Як національна стратегія безбар’єрності радить досягати доступності соціальних послуг і боротися із дискримінацією – Громадський холдинг "ГРУПА ВПЛИВУ"
Skip navigation

Рівність прав і можливостей, доступність публічних і соціальних послуг, запобігання дискримінації та насильству, а також зміцнення здоров’я населення — ключові складники суспільної та громадянської безбар’єрності. Для того, щоб досягти їх, у плані заходів реалізації Національної стратегії зі створення безбар’єрного простору в Україні на 2023–2024 роки поставили 5 цілей:

  1. Різні групи населення користуються рівними правами й можливостями для соціального залучення та громадянської участі.
  2. Треба поширювати кращі практики, які пояснюватимуть громадянам важливість створення безбар’єрного простору й участь у житті суспільства без дискримінації.
  3. Усім громадянам доступні публічні й соціальні послуги, які відповідають міжнародним стандартам.
  4. Держава підвищує рівень здоров’я й забезпечує фізичну активність населення.
  5. Держава підвищує рівень захисту жінок і чоловіків, хлопчиків і дівчат, зокрема осіб з інвалідністю, від насильства в умовах збройного конфлікту.

Пояснюємо, що означає кожна з цих цілей.

Ціль №1

Заохочується та впроваджується практика діалогу між різними групами населення та суб’єктами прийняття рішень у політичне, суспільне та культурне життя. Цього можна досягнути через комунікаційні заходи й залучення людей (дітей з інвалідністю, ветеранів та ветеранок, внутрішньо переміщених осіб тощо) до різних сфер життя суспільства. 

Також треба створювати умови для особистого голосування на загальнодержавних і місцевих виборах. Окремий напрям — створення умов для виховання дітей з інвалідністю в сім’ї. Серед іншого, треба вдосконалити сімейні форми виховання дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування. 

Ціль №2 

Необхідно поширювати інформацію про наявні засоби правового захисту і передові практики для полегшення доступу маломобільних груп населення до правового захисту у випадках дискримінації. Зокрема допоможе навчання відповідних посадовців і посадовиць принципам безбар’єрності, коректної термінології, поводженню з особами з інвалідністю. 

У цьому контексті також важливо розробити ефективні засоби правового захисту й ефективний механізм фіксації порушень і притягнення винних осіб до відповідальності за порушення прав та інтересів людей у випадках дискримінації. Це можна зробити, покращивши механізми моніторингу місцевих і галузевих політик, реабілітацію поранених військовослужбовців і вшанування пам’яті загиблих захисників.

Ціль №3


У її рамках хочуть покращити умови захисту й безпеки осіб з інвалідністю під час воєнного стану, запустити соціальну послугу підтриманого проживання для осіб з інвалідністю, осіб похилого віку, а також покращити доступність туристичних продуктів і послуг. 

Ціль №4 

Її можна досягнути, якщо запровадити якісні реабілітаційні послуги на різних рівнях, доступ до послуг у сфері охорони здоров’я, а також занять спортом, засобів реабілітації на основі індивідуальних потреб людини.

Ціль №5

Треба переглянути наявні процедури розгляду справ і надання допомоги постраждалим від усіх форм насильства. Це потрібно, щоб наблизити їх до найкращих світових практик й уникнути повторної травматизації. Для цього треба внести зміни до чинного законодавства.

Реалізація деяких із цих кроків залежить від прийняття певних нормативно-правових актів. Однак коли це відбудеться, важливо адвокатувати запровадження нових послуг у громадах, просвітницькі кампанії щодо дискримінації за ознакою віку, статі, стану здоров’я тощо. Також уже зараз можна самостійно вживати й розповідати про коректну термінологію щодо різних груп населення, вчитися правильно комунікувати з людьми з інвалідністю, ветеранками й ветеранами та реалізовувати відповідні проєкти у своїх громадах.