Skip navigation

У квітні 2022 р. Громадський холдинг “ГРУПА ВПЛИВУ” проаналізував сайти та сторінки соціальних мереж двадцяти двох громад. До цих громад відбулося переміщення людей у зв’язку з повномасштабною війною росії проти України. 

На предмет розміщення інформації для внутрішньо переміщених осіб (далі – ВПО) було проаналізовано інформаційні ресурси одинадцяти обласних центрів та одинадцяти міських громад необласного значення. 

Зокрема: 

  • Закарпатська область (м. Ужгород, м. Мукачеве); 
  • Львівська область (м. Львів, м. Борислав); 
  • Чернівецька область (м. Чернівці, м. Сторожинець); 
  • Тернопільська область (м. Тернопіль, м. Чортків); 
  • Івано-Франківська область (м. Івано-Франківськ, м. Болехів); 
  • Рівненська область (м. Рівне, м. Вараш); 
  • Волинська область (м. Луцьк, м. Ковель); 
  • Вінницька область (м. Вінниця, м. Жмеринка); 
  • Хмельницька область (м. Хмельницький, м. Кам’янець-Подільський);
  • Дніпропетровська область (м. Дніпро, м. Кривий Ріг); 
  • Черкаська область (м. Черкаси, м. Сміла). 

Матеріал включає результати аналізу офіційних вебсайтів громад і сторінок у соціальних мережах за окремими темами (розміщення, освіта, працевлаштування, фінансова допомога тощо) і за доступністю інформації для людей з інвалідністю та інших маломобільних груп населення. 

  1. Загальна інформація

Майже кожна громада має офіційний вебресурс із загальною інформацією, контактами, рішеннями органів влади, місцевими новинами тощо. 

Наприклад, сайт Сторожинецької міської ради станом на квітень 2022 р. був заблокований/до нього не було доступу. 

Серед основних завдань аналізу – дізнатися, наскільки інформація на сайтах, зокрема:

1) розміщується зручно;

2) легка у пошуку;

3) не потребує від ВПО особливих навичок у користуванні пошуковими системами сайтів. 

“Юзер френдлі” – це коли вся необхідна інформація для ВПО міститься в одному окремому розділі чи на окремій сторінці, назва якої відповідає змісту. Такими є сім офіційних ресурсів. Наприклад, Львівська міська рада на головній сторінці ресурсу розмістила посилання на розділ “Для вимушено переміщених осіб”. Те саме зробила і Луцька міська рада – розділ під назвою “До уваги вимушено переселених осіб та біженців!”. Тернопільська міська рада в розділі “Громадянам” розмістила окремо підрозділ “Інформація для внутрішньо переміщених осіб”. Досить детально та комплексно до розміщення інформації “Переселенцям” підійшли спеціалісти і спеціалістки у Вінницькій міській раді, де окремий розділ містить підрозділи за темами. Зручними у користуванні для ВПО є ресурси Черкаської та Кам’янець-Подільської міських рад. Натомість інші ресурси міських рад або взагалі не містять окремі розділи/сторінки для ВПО, або ж інформація на них стосується лише взяття на облік. 

Майже всі громади мають офіційні сторінки в соціальних мережах. Найбільше таких сторінок на фейсбуці. Понад половина громад активно ведуть свої сторінки у фейсбуці, публікуючи більше п’яти постів на добу. Так, наприклад, Ужгородська міська рада публікує новини міста та України, а на обкладинці сторінки розмістила контакти Координаційного центру з питань допомоги вимушеним переселенцям, центру прийому гуманітарних вантажів та підтримки у виїзді за кордон. 

Телеграм-канали та інстаграм-сторінки мають приблизно половина проаналізованих громад. Активність у першій соціальній мережі загалом висока – понад п’ять публікацій на добу. Цікавий формат у телеграмі розробила Жмеринська громада Вінницької області, створивши чат-бот для ВПО. У ньому можна отримати інформацію за темами: пошук житла, психологічна, медична допомога тощо. Хмельницька міська рада створила офіційний телеграм-канал для оперативного інформування і координації у справах ВПО. 

Натомість в інстаграмі активність трохи менша – дві–п’ять публікацій на добу. Наприклад, на сторінці Черкаської міської ради можна знайти інформацію про благодійні акції, допомогу ВПО та інші актуальні новини громади.

Загалом помітно, що місцева влада прагне висвітлювати інформацію на різних майданчиках. Працівники і працівниці відповідних структур та відділів мають знати, що зручна і зрозуміла структура інтерфейсу офіційних ресурсів дасть змогу ВПО швидко знайти потрібну інформацію. Завдяки різним соціальним мережам, де інформація оперативно потрапляє до користувачів, можна швидко повідомляти ВПО про актуальні події. Проте комунікації через такі канали потрібно вдосконалювати. Вони не повинні заміняти структуроване розміщення інформації на офіційному вебресурсі громади. 

Варто звернути увагу, що на більшості сайтів місцевих рад використовуються різні формулювання визначення “внутрішньо переміщені особи”. Зокрема: “переселенці”, “вимушені переселенці”, “вимушено переміщені особи”. Використовується термін “біженці”, який не відповідає нормативно визначеному “внутрішньо переміщена особа”.

2. Розміщення ВПО

На більшості сайтів місцевих рад наявна інформація щодо розміщення ВПО, а саме контактів, місць та умов. Інформація про розміщення в громаді надається у декількох форматах – публікації в новинній стрічці та в розділах щодо надання допомоги ВПО, інструкціях/пам’ятках.

Натомість практика розміщення інформації у вигляді новини потребує перегляду, оскільки така здебільшого губиться в інформаційному потоці, її актуальність неможливо відслідкувати тощо. 

Наявна на сайтах загальна інформація щодо поселення ВПО (наприклад, контакти координаційних центрів/штабів) не відповідає потребам переміщених осіб у контексті доступу інформації про житло. Так, на сайті Ужгородської міської ради розміщено контакти цілодобового координаційного центру. Однак напрями його роботи, зокрема щодо розміщення ВПО, не зазначено.

На сайті Рівненської міської ради є окремий розділ “Інформація для вимушено переселених осіб”, який не містить інформації про розміщення ВПО як окрему підкатегорію. Інформація такого типу наявна лише в новинах. Зазначених підходів слід уникати.

На знімку екрана зображена сторінка сайту Рівненської міської ради з інформацією для ВПО, що розподілена на підкатегорії. 

Позитивним є досвід щодо інформування про розміщення ВПО у Львові та Чернівцях. Інформація щодо житла та розміщення винесена в окрему категорію розділів, що стосуються ВПО. Так, на сайті Львівської міської ради є окремий розділ “Для вимушено переміщених українців” із підрозділом “Житло”. 

На знімку екрана зображена сторінка сайту Львівської міської ради з інформаційними розділами для ВПО.

На сайті Чернівецької міської ради на основній сторінці закріплене посилання на пам’ятку. У ній наявні контакти щодо сприяння в поселенні ВПО.

На знімку екрана зображена сторінка сайту Чернівецької міської ради з пам’яткою для переселенців.

На сайті Вінницької міської ради інформація розміщена в розділі “Сервіси міської ради”.

На знімку екрана зображена сторінка сайту Вінницької міської ради з інформацією про сервіси, які надає громада для ВПО.

На частині сайтів місцевих рад інформація містить лише дані загального характеру:

  • щодо ресурсу “Прихисток” (Жмеринська громада, Вінницька область);
  • інформативного змісту – повідомлення міського голови про прийом ВПО (Криворізька громада, Дніпропетровська область); 
  • здійснюється перенаправлення на інші ресурси, переважно управлінь/департаментів соціального напряму (Луцька громада, Волинська область).  

Обсяг і характер інформації недостатній та потребує від ВПО вжиття додаткових зусиль.

Переважна більшість матеріалів містить контакти центрів або відповідальних за розміщення ВПО. На окремих ресурсах (наприклад, Львівської та Тернопільської міських рад) є деталізована інформація про тип приміщень для розміщення, їхні адреси, кількість місць і навіть маршрути проїзду різними видами транспорту. Інформація щодо можливостей довгострокового розміщення переважно відсутня або стосується пошуку житла за допомогою порталу “Прихисток”. Утім, це не так питання браку інформації щодо цієї теми, як проблема відсутності в громадах житла для великої кількості ВПО.

Інформація щодо розміщення ВПО здебільшого недоступна для окремих категорій людей з інвалідністю або частково доступна для людей з порушенням зору. Це спричинено переважно загальними характеристиками сайтів. Дублювання у текстовому форматі потребують пам’ятки та інфографіки. 

3. Доступ до шкільної та дошкільної освіти 

На офіційних вебресурсах інформація у тому чи в тому вигляді наявна у шістнадцяти громадах. Місцева влада пропонує декілька варіантів, щоб дитина могла долучитися до  навчання: 

  • батьки повинні звернутися до керівника найближчого закладу освіти із заявою; 
  • зареєструватися онлайн; 
  • подзвонити в управління освіти.

Позитивним є приклад управління освіти Ужгородської та Болехівської міських рад – там розробили онлайн-форму для реєстрації. Також ця інформація наявна у соціальних мережах.

На знімку екрана зображена реєстраційна форма на навчання у заклади загальної середньої освіти міста Ужгорода.

Позитивним є приклад надання консультації щодо освітніх послуг для ВПО у Рівненській і Хмельницькій громадах – на сайті опубліковані мобільні телефони консультантів.

Крім того, у деяких громадах публікується перелік навчальних закладів.

На відміну від зазначених громад, у Черкаській області є лише міський номер телефону для консультацій. На сайті ж інформація відсутня або не знаходиться за пошуком.

Натомість на сторінках у фейсбуці є більше актуальної інформації, зокрема про:

  • шкільний освітній процес в умовах війни;
  • розклад онлайн-уроків;
  • онлайн-сервіси для навчання;
  • наявність у громадах гуртків для дітей ВПО;
  • можливість для ВПО віддати дитину до дитячого садка. 

Також на сторінках у фейсбуці наявні новини щодо позашкільних занять і майстер-класів, до яких можуть долучитися діти ВПО. 

Часто на сторінках трапляються репости чи повтор інформації, яку публікують Міністерство освіти і науки України, Міністерство цифрової трансформації України чи міські голови.

Зокрема, на сторінці Вараської міської ради інформація про освіту йде серед іншої інформації. Це не дуже гарний приклад, оскільки знайти таку інформацію важко. Не наповнюються або не містять інформації про освіту сторінки в фейсбуці Сторожинецької, Луцької, Дніпровської, Криворізької, Смілівської міських рад.

У більшості проаналізованих громад телеграм-канал або відсутній, або не містить інформації про освіту для ВПО. На цьому тлі позитивно вирізняються Закарпатська, Львівська, Хмельницька області, які періодично публікують інформацію в телеграмі.

З огляду на проаналізовані громади, інстаграм не є тим каналом, де місцева влада розміщує інформацію про доступ до освіти. Винятком є Тернопільська область.

Доступність інформації для людей з інвалідністю та маломобільних груп потребує вдосконалення. На дев’яти ресурсах інформація була зовсім недоступна для людей із порушенням зору, на інших дев’яти – частково доступна.

4. Медична допомога

Із двадцяти двох громад у семи відсутня інформація про медичні послуги для ВПО в будь-якому вигляді.

Інформація, розміщена на сайтах, виглядає більше як добірка новин – статистичних даних (скільки внутрішньо переміщених жінок народили, скільки звернулися до сімейного лікаря) або про роботу гарячих ліній чи центрів допомоги. Однак ця інформація, як правило, губиться у потоці інших новин.  Крім того, наприклад, на сайтах Дніпровської та Кам’янець-Подільської міських рад, крім новинної інформації про надану допомогу людям із числа ВПО, більше ніякої корисної інформації немає або її складно знайти. У Дніпрі інформація про заклади охорони здоров’я розміщена в одному розділі із закладами культури та не оновлювалася з 2016 р.

На сайті Кам’янець-Подільської міської ради корисні контакти є лише в новині про перинатальний центр, і це тільки контакти допомоги для породіль. 

На сайті Івано-Франківської міської ради відсутня інформація про медичні послуги для ВПО, а в розділі “Охорона здоров’я” – порожня сторінка. Водночас корисна інформація про безкоштовні послуги медичного центру надається у новині “Оперативно про стан справ в Івано-Франківську станом на 19:00 28.02.2022”. Так само незручно подана корисна інформація в новині “Вараська громада: інформаційне повідомлення про ситуацію у громаді”.

На деяких сайтах, наприклад у Рівному, Хмельницькому, йде перенаправлення на спеціальний сайт з усією інформацією щодо медичного обслуговування. 

Гарний приклад сайту Чернівецької міської ради, де опублікована пам’ятка зі списком закладів, що надають медичну допомогу ВПО, із координатами. 

На сайті Тернопільської міської ради є розділ “Громадянам”, в якому можна знайти “Довідник лікувально-профілактичних закладів Тернополя”. Таке розміщення інформації більш зручне, адже в новинах люди не завжди можуть знайти потрібну інформацію. У блоці “Корисна інформація для ВПО” є номер телефону гарячої лінії для звернення щодо отримання медичної допомоги. Також наявна новина про те, що працює гаряча лінія з питань надання медичної допомоги переселенцям та адреси розміщення амбулаторій загальної практики сімейної медицини, куди ВПО можуть звернутися. Наявна новина про те, що ВПО зможуть отримати медикаменти за програмами “Здоров’я громади” та “Доступні ліки”. 

На сайті Рівненської міської ради надані мобільні телефони координаторів, які забезпечують медичну допомогу ВПО. Також розміщена окрема стаття “Як отримати медичну допомогу внутрішньо-переміщеним особам, що прибувають до Рівного”.

Сайт Вінницької міської ради містить декілька блоків з узагальненою інформацією для ВПО, а також зручну кнопку пошуку. Крім того, наявний Довідник для ВПО, питання в якому охоплюють майже всі сфери, зокрема і медичну. Отже, будь-яка людина може доволі швидко знайти потрібну інформацію. Єдиний недолік – інформація, розміщена у вигляді картинок, не дублюється текстом.

На двох знімках екрана зображені сторінки сайту Вінницької міської ради з структурованою інформацією для ВПО.

Найбільше корисної інформації є на сторінках у соціальних мережах, зокрема у фейсбуці. Там не лише дублюється інформація, поширена на сайтах (у разі наявності), а й робляться репости зі сторінок різних установ (наприклад, управління охорони здоров’я, міських голів, Міністерства охорони здоров’я України, Центру протидії дезінформації при Раді національної безпеки і оборони України).

Найбільший недолік розміщення корисної інформації в соціальних мережах – це постійне оновлення стрічки і, як наслідок, складність пошуку інформації, яка була розміщена раніше.

З усіх проаналізованих сторінок на семи немає інформації або вона не несе користі для ВПО. Приклад – сторінка Ковельської міської ради, де розміщено пост про надану медичну допомогу дорослим і дітям ВПО, але немає жодних контактів чи умов отримання послуг. На противагу цьому можна навести пост на сторінці Черкаської міської ради з графіком роботи, контактами та переліком спеціалістів, які ведуть прийом.

Більш ніж половина сторінок в інстаграмі і телеграмі не містить інформації про медичні послуги (або сторінка не ведеться взагалі). Ті новини, які є, здебільшого сфокусовані на наданні допомоги вагітним.

5. Зайнятість

Половина органів місцевого самоврядування у досліджуваних громадах у певний спосіб відреагували на процеси, пов’язані з втратою ВПО робити, та розмістили на офіційних ресурсах інформацію щодо працевлаштування.

Умовно відповідну інформацію можна поділити на три категорії:

  1. стосується потенційних місцевих роботодавців;
  2. стосується ВПО у стані пошуку роботи;
  3. стосується підприємців, які бажають перенести бізнес із зон бойових дій на більш безпечні території України.

Для потенційних роботодавців сайти громад (Чернівці, Мукачево) розмістили новину про Постанову Кабінету Міністрів України від 20 березня 2022 р. № 331 про грошову компенсацію у розмірі 6 500 грн на місяць. Виплата здійснюватиметься впродовж перших двох місяців із початку працевлаштування. 

Для ВПО, які шукають роботу, місцева влада розміщує інформацію про роботу центрів зайнятості (Хмельницький, Тернопіль, Чернівці). Про взаємодію з центром зайнятості окремо описали алгоритм дій на сайті Кам’янець-Подільської громади

На знімку екрана зображена сторінка сайту Кам’янець-Подільської міської ради з алгоритмом дій для ВПО, які шукають роботу.

Львівська міська рада відкрила та опублікувала інформацію про Центр підтримки вимушено переміщених українців, де можна отримати юридичну консультацію та допомогу у пошуку роботи. Значну кількість новин щодо працевлаштування розміщує Дніпровська міська рада з актуальними вакансіями у місті та окремою анкетою для ВПО, які шукають роботу. Також є громади, що в новинах розміщують інформацію про можливість перекваліфікації ВПО, організовуючи навчання/курси. Так, Хмельницький професійний ліцей запрошує отримати безкоштовне навчання для отримання компетенцій із професії “Швачка”. 

Серед громад, що розміщують інформацію на тему працевлаштування, досить велику увагу приділяють бізнесу, який нині не може працювати в зоні бойових дій та готовий перенести свої потужності на більш безпечні території. Ужгородська міська рада формує інформацію про доступні площі комерційного та промислового призначення, земельні ділянки та опублікувала новину з анкетою для потенційних користувачів із числа ВПО. м. Болехів Івано-Франківської області готове допомогти у пошуку приміщень, земельних ділянок для бізнесу, розмістивши інформацію з переліком, анкетою для заповнення та контактами на сайті. Також інформація про готовність прийняти бізнес наявна на офіційних ресурсах Івано-Франківська, Жмеринки, Кам’янця-Подільського та Черкас.

Загалом найбільше інформації для ВПО, які шукають роботу.

Найбільше інформації про працевлаштування розміщували на сторінках у фейсбуці. У більшості випадків це дублювання новин із сайту місцевих рад. Однак не вся корисна інформація на зазначену тему була відображена у цій соціальній мережі. 

Ще менше інформації наявно в телеграм-каналах громад. Проте цікавий і зручний формат розробили в Дніпровській міській раді – чат-бот. За його допомогою можна переглянути вакансії, залишити заявку на працевлаштування, отримати консультацію від працівників інспекції та перейти на польську платформу No Fluff Jobs для працевлаштування за кордоном.  Сторінки інстаграму для висвітлення інформації про працевлаштування та все, що з цим пов’язано, місцева влада використовує ще з меншою регулярністю.

6. Фінансове забезпечення 

На п’ятнадцяти офіційних сайтах місцевих рад розміщена інформація щодо фінансової допомоги ВПО в громаді. Переважно інформація подана в розділі “Новини” як рішення, що було ухвалено Кабінетом Міністрів України. На окремих ресурсах, наприклад Тернопільської міської ради, інформація розміщена в розділі “Корисна інформація для ВПО”. Проте на більшості із них відсутня актуальна інформація зі змінами. Пошук інформації через новинну стрічку ускладнений. 

На одинадцяти офіційних сторінках місцевих рад у фейсбуці є інформація щодо фінансової допомоги ВПО.  Ще на трьох – про ухвалені рішення Уряду. Публікації мають інформативний характер (можливість і порядок оформлення, орган звернення з адресою, часом роботи), містять інфографіки, що виготовили та поширювали центральні органи влади або партнери.

На семи офіційних ресурсах місцевих рад у телеграмі була розміщена інформація щодо фінансової допомоги ВПО (державної та недержавної). Публікації мають інформативний характер і визначають особливості звернення у конкретній громаді. Наприклад, новина для ВПО, які знайшли прихисток у селах Чортківської громади (Тернопільська область), про те, що заяви на грошову допомогу потрібно подавати старості села. Інформація щодо отримання інформації та надання даних для подальшого отримання допомоги від Агентства ООН у справах біженців розміщена на телеграм-каналі Хмельницької місцевої ради. 

На п’яти офіційних сторінках місцевих рад в інстаграмі є інформація щодо фінансової допомоги ВПО. Вона подана таким чином: 

Інформація щодо фінансового забезпечення, подана на сайті або в соціальних мережах, недоступна або частково доступна.  

7. Гуманітарна допомога

Із двадцяти двох досліджуваних інформаційних ресурсів громад більшість має інформацію щодо надання гуманітарної допомоги ВПО.

На деяких сайтах розміщені дані про допомогу від міжнародних організацій (Червоний Хрест – Ужгород, Карітас – Хмельницький). Проте варто зауважити, що у більшості громад інформація про міжнародні благодійні організації відсутня, навіть попри їхню роботу в регіонах. 

На офіційних сайтах особлива увага зосереджена на місцевих центрах надання гуманітарної допомоги. Так, на сайтах громад розміщена інформація про  діючі центри, що надають широкий перелік гуманітарних товарів (засоби гігієни, одяг, ліки, їжа тощо). Наприклад, у Черкасах у розділі “Переселенцям” наявні дані про  Центр гостинності, а в Ужгороді в стрічці новин про гуманітарний пункт “Совине гніздо”

На знімку екрана зображена сторінка сайту Черкаської міської ради з інформацією про Центр гостинності для переселенців.

Подібні центри функціонують також і в деяких центрах надання адміністративних послуг (далі – ЦНАП). Наприклад, наявна інформація в розділі новин про Івано-Франківській ЦНАП, який перепрофілювався на Центр підтримки військових та вимушених переселенців. 

Окремо в багатьох громадах публікують інформацію про пункти окремої гуманітарної допомоги. До прикладу, наявні новини про Центр гігієни у Кам’янець-Подільській громаді, Центр з видачі одягу в Рівному або банк одягу в Болехові Івано-Франківської області.

Нетипова допомога наявна в Дніпрі, де працює соціальне таксі для ВПО з інвалідністю, яке безкоштовно відвозить до волонтерських штабів чи до спеціальних центрів.

Також органи місцевого самоврядування інформують ВПО про гуманітарну допомогу через соціальні мережі. Найбільше інформації розміщено на сторінках у фейсбуці. Майже кожна громада публікує новини про надання та збір продовольчих і непродовольчих товарів. Дещо рідше таку інформацію дублюють у телеграм-каналах громад. Зовсім мало інформації про гуманітарну допомогу можна знайти в інстаграмі.

Рекомендації

  1. Створити окремий розділ/кнопку/вкладку на сайті місцевої ради, назва якої буде однозначно відповідати тематиці “Допомога ВПО”.
  2. Систематизувати та розміщати всі рішення та наявні можливості для ВПО у відповідній  категорії на офіційному ресурсі громади. 
  3. Покращити комунікацію через соціальні мережі, зокрема необхідно розширити перелік присутності в соціальних мережах – таких як інстаграм, телеграм тощо. 
  4. Систематично оновлювати інформацію, публікувати свіжі новини про розміщення, працевлаштування, підтримку тощо в соціальних мережах та на офіційних сайтах.
  5. Вживати коректну термінологію, зокрема “внутрішньо переміщені особи”, “люди з інвалідністю”. Уникати використання жалісних слів щодо ВПО та людей з інвалідністю.
  6. Систематизувати та оновлювати інформацію про центри, пункти, заклади, організації, які наявні в громаді та надають гуманітарну допомогу постраждалому населенню.
  7. Розмістити на сайтах місцевих рад блок інформації про роботу гуманітарних, міжнародних, громадських організацій, які працюють у населеному пункті та надають допомогу ВПО.
  8. Оновити розділи “Заклади освіти”, “Заклади охорони здоров’я”, інші розділи, які присутні в архітектурі сайтів місцевих рад, враховуючи необхідність нових мешканців громад знаходити велику кількість інформації та контактів.
  9. Забезпечити доступність інформації для людей з інвалідністю та маломобільних груп населення, зокрема:
  • створити (у разі відсутності) версію сайту для людей із порушенням зору;
  • відео- та аудіоматеріали повинні мати титри та синхронний переклад на українську жестову мову;
  • відеоматеріали і зображення повинні мати текстовий опис або звукопис того, що відображено на відео, зображенні;
  • кожна інфографіка, схема, графіка мають бути продубльовані звичайним текстом, щоб незряча чи слабозора людина могла прочитати її за допомогою програм або щоб його можна було скопіювати та зберегти;
  • у статтях мають бути використані контекстні заголовки, щоб спростити читання тексту за допомогою спеціальних скрінрідерів і програм озвучування текстів; 
  • всі PDF-файли мають бути доступні для зчитування програмами, або мати альтернативний документ у форматі Word;
  • адаптувати мобільну версію сайту відповідно до вимог доступності.
  1.  Призначити особу, відповідальну за розміщення актуальної інформації для ВПО та  дотримання стандартів доступності. 

Більше про інформаційну доступність можна прочитати тут. 

Завантажити звіт

Тенденції-інформування-внутрішньо-переміщених-осіб-на-місцевому-рівні-звіт