Кілька років тому в наше життя ввійшли два нові терміни — цифрова й інформаційна безбар’єрність. Подекуди їх вважають тотожними. Наприклад, коли кажуть, що є сайт, а отже немає інформаційних бар’єрів. Однак вони відрізняються за значенням.
Пояснюємо, що таке цифрова та інформаційна безбар’єрність та які між ними відмінності.
Цифрова безбар’єрність багатокомпонентна. Вона передбачає:
- Доступ до швидкісного інтернету. Це допомагає як без значних часових затрат знайти інформацію, так і скористатися широким переліком можливостей онлайн.
- Адаптивність сайтів, застосунків для використання з різних типів пристроїв є ознакою їх безбар’єрності. Наприклад, якщо ви відкрили сайт на телефоні, то він відображається в прийнятному для читання розмірі. Також чи можна застосунок встановити як на комп’ютер, так і на телефон різних виробників.
- Відповідність вимогам вебдоступності не менше рівня АА. Це передбачає можливість переходити на різні сторінки, виконувати інші дії незалежно від способу отримання інформації (прочитавши чи прослухавши її), зрозумілість можливих дій, змоги керувати за допомогою мишки чи клавіатури тощо.
- Можливість опанувати навички у комп’ютерних технологіях, навчатися програмування незалежно від віку, наявності інвалідності, місця проживання тощо.
Інформаційна безбар’єрність також передбачає можливість отримати певні знання тощо. Однак це більше про те, наскільки автори інформації передбачили різні формати її подачі та як це реалізували. Наприклад, про подію можна розповісти так:
- написати текстом, який й можна прочитати або почути;
- зобразити в одній чи кількох картинках, кожна з яких підписана й ці слова передають основну ідею;
- зобразити у вигляді схеми послідовності подій;
- відзняти відео, на яке накласти субтитри, аудіоопис того, що відбувається в кадрі.
Доступні формати подачі інформації дають змогу обрати для себе один (чи кілька) найзручніших способів. Адже не обов’язково мати порушення слуху, щоб дивитися відео з субтитрами. У громадському транспорті, щоб не заважати іншим та чути, що відбувається навколо, дуже зручно читати їх і не вмикати звук. Або коли немає можливості читати щось очима, однак ваші вуха вільні для прослуховування.
Об’єднує ці два види безбар’єрності зрозумілість інформації, можливість використовувати зручний спосіб та врахування потреб різних людей. Відмінність полягає в тому, що цифрова безбар’єрність вимагає ретельнішої підготовки, перевірки на етапі розроблення, технічної підтримки. Створення безбар’єрних інформаційних матеріалів дає змогу багато що створювати власноруч з мінімальною підготовкою — сучасні технологічні рішення допомагають пришвидшити цей процес.
