
Верховний Суд України періодично публікує роз’яснення щодо підсудності цивільних справ за участі внутрішньо переміщених осіб (ВПО). Так, зазначається, що з позовами до судів за місцем фактичного проживання/перебування можуть звертатися особи, які залишили або покинули своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації та стали на облік як ВПО. В свою чергу, особи, які не стали на облік як ВПО мають звертатись з позовами до судів, на яких була визначена територіальна підсудність судів, які залишаються в зоні бойових дій чи в окупації. Виняток — встановлення фактів народження, смерті, які відбулись на тимчасово окупованій території. Такі позови подаються у будь-який місцевий суд загальної юрисдикції на території України.
В свою чергу, на початок березня 2023 року в Єдиному державному реєстрі судових рішень (ЄДР) ми знайшли близько 66 судових рішень (ухвал) щодо розгляду справ без врахування позиції Верховного Суду. Суди обґрунтовують свої рішення наступним:
- довідка про взяття на облік ВПО не належить до переліку документів, до якого вноситься інформація про зареєстроване місце перебування особи, оскільки підтверджує лише факт внутрішнього переміщення особи та взяття її на облік;
- в довідці про взяття на облік ВПО йде розмежування зареєстрованого місця проживання та фактичного місця проживання;
- встановлюючи зареєстроване місце проживання заявника, суд враховує вказану у паспорті громадянина України останню адресу місця реєстрації.
Нормативним підґрунтям в зазначених вище рішеннях судів, на їх думку, є наступні положення:
- статті 27 ЦПК України: позови до фізичної особи пред’являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування;
- стаття 317 ЦПК України: заява про встановлення факту народження/смерті особи …на тимчасово окупованій території України …може бути подана …до будь-якого місцевого суду України, що здійснює правосуддя, незалежно від місця проживання (перебування) заявника;
- стаття 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», де визначено, що:
місце перебування – житло або спеціалізована соціальна установа для бездомних осіб, інший надавач соціальних послуг з проживанням, у якому особа, яка отримала довідку про звернення за захистом в Україні, проживає строком менше шести місяців на рік або отримує соціальні послуги.
місце проживання – житло з присвоєною у встановленому законом порядку адресою, в якому особа проживає, а також заклад для бездомних осіб, інший надавач соціальних послуг з проживанням, стаціонарна соціально-медична установа та інші заклади соціальної підтримки (догляду), у яких особа отримує соціальні послуги;
- частина 1 стаття 4 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб»: факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, що діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 цього Закону;
- пункт 1 Постанови №509 «Про облік внутрішньо переміщених осіб»: довідка є документом, який підтверджує факт внутрішнього переміщення і взяття на облік ВПО;
- частина 1 статті 2 Закону України «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні»: реєстрація місця проживання (перебування) особи – внесення за заявою про реєстрацію місця проживання (перебування), поданою особою в паперовій формі, до реєстру територіальної громади інформації про місце проживання (перебування) особи;
- частина 6 статті 5 Закону України «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні»: реєстрація місця проживання (перебування) особи здійснюється за заявою такої особи, поданою в паперовій формі до органу реєстрації або через центр надання адміністративних послуг, за адресою житла будь-якої форми власності.
Рішення про необхідність звернення ВПО з позовами до судів, на яких була визначена територіальна підсудність судів, які залишаються в зоні бойових дій чи в окупації простежуються в судових рішеннях різних регіонів та в різних категоріях справ, наприклад, Придніпровський районний суд м. Черкаси, справа про встановлення факту смерті №711/3655/22; Дніпровський районний суд міста Києва, справа про розірвання шлюбу №755/10921/22; Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області, справа про розірвання шлюбу №183/8385/22; Катеринопільський районний суд Черкаської області, справа про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню №698/693/22; Приморський районний суд м. Одеси, справа про визначення місця проживання дитини №522/15147/22; Дарницький районний суд міста Києва, справа про встановлення факту реєстрації шлюбу на тимчасово окупованій території України №753/2855/23; Нетішинський міський суд Хмельницької області, справа про стягнення аліментів на дитину №679/193/23.
Разом з тим, Одеський апеляційний суд, справа про визначення місця проживання дитини №522/15147/22, Волинський апеляційний суд, справа про позбавлення батьківських прав №158/1917/22, Київський апеляційний суд, справа про встановлення юридичного факту №757/59518/21-ц вважають помилковим такі висновки суддів перших інстанцій.
У відповідних постановах визначено, що:
- довідка про взяття на облік ВПО засвідчує місце проживання ВПО на період наявності підстав, зазначених у статті 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб»;
- Закон України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» є спеціальним законом щодо вказаних осіб та саме він підлягає застосуванню;
- вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суд має враховувати імперативні положення спеціального Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» (постанова Верховного Суду від 29 липня 2019 у справі №409/2636/17);
- положення Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» мають пріоритет над положеннями Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні»;
- особа може задекларувати/зареєструвати своє місце проживання (перебування) лише за однією адресою. У разі коли особа проживає у двох і більше місцях, вона здійснює декларування/реєстрацію місця проживання (перебування) за однією з таких адрес за власним вибором. За адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) з особою ведеться офіційне листування та вручення офіційної кореспонденції (пункт 4 Порядку декларування та реєстрації місця проживання (перебування));
- на період тимчасової окупації територій у Донецькій та Луганській областях, Автономної Республіки Крим та міста Севастополя положення частини першої статті 4 Закону України «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні» не поширюється на осіб, місце проживання яких зареєстроване у житлі, що знаходиться на тимчасово окупованих територіях. Така особа може задекларувати або зареєструвати місце свого проживання без зняття з реєстрації місця свого попереднього проживання. До реєстру територіальної громади вносяться відомості про зареєстроване місце проживання ВПО на тимчасово окупованих територіях. Особа, місце проживання якої зареєстроване у житлі, що розташоване на тимчасово окупованих територіях може задекларувати/зареєструвати місце свого проживання за межами тимчасово окупованої території України без внесення будь-яких відміток до паспорта громадянина України, виготовленого у формі книжечки.
Неоднозначні підходи, які суди першої та апеляційної інстанції демонструють в питанні підсудності цивільних справ за участі ВПО призводить до необхідності тлумачення правозастосування. Це означає, що внутрішньо переміщені особи не завжди можуть звернутись до суду там, де вони обліковуються як внутрішньо переміщені особи. З метою забезпечення єдності судової практики Верховному Суду доцільно надати роз’яснення з питань застосування законодавства при вирішенні судових справ з означеного питання.