Важко уявити свій день без перегляду новин, прогнозу погоди чи актуального графіка відключення електроенергії. Для цього потрібно не так багато: пристрій із достатнім рівнем заряду батареї та доступ до інтернету.
Ці дві речі є важливими складниками цифрової безбар’єрності — доступу до інформації, комунікації, публічних та інших послуг в онлайн-форматі для всіх суспільних груп: літніх людей, людей з інвалідністю, тих, які мешкає в сільській місцевості тощо. Частково це перегукується з питаннями інформаційної безбар’єрності загалом.
Цифрова безбар’єрність є одним із шести напрямків Національної стратегії зі створення безбар’єрного простору в Україні до 2030 року. У плані заходів на 2023–2024 роки передбачили низку заходів, які відповідають цим трьом стратегічним цілям:
- Засоби доступу та швидкісний інтернет відкритий для всіх.
- Усі охочі просто й доступно отримують цифрові знання й навички.
- Усім громадянам доступні цифрові послуги.
Реалізація першої цілі передбачає роботу над:
- Фінансовою доступністю інтернету для осіб з інвалідністю, пільговими тарифами для малозабезпечених осіб. Для цього потрібно розробити відповідну нормативно-правову базу, провести моніторинг актуальних тарифів на послуги інтернету та їхньої доступності для споживачів. Далі — розробити нормативну базу для адресної допомоги й отримання послуг інтернету.
- Доступом до швидкісного інтернету й засобами доступу до нього в закладах охорони здоров’я. У межах цього треба проаналізувати поточний стан справ і визначити, які необхідні ресурси для реалізації.
- Необхідним програмним забезпеченням і засобами доступу до інтернету осіб з інвалідністю, закладів освіти й культури, а також бібліотек та інших центрів у межах населених пунктів. Наприклад, оснащення бібліотек комп’ютерними тифлокомплексами й засобами доступу до інтернету.
Друга ціль передбачає:
- Створення освітніх серіалів для розвитку цифрових знань у різних категорій громадян. Зокрема для осіб із порушеннями зору, слуху чи інтелектуальними порушеннями.
- Підвищення цифрової компетентності медичних працівників і пацієнтів. Для цього треба розробити концепцію розвитку інформаційної культури та цифрової грамотності та інтегрувати її в програму підготовки й перепідготовки фахівців.
Для третьої цілі потрібно:
- Розробити й узгодити комплексні підходи цифровізації сфер життя й аналогових відповідників публічних послуг. Для цього потрібна відповідна нормативно-правова база й вимоги до інформаційних сервісів щодо доступності спілкування між центральними органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування й надавачами та споживачами послуг.
- Упроваджувати якісні й доступні електронні сервіси в системі охорони здоров’я, якими користуватимуться як працівники сфери, так і пацієнти.
- Зробити доступними послуги психологічної допомоги для ветеранів і членів їхніх сімей, внутрішньо переміщених осіб.
- Розробити та впровадити системи переходу від військової служби до цивільного життя.
- Зробити доступним отримання публічних послуг онлайн для ветеранів. Для цього треба розробити та впровадити електронний кабінет е-Ветеран і відповідний застосунок.
- Зробити доступним для всіх громадян офіційний вебсайт Мінветеранів, модернізувавши його.
- Зробити можливим отримання публічних (адміністративних) послуг у сфері туризму й курортів для всіх груп населення. Для цього треба створити багатомовний туристичний портал. Крім того, має бути реєстр суб’єктів туристичної діяльності.
- Проаналізувати нормативно-правові акти з питань цифровізації, аби врахувати потреби осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення й підготувати їх до необхідних змін. Також треба провести моніторинг доступності вебсайтів органів виконавчої влади.
- Впровадити Єдину інформаційну систему соціальної сфери та створити підсистему кейс-менеджменту й розвивати Реєстр надавачів та отримувачів соціальних послуг. Також потрібна інтеграція до Єдиної інформаційної системи соціальної сфери функціонала Централізованого банку даних із проблем інвалідності.
- Модернізувати дистанційні канали комунікації Національного банку й удосконалити методи віддаленої ідентифікації, щоб інклюзивно надавати фінансові послуги дистанційно.
Попри масштабність оновлень, яких потребує Стратегія, кожен і кожна з нас може допомогти. Наприклад, поширювати інформацію про зміни, що відбуваються у сфері цифрової безбар’єрності та кращі практики на місцях.
