18 січня 2025 року набирає чинності Закон №4071-IX, що пропонує механізм створення та функціонування Державного реєстру осіб, постраждалих внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України, надалі – Реєстр постраждалих осіб. Основна мета — це запровадження системи обліку осіб, постраждалих внаслідок збройної агресії з метою забезпечення відшкодування шкоди, завданої їхньому життю і здоров’ю.
Чому потрібен Реєстр постраждалих осіб?
В Україні вже працює Державний реєстр пошкодженого та знищеного майна, що фіксує втрати майнового характеру. Однак відсутність реєстру, який би документував шкоду немайновим правам, уповільнює процес збору доказів для звернень до міжнародних органів. На міжнародному рівні для реалізації прав громадян України на відшкодування збитків було створено компенсаційний механізм. Він покликаний забезпечити доступ до репарацій та інших стягнень із держави-агресора за шкоду, завдану українським громадянам. Наразі Реєстр доопрацював та опублікував форми та правила для 30 з 45 категорій заяв. Аналогічний процес має відбуватися і в Україні. Саме тому виникає потреба у створенні спеціалізованої інформаційної системи, яка б дозволила фіксувати випадки завданої шкоди.
Створення Реєстру постраждалих осіб дозволить забезпечити:
- систематизацію доказів, необхідних для компенсацій через міжнародний механізм;
- допомогу постраждалим у підготовці звернень до міжнародних судів;
- фіксацію обсягів шкоди, завданої РФ.
Окремим питанням є визначення витрат держави, пов’язаних із підтримкою постраждалих осіб у таких сферах, як охорона здоров’я, соціальна допомога, реабілітація та інші. Дані про ці витрати дозволять Україні подати позови до міжнародних інстанцій для відшкодування видатків, спричинених агресією РФ.
Що таке особисті немайнові права?
Особисті немайнові права – це права, що пов’язані з особистістю людини і не мають матеріального вираження. Вони включають право на життя, здоров’я, повагу до гідності, свободу, особисту недоторканність тощо. Унаслідок військових дій російської армії на території України багато громадян зазнали порушень цих прав, наприклад: насильницька депортація чи примусове переміщення; катування або нелюдське поводження; викрадення дітей; сексуальне насильство; фізичні чи психологічні травми; примусова праця або торгівля людьми.
Шкода немайновим правам включає:
- смерть або зникнення безвісти людини за особливих обставин;
- фізичні ушкодження (поранення, каліцтва, інвалідність);
- психологічні травми та розвиток психічних розладів;
- насильство (катування, сексуальне насильство, жорстоке поводження);
- викрадення дітей, депортація та примусове переміщення;
- втрату доступу до медичних чи освітніх послуг;
- моральна шкода (фізичні страждання, емоційний дискомфорт);
- внутрішнє переміщення, евакуацію, вимушене переміщення за межі України;
- інші порушення прав людини, закріплених як в українському, так і міжнародному праві.
Обліку підлягає інформація про шкоду особистим немайновим правам осіб, завдану починаючи з 19 лютого 2014 року громадянам України, іноземцям та особам без громадянства, які на законних підставах перебували на території України.
Чому важливий облік шкоди?
Ведення Реєстру постраждалих осіб має кілька ключових цілей:
- документування злочинів для подальшого притягнення винних до відповідальності.
- оцінка масштабів порушень, щоб краще зрозуміти обсяг завданої шкоди.
- надання допомоги постраждалим через соціальні програми, виплати чи психологічну підтримку.
- увічнення пам’яті жертв збройної агресії.
Як працюватиме Реєстр постраждалих осіб?
Робота Реєстру базується на таких засадах:
- Прозорість і законність. Інформація збирається з урахуванням законодавства України та міжнародних норм.
- Захист даних. Персональні дані надійно захищені, а за незаконний доступ до них передбачена відповідальність.
- Доступність для постраждалих. Кожна людина має право знати, які дані про неї внесені, і може коригувати їх за необхідності.
Реєстр постраждалих осіб включатиме:
- інформацію про постраждалих осіб;
- дані про види завданої шкоди;
- заходи підтримки постраждалих;
- обсяг витрат із бюджетів усіх рівнів.
Як внести свої дані?
Громадяни, які постраждали від війни, можуть самостійно (або через свого законного представника) подати інформацію про завдану шкоду:
- або через Портал Дія,
- або звернутися до центрів надання адміністративних послуг,
- або з використанням мобільного застосунку Портал Дія,
- або через Соціальний портал Мінсоцполітики,
- або через посадових осіб Пенсійного фонду України та його територіальних органів, які від імені постраждалої особи забезпечують внесення і коригування інформації.
Інформація про постраждалу особу може за інформованою згодою такої особи або її законного представника передаватися до агенцій Організації Об’єднаних Націй, інших міжнародних організацій для отримання допомоги, зокрема виплат, за рахунок міжнародної технічної, поворотної чи безповоротної фінансової допомоги міжнародних організацій з дотриманням вимог законодавства.
За бажанням постраждала особа або її представник можуть дати згоду на передачу відповідної інформації органам прокуратури чи досудового розслідування. Також постраждала особа або її законний представник отримуватимуть повідомлення про будь-які запити щодо інформації про таку особу.
Реєстр відомостей щодо депортованих дітей.
Окремий акцент зроблено на створенні Реєстру відомостей про дітей, які були депортовані чи примусово переміщені до Росії або інших країн. Цей реєстр фіксуватиме дані про:
- місце перебування дитини;
- обставини депортації;
- зусилля, спрямовані на повернення дитини до України.
Джерелом наповнення Реєстру відомостей про депортованих дітей є інформація, яку надають органи державної влади, місцевого самоврядування, а також фізичні та юридичні особи щодо дітей, депортованих або примусово переміщених внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України. Крім того можуть використовувати дані, що містяться в базах, створених неурядовими та міжнародними організаціями.
Етапи реалізації.
Уряд до 18 січня 2025 року має прийняти нормативно-правові акти стосовно:
- категорій осіб, які вважаються постраждалими;
- механізмів збору, зберігання, обробки, захисту, обліку та доступу до даних у системі обліку інформації (реєстру постраждалих осіб та реєстру відомостей щодо депортованих дітей) про шкоду;
- переліку і обсягів відомостей, які підлягають внесенню до системи, а також строки їх внесення;
- вимог до перевірки інформації, яка підтверджує завдану шкоду немайновим правам постраждалих осіб.
Органи місцевого самоврядування мають забезпечити, в тому числі облік видатків місцевих бюджетів на заходи з підтримки постраждалих осіб. А отже, вони мають прийняти та почати реалізовувати відповідні програми.
Нормативно-правове регулювання:
Закон України від 20 листопада 2024 року № 4071-IX “Про облік інформації про шкоду, завдану особистим немайновим правам фізичних осіб внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України”
