Сергій: В студії Сергій Бондарчук, за режисерським пультом — Олена Неунилова. Вітаємо всіх, хто в цій порі разом із нами! Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль заявив, що уряд готується до проведення місцевих виборів у жовтні. Поки підстав для їх скасування немає, проте у своїй заяві з цього питання, оприлюднені раніше, він заявляв, про те, що якщо будуть підстави в Україні для запровадження тотального карантинного обмеження, то, можливо, ці вибори так і перенесуть. Нагадаємо, місцеві вибори в Україні повинні пройти 25 жовтня. Рішення про проведення виборів Верховна Рада має ухвалити не пізніше як за 90 днів до дня голосування. Цього поки що не зроблено. Виборчий процес розпочинається за 50 днів до виборів. За даними Центральної виборчої комісії, необхідно 2 мільярди 252 мільйони гривень, тоді як у бюджеті на виборчий процес заплановано 1 мільярд гривень. ЦВК закликало уряд і парламент передбачити додаткове фінансування в розмірі 1 мільярд 252 мільйони гривень. А про особливості нинішніх місцевих виборів із погляду участі в них переселенців та інших мобільних всередині країни громадян ми говоритимемо в цій програмі. У нас у студії — виконавча директорка громадського холдингу «Група Впливу» Тетяна Дурнєва. Вітаємо Вас!
Тетяна: Доброго дня!
Сергій: Отже, пані Тетяно, давайте почнемо з того, що, власне, сьогодні набувають чинності, набули чинності, дві постанови Центральної виборчої комісії — від 18 травня: цією Постановою затверджено Порядок розгляду звернення виборця щодо зміни виборчої адреси та від 11 червня затверджено Постановою Порядок визначення виборчої адреси виборця, який не має зареєстрованого місця проживання. Ці документи, які дуже важливі з погляду участі такого великого кола громадян, які до цього часу не брали участь у місцевих виборах. Як Ви оцінюєте такий «український прорив», можна сказати, і що на Ваш погляд він змінює з погляду реалізації прав громадян на сьогодні в Україні?
Тетяна: Це абсолютно новий підхід, я би сказала (ми так між собою це називаємо) «нова ера». Тому що, дійсно, уперше в історії України люди зможуть реалізувати своє виборче право без прив’язки до зареєстрованого місця проживання. Тобто, ми нарешті відмовилися від цієї радянської «прописки», яка визначала майже все в нашому житті.
Сергій: Принаймні в частині виборів тепер відбулось «розкріпачення», так?
Тетяна: Так, і це важливо. Тому що це відбувається поступово, у нас багато прив’язок до «прописки», да? Але дивіться, спочатку в нас була медична реформа — людина може підписати декларацію з лікарем незалежно від місця офіційної реєстрації.
Сергій: З тим лікарем, з яким бажає за потрібно підписувати, так?
Тетяна: Так. Тепер людина може визначити собі виборчу адресу і, відповідно, виборчу дільницю за місцем свого фактичного проживання, де центр її життєвих інтересів, де вона щодня користується послугами громадського транспорту, сплачує податки, комунальні послуги й так далі. Це дійсно така кардинальна зміна, і вона змінює не лише виборчі процеси, вона взагалі змінює нашу свідомість. Поступово, що можна дійсно відмовитися від постійної цієї прив’язки, і можна людині самій визначити: де вона проживає, де вона обирає місцеву владу. Це дуже важливо якраз у контексті місцевих виборів, тому що для голосування на загальнодержавних виборах — президентських і парламентських можна було тимчасово змінити місце голосування, і навіть люди за кордоном могли голосувати, а на місцевих виборах усе ж таки була важлива прив’язка до місця реєстрації й тієї громади, до якої людина відноситься. І зараз вона буде прив’язана до громади, правильно? Але це на вибір людини, яку громаду вона вважає своєю.
Сергій: І таким чином підтримує своїм голосом, виходить так?
Тетяна: Звичайно.
Сергій: Якщо говорити про реалізацію великої кількості можливостей людей, адже ми говоримо тут фактично… як на пресконференції говорив після прийняття другої Постанови Голова ЦВК Олег Діденко, йдеться про кількість осіб до 6 мільйонів, так? Які це основні категорії? Хто це може скористатись таким правом, враховуючи, що в Україні виборців десь близько 30 мільйонів, так?
Тетяна: Так.
Сергій: То дивіться, яка величезна «армія» виборців, то зрозуміло, що абсурдно позбавляти людей права голосу, права обирати місцеве самоврядування, якщо люди живуть на цих територіях, працюють, сплачують податки, але чомусь Верховну Раду і Президента обирають, а місцеву владу, наче в них кваліфікації не вистачає обирати, «алогізм» був такий, так?
Тетяна: Так.
Сергій: І тепер розкажіть, хто ж конкретно є «вигодонабувачем», як то кажуть, від цих постанов, які сьогодні набули чинності?
Тетяна: Ми можемо казати про такі три групи населення. Починали ми взагалі цю боротьбу з питання права голосу внутрішньо переміщених осіб, які ніяким чином не могли проголосувати на місцевих виборах. Це 1,2 мільйони приблизно. Зареєстровано 1,4 мільйони, але близько 200 тисяч — це діти, вони ще не мають права голосу. Тому ми говоримо — 1,2 мільйони внутрішньо переміщених осіб, потім — це мільйон із копійками виборців, які не мали зареєстрованого місця проживання, які вибули з реєстру через те, що знялися з реєстрації. І це близько 3–3,5 мільйони інших мобільних всередині країни громадян, тобто людей, які з різних причин живуть не за місцем реєстрації. Це оціночні дані. Насправді точних статистичних даних немає, ми не знаємо скільки людей по факту дійсно живуть не за «пропискою», але Центр прав людини ZMINA проводили таке велике дослідження, опитування людей різноманітними методами і винайшли таку цифру, що близько 3–3,5 мільйони живуть не за «пропискою». Тобто, це дійсно такий суттєвий ресурс електоральний. І в нас ще є невідома кількість молодих виборців, які взагалі не мають зареєстрованого місця проживання й не мали. Тобто, якщо я кажу про мільйон, які вибули з реєстру виборців через те, що знялись із реєстрації — їх можна порахувати. А от, наприклад, коли дитина, внутрішньо переміщена особа отримує перший паспорт на підконтрольній території, вона, здебільшого, не могла раніше зареєструвати місце проживання ані на окупованій території, ані на підконтрольній. І, відповідно, після досягнення вісімнадцятирічного віку ця дитина не потрапляла в Реєстр виборців. Тепер у неї є така можливість. Ця Постанова від 11 червня, (Постанова ЦВК № 103), вона якраз роз’яснює порядок: як люди, які не мають зареєстрованого місця проживання, можуть звернутися до Реєстру виборців і визначити собі виборчу адресу. Там є чіткий перелік документів, які може людина надати, щоби підтвердити адресу житла.
Сергій: Ви сказали, що ці методи, як кажуть, статистичні щодо визначення кількості людей, які були позбавлені можливості голосувати, але навіть, якщо завжди порівнювати участь громадян у президентській і парламентській кампанії й кількість громадян, які брали участь у місцевих, ми бачили, що відсоток падає. Хоча чому? Хіба ж інтерес людей до обрання тієї влади, яка найближче має бути настільки меншим? Тобто, виходить, дійсно, навіть ось ці цифри (якщо вони приблизні) — вони дещо пояснюють, чому на місцевих виборах, коли…
Тетяна: Явка нижча, так.
Сергій: Явка нижча. Тому що, якщо фактично настільки в нас було позбавлено людей (близько понад п’ять, близько шести мільйонів громадян) права участі в цих виборах як виборців безпосередньо, то зрозуміло, що й відсоток той, порівняно з парламентськими і президентськими, був набагато менший, і виходить, що начебто громадяни не мали інтересу до того, хто буде їхніми представниками в місцевому самоврядуванні. А сьогодні, коли ми рухаємося шляхом децентралізації, укрупнення громад це питання набуває такої ваги… фактично ми говоримо про те, що багато питань, які вирішувались із Києва, тепер будуть вирішуватися місцевою владою. Під це ресурси виділяються величезні, перерозподіл податків відбувся. Усе тепер якраз буде залежати від того, яку владу оберуть на місцях, які люди будуть представляти інтереси громади, і як громада, конкретно виборці, які сходять проголосують, як вони будуть взаємодіяти з цією владою й контролювати її? Адже у влади вже буде менше тих можливостей, «кивати», що нам щось не дали, субвенції не дали, щось не перерозподілили. Давайте обирати тепер тих, хто якісно може виконувати повноваження, а не займатися «дерибаном» бюджетів і земельних ресурсів, так? І тоді нести відповідальність, власне, за життя цієї громади. Як Ви вважаєте, власне, ті Постанови Центральної виборчої комісії, чи достатні вони для того, щоби це питання остаточно зняти з порядку денного? Чи все ж таки потрібні зміни подальші в законодавстві, зокрема, і до Державного реєстру виборців, скажімо, до Виборчого Кодексу?
Тетяна: І так, і ні. Щодо достатності: з одного боку, дійсно, є можливість зараз. І держава в принципі зробила все, чого достатньо, для того, щоби люди змогли реалізувати своє право. З іншого боку, цього недостатньо, тому що повинна бути активність самих людей, тобто це не відбувається автоматично. Якщо ми говоримо про електоральні ресурси в п’ять із половиною мільйонів, то це означає, що ці люди мають щось зробити спочатку, вони не автоматично стануть виборцями у своїх нових громадах. Вони повинні в чітко визначений строк звернутися до відділу ведення Державного реєстру виборців (і цей строк невеликий), від сьогодні, з 1 липня по 9 вересня, якщо вони хочуть голосувати на місцевих виборах 25 жовтня 2020 року. Тобто є термін, коли можна звернутися, плюс потрібно не просто подати заяву, потрібно подати ще й документ, який підтверджує адресу фактичного проживання. Тобто, це додаткові зусилля з боку людини. Плюс беремо карантинні обмеження, що деякі відділи Реєстру виборців не ведуть громадян, і вони ведуть тільки онлайн прийом заяв. І це дуже прогресивна норма. Питання лише в тому, що багато людей у нас досі не мають електронного кваліфікованого підпису, яким би вони змогли скористатися, щоби подати заяву онлайн. Тобто, знову ж таки, це повинна бути активність із боку людини, щоб отримати електронний підпис. І з іншого боку, повертаючись до Вашого питання щодо змін, які зараз і обговорюються в парламенті, і в першому читанні Верховна Рада проголосувала за відповідні зміни, щоб у Виборчому Кодексі, через Виборчий Кодекс внести зміни до Закону «Про Державний реєстр виборців» і скасувати необхідність подавати документи. Тобто, щоби залишити ці обмежені строки подачі заяви, але до заяви не потрібно додавати підтверджуючих документів. Якщо людина пише заяву, і каже, що: «Я проживаю за за цією адресою, прошу визначити виборчу адресу тут» і все.
Сергій: Тобто не забюрократизовано?
Тетяна: Так. Не має надавати якусь довідку, якісь документи й так далі. І цілком ймовірно, що дуже скоро парламент прийме ці правки до Виборчого Кодексу (не так багато часу вже взагалі залишилось) і, можливо, буде скасована ця норма. І тоді процедура буде трошки полегшена. Але в принципі станом на сьогодні вона відкрита. Тут уже питання, повторюю, інформування виборців і не лише про те, що в них є така можливість, а і про те, як нею скористатися.
Сергій: Якщо вже, от Ви сказали, інформування все-таки п’ять із половиною мільйонів — велика цифра, і щоби людина, яка займається повсякденним своїм життям, працює, забезпечує родину, дітей. В умовах пандемії, певних обмежень зараз багато в людей проблем, скажімо, навчальні заклади влітку, школи взагалі не працюють, садочки в обмеженому режимі — є чим людям займатися. І, зрозуміло, що, наприклад, така новина, як можливість голосування, прийняті постанови Центральної виборчої комісії, можливо, як кажуть, повз увагою пройшли певної кількості людей. На Ваш погляд, як державі потрібно вести кампанію, щоб усе фактично, як Ви зауважили, сьогодні людина теоретично отримала можливість займатися зміною виборчої адреси, але якщо із тих п’яти з половиною мільйонів ще, умовно кажучи, п’ять мільйонів не знає про це, що вже відкрита така можливість. Що потрібно робити в плані пропагандистсько-роз’яснювальної роботи для того, щоби людина знала, що тепер у неї права розширені і відкрита, так би мовити, можливість обрати місцеву владу.
Тетяна: Це має бути командна робота. Це має бути об’єднання зусиль і засобів масової інформації, і я Вам вдячна за сьогоднішній ефір і за Ваше постійне інформування громадян, й органів влади, і громадських організацій. І я хочу зазначити, що якраз Центральна виборча комісія зараз веде дуже таку соціально-орієнтовану інформаційну кампанію: вони ведуть соціальні сторінки в мережах, вони публікують інформацію на сайті, підтримують ініціативи громадських організацій, спрямовані на роз’яснення, і самі будуть вести свою інформаційно-просвітницьку роботу. Часу в нас, звичайно, небагато. Ми не очікуємо, що велика кількість громадян дійсно встигнуть дізнатися і скористатися цією можливістю до місцевих виборів у жовтні, але це ж тільки ми перші кроки робимо. Тобто, далі після закінчення виборчого процесу місцевих виборів, знову буде можливість поміняти виборчу адресу. Вона діє в міжвиборний період. Тому тут важливо ще й системність і безперервність інформаційної кампанії, тобто не лише під час виборчого процесу ми маємо інформувати людей про їхні виборчі права, а також і в міжвиборний період. І якраз щодо процедури зміни виборчої адреси або визначення виборчої адреси для тих, хто не має реєстрації ця процедура якраз актуальна в міжвиборний період. І тільки коли починається вибори, то є тільки 5 днів ще виборчого процесу. Чому в нас такі строки і вийшли — з 1 липня набули чинності ці Постанови, набули чинності зміни до Державного реєстру виборців, а вже на початку вересня починається виборчий процес. Тому такий обмежений строк. А далі це буде в міжвиборний період, і головне — постійно про це говорити, розповідати й підвищувати обізнаність громадян, підвищувати відповідальність. Ви абсолютно праві в тому, що змінюється підхід до місцевого самоврядування, і люди це відчувають. Я Вам скажу, що в нас є широка коаліція — регіональні партнери, які також виборювали право голосу протягом декількох років. І ми бачимо, наскільки є відмінність залежно від того, яка місцева влада — такий рівень життя й такий рівень допомоги внутрішньо переміщеним особам у громадах, до яких вони переселилися. Здавалося б, єдине законодавство, але на місцевому рівні є…
Сергій: Різні підходи.
Тетяна: Абсолютно! Кардинально різні. І питання до всього: до дітей внутрішньо переміщених осіб, до забезпечення житлом, участі в різноманітних програмах донорських, інфраструктурні проекти — це все залежить від бажання органів місцевого самоврядування.
Сергій: І їхньої, власне, підготовки, їхньої кваліфікації в роботі, адже питання, коли є, наприклад, можливість отримати певні субвенції з держбюджету, і паралельно підкріпитися тими коштами, яких не вистачає через грантові кошти міжнародних донорських організацій, то цими інструментами треба вміти скористатися.
Тетяна: Так, і це наявно ілюструє програма забезпечення тимчасовим житлом, коли держава покриває 70 % вартості житла, або реконструкції, або купівлі, або відновлення, і місцеві громади мають знайти лише 30 % цих коштів, і не лише це може бути бюджет місцевий, це можуть бути, дійсно, кошти донорів, якісь інші, не заборонені законодавством джерела. І тим не менш, у нас дуже невелика кількість громад, які скористалися цією програмою забезпечення житлом, а це чудова програма, як на мене, яка дає потім у власність житло, яке придбане за цією програмою для переселенців — вона залишається у власності громади. Але й ще важливо не лише бажання і кваліфікація депутатів, голів, а також і сама активність громадян, переселенців, мешканців громади.
Сергій: Бо, знаєте, завжди є народна мудрість, яка ілюструє ту чи іншу ситуацію: коли хтось тоне, то, мабуть, то його власна справа як найшвидше діяти в цій ситуації. Тому, коли громадяни активно ставлять перед владою будь-якого рівня питання, які стосуються їхніх інтересів — тоді і влада активніше працює, активніше шукає можливості розв’язання цих проблем, бо якщо не ставити питання, не нагадувати, не актуалізувати проблему певну, то очевидно, що до неї може і йде черга, але колись потім. А важливо, щоби такі нагальні проблеми, адже це, дійсно, такі нагальні проблеми як житло. Зрозуміло, що 6 років уже триває війна на Донбасі, і люди втратили можливості жити у своїх будинках, у своїх помешканнях. Дехто сподівається ще повернутись, хтось уже в нових громадах збирається жити, тобто інтегруватися, як то кажуть. Але, тим не менш, питання житла сьогодні залишається одним із найактуальніших для цієї категорії громадян, про яку ми весь час говоримо в наших програмах. Нагадую слухачам: сьогодні ми спілкуємось із виконавчою директоркою громадського холдингу «Група Впливу» Тетяною Дурнєвою. І наша програма на цьому не завершується, ми лише ненадовго перериваємось. Сподіваємось, зустрінемось після цієї перерви.
Реклама.
Сергій: Наша програма триває. У студії Сергій Бондарчук, нагадаю, сьогодні ми спілкуємось із виконавчою директоркою громадського холдингу «Група Впливу» Тетяною Дурнєвою. Говоримо про участь переселенців та інших мобільних всередині країни громадян у місцевих виборах у жовтні цього року. Ще раз нагадаємо, що сьогодні набули чинності Постанови ЦВК, відповідно до яких, усі ці категорії громадян, про які ми говорили в першій частині програми зможуть узяти участь у виборах у жовтні цього року. Це понад п’ять із половиною мільйонів наших співвітчизників. А про те, як це зробити, і головне — витримати ці процедури для того, щоби не позбавити своїми руками можливості реалізувати свій голос — зараз ми з пані Тетяною про це поговоримо. І наголосимо, адже вже від сьогодні можна реалізовувати ці Постанови, і просуватися, як кажуть, до жовтня. Чим раніше вирішиш, знаєте, тоді можна, як кажуть, спати спокійно. У жовтні приходиш на нову виборчу дільницю й голосуєш — робиш свій усвідомлений вибір. Так от, про процедури: що потрібно зробити, як потрібно зробити для того, щоб усе ж таки оці великі масиви наших співвітчизників скористалися своїм правом голосу й ці голоси, як кажуть, не були втрачені для оновлення місцевої влади?
Тетяна: Я рекомендую спочатку зайти на сайт Державного реєстру виборців. Це найпростіше, якщо в людини є Інтернет. Сайт drv.gov.ua — э там особистий кабінет виборця. У кабінеті виборця можна ввести свої персональні дані й подивитися взагалі: чи включена людина в реєстр виборців. І там є можливість від сьогоднішнього 00:00 годин відкрилася ще одна опція — це подати заяву-звернення чи запит. Можна це зробити одразу на сайті Державного реєстру виборців, якщо людина має кваліфікований електронний підпис. Якщо не має, але напркилад, є клієнтом деяких банків або платить податки і є фізичною особою-підприємцем, то дуже швидко й легко, й онлайн можна зробити цей кваліфікований електронний підпис. Що необхідно? З 1 липня по 9 вересня подати до відділу ведення Державного реєстру виборців заяву про зміну виборчої адреси. Або, якщо людина себе не знайшла в реєстрі, наприклад, через сайт подивилася і її немає в Реєстрі, тоді це буде заява про включення до Реєстру.
Сергій: Не зміну, а включення?
Тетяна: Так, про включення до Реєстру. І там же буде визначення виборчої адреси. До заяви необхідно додати документ, який підтверджує адресу фактичного проживання. Один із документів, якщо онлайн, має бути відсканована копія, або в PDF форматі, або в JPEG форматі. Якщо в паперовому вигляді людина подає документ, то має бути оригінал і копія документу. Які документи можуть підтвердити адресу фактичного місця проживання? Довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи — найлегше, це те, що є в більшості. Але ми говоримо не лише про переселенців, про інших людей, які живуть не за місцем реєстрації, або переселенців, які не мають довідки. І це може бути договір оренди житла, це може бути свідоцтво про ведення підприємницької діяльності, це може бути документ, що підтверджує право власності на житло, документ, що підтверджує родинні відносини або перебування в шлюбі й документ, який підтверджує догляд за особою, якщо особа має зареєстроване місце проживання там, де людина хоче визначити свою виборчу адресу. Це перелік із шести документів, він також є на сайті Державного реєстру виборців розписаний. І якщо людина не має взагалі зареєстрованого місця проживання, вона може ще один документ подати — це документ, який підтверджує право користуватися житлом. Не право власності, а може бути право користуватися житлом. Тобто, на один документ опція більше. Людина має обрати той документ, який у неї є, відсканувати його й подати онлайн. Чому я рекомендую подавати онлайн? Зараз у зв’язку з карантинними обмеженнями не всі відділи Державного реєстру виборців ведуть прийом громадян. Дехто веде в різних форматах, і це може бути незручно.
Сергій: Так же в робочий час може бути прийом, правильно? А люди працюють, так?
Тетяна: Так, звичайно, тільки в робочий час. Прийом заяв на сайті відбувається вже, я ж кажу, сьогодні вночі відкрилася така опція, але обробка, звичайно, заяв відбувається в робочий час.
Сергій: Але людина може зробити онлайн у будь-який час, подати?
Тетяна: Я думаю, що так. Сьогодні тільки перший день, ми ще не пробували.
Сергій: Апробацію не проводили, так?
Тетяна: Навіть поясню чому не пробували. Тому що, якщо я зараз подам заяву про зміну виборчої адреси, я не зможу змінити це протягом наступних 180 днів (тобто півроку). Це треба мати на увазі. Якщо ви точно розумієте, де ваша громада, де ви живете — ви подаєте заяву. До нас же люди зверталися, що вони кажуть: «Що якщо ми змінемо реєстрацію місця проживання, якщо ми переїдемо?» — поміняти знову не можна протягом півроку. Плюс потрібно підготувати всі документи, тому ми це будемо ще інформувати про різні особливості. Я думаю, що насправді все там працює добре, тому що ці сервиси були протестовані ще задовго до 1 липня. І ми знаємо, що Державний реєстр виборців підготував дуже детальну інструкцію (вона теж є на сайті): як, яку заяву подати, які документи додати й до якого відділу звернутися. Заява розглядається 15 днів. Протягом. Тобто не пізніше на п’ятнадцятий день людина має отримати повідомлення про зміну виборчої адреси або відмову. Якщо це буде відмова, то має бути чіткий перелік підстав, чому людині відмовили. Наприклад, якщо вона звертається пізніше визначеного строку — то їй відмовлять, або не додала документи, або не включена в Реєстр — і тоді їй відмовляють, і вона має подати просто заяву про включення в Реєстр.
Сергій: Тобто не перевірила на початку, що її немає в Реєстрі, так?
Тетяна: Так. Чому я й кажу, що потрібно перевірити. Звичайно, можна звернутися до свого відділу Реєстру виборців і перевірити себе там. Простіше, якщо є Інтернет зробити це через онлайн кабінет виборця. Далі. Що важливо? Коли людина отримує повідомлення — перевірити себе, свою виборчу адресу, і коли вже розпочнеться виборчий процес, і коли вже будуть списки виборців на дільницях — зайти на свою виборчу дільницю. У приміщенні дільничної виборчої комісії будуть попередні списки виборців, з якими може кожна людина ознайомитися. І варто подивитися: включені ви, чи все вірно, чи немає там описок, помилок. Усе залежить як людина подала сама свою заяву. Люди часто самі помиляються або не знаходять себе через те, що написали своє прізвище, от, як у меня «Дурнєва», а я би написала не через «є», а через «е», то, звичайно, б мене Реєстр не знайшов, то треба так, як у паспорті написано. Тобто, можна ще раз переконатися, що ви дійсно включені на своїй новій виборчій дільниці вже в приміщення дільничної виборчої комісії, яка, як правило, стоїть набагато ближче, ніж сам Реєстр виборців. Тому що дільниці знаходяться біля будинку, як правило. Зауважу, що коли на виборах Президента й Парламенту переселенці міняли місце голосування, то наші імена, прізвища було в кінці списку виборців. Тобто, не за адресою, де ми живемо, а в самому кінці списку.
Сергій: Наче додатково, так?
Тетяна: Як би так. Такі аркуші були додаткові. Інколи на дільницях навіть це були окремі столи, де видавали бюлетені. Просто як, знаєте, по адресах йдуть спочатку столи від № будинку такий — такий. А тепер при зміні виборчої адреси — це вже буде постійна виборча адреса, і людина буде знаходитись у списку виборців за адресою, не в кінці, а саме безпосередньо, де вона проживає й там поруч із тими ж, наприклад, орендодавцями. Якщо людина знімає квартиру, то вони будуть йти поруч, бо в списку виборців люди розміщуються не за алфавітним порядком, а за адресою проживання.
Сергій: По квартирам?
Тетяна: По квартирам, так.
Сергій: Дійсно, це буде більш чіткіше і стрункіше в пошуку конкретного прізвища, адже зрозуміли алгоритм самого пошуку й не треба в інших списках шукати. Важливо, щоб, от дійсно, терміни не пропустити, адже Ви сказали, що впродовж 15 днів рішення приймається. І тут важливо, чи вкладаємось ми до дати 9 вересня, бо тоді вже не буде можливості щось змінити?
Тетяна: Буде, буде. Значить, якщо людина, умовно кажучи, ми не мотивуємо людей подавати в останній день, ми навпаки закликаємо не зволікати й подати якомога раніше. Просто так завжди краще. Але практика показує, що люди все роблять в останній день. Якщо людина подає заяву в останній день і припускається помилки: не додає документа або ще якась помилка, то відділ ведення Реєстру виборців повідомляє їй і дає можливість уточнити дані, і це не буде поданням нової заяви. Тобто, усе рівно в людини буде можливість додати, донести там якісь документи, наприклад, чи виправити помилку, і вона встигне. Так воно принаймні має працювати. Там є оцей термін. Дізнається? Дійсно дізнається про зміну виборчої адреси пізніше. Протягом 15 днів.
Сергій: Ви аналізували практику взагалі змін адреси голосування тими ж категоріями, про які ми говоримо, але на попередніх виборчих кампаніях — на президентських, на парламентських? Як вони взагалі проходили? Чи були проблеми в громадян у спілкуванні з відповідними органами влади, які відповідали за зміну виборчої адреси?
Тетяна: Як правило, дуже позитивні відгуки і працівників відділів ведення Реєстру виборців, як би «людиноорієнтовні», тобто вони, дійсно, проводять роз’яснювальну роботу, вони допомагають виборцю. Це навіть прописано й у Постанові, що вони повинні допомогти виборцю, роз’яснити всю процедуру. Але Ви розумієте, це відбувається тоді, коли немає сотні людей на вулиці в черзі. Коли починається черга, у людини фізично не вистачає часу, щоби їй щось роз’яснити. Але вони все рівно, навіть продовжували термін прийому заяв не до шостої вечора, а дійсно поки «до останнього клієнта», оце в останній день. Я не підтримую таку позицію, бо в людини (громадянина) є не лише права, а й обов’язки. Ти маєш звернутися в робочий час. А так навіть були випадки, що надмірне навантаження на працівників Реєстру виборців через те, що люди прийшли в останній день і стояли. Але, я ж кажу, здебільшого йшли назустріч людям.
Сергій: Але тоді, здається, не було режиму онлайн, так?
Тетяна: Ні, не було.
Сергій: Тут, бачите, розширюються можливості. Тобто, не обов’язково йти і стояти. Важливо подати онлайн за процедурою подачі онлайн, і тоді от взагалі така «контактна форма», у ній відпаде потреба взагалі, так?
Тетяна: Не відпаде. Частина людей, я ж кажу, не мають кваліфікованого електронного підпису, взагалі відмовляються від таких інструментів електронних сервісів.
Сергій: Просто не хочуть.
Тетяна: Не хочуть. Частина людей, вони ментально їм спокійніше, якщо вони побачили людину, і ця людина з ними поговорила, прийняла документи особисто. Їм так надійніше виглядає. Частина людей не має доступу до Інтернету. Так чи інакше, це є на певний час перешкодою. Хоча, я ж кажу, у майбутньому це буде здебільшого онлайн.
Сергій: А от такий момент, якщо вже, скажімо, людина прийшла й особисто подає документи, то їй, умовно кажучи, мовчки взяли і включаються 15 днів? Чи в момент прийому подивляться, чого там не вистачає?
Тетяна: Звичайно подивляться. Я ж кажу, там, дійсно, я хочу навіть подякувати в цілому Державному реєстру виборців, тому що вони зацікавлені в тому, щоби люди це робили, щоб у них був повноцінний Реєстр із точними даними. Чим більше людей приходить себе перевіряють, уточнюють дані — тим краще цей Реєстр, розумієте? Він один із найкращих взагалі в Україні, який містить багато інформації про наших громадян, і він точний. Більш точний, ніж деякі інші реєстри. Ви питали про аналіз того, як люди міняли місце голосування у 2019 році в перші дні, скажімо, до першого туру президентських виборів було 3 місяці на цю процедуру. Змінили місце голосування трошки більше 300 тисяч. У перші дні — це просто одиниці. Це от були переселенці, які цього чекали, підготовлювали це для себе, морально йшли. Більшість людей, от просто ми дивилися на діаграму, — це останній день. Воно поступово росте, тобто з перших днів воно потрохи набирає-набирає-набирає…
Сергій: І пік у кінці вже?
Тетяна: І пік — останній день, тобто найбільша кількість заяв. Якщо ми говоримо зараз про онлайн подачу — так, це не буде черга, але де гарантія, що сервера витримають, чи не будуть якоїсь помилки в прийомі заяв. Навіщо це? Тобто, якщо людина відправляє в останні хвилини навіть онлайн, вона має отримати повідомлення про те, що її заява прийнята. А якщо вона її не отримає? Навіть, коли з інших питань, Держмолодьжитло програму пільгових кредитів відкрили в грудні 2019 — було 3 дні на те, щоби люди могли подати заяву про участь, бажання участі в розподілі цих грошей на пільговий 3 % кредит на придбання житла. І скільки було проблем у людей? Люди відправляли листи, відправляли заяви через сайт — сайт «лежав». «Лежав» просто неможливо.
Сергій: А сайт НАЗК, коли декларації подавались в останній момент? Ви ж пам’ятаєте, що було? І в цьому році вийняток зробили, правда, у зв’язку з пандемією продовжили, так? А в ті роки попередні, це була якась страшна картина, коли просто люди відправляли все правильно, а відповіді не отримували ніякої, тобто через перевантаження системи.
Тетяна: Навіть на сайті Держмолодьжитло, коли люди із сайту не могли, і вони казали, що можна не лише через сайт, а електронною поштою відправити. І листи приходили з декілька годинним затриманням, тобто людина відправляла рівно о дев’ятій годині ранку, а лист приходив до них через сервіс через якусь затримку на декілька годин пізніше. Тому я би не ризикувала в останній день подавати заяву. Тому що, знов ж таки, це може бути формально те що, на сервер потрапила ця заява пізніше або якась там проблема з Інтернетом і все. Давайте привчатися робити все завчасно. Тим більше, ми стільки років не могли реалізувати це право, тому я вважаю, що просто наш обов’язок зараз скористатися цим, розказати іншим людям. І поступово, не зараз, а пізніше поступово люди будуть міняти виборчу адресу, визначати її, буде підвищуватись взагалі рівень розуміння, навіщо місцеві вибори.
Сергій: На що, власне, це голос впливає.
Тетяна: Як людина може повпливати на обрання й міських голів, і депутатів, як із ними далі комунікувати. Це все складові такого довготривалого процесу. І в нас є можливість це робити.
Сергій: І, власне, нагадаємо, що від сьогодні можна почати, власне, процедуру зміни виборчої адреси для участі у виборах у жовтні цього року. Дякуємо Вам за участь, пані Тетяно, у сьогоднішній програмі. А нашим слухачам нагадаємо, ми спілкувалися з виконавчою директоркою громадського холдингу «Група Впливу» Тетяною Дурнєвою. Ми спілкувались про участь переселенців та інших мобільних всередині країни громадян у місцевих виборах у жовтні цього року. На цьому наша програма завершується. У студії працював Сергій Бондарчук, за режисерським пультом — Олена Неунилова. Залишайтесь із нами й надалі.