діють вони, чи в інтересах громади, або ж працюють на якогось олігарха, який хоче заволодіти ресурсами цієї громади її можливо фінансово допомагав виграти вибори. І тут якраз важливо мати відкритість діяльності органів місцевого самоврядування. Щоб виборець щоденно виставляв оцінки роботі або загалом певному органу, або ж окремим підрозділам,  які здійснюють такі управлінські функції, надають управлінські послуги громадянам, тим більше, що сьогодні ми говоримо про можливості якраз онлайн багатьох послуг, щоб люди не ходили за якимись довідками, щоб  це можна було отримувати дистанційно через сучасні засоби комунікації і от якраз важливо, щоби і місцеві органи мали всі інструменти і якомога ширше користувалися.   І тоді я думаю що результати їхньої роботи вони будуть більш оперативними і люди будуть задоволені. І залишається у нас трошки менше хвилини якщо є бажання у вас таке резюме підвести риску під тим про що ми сьогодні говорили. 

Марія Красненко. Власне так і хочу сказати що ми всю осінь працювали над рекомендаціями і моніторингом з питань доступності, тому якщо ви представником місцевого самоврядування, який зацікавлений в темі, або активіст, або людина з інвалідністю, яка турбується за ці питання, ми радимо заходити до нас на сайт і використовувати ці рекомендації щодо доступності та інклюзії у вашій роботі, у вашій діяльності,  звісно ми готові надавати свою консультативну підтримку в даному питанні. 


Сергій Бондарчук. Дякую пані Марія на цьому власне сьогодні ціна питання підішла до свого завершення. Сьогодні ми говорили про комунікацію між виборцями та органами місцевого самоврядування, про доступність та відкритість роботи органів місцевого самоврядування. Учасницями нашої програми були юристка Громадського холдингу «ГРУПА ВПЛИВУ» Марія Красненко та менеджерка  Громадського холдингу «ГРУПА ВПЛИВУ» Вікторія Золотухіна.