Повномасштабне вторгнення Російської Федерації на територію України спричинило суттєві руйнації. Значна частина громадян України втратила та продовжує щодня втрачати своє житло та інше майно. Найбільшу матеріальну шкоду російська агресія завдала особам, які придбали транспортні засоби та/або майно, зокрема нерухоме, в кредит або іпотеку, але таке майно було знищено внаслідок ведення бойових дій або залишилось на окупованій території. Таким чином, вказані особи позбавлені можливості користуватися та розпоряджатись своїм майном, але зобов’язані сплачувати основну суму кредиту та нараховані проценти.
17 березня 2022 набув чинності Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» № 2120-IX, яким передбачається на період воєнного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування:
(1) звільнення від відповідальності позичальників в частині сплати кредитної заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції та 3% річних (якщо інший розмір не встановлений договором);
(2) звільнення позичальника від обов’язку сплати неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення;
(3) списання нарахованих з 24 лютого 2022 неустойки (штрафів, пені) та інших платежів, сплата яких передбачена відповідними договорами, за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання);
(4) заборона збільшення процентної ставки за користування споживчим кредитом з причин інших, ніж передбачені частиною четвертою статті 1056-1 ЦК України (коли договором встановлена змінювана процентна ставка).
Разом з тим, вказаний закон № 2120-IX не торкається питань виплати основної суми кредиту та процентів за кредитом під час вказаного періоду. Як наслідок, позичальники будуть зобов’язані повернути всі належні суми кредиту та виплатити нараховані проценти за вказаний період, оскільки після закінчення тридцятиденного строку з дня припинення або скасування воєнного стану за невиплату відповідних сум таких позичальників може бути притягнуто до юридичної відповідальності.
Варіанти вирішення цього питання запропоновані у проєкті Закону “Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо підтримки позичальників, майно яких було знищено або зазнало пошкоджень внаслідок збройної агресії російської федерації проти України” (реєстр. №7441-1), який на даний момент прийнято за основу і готується до другого читання. Також врегулювання деяких питань в сфері кредитування передбачено в законопроєктах “Про внесення змін до Закону України “Про споживче кредитування” щодо врегулювання простроченої заборгованості на період дії воєнного, надзвичайного стану” (реєстр. №7414) та “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підтримки позичальників, які втратили майно у зв’язку з веденням бойових дій” (реєстр. №7437).
Законопроєкт 7441-1 покликаний врегулювати правовідносини між позичальником і кредитором, які виникають, серед іншого, у зв’язку із знищенням або пошкодженням певних категорій майна, яке (а) було придбано в кредит із розстроченням або відстроченням платежу, або (б) є предметом забезпечення за договором про споживчий кредит. Зокрема, передбачається, що в період дії воєнного стану та протягом трьох місяців після дня його припинення або скасування позичальник має право звернутися до продавця (кредитора) відповідного майна із заявою про призупинення сплати грошового зобов’язання за договором купівлі-продажу, якщо таке майно відповідає одній з передбачених законопроєктом ознак.
Також, позичальник не пізніше ніж протягом дев’яноста днів після припинення або скасування воєнного стану в Україні має право звернутися до кредитора із заявою про прощення (анулювання) заборгованості за договором купівлі-продажу нерухомого майна в кредит з відстроченням або з розстроченням платежу, який відповідає одночасно кільком визначеним законопроєктом спеціальним умовам. Подібна можливість звернутися до кредитора із заявою про прощення (анулювання) заборгованості встановлена і для договорів про споживчий кредит, предметом забезпечення за якими є певне, визначене законопроєктом нерухоме майно або автомобіль.
Кредитор, після прощення (анулювання) заборгованості за договором купівлі-продажу нерухомого майна в кредит з відстроченням або з розстроченням платежу або договором про споживчий кредит, відповідно до зазначених у законопроєкті умов, набуває право на отримання компенсації від держави відповідно до закону.
Коли прощення (анулювання) заборгованості не здійснюється, обов’язок сплати позичальником грошового зобов’язання за договором купівлі-продажу нерухомого майна в кредит з відстроченням або з розстроченням платежу (основної суми кредиту, відсотків, комісій та інших платежів) поновлюється з дня отримання позичальником відповідно до закону компенсації від держави за пошкоджене або знищене внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією російської федерації, нерухоме майно, що було предметом такого договору.
Заборгованість позичальника за кредитом, що підлягає прощенню (анулюванню) згідно зі змінами до ЦК України та Закону України «Про споживче кредитування», вважається безнадійною заборгованістю та не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку.
Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України (ГНЕУ) у своєму висновку від 15.06.2022 року висловило до законопроєкту №7441-1 низку суттєвих зауважень, погоджуючись з якими, хочемо звернути увагу на наступні ключові застереження до тексту законопроєкту №7441-1.
Неузгодженість змін до різних законодавчих актів. Змінами до Податкового кодексу України (ПК) пропонується встановити, що податком на доходи фізичних осіб не оподатковується «сума боргу (кредиту) платника податку за кредитом, що підлягає прощенню (анулюванню) згідно з пунктами 8-16 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» або пунктами 20-27 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України», зміни до яких передбачаються у цьому ж законопроєкті. Як зазначено вище, зміни до ст. 165 ПК говорять про прощення (анулювання) суми боргу (кредиту). В даному випадку може виникнути подвійне трактування норми, адже чітко не визначено, чи запропоновані положення ПК мають на увазі лише основну суму боргу (кредиту), чи вони також включають і суми процентів, комісії та/або штрафних санкцій (пені) за таким боргом (кредитом), що підлягають прощенню (анулюванню). Пропоновані зміни до ЦК, Закону України «Про споживче кредитування» передбачають прощення й відсотків за відповідним кредитом, комісій та інших платежів, і саме таке трактування варто брати за основу. При цьому, для уникнення сумнівів, найкраще було би чітко прописати це в законопроєкті.
Крім того, віднесення заборгованості позичальника за кредитом, що підлягає прощенню (анулюванню) за новими положеннями, до безнадійної заборгованості не враховує негативні наслідки для обсягів бюджетних надходжень з податку на прибуток підприємств. При цьому, як вказано у зазначеному вище висновку ГНЕУ, до проєкту закону, всупереч вимогам ст. 27 Бюджетного кодексу України та ст. 91 Регламенту Верховної Ради України, не надано належного фінансово-економічного обґрунтування (з відповідними розрахунками).
Недостатньо чітко визначена процедура взаємодії позичальника та кредитора. У визначених у законопроєкті випадках позичальник для звільнення від обов’язку сплати грошового зобов’язання (основної суми кредиту, відсотків, комісій та інших платежів) за договором купівлі-продажу нерухомого майна в кредит з відстроченням або з розстроченням платежу зобов’язаний надати кредитору підтвердні документи щодо належності йому певного виду майна, однак, визначення, які саме документи позичальник має подати, у законопроєкті відсутні. Доцільно визначити, які саме документи є достатніми для такого підтвердження, і внести перелік до відповідних положень законопроєкту. Те ж стосується і положень стосовно договорів про споживчий кредит.
Встановлені необґрунтовані вимоги щодо строків, пов’язаних з припиненням або скасуванням воєнного стану. У проєкті передбачається подання заяви про призупинення сплати грошового зобов’язання за договором купівлі-продажу нерухомого майна в кредит з відстроченням або з розстроченням платежу та відповідними договорами про споживчий кредит не пізніше, ніж протягом трьох місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні. Воєнний стан, за своєю природою, це особливий правовий режим, який може вводитися як у країні в цілому, так і в окремих місцевостях. Відповідно, із-за можливої різної тривалості воєнного стану в окремих місцевостях України законодавчо має бути чітко визначено порядок дій в таких випадках. Більше того, окремі категорії громадян можуть бути обмежені в можливості подати відповідну заяву навіть після припинення чи скасування воєнного стану у зв’язку з військовою службою або відсутністю доступу до територій, на яких знаходиться майно, що може бути знищеним або пошкодженим. Тож, запропонований законопроєктом час видається недостатнім.
Законопроєкт встановлює джерело погашення кредитних зобов’язань, поповнення якого на даний момент є невизначеним. Законопроєктом визначається джерело, за рахунок якого фактично будуть погашені невиконані кредитні зобов’язання – це компенсації за знищене внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації майно, порядок здійснення яких має бути встановлений законом. На даний момент відповідний механізм не було остаточно розроблено і впроваджено, немає визначених джерел, що будуть використовуватись для надання компенсації, та процедури наповнення коштів, з яких надаватиметься компенсація. Також не визначені часові рамки, в межах яких цей механізм почне наповнюватися та працювати.
Законопроєкт 7441-1 також залишає не врегульованими питання щодо податкових наслідків та компенсаторного механізму для кредитодавців, зокрема позикодавців, продавців, а також держави. Зазначена ситуація може призвести до негативних фінансових наслідків для кредитодавців, зокрема позикодавців, продавців, а також держави. З метою уникнення негативних наслідків, що можуть бути спричинені цим, слід приділити цьому питанню додаткову увагу.
Водночас у Верховній Раді України зареєстровані ще два законопроєкти, які стосуються врегулювання питання кредитних правовідносин.
Зокрема, законопроєкт “Про внесення змін до Закону України “Про споживче кредитування” щодо врегулювання простроченої заборгованості на період дії воєнного, надзвичайного стану” №7414, який прийнято за основу і готується до другого читання, встановлює тимчасові, на період дії в Україні воєнного стану та протягом шести місяців після дня його припинення або скасування, заборони кредитодавцю (колекторській компанії та залученими ними до врегулювання простроченої заборгованості особами) на взаємодію з певними споживачами (особами, які належать до однієї з категорій, передбачених частиною першою статті 3 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»), які відповідним чином повідомили про бажання припинити взаємодію з кредитодавцем, їх близькими особами, представниками тощо та припис припинити врегулювання простроченої заборгованості у випадку отримання відповідного повідомлення. При цьому, абсолютна заборона на взаємодію з ініціативи кредитодавця не враховує зобов’язання кредитодавця, які передбачають взаємодію зі споживачем з питань інших, ніж кредитна заборгованість. Даний законопроєкт також не враховує, що особи, які не є військовослужбовцями, але наразі знаходяться на територіях, де ведуться бойові дії або тимчасово окупованих територіях України, також не мають технічної можливості здійснити погашення за кредитом і мають бути включені до переліку осіб, на яких поширюється дія норм, запропонованих законопроєктом.
На опрацюванні комітету також знаходиться законопроєкт “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підтримки позичальників, які втратили майно у зв’язку з веденням бойових дій” №7437, який також включає зміни до ЦК України, Закону України «Про споживче кредитування», Закону України «Про іпотеку», направлені на звільнення позичальника від обов’язку сплати процентів протягом воєнного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування, за кредитом, виданим на території України кредитодавцем для придбання нерухомого майна або транспортних засобів, які були знищені внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації, або знаходяться на тимчасово окупованій території.
Законопроєктом також пропонується заборонити перенесення сплати процентів, які згідно з кредитним договором нараховуються у зазначений період, на період після закінчення тридцятиденного строку з дня припинення або скасування воєнного стану і рекомендує банкам та іншим фінансовим установам зарахувати до тіла кредиту проценти, сплачені до набрання чинності цим Законом позичальниками, які втратили майно у зв’язку з веденням бойових дій.
Щоправда, текстом законопроєкту передбачається, що він набуває чинності лише з 01.07.2023 р., але не раніше дня його опублікування. В цьому контексті слід зазначити, що його чинні положення могли би бути корисними для багатьох осіб, чиє нерухоме майно або транспортні засоби були знищені внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації, або знаходяться на тимчасово окупованій території, вже зараз.
Зазначені законопроєкти доцільно враховувати при розгляді законопроєкту №7441-1, оскільки за своєю суттю законопроєкт №7437 містить пропозиції щодо врегулювання кредитної заборгованості, що виникла унаслідок агресієї російської федерації, а законопроєкт №7414 має враховувати норми законопроєкту №7441-1 та навпаки. Наприклад, заборона взаємодії кредитора із позичальником по кредитній заборгованості по законопроекту №7414 має враховувати можливість повідомлення кредитором позичальника щодо прийнятих рішень по кредитній заборгованості по законопроєкту №7441-1.
Попри те, що існує низка законопроєктів, які ставлять на меті врегулювання проблемних питань кредитних відносин під час дії правового режиму воєнного стану і після його завершення, ми вважаємо за необхідне звернути увагу на взаємозв’язок між списанням кредитної заборгованості та компенсацією за майно, яке було знищене чи пошкоджене внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України. Станом на поточну дату у Верховній Раді України зареєстровано декілька законопроєктів, які пропонують різні варіанти виплати компенсацій (відшкодування шкоди) за майно, яке було знищене чи пошкоджене внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України. Проте в жодному із законопроєктів не вирішується питання взаємозв’язку списання кредитної заборгованості та компенсацій (відшкодування шкоди). Для прикладу, варто звернути увагу на перелік осіб, які мають право на отримання компенсації за законопроєктом № 7198 (фізичні особи – громадяни України, які є, серед іншого, власниками пошкоджених та/або знищених об’єктів нерухомого майна, об’єднання співвласників багатоквартирних будинків, управителі багатоквартирних будинків тощо, які здійснюють утримання відповідних будинків, щодо відновлення пошкодженого спільного майна багатоквартирного будинку). В той же час, законопроєкт № 7441-1 передбачає набуття права на отримання компенсації від держави кредитором після прощення (анулювання) заборгованості. Тож, для забезпечення ефективної роботи механізмів надання компенсації та прощення (анулювання) заборгованості варто забезпечити узгодженість та взаємодоповнення відповідних норм.
Таким чином, врегулювання наведених питань потребує їх оцінки в сукупності та вироблення комплексного механізму компенсації із врахуванням податкових наслідків та компенсаторного механізму для кредитодавців, зокрема позикодавців, продавців, а також держави. Необхідність додаткового аналізу та врегулювання наведених вище питань варто взяти до уваги при здійсненні доопрацювання відповідних законопроєктів.
