Що варто пам’ятати під час взаємодії з людьми з порушеннями слуху – Громадський холдинг "ГРУПА ВПЛИВУ"
Skip navigation

Люди з порушеннями слуху (слабочуючі чи нечуючі) не завжди потребують лише письмового спілкування чи присутності помічника-компаньйона. Хтось цілком може зчитати все за губами й обличчям. Інші можуть краще чути на високих частотах, або й узагалі пошепки. Нечуючі, так само як усі інші люди, можуть і мають бути частиною суспільства. Аби покращити їхній досвід спілкування, важливо перш за все питати про зручний формат розмови, а також пам’ятати загальні рекомендації. Експертка з доступності «ГРУПИ ВПЛИВУ» Марина Сташина-Неймет підготувала матеріал за інформацією з посібника про статус перекладача жестової мови у судовому процесі від РГБФ «Право і Демократія» та ГО «ПАРОСТОК», а також «Довідника безбар’єрності».

Спілкування з людьми з порушеннями слуху

  • Перед тим, як заговорити з людиною, у якої знижений слух, дайте знак, що хочете їй щось сказати. Щоб привернути увагу людини, яка погано чує, назвіть її ім’я. Якщо немає відповіді — помахайте їй рукою чи поплескайте по плечу. Однак, не варто хапати людину за руку, щоб не налякати її.
  • Встаньте так, аби співрозмовник міг стежити за виразом вашого обличчя. Якщо хтось із вас відвернувся, вважайте, що розмова закінчена, адже обличчя вже не видно. 
  • Пам’ятайте: яскраве сонце чи тінь теж можуть бути бар’єрами, бо вони сліплять співрозмовника й ускладнюють читання за губами.
  • Використовуйте прості фрази й уникайте несуттєвих слів. Якщо вас просять повторити щось, спробуйте перефразувати свої слова.
  • Люди з порушеннями слуху майже всю інформацію сприймають через зір. Ваші дії, емоції та жести мають надважливе значення і можуть бути значно інформативнішими ніж слова. Використовуйте міміку, жести, рухи тіла, якщо хочете підкреслити або прояснити сенс сказаного. Не соромтеся запитати, чи співрозмовник все розуміє.
  • Не всі люди, які погано чують, можуть читати по губах. Найкраще запитати про це на перших хвилинах зустрічі. Якщо співрозмовник володіє цією навичкою, пам’ятайте, що тільки три з десяти слів добре прочитуються.
  • Якщо існують труднощі під час усного спілкування, запитайте, чи не буде простіше писати. Найкраще при цьому використовувати телефон чи планшет. Також, якщо ви повідомляєте інформацію з номером, технічним чи іншим складним терміном, адресою — напишіть це, щоб її точно зрозуміли.

Голос і гучність 

  • Іноді вас краще зрозуміють, якщо говорити з нечуючим пошепки. Тоді поліпшується артикуляція, що полегшує читання за губами.
  • Підійдіть, якщо можна, ближче до нечуючої людини, говоріть повільно та чітко, але не кричіть. Деякі люди можуть чути, але сприймають окремі звуки неправильно. Якщо вас про це попередили, говоріть голосніше, підбираючи відповідний рівень гучності. Також людина могла втратити здатність сприймати високі частоти, у цьому випадку знизьте лише висоту голосу.
  • Не забувайте про середовище: у великих і багатолюдних приміщеннях важко спілкуватися з людьми, які погано чують.
  • Багато нечуючих можуть говорити голосом, нехай не завжди чітко і ясно. Тому не робіть завчасно висновки — за потреби перепитайте, як людині комфортно спілкуватися.

Спілкування з нечуючими людьми

  • Якщо ви спілкуєтеся з людиною, яка користується послугами помічника-компаньйона чи, наприклад, перекладача жестової мови, звертайтесь особисто до людини, а не до перекладача чи помічника. 
  • Жестова мова — це не універсальна знакова система. Існує стільки ж жестових, скільки й словесних мов (наприклад, англійська, польська жестова мова та ін.). Значення жестів відрізняється навіть у межах однієї держави на різній території, так само як діалекти у словесній. 
  • Рідною й природною мовою для людини з порушенням слуху є жестова мова, тому право на синхронний переклад жестовою мовою є обов’язковим. Це стосується як публічних заходів, так й інформаційних матеріалів, що містять звук (аудіо та відео). Тому плануючи захід, варто запитати в майбутніх учасників про потребу в забезпеченні перекладу на українську жестову мову, щоб під час проведення вони могли почувати себе комфортно. Так само це можна забезпечити під час проведення онлайн-заходу. Відмова забезпечити це право на офіційних чи інших публічних заходах незалежно від причини є формою дискримінації.

Обмін інформацією

  • Нечуючі люди мають дещо менший словниковий запас, тому краще уникати слів іншомовного походження. Особливо тих, що лише нещодавно почали використовувати. Також не варто писати мовою оригіналу, оскільки людина може не володіти нею та не зрозуміє значення написаного.
  • Надсилаючи відеоматеріал, переконайтеся, що він має субтитри чи переклад українською жестовою мовою. Інакше людина не зможе ознайомитися з повним змістом ролика. Також варто уникати автоматичних субтитрів, оскільки вони не завжди правильно передають те, що кажуть герої. 
  • Під час розроблення нових послуг варто додавати варіант контактування не лише телефоном (наприклад, через «гарячу лінію»), а й письмово (електронний лист, повідомлення на офіційній сторінці тощо).
  • Варто додавати текстову версію до будь-якого контенту, який публікуєте. Таким чином з важливою темою зможе ознайомитися ширше коло осіб.