Ділимося порадами про те, як варто спілкуватися з людьми із психічними порушеннями та як вони може проявлятися в поведінці за матеріалами з посібника «Комунікація з особами з психічними та інтелектуальними порушеннями».
Психічні порушення (психічні розлади) вражають почуття та поведінку людини. Попередити можна незначну частину психічних розладів, і майже всі можна лікувати. Загалом 25% усіх людей мають розлади психіки або поведінки в той чи інший момент життя, згідно з даними програми «Нове правосуддя». Причини психічних розладів складні та можуть залежати від спадковості, стресу, складних сімейних стосунків, фізичного стану тощо. Психічні порушення мають різні прояви в поведінці.
Особливості поведінки людей із психічними розладами:
- уникання зорового контакту, або навпаки тривале зазирання в очі;
- брак енергії;
- труднощі з концентрацією під час роботи або спілкування;
- тривожність, неспокій, невгамовність, важке дихання та помітна пітливість;
- надмірна емоційність із плачем чи сміхом без причини;
- труднощі зі швидкою чи короткою відповіддю на запитання;
- сплутані або невпорядковані слова під час мовлення;
- мовлення, яке містить абсурдні фрази;
- нездатність запам’ятати, що людина щойно сказала чи що сказали їй;
- слухові або зорові галюцинації — з боку це виглядає як бесіда з собою.
Варто зауважити, що проявлятися може як одна, так і кілька водночас таких особливостей. Деякі з них можуть виникати в певних ситуаціях чи під впливом якихось чинників.
Правила спілкування з людьми із психічними порушеннями:
- Намагайтеся бути послідовними та передбачуваними, поводьтеся тактовно й обережно, зберігаючи при цьому спокій. Важливо не показувати своє хвилювання чи занепокоєння.
- Слова та інтонація мають відповідати позам і жестикуляції. Говоріть так, щоби фразу не можна було інтерпретувати двояко. За потреби повторіть, що вже сказали раніше, або перефразуйте сказане.
- Спрощуйте своє мовлення, одна тема — один вислів.
- Ставте уточнювальні запитання. Використовуйте підсумкові фрази: «Якщо я розумію тебе правильно?», «Це те, що ти маєш на увазі?».
- Терпляче очікуйте відповідей на ваші запитання, намагайтеся не прискорювати темп розмови.
- Зберігайте максимально можливу емоційну й фізичну дистанцію, уникайте дотиків.
- Допомагайте людині з порушеннями зберігати гідність. Не керуйтеся упередженнями про її можливості та не вимагайте більше, ніж вона може.
- Мінімізуйте чинники, які можуть відволікати. Наприклад, не варто під час спілкування щось робити в телефоні — це впливатиме на фокус уваги співрозмовника чи співрозмовниці.
Чого не варто робити під час спілкування:
- У присутності людини із психічними порушеннями не спілкуйтеся паралельно з іншими людьми, щоб ваші реакції на слова інших не давали приводу людині відчути глузування чи збентеження.
- Не говоріть різко з людиною із психічними порушеннями. Важливо контролювати свій емоційний стан і залишатися нейтральним, навіть якщо вам щось не подобається в розмові чи поведінці. Не конфліктуйте, а особливо не починайте з цього спілкування.
- Не підвищуйте голос, не залякуйте та не виховуйте людину.
- Уникайте зверхнього або поблажливо тону.
- Сарказм чи гумор у складних ситуаціях недоречні. Вони збивають з пантелику.
- У присутності людини не говоріть про її психічний діагноз.
Загалом найважливіше — завжди зберігати спокій і бути терплячими. Людині потрібен час, щоб звикнути до вас і налаштуватися на діалог чи співпрацю.
