У квітні 2022 р. Громадський холдинг “ГРУПА ВПЛИВУ” проаналізував сайти та сторінки соціальних мереж двадцяти двох громад, до яких відбулося переміщення людей у зв’язку з повномасштабною війною росії проти України.
На предмет доступності інформації про внутрішнє переміщення для людей з інвалідністю було проаналізовано інформаційні ресурси одинадцяти обласних центрів та одинадцяти міських громад необласного значення. Зокрема:
Закарпатська область (м. Ужгород, м. Мукачево);
Львівська область (м. Львів, м. Борислав);
Чернівецька область (м. Чернівці, м. Сторожинець);
Тернопільська область (м. Тернопіль, м. Чортків);
Івано-Франківська область (м. Івано-Франківськ, м. Болехів);
Рівненська область (м. Рівне, м. Вараш);
Волинська область (м. Луцьк, м. Ковель);
Вінницька область (м. Вінниця, м. Жмеринка);
Хмельницька область (м. Хмельницький, м. Кам’янець-Подільський);
Дніпропетровська область (м. Дніпро, м. Кривий Ріг);
Черкаська область (м. Черкаси, м. Сміла).
Зміст
Список скорочень
Завдання аналізу
- Доступність сайтів місцевих рад
- Аналіз технічних характеристик сайтів. Аналіз контенту на сайтах на предмет дотримання правил з оформлення тексту та вживання спрощеної мови
- Доступність сторінок міських рад у соціальних мережах “Фейсбук”, “Телеграм”, “Інстаграм” (дотримання правил з оформлення тексту та вживання спрощеної мови)
- Доступність інфографік на сайтах і в соціальних мережах
- Доступність зображень на сайтах і в соціальних мережах
- Доступність відеоматеріалів на сайтах і в соціальних мережах
- Рівень вживання коректної термінології щодо внутрішньо переміщених осіб
- Згадки про людей з інвалідністю, які є внутрішньо переміщеними особами
- Рекомендації щодо технічних характеристик сайтів
- Рекомендації щодо інформаційної доступності сайтів
- Рекомендації з оформлення публікацій (текст, фото- та відеоматеріали)
Матеріал включає результати аналізу офіційних вебсайтів громад і сторінок у соціальних мережах “Фейсбук”, “Телеграм”, “Інстаграм” за окремими темами (розміщення, освітні можливості для дітей, працевлаштування, фінансова допомога тощо).
Список скорочень
ВПО – внутрішньо переміщені особи
ЛзІ – люди з інвалідністю
ПЕД – програми екранного доступу
Завданнями аналізу є:
- оцінити доступність сайтів місцевих рад для людей з інвалідністю (технічні властивості сайтів):
– позначення/відсутність позначення функціональних елементів сайту;
– наявність/відсутність версії сайту для людей з порушеннями зору та оцінка її функціоналу;
– наявність/відсутність мобільної версії сайту;
- оцінити доступність контенту для людей з інвалідністю розміщених на на сайтах та офіційних сторінках міських рад у соціальних мережах на предмет дотримання рекомендацій щодо оформлення тексту, розміщення фото та відео, а також правил спрощеної мови, а саме інформації, яка стосується:
- розміщення ВПО;
- працевлаштування;
- медичного забезпечення ВПО;
- задоволення освітніх потреб дітей із числа ВПО;
- надання фінансової та гуманітарної допомоги для ВПО.
- виявити, наскільки коректною є вживана термінологія щодо ВПО та людей з інвалідністю;
- виявити рівень наявної інформації щодо можливостей/допомоги для людей з інвалідністю, які є ВПО.
1. Доступність сайтів місцевих рад
У межах дослідження було проаналізовано двадцять сайтів із двадцяти двох міських рад. На період дослідження сайти Бориславської та Сторожинецької міських рад були недоступними – помилки при переході за посиланнями на сайти.
Під час аналізу до уваги бралися такі технічні характеристики, як:
- Наявність версії для осіб з порушеннями зору. Йдеться про можливість вибору співвідношення кольору тла та кольору тексту, розміру шрифту.
- Наявність мобільної версії сайту, тобто відображення сторінок адаптується в залежності від типу пристрою.
- Аналіз технічних характеристик сайтів
Під технічними характеристиками сайтів слід розуміти:
- наявність версії для осіб із порушеннями зору;
- наявність версії для мобільних пристроїв.
Аналіз доступності сайтів міських рад показав, що більшість із них мають версію для осіб із порушеннями зору. Однак трапляються випадки, коли є лише позначка такої версії без відповідного функціоналу. Так, на сайті Болехівської міської ради є лише позначка версії для людей із порушеннями зору, проте при натисканні змін у відображенні сайту не відбувається. Водночас на деяких сайтах немає окремої версії, проте є змога обрати розмір тексту. Так, на сайтах Хмельницької та Жмеринської міських рад немає версії для людей з порушеннями зору, проте є функція, що дає змогу обирати розмір шрифту.
На знімку екрана сайт Хмельницької міської ради, де представлена функція вибору розміру шрифту.
Зі свого боку сайт Львівської міської ради у версії для осіб із порушеннями зору здійснює перехід на посилання для завантаження програм екранного доступу. Завантаження цих програм допоможе зчитувати текст з екрана. Проте якщо людина просто потребує збільшення тексту при читанні чи зміни кольору тла та кольору тексту, то ПЕД не допоможуть вирішити ці питання.
На знімку екрана зображена сторінка сайту Львівської міської ради з описом версії для людей із порушеннями зору.
Гарним прикладом функціоналу версії для людей із порушеннями зору є сайт Ужгородської міської ради. Тут є кілька варіантів вибору кольорової гами, розміру шрифту та відображення фотографій.
На знімку екрана зображена сторінка сайту Ужгородської міської ради з функціоналом версії для людей із порушеннями зору.
На сайті Дніпровської міської ради користувачі з порушеннями зору можуть обрати кілька варіантів кольору тла та кольору тексту. Це дає змогу підібрати для себе найкраще поєднання кольорової гами. Однак у цьому випадку всі кольори яскраві, що часом ускладнює читання з екрана. Також користувачі можуть обрати розмір шрифту.
На знімку екрана зображена сторінка сайту Дніпровської міської ради з віконцем яскравої гами кольорів.
На сайті Чортківської міської ради використання позначки версії для людей із порушеннями зору є ускладненим, адже значок з’являється лише при наведенні на нього курсором.
На знімку екрана зображена сторінка сайту Чортківської міської ради з демонстрацією позначки версії для людей із порушеннями зору.
На сайті виконкому Криворізької міської ради значок версії для людей із порушеннями зору представлений у вигляді окулярів. Цей знак не є загальноприйнятим, тому його важко сприймати як такий, що означає версію для людей з порушеннями зору. Проте оскільки він не підписаний, то не дає розуміння, що відбуватиметься на сайті при натисканні на цю кнопку. Також сам символ не контрастує із тлом, що робить його практично непомітним для слабозорих людей.
На знімку екрана зображена сторінка сайту виконкому Криворізької міської ради з демонстрацією кнопки версії для людей із порушеннями зору.
Два із двадцяти сайтів міських рад (Ковельської та Жмеринської) некоректно відображаються при масштабі екрана 100 %. Для того щоб прочитати новину потрібно використовувати бігунок або зменшувати масштаб екрана. Обидва варіанти створюють певні перешкоди для читання тексту на сайті.
На знімку екрана зображена сторінка сайту Ковельської міської ради при масштабі екрана 100 %.
Водночас у більшості випадків кнопка версії сайту для людей із порушеннями зору підписана некоректно. Ця тенденція спостерігається на сайтах Ужгородської, Чортківської та Криворізької (“Для людей з вадами зору”), Львівської (“Для незрячих”), Чернівецької та Болехівської (“Для слабозорих”) міських рад. На сайтах Вараської, Мукачівської, Дніпровської міських рад вживається “Для людей з порушенням зору”. Коректним є формулюванням “Для людей із порушеннями зору”.
Більшість сайтів (сімнадцять із двадцяти) мають мобільну версію. Її наявність дає змогу читати інформацію з екрана мобільного пристрою у зручному вигляді. Тобто немає необхідності збільшувати масштаб чи гортати зліва направо для того, щоб переглянути зміст сторінки.
На знімку екрана зображена звичайна версія сайту Вінницької міської ради.
На знімку екрана зображена мобільна версія сайту Вінницької міської ради.
На знімку екрана зображена сторінка сайту Жмеринської міської ради, яка не має мобільної версії.
Дванадцять із двадцяти сайтів міських рад не мають функціоналу для людей із порушеннями зору в мобільній версії сайту. Відповідно, користувачі з порушеннями зору мають труднощі при використанні цієї версії сайту.
На знімку екрана зображена сторінка мобільної версії сайту Львівської міської ради, де немає функціоналу для людей із порушеннями зору.
Також є випадки, коли у мобільній версії сайтів (тринадцять із двадцяти) з’являються не підписані функціональні кнопки, хоча у звичайній версії функціонал підписаний.
На знімку екрана зображена звичайна версія сайту Рівненської міської ради, де функціональні кнопки меню підписано.
На знімку екрана зображена мобільна версія сайту Рівненської міської ради, де функціональні кнопки меню не підписано.
- Аналіз контенту на сайтах на предмет дотримання правил з оформлення тексту та вживання спрощеної мови
Аналізу підлягали публікації, в яких зазначено інформацію щодо розміщення, працевлаштування, медичного забезпечення, освітніх можливостей, фінансової та гуманітарної допомоги для ВПО. На момент проведення дослідження сайти Бориславської і Сторожинецької міських рад не працювали. За результатами аналізу виявлено ряд порушень.
Порушення щодо оформлення тексту трапляються у публікаціях незалежно від їхньої тематики. Здебільшого вони характерні для публікацій на сайтах міських рад, аніж на сторінках у соціальних мережах.
Найбільш розповсюдженими порушеннями є:
- використання жирного шрифту в публікаціях (на всіх двадцяти сайтах);
- написання слів повністю великими літерами (на сайтах вісімнадцяти міських рад, окрім Вараської та Мукачівської);
- використання курсиву (на семи сайтах міських рад);
- обтікання зображення текстом (на восьми сайтах: Львівської, Рівненської, Ковельської, Черкаської, Дніпровської, Івано-Франківської, Смілянської, Криворізької міських рад);
- наявність у публікаціях різного за розміром/кольором/стилем шрифту (на шести сайтах: Львівської, Чернівецької, Рівненської, Черкаської, Криворізької, Мукачівської міських рад).
На знімку екрана зображено публікацію на сайті Львівської міської ради з наявністю обтікання зображення текстом.
Значно рідше трапляються такі порушення:
- підкреслення тексту (на сайтах трьох міських рад: Чернівецької, Черкаської, Криворізької);
- текст, який не є контрастним щодо тла (на п’яти сайтах: Луцької, Ковельської, Черкаської, Кам’янець-Подільської міських рад);
- порушення, пов’язані з міжрядковими інтервалами (на трьох сайтах: Рівненської, Луцької, Черкаської міських рад);
- наявність абзацних відступів, характерна для публікацій (на трьох сайтах: Криворізької, Ковельської, Рівненської міських рад).
Використання великої кількості значків або невеликих картинок, які виражають емоції (емоджі), зокрема замість знаків і символів. Це ускладнює роботу з текстом. Такі порушення спостерігається на сайті Рівненської міської ради. Тенденція простежується у публікаціях незалежно від їхньої тематики. Особливо наочним є випадок, коли номер телефону на сайті Рівненської міської ради в публікації, що стосується медичного забезпечення ВПО, зазначений цифрами у вигляді емоджі (дублюється у фейсбук).
На знімку екрана зображено публікацію на сайті Рівненської міської ради, що містить емоджі замість символів.
На вкладках/розділах для ВПО Управління соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради, Департаменту соціальної політики Рівненської міської ради, Луцької міської ради, Черкаської міської ради спостерігається одразу декілька порушень оформлення тексту. При цьому слід зазначити, що вкладка для ВПО на сайті Черкаської міської ради першочергово представлена виключно у вигляді посилань. На сайті Департаменту соціальної політики Луцької міської ради вкладка для ВПО, окрім порушень з оформлення тексту в публікації, містить посилання на завантаження документів у форматі Word. З одного боку, ці документи зчитуються програмами екранного доступу. Проте, з другого боку, незручність полягає в необхідності їх завантаження на пристрій, без можливості перегляду на сайті.
Водночас у публікаціях на сайтах більшості міських рад зафіксовано порушення правил спрощеної мови.
Наявність складних речень і складної пунктуації характерні для більшості публікацій на двадцяти сайтах міських рад незалежно від тематики.
Наприклад: “Щоб могли продовжити навчання діти, які приїхали з інших регіонів України, у разі відновлення дистанційного навчання у закладах загальної середньої освіти Ужгорода, управління освіти Ужгородської міської ради розробило форму для реєстрації, її потрібно заповнити за посиланням: https://forms.gle/SE7DZhw2JBTmhf8x7”. Це речення можна спростити таким чином: “У разі відновлення дистанційного навчання у закладах загальної середньої освіти Ужгорода до нього можуть долучитися діти з числа ВПО. Для цього потрібно заповнити форму, яку розробило управління освіти Ужгородської міської ради: https://forms.gle/SE7DZhw2JBTmhf8x7?fbclid=IwAR0TlVGemBYxuXDmF1V2rFGIN37uhsuynook3cyza-M6gRpHO-i5lwt4I4U”.
На сайті Ковельської міської ради є публікація про Порядок соціальних виплат для ВПО під час воєнного стану, де є речення із майже 80 слів (включаючи прийменники).
Крім того, спостерігаються такі порушення:
- наявність термінів без пояснення (на сайтах чотирнадцяти міських рад);
- наявність скорочень без пояснення (на сайтах тринадцяти міських рад. Так, на сайтах Криворізької та Черкаської міських рад трапляється замість слова “цілодобово” скорочення у вигляді позначення “24/7”);
- наявність абревіатур без пояснення (на сайтах дев’ятнадцяти міських рад, окрім Смілянської);
- наявність пасивних оборотів (на сайтах вісімнадцяти міських рад, окрім Смілянської та Болехівської);
- наявність слів англійською мовою без перекладу (на сайтах чотирнадцяти міських рад. Найбільше випадків у публікаціях, що стосуються розміщення та працевлаштування ВПО);
- наявність слів і термінів іншомовного походження без пояснення (на сайтах чотирнадцяти міських рад);
- наявність цитування нормативно-правових актів чи посилань на них без пояснення простими словами (на сайтах дванадцяти міських рад. Найбільше випадків спостерігається в окремих розділах/вкладках для ВПО на сайта, а також у публікаціях, що стосуються фінансової допомоги для ВПО);
- наявність фразеологізмів (на сайтах семи міських рад: Львівської, Черкаської, Ковельської, Криворізької, Чортківської, Болехівської, Жмеринської);
- наявність подвійних заперечних конструкцій (на сайтах п’яти міських рад: Львівської, Черкаської, Смілянської, Вінницької, Дніпровської).
2. Доступність сторінок міських рад у соціальних мережах “Фейсбук”, “Телеграм”, “Інстаграм”
Проаналізовано офіційні сторінки двадцяти однієї міської ради у фейсбук (окрім сторінки Криворізької міської ради, яка не ведеться). Крім того, офіційні телеграм-канали тринадцяти міських рад (окрім Чернівецької, Сторожинецької, Рівненської, Дніпровської, Вараської, Луцької, Ковельської, Смілянської, Жмеринської – відсутні телеграм-канали). Здійснено аналіз вісімнадцяти офіційних інстаграм-сторінок міських рад (Сторожинецька, Вараська Вінницька, Смілянська міські ради не мають таких сторінок). Водночас сторінки в інстаграм Чернівецької, Рівненської та Івано-Франківської міських рад не оновлюються.
При аналізі сторінок міських рад у соціальних мережах аналізу підлягали тексти публікацій, зображення та інфографіки, відеоматеріали.
Аналіз сторінок на предмет дотримання правил щодо оформлення тексту
Слід зазначити: порушення щодо оформлення тексту в соціальних мережах не залежать від тематики дописів. Однак прослідковуються такі тенденції.
Фейсбук
У публікаціях зафіксовано таке порушення оформлення тексту, як наявність слів, написаних повністю великими літерами. Трапляється на сторінках вісімнадцяти із двадцяти однієї міських рад. Найбільше на сторінках Вараської, Сторожинецької, Мукачівської, Черкаської міських рад.
На малюнку зображена публікація на фейсбук-сторінці Вараської міської ради, де ціле речення написане великими літерами.
Телеграм
У публікаціях зафіксовані такі порушення, як наявність слів, написаних повністю великими літерами, використання жирного шрифту та курсиву. Найбільше трапляється на каналах Чернівецької (типовий приклад) та Луцької міських рад (типовий приклад).
Інстаграм
Значних порушень оформлення тексту не виявлено.
Для всіх соціальних мереж характерна тенденція використання великої кількості емоджі, зокрема і замість знаків та символів. Найбільше зафіксовано на фейсбук-сторінці Рівненської міської ради.
Знімок екрана демонструє публікацію із фейсбук-сторінки Рівненської міської ради.
Аналіз сторінок на предмет дотримання правил щодо спрощеної мови
Тенденції щодо порушень правил спрощеної мови в публікаціях у соціальних мережах не завжди визначаються тематикою публікацій. Вони здебільшого залежать від специфіки ведення окремою міською радою тієї чи тієї соціальної мережі.
Фейсбук
Двадцять одна (які мають сторінку) із двадцяти двох міських рад у більшості своїх публікацій, незалежно від тематики, містять такі порушення правил спрощеної мови: складні речення, складна пунктуація, абревіатури. Це обумовлено ще й тим, що більшість публікацій дублюються із сайтів. Терміни без пояснень, пасиви, скорочення вживаються на сторінках більшості міських рад. Слова і терміни іншомовного походження, слова англійською мовою трапляються рідше. Є поодинокі випадки вживання фразеологізмів.
На сторінках шістнадцяти міських рад є репости, що не містять супровідного тексту або він не відображає зміст публікації. Найбільше випадків цього порушення виявлено на сторінках Чернівецької та Смілянської міських рад.
На знімку екрана зображено репост із заголовком, який не відображає змісту, щодо медичного забезпечення ВПО з фейсбук-сторінки Чернівецької міської ради.
Телеграм
Зафіксовано значну кількість публікацій, що містять такі порушення: довгі та складні речення, складна пунктуація, абревіатури та терміни без пояснень, зокрема й іншомовного походження, пасиви. Крім того, поодинокі випадки вживання фразеологізмів, слів англійською мовою без перекладу та цитування нормативно-правових актів без пояснення.
На офіційному телеграм-каналі Львівської міської ради публікації, незалежно від тематики, подані у вигляді одного-двох речень із посиланням на сайт.
На знімку екрана зображено публікацію у телеграм-каналі Львівської міської ради про кількість дітей ВПО, які долучилися до навчання у місцевих школах.
У телеграм-каналі Львівської міської ради зафіксовано лише вживання термінів без пояснення, також поодиноко – складні речення.
Інстаграм
Є випадки, коли у межах однієї публікації зафіксовано такі порушення: складні речення, складна пунктуація, абревіатури, терміни без пояснення, зокрема й іншомовного походження.
3. Доступність інфографік на сайтах і в соціальних мережах
Переважна більшість інфографік не дублюються текстом на сайтах і в соціальних мережах. Зафіксовано такі порушення:
- На сайті Чернівецької міської ради у вкладці під назвою “Пам’ятка для переселенців, що знайшли прихисток у Чернівцях” наявний заголовок, одне фото і близько чотирнадцяти інфографік (важко порахувати, не видно кордонів). Ці інфографіки поганої якості з маленьким шрифтом без дублювання текстом. Вони містять корисні контакти для ВПО (реєстрація, розміщення, гуманітарна допомога, медичне забезпечення, дозвілля дітей, безкоштовні послуги з харчування, можливості безкоштовно попрати речі).
- На сайті Ковельської міської ради в публікації щодо розміщення ВПО – проєкт “Прихисток” зафіксовано заголовок і три великі інфографіки, що не дублюються текстом. У публікації щодо занять з арттерапії для дорослих і дітей наявний заголовок і дві інфографіки, які не дублюються текстом.
- На фейсбук-сторінці Львівської міської ради у загальній публікації, де зазначається, що ВПО розмістили церковні громади, міститься невеликий заголовок і тринадцять інфографік, які не дублюються текстом.
- На фейсбук-сторінці Смілянської міської ради у публікації є заголовок і репост інфографіки поганої якості, що не дублюється текстом. В інфографіці – інформація щодо житла, працевлаштування та фінансової допомоги для ВПО. На сайті – інфографіки з номерами гарячої лінії без тексту.
- На сайті та в соціальних мережах Чернівецької міської ради в дописах є інфографіка, яка не дублюється текстом і містить адреси дошкільних закладів, куди можна звернутися батькам із числа ВПО, щоб влаштувати своїх дітей.
- На сторінці Львівської міської ради в Інстаграм є серія публікацій щодо безкоштовних екскурсій Львовом для ВПО без дублювання текстом інформації про контактних осіб, дати та години проведення.
- В інстаграмі Бориславської міської ради у публікації, що містить інформацію про започаткування бізнесу на Львівщині для ВПО. На інфографіках міститься покрокова інструкція щодо започаткування власної справи без дублювання текстом.
- У соцмережах Вараської міської ради є публікації про алгоритм щодо зарахування дітей із числа ВПО до закладів загальної середньої освіти. Вся інформація подана у вигляді картинки без дублювання текстом її змісту.
- На сайті Рівненської міської ради публікація про грошову допомогу для ВПО містить лише заголовок та інфографіки, які не дублюються текстом.
Слід зазначити, що на електронних ресурсах восьми міських рад зафіксовано наявність QR-кодів на інфографіках, найбільше – Бориславська міська рада. Вони, як правило, не дублюються активним посиланням. Через це користувачі, які не мають смартфона, не можуть скористатися цим посиланням та ознайомитися з інформацією. Також є незначні випадки наявності неактивних посилань на інфографіках.
4. Доступність зображень на сайтах і в соціальних мережах
- За результатами дослідження виявлено, що жодне фото не має текстового опису.
- Зафіксовано випадки неналежної якості зображень.
- На сайті Львівської міської ради є функція завантаження фото (значок не підписаний), а також за великої кількості зображень у межах однієї публікації при натисканні є можливість відкрити фото.
- У телеграм-каналі Львівської міської ради більшість фото до публікацій завантажено окремим повідомленням. Поодинокі випадки цієї тенденції є і в телеграм-каналі Бориславської міської ради.
- Поодинокі випадки фото документів зафіксовано:
- на сайті та в фейсбуці Вараської міської ради є Дорожня карта для ВПО у Рівненській області у вигляді відсканованих фото (з можливістю завантаження на сайті);
На знімку екрана зображені сторінки сайту Вараської міської ради з відсканованими фото документа.
- на фейсбуці Сторожинецької міської ради публікація про необхідність чоловіків із числа ВПО стати на облік у військкоматі;
- на фейсбук-сторінці Вараської міської ради публікація щодо медичного забезпечення ВПО з контактами, до кого звертатися.
- Більшість випадків перевантаження публікацій великою кількістю зображень, присвячених одній події, зафіксовано на електронних ресурсах Львівської, Луцької, Ковельської Дніпровської, Вінницької, Івано-Франківської, Ужгородської, Мукачівської, Черкаської міських рад.
5. Доступність відеоматеріалів
Жодне відео не має перекладу українською жестовою мовою та/або тифлокоментарів. На інтернет-ресурсах шести з одинадцяти міських рад у публікаціях є відео. Лише на ресурсах Львівської міської ради є випадки, де відео містить субтитри. Проте вони не відповідають правилам оформлення субтитрів (не мають підложки і недостатньо контрастують із тлом).
Приклади оформлення відео
- На фейсбук-сторінці Львівської міської ради є відео, де текстом прописується, що відбувається. При цьому текст просто наклали на відео і він перекриває частину зображення. Кольорова гама тла та тексту ускладнює їх читання.
На знімку екрана зображена фейсбук-сторінка Львівської міської ради з демонстрацією субтитрів до відео.
- На сайті Львівської міської ради є публікації, в яких є відео у вигляді посилання на матеріал англійською мовою у фейсбуці, субтитри у відео теж англійською, хоча звернення міського голови у відео українською. приклад. У цій ситуації рекомендовано робити відео окремо з українськими/англійськими субтитрами або паралельно з українськими й англійськими. Текст необхідно подавати двома мовами.
На знімку екрана зображена фейсбук-сторінка Львівської міської ради з демонстрацією субтитрів англійською мовою до відео.
- На фейсбук-сторінці Смілянської міської ради велика кількість публікацій, що містять інформацію для ВПО, виглядають як заголовок і репост відео зі сторінки міського телебачення. Це переважно інтерв’ю, в яких держслужбовці розповідають певний алгоритм дій. Основні тези зазначаються на місці субтитрів.
- На ресурсах Луцької міської ради у щоденних зверненнях міського голови можна почути корисну інформацію для ВПО: куди звертатися, адресу та номери телефонів. Слід зауважити, що допис майже дослівно дублює відеозвернення. Наприклад, “Про соціальні їдальні для ВПО: адреси і як можна скористатися”. Водночас у телеграмі трапляються випадки, коли текст звернення подається не в дописі, а в посиланні у вигляді кнопки.
- На фейсбук-сторінці Вараської міської ради є поодинокі випадки публікацій, в яких на відео є тези про те, що відбувається на відео.
- Публікація 14-секундного відео, що стосується безкоштовних занять в спортивних секціях, взятого зі сторінки в Інстаграм Ковельської міської ради. Це 14-секундний відеоролик, який стосується безкоштовних занять у спортивних секціях.
- Випадки перевантаження однієї публікації великим обсягом тексту, фото і відеофайлами зафіксовано на сайтах Львівської та Вараської міських рад.
6. Рівень вживання коректної термінології щодо внутрішньо переміщених осіб
У більшості публікацій, що потрапили під дослідження, вжито некоректну термінологію. Замість законодавчо закріпленого терміна “внутрішньо переміщені особи”, найчастіше вживаються такі позначення:
- “вимушено переміщені особи”;
- “вимушено переселені особи”;
- “біженці”.
Водночас є велика кількість випадків, коли у межах однієї публікації вжито і коректну і некоректну термінологію.
7. Згадки про людей з інвалідністю, які є внутрішньо переміщеними особами
Зафіксовано на онлайн-ресурсах вісімнадцяти із двадцяти двох міських рад:
- Львівської (публікація щодо фахової допомоги);
- Бориславської (публікації щодо грошової допомоги та розміщення);
- Чернівецької (публікації щодо грошової допомоги й освітніх можливостей);
- Рівненської (публікації щодо грошової допомоги);
- Вараської (публікації щодо грошової допомоги й освітніх можливостей);
- Луцької (публікації щодо допомоги на базі територіального центру соціального обслуговування);
- Ковельської (публікації щодо грошової допомоги);
- Черкаської (публікації щодо гуманітарної допомоги, розміщення, грошової допомоги, поради у воєнний час в електронному “Довіднику безбар’єрності”);
- Смілянської (публікації щодо реабілітації дітей з інвалідністю);
- Криворізької (публікації щодо грошової допомоги);
- Ужгородської (публікації щодо гуманітарної, грошової та медичної допомоги);
- Мукачівської (публікації щодо гуманітарної та грошової допомоги);
- Вінницької (публікації щодо грошової допомоги та розміщення).
- Хмельницької (публікації щодо грошової допомоги);
- Кам’янець-Подільської (публікації щодо грошової допомоги);
- Дніпровської (публікації щодо грошової та медичної допомоги);
- Івано-Франківської (публікації щодо грошової та соціальної допомоги);
- Тернопільської (публікації щодо розміщення і грошової допомоги).
У більшості випадків вжита коректна термінологія. Є поодинокі випадки вживання некоректної термінології, наприклад, на сайті та у фейсбуці Ковельської міської ради – “дитина, яка має обмежені фізичні можливості”.
8. Рекомендації щодо технічних характеристик сайтів
- Розташувати кнопку версії сайту для людей із порушеннями зору вгорі головної сторінки сайту. При цьому вона повинна мати як графічну позначку, так і підписану назву.
- Забезпечити при переході на версію для осіб із порушеннями зору можливість обирати кольорову гаму (чотири та більше варіанти кольору тла та тексту), розмір шрифту, відображення фото.
- Забезпечити наявність мобільної версії сайту. Ця версія сприяє коректному відображенню сайту з різних типів пристроїв.
9. Рекомендації щодо інформаційної доступності сайтів
- Забезпечити версії сайтів, які доступні для людей із різними формами інвалідності.
- Забезпечити необхідні підписи навігаційних кнопок, кнопок руху, розміщених на сайті. Наприклад, перехід на версію для осіб із порушеннями зору.
- Розміщувати фото/відео слідом за текстом (між абзацами або наприкінці публікації).
- Дотримуватися одного стилю шрифтів, одного розміру або з різницею не більше двох кеглів, уникати написання курсивом чи жирним шрифтом, не використовувати більше двох кольорів тексту.
- Використовувати фотографії гарної якості, які не перетворюються на набір квадратиків при збільшенні масштабу.
- При оформленні версії для осіб із порушеннями зору потрібно передбачити можливість обирати:
- розмір шрифту;
- співвідношення кольору тла та кольору тексту;
- відображення фотографій та інфографік (кольорові, чорно-білі).
10. Рекомендації з оформлення публікацій (текст, фото- та відеоматеріали)
- Необхідно уникати довгих речень (п’ятнадцять та більше слів). Краще розбити одне таке речення на кілька, відповідно до кількості основних посилів.
- Речення мають бути без використання складної пунктуації, тобто коми і тире, двокрапки і тире, крапки з комами в одному реченні. Це ускладнює розуміння змісту.
- Необхідно зазначати транслітерацію для слів чи назв англійською мовою. Також у дужках потрібно дати оригінальну назву. Це необхідно для того, щоб користувачі програм екранного доступу могли коректно прочитати ці слова.
- Варто уникати абревіатур або давати їх розшифровку на початку тексту. Наприклад, центр надання адміністративних послуг (далі – ЦНАП).
- До фотографій потрібно додавати текстовий опис. Він передбачає короткий опис того, що представлено на зображенні. Якщо в публікації є серія знімків на певну тематику, то допустимо описати їх одним-двома реченнями, що передають загальний зміст.
- Необхідно дублювати зміст інфографік текстом, оскільки користувачі ПЕД не можуть зчитати текст із зображень.
- Відеоматеріали мають бути з субтитрами та тифлокоментарями. Це полегшує розуміння змісту таких матеріалів для осіб із порушеннями слуху (субтитри) та зору (тифлокоментарі).
