
Опис зображення: На темно-синьому тлі в лівому верхньому куті текст світло-жовтого кольору “ГРУПА ВПЛИВУ”. В правому верхньому куті логотип організації синього кольору. По центру зображення текст світло-жовтого кольору “Якою є судова практика щодо відмов у взятті на облік внутрішньо переміщених осіб? “
Методологія: Даний аналіз здійснено шляхом пошуку рішень в Єдиному державному реєстрі судових справ1. Рішення у даних справах прийнято протягом січня-листопада 2023 року. Пошук здійснювався за наступними параметрами: “Категорія справ: адміністративні справи; справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо соціального захисту (крім соціального страхування); з них: внутрішньо переміщених осіб”.
Мета аналізу: Вивчити судову практику (загальну кількість справ, основні позиції, аргументи сторін та суду, тенденції) щодо оскарження відмов у взятті на облік внутрішньо переміщених осіб (далі – ВПО). Результати будуть використані для подальшого узагальнення проблем у даному питанні.
У 2023 році в судовому порядку було розглянуто 15 справ2, які стосувались взяття на облік внутрішньо переміщених осіб. Оскарження відмов у взятті на облік ВПО можна поділити на 3 основні категорії, а саме:
- відмова через надання документів, виданих окупаційними адміністраціями на підтвердження факту проживання на території адміністративно-територіальної одиниці, з якої здійснюється внутрішнє переміщення, на день виникнення обставин, що спричинили внутрішнє переміщення.
Переважно відмова була надана у зв’язку з наданням документів, виданих окупаційною адміністрацією. Мова йде про медичний документ про народження, довідки про зарахування до навчального закладу, атестату про основну загальну освіту тощо. Така відмова у взятті на облік ВПО не містила обґрунтування. Зазначалось лише, що надані документи не підтверджують факт проживання, без конкретизації чому саме. В такому разі, суди вважають це необґрунтованим.

Так, чинне законодавство України3 визначає, що будь-який акт (рішення, документ), виданий окупаційною адміністрацією, є недійсним і не створює правових наслідків, Це не стосується документів, що підтверджують факт народження, смерті, реєстрації (розірвання) шлюбу особи на тимчасово окупованій території (далі – ТОТ), які додаються до заяви про державну реєстрацію відповідного акта цивільного стану. В свою чергу, Міжнародний суд Організації Об`єднаних Націй (далі – ООН) у консультативному висновку4 вказав, що у виняткових випадках, визнання актів окупаційної влади в обмеженому контексті захисту прав мешканців окупованих територій ніяким чином не легітимізує таку владу. Суди вважають можливим застосувати названі загальні принципи (“Намібійські винятки”) в контексті оцінки документів, виданих установами, що знаходяться на ТОТ як доказів. Їх не прийняття призведе до порушень та обмежень прав людини. Аналогічне визначено Касаційним адміністративним судом у постанові від 21.02.2022 року у справі №243/4336/17.
Наприклад, в рішенні Дніпропетровського окружного адміністративного суду в справі №160/13535/23 визначено, що неприйняття органом державної влади України документів, виданих окупаційною адміністрацією створює лише негативні наслідки для позивача як громадянина України. Заява про взяття на облік має бути розглянута повторно. Урахуваними мають бути Намібійські винятки, практики Європейського суду з прав людини та Верховного Суду.

- відмова у взятті на облік ВПО через відсутність у документах, які посвідчують особу, інформації про місце реєстрації/декларації проживання станом на дату внутрішнього переміщення.
Наприклад, у рішенні Полтавського окружного адміністративного суду у справі №440/12260/23 підставою відмови у взятті на облік ВПО стала відсутність місця реєстрації станом на дату внутрішнього переміщення. При цьому доказами проживання було надано трудову книжку, талон зняття з реєстраційного обліку за місцем проживання, паспорт дружини позивача. Всі ці документи підтверджують проживання в покинутій громаді.
У даній справі суд погодився з доводами позивача, що за відсутності відмітки про реєстрацію місця проживання інші документи (такі як трудова книжка, документи про освіту тощо) підтверджують факт переміщення з території, де ведуться бойові дії. Однак зазначені документи з невідомих причин не були надані позивачем до заяви про взяття на облік. З цього слідує, що наявні беззаперечні підстави для відмови у взятті на облік з урахуванням поданих документів. Таким чином оскаржувана відмова є цілком обґрунтованою та правомірною. При цьому, суд зауважив, що орган соціального захисту населення у відзивах на позовну заяву підтвердив, що за умови надання зазначених документів (трудової книжки, талону зняття з реєстраційного обліку, паспорту) разом із заявою про взяття на облік ВПО, довідка буде надана. Суд також наголосив, що позивач не позбавлений права звернутися повторно, надавши до заяви необхідні документи.
- відмова у взятті на облік ВПО через проживання за новим місцем проживання протягом тривалого часу.
В справі Одеського окружного адміністративного суду №420/13434/23 було оскаржено відмову у видачі довідки з підстав того, що заявниця проживає за новим місцем проживання вже тривалий час, зареєструвала нове місце проживання та не зверталась за довідкою про взяття на облік ВПО. У свою чергу позивачка стверджувала, що вона є ВПО, оскільки її покинуте місце проживання з 07 квітня 2014 року перебуває під тимчасовою окупацією. Це було підтверджено судом на підставі документів, зокрема трудової книжки.
Суд акцентував увагу на тому, що подальша її реєстрація місця проживання не позбавляє права на взяття на облік ВПО.

Загальні висновки: Звернення до судів з оскарженням відмови у взятті на облік як ВПО не носить масовий характер. Справи стосуються документального підтвердження місця проживання на момент виникнення обставин (тимчасової окупації, бойових дій тощо), що спричинили переміщення: підтвердження документами, виданими окупаційною адміністрацією, обсяг наданих документів. Також, судами встановлено право взяття на облік незалежно від тривалості перебування за новим місцем проживання, реєстрації/декларації місця проживання за ним.

Примітки:
1. https://reyestr.court.gov.ua
2. судових рішень може бути більше з огляду на обмежений доступ до Реєстру судових рішень з огляду на воєнний стан, особливостей внесення та відображення інформації
3. ч. 2, 3 ст. 9 Закону України “Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України”: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1207-18#Text
4. Висновок від 21.06.1971 року «Юридичні наслідки для держав щодо триваючої присутності Південної Африки у Намібії»
Цей інформаційний продукт створений ГО “Громадський холдинг “ГРУПА ВПЛИВУ” за підтримки Міжнародної фундації виборчих систем (IFES), Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) та британської допомоги (UK aid) від Уряду Великої Британії. Будь-які думки, висловлені в цьому бюлетені, належать авторам і не обов’язково відображають погляди USAID чи Уряду Сполучених Штатів та Уряду Великої Британії.