Сьогодні розпочала свою роботу 7 сесія Верховної Ради України ІХ скликання. Тому саме в цей день правозахисники розказали про 11 найважливіших кроків, які має зробити влада для захисту прав українців, постраждалих від війни і окупації, а також презентували дорожню карту законопроєктів.
Як зазначила Альона Луньова, менеджерка з адвокації Центру прав людини ZMINA, попри існування постійної загрози ескалації збройного конфлікту з боку Російської Федерації, Україна не відмовляється від свого курсу на реінтеграцію тимчасово окупованих територій Криму та сходу. Відтак експерти Коаліції організацій, що опікуються захистом прав постраждалих від конфлікту осіб, розробили перелік рекомендацій щодо пріоритетних кроків, що необхідно здійснити у 2022 році для захисту прав постраждалих від конфлікту. Крім того, вже традиційною стала підготовка аналізу законопроєктів, які наразі знаходяться на розгляді у Верховній Раді України.
За словами Ольги Скрипник, голови правління Кримської правозахисної групи, у минулому, 2021 році парламент України ухвалив низку важливих законопроєктів, які спрямовані на захист наших громадян в окупації, скасування дискримінаційних норм щодо мешканців окупованих територій, розширення можливостей для отримання ними освіти тощо. Проте залишаються й інші важливі питання, що мають бути врегульовані новими законами. Серед них правозахисники визначили пріоритетні в умовах триваючого збройного конфлікта, як-от ратифікація Римського статуту Міжнародного кримінального суду та покращення санкційного законодавства стосовно осіб, причетних до грубих та масових порушень прав людини на окупованих територіях, ефективна система розшуку осіб, зниклих безвісти внаслідок агресії РФ, запровадження адміністративної процедури визнання фактів народження та смерті на окупованих територіях та компенсація за майно, що було зруйновано внаслідок збройного конфлікту. Саме в день початку роботи парламенту у 2022 році правозахисні організації прагнуть закцентувату увагу депутатів на цих законопроєктах.
Віолета Артемчук, координаторка ГО “Донбас-СОС”, презентуючи основні рекомендації для Уряду України, зауважила, що вони базуються безпосередньо на численних запитах від громадян, постраждалих в результаті конфлікту. Реалізація зазначених рекомендацій дозволить Україні, виконати зобов’язання перед власними громадянами, які проживають по обидві боки лінії розмежування, та зробити кроки до розбудови миру та реінтеграції територій. Перша рекомендація стосується освіти.
“Саме від дій уряду залежить доля молоді, яка залишилась в окупації. Для тих, хто зараз закінчує школу на цих територіях, має бути чітка та зрозуміла інформація про те, як вони можуть вступити до українських університетів. А для тих, хто вже отримав професію на окупованих територіях, повинен існувати механізм підтвердження цих кваліфікацій. Наразі вони не можуть влаштуватися на роботу в підконтрольній уряду території, а тому вимушені залишатися в окупації. Найскоріше прийняття урядом порядку підтвердження кваліфікацій дозволить залучити кваліфікованих фахівців, та сприятиме процесам реінтеграції”.
Окрім рекомендацій щодо певних кроків, які важливо вжити владі України для захисту прав осіб, постраждалих від конфлікту, правозахисники підготували дорожню карту законопроєктів та скерували ці пропозиції до народних депутатів. “Дорожня карта” має вигляд світлофора, поділеного на три зони: зелена – список законопроєктів, прийняття яких підтримується правозахисниками, жовта – проєкти, що мають бути доопрацьовані і “червона” – які мають бути відхилені парламентом.
На думку Марії Красненко, юристки громадського холдингу “ГРУПА ВПЛИВУ”, дорожня карта є практичним інструментом для парламентарів.
Частина законопроєктів, які були визначені в зеленій зоні в попередній період були успішно підтримані. На прийняття інших – очікують жителі України по обидва боки від лінії розмежування. Мова йде про законопроєкти спрямовані на забезпечення прав внутрішньо переміщених осіб, зокрема в частині їх визнання членами громади, про захист права власності осіб, постраждалих від збройної агресії, статус і соціальний захист дітей, які постраждали внаслідок війни.
Як зазначила Марія Красненко, дані законопроєкти є не просто вимогою часу – вони матимуть довгостроковий вплив на процеси реінтеграції. Разом з тим, більша частина законопроєктів у даній темі потребує доопрацювання або відхилення. Наприклад, і надалі в червоній зоні залишається суттєва кількість законопроєктів – 11.
Завантажити документи
