15 вересня 2023 року група народних депутатів зареєструвала в Парламенті Проєкт Закону про внесення змін до Закону України “Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб” щодо сприяння соціалізації та адаптації внутрішньо переміщених осіб у приймаючих територіальних громадах (реєстраційний номер 10059).
Обґрунтування необхідності прийняття законопроєкту, на думку ініціаторів, базується
на прогалинах Стратегії державної політики щодо внутрішнього переміщення на період до 2025 року та операційного плану до неї. Ініціатори законопроєкту вказують, що можливість реалізації деяких цілей Стратегії потребує належного фінансування. Автори вбачають, вирішення питання через закріплення у Законі України “Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб” необхідності прийняття Урядом спеціальної програми. Мова йде про державну цільову програму соціалізації та інтеграції внутрішньо переміщених осіб.
Зазначається, що програма обов’язково має передбачати заходи, спрямовані на соціальну адаптацію внутрішньо переміщених осіб, їхню підтримку, захист прав та інтересів, а саме:
1) соціальних захист шляхом забезпечення:
- повного та своєчасного нарахування та виплати соціальних виплат та пенсій;
- спрощення механізму забезпечення пенсійних та соціальних виплат;
- запровадження процедури віддаленої ідентифікації отримувачів пенсій та соціальних виплат.
2) житловий захист шляхом:
- забезпечення постійним та доступним житлом;
- формування фондів житла соціального призначення;
- формування фондів житла для тимчасового проживання.
3) освітній захист шляхом здійснення:
- заходів щодо професійного навчання/перенавчання;
- підтримки зайнятості і самозайнятості, у тому числі шляхом реалізації відповідних позадержавних проектів та програм підтримки.
4) працевлаштування шляхом:
- забезпечення розроблення та виконання місцевих програм сприяння;
- запровадження співпраці між регіональними центрами зайнятості для підвищення кількості залучених до вже існуючих програм зайнятості.
5) медичне забезпечення шляхом забезпечення доступу до якісної медицини через виконання програм медичних гарантій;
6) підтримка та захист дітей, зокрема, шляхом забезпечення фінансування цільової підтримки дітей для здобуття професійної (професійнотехнічної), фахової передвищої та вищої освіти; створення умов для їх соціальної інтеграції;
7) психологічна підтримка та реабілітація.
Фінансування витрат, пов’язаних із реалізацією заходів Програми, буде здійснюватися за рахунок коштів державного та місцевого бюджетів, а також інших коштів, у тому числі грантових, отриманих від міжнародних організацій, іноземних держав не забороненим законодавством шляхом.
Разом з тим, слід враховувати, що чинна Стратегія вже визначає конктерні заходи у соціальній та пенсійній, освітній та медичній сферах, забезпебачення житлом, працевлаштування тощо на різних етапах внутрішнього переміщення. Також конкретні заходи вже закріплено в окремих рішеннях Кабінету міністрів України. Стверджувати, що визначення необхідності розробки ще однієї програми вирішить питання фінансування конкретних заходів – не можливо. Одночасно з цим, слід відзначити необхідність комплексного оновлення Закону України “Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб”. Така робота вже триває на базі Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій.
Посилання:
- Проєкт Закону про внесення змін до Закону України “Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб” щодо сприяння соціалізації та адаптації внутрішньо переміщених осіб у приймаючих територіальних громадах доступний за посиланням.
- Стратегія державної політики щодо внутрішнього переміщення на період до 2025 року та з операційного плану заходів з її реалізації у 2023-2025 роках доступна за посиланням.
Опис зображення: На картинці на світло-блакитному фоні графічне зображення будівлі Верховної Ради України. В лівому верхньому куті логотип “ГРУПИ ВПЛИВУ” помаранчевого кольору. Посередині текст помаранчевого кольору “#ЗаконодавчаІніціатива щодо сприяння соціалізації та адаптації внутрішньо переміщених осіб у приймаючих територіальних громадах”.
