28 серпня 2023 року групою народних депутатів в Парламенті зареєстровано Проект Закону про внесення змін до Закону України “Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб” щодо гарантування прав внутрішньо переміщених осіб на виплату допомоги на проживання (реєстраційний номер 9653).
Необхідність змін ініціатори обгрунтовують труднощами та порушення прав і так вразливої категорії населення, які виникають через:
- регламентацією виплати допомоги внутрішньо переміщеним особам (ВПО) на проживання підзаконними нормативними актами (постановами Уряду), які зазнають постійних змін;
- зміною підходу до виплати допомоги ВПО на проживання останніми нововведеннями, які набули чинності з 01 серпня 2023 року;
- виключенням із отримувачів допомоги на проживання осіб, які стали ВПО через техногенну катастрофу на Каховській ГЕС.
Законопроєктом пропонують:
- встановити категорії ВПО, які мають право на отримання допомоги на проживання, зокрема ті які:
- перемістилися з територій, включених до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих, затвердженого Мінреінтеграції, щодо яких не визначено дати завершення бойових дій (припинення можливості бойових дій) або тимчасової окупації;
- перемістилися з територій внаслідок техногенних аварій та катастроф, спричинених збройною агресією;
- мають зруйноване або непридатне для проживання житлове приміщення внаслідок збройної агресії;
- визначається, що допомога призначається на кожного члена сім’ї у закріпленому розмірі без обмеження максимального розміру.
- період виплати допомоги не обмежується однорічним терміном;
- встановлюється виключний перелік підстав за наявності яких виплата такої допомоги припиняється.
Законопроєкт потребує суттєвого доопрацювання. Допомога на проживання ВПО підлягає комплексному перегляду підходу до всіх її критеріїв. Для початку необхідно врахувати визначення терміну ВПО та встановлення гарантій призначення допомоги із врахуванням такого визначення. Доцільно також відмовитися від закріплення цілі використання допомоги “на проживання”. ВПО – це одна з найбільш уразливих категорій отримувачів, і обмеження способу використання призводить до відсутності можливості охопити інші життєво необхідні потреби: лікування, харчування, оздоровлення тощо. Визначення грошового еквіваленту на рівні закону позбавляє можливості оперативно реагувати на зміну розміру відповідно до інфляційних процесів, які відбуваються в державі. Важливо також враховувати наявність джерел фінансування для виплати допомоги, оскільки відсутність відповідних бюджетних асигнувань може призвести до збільшення кількості судових проваджень через неможливість держави виконати взяті на себе зобов’язання.
Посилання:
- Проект Закону про внесення змін до Закону України “Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб” щодо гарантування прав внутрішньо переміщених осіб на виплату допомоги на проживання детальніше за посиланням: https://itd.rada.gov.ua/billInfo/Bills/Card/42579.
