У черговому числі дайджесту Громадського холдингу “ГРУПА ВПЛИВУ” можна знайти посилання на актуальні публікації на такі теми: Майбутнє законопроекту №6240 – як позбутися замкненого кола?; Переселенці на білбордах; Презентація пакету законодавчих і нормативних змін щодо захисту прав ВПО; Колектори і переселенці – в очікуванні рішення суду… А також – Анонси та можливості для НУО та багато іншого.

Читати

У новому випуску дайджесту від “ГРУПИ ВПЛИВУ” міститься інформація про наступні теми:  “Переселенці – не тягар, а ресурс для місцевих громад”; Громадська “атестація” для краматорських депутатів; Настрої та очікування жителів прифронтових територій; Анонси та можливості для НУО… та багато іншого Читати  

Громадський холдинг «ГРУПА ВПЛИВУ» започатковує випуск нового інформаційного дайджесту про діяльність нашої організації, а також – наших партнерів в рамках реалізації тих чи інших проектів. Крім цього ми подаватимемо важливі новини зі сфери дотримання прав людини в Україні та захисту прав і свобод внутрішньо переміщених осіб. Окремий розділ присвячено анонсам подій й грантовим можливостям для НУО. Сподіваємося, наш новий інформаційний продукт стане Вам у нагоді й невдовзі Ви з нетерпінням очікуватимете на нові випуски!

У першому номері дайджесту ви знайдете:
Адвокація як зброя в руках захисників прав ВПО;
Публічне обговорення законопроекту №6240;
Адвокаційні тренінги в Полтаві та Львові (анонси);
Відбір пілотних проектів для громад, які прийняли переселенців…

Читати

Звернення адресовано Президенту України, Голові Ради національної безпеки і оборони України Петру Порошенку.

“22 червня 2017 року на офіційному веб-сайті Ради національної безпеки і оборони України була оприлюднена заява Секретаря РНБО пана Олександра Турчинова щодо необхідності проведення ретельних перевірок всіх бажаючих отримати біометричний паспорт, які прибувають з окупованих територій (заява доступна за посиланням http://www.rnbo.gov.ua/news/2801.html).

Відповідно до тексту вказаної заяви Секретаря РНБО, існує “небезпека, що під виглядом українських громадян з окупованих територій, доступ до безвізового режиму можуть отримати сепаратисти, громадяни іншої країни, терористи чи представники російських спецслужб”.

У зв’язку із цим, на думку пана Турчинова, нагальною є потреба у внесенні змін до законодавства України, що дозволить здійснювати дуже ретельну перевірку громадян, які прибувають з окупованих територій для отримання біометричного паспорту.

Секретар РНБО зазначив, що він провів нараду з керівниками МВС, ДМС, СБУ, ДПСУ тощо. Він повідомив, що для правового врегулювання зазначеного питання було підготовлено законопроект, який розроблений народними депутатами-членами парламентської коаліції. Цей законопроект, вірогідно, буде спрямований на законодавче закріплення додаткової перевірки жителів непідконтрольних територій Донбасу та окупованого Криму і найближчим часом має бути внесений до Верховної Ради України.

Вважаємо за необхідне звернути увагу на те, що законодавство України, а саме – постанова Кабінету Міністрів України від 07.05.2014 №152 ”Про затвердження зразка бланка, технічного опису та Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України для виїзду за кордон” – вже визначає порядок ідентифікації особи та перевірки її належності до громадянства України при отриманні паспорту для виїзду за кордон. Ця процедура вже передбачає механізми ідентифікації особи та перевірки її належності до громадянства України у разі, якщо така особа отримала паспорт громадянина України на тимчасово окупованій території або у органах ДМС, які тимчасово не здійснюють свої повноваження.

Не ставлячи під сумнів необхідність проведення ідентифікації всіх осіб, які подають заяви на отримання паспорту громадянина України для виїзду за кордон, вважаємо, що тональність інформаційних повідомлень, які лунають від перших осіб країни, акцентує увагу не на необхідності коректного наповнення Єдиного державного демографічного реєстру, а на виокремленні осіб, які виїхали з тимчасово окупованої території, як таких, що потребують “ретельної перевірки”. З прикрістю зауважуємо, що подібні висовлювання можуть призвести до стигматизації мешканців окупованих територій, тимчасово непідконтрольних територій та осіб, що вимушено перемістилися. А це більш, ніж 7 мільйонів громадян України.

Оприлюднений текст заяви Секретаря РНБО, що складений у такій тональності, в умовах постійної антиукраїнської пропаганди справляє дуже негативний вплив на ставлення жителів тимчасово окупованих і непідконтрольних територій, а також внутрішньо переміщених осіб, до процесу реформ в Україні і підбурює тривогу в суспільстві, яке дуже сильно потерпає від наслідків збройного конфлікту на Сході України, а надто – в умовах відсутності отприлюдненого тексту законопроекту, про який йдеться в заяві Секретаря РНБО, а також суспільної дискусії та експертних висновків з цього дуже чутливого і суспільно важливого питання.

На підставі вищенаведеного, ми, організації, що опікуємося правами внутрішньо переміщених осіб та осіб, що постраждали внаслідок збройного конфлікту в Україні,

ПРОСИМО:

Оприлюднити текст законопроекту, про який йде мова у заяві Секретаря РНБО від 22 червня 2017 р. і який повинен врегулювати питання проведення перевірок мешканців тимчасово окупованих та непідконтрольних українській владі територій Донецької та Луганської областей при зверненні за отриманням паспорту громадянина України для виїзду за кордон;

Провести антидискримінаційну експертизу вказаного тексту законопроекту та оприлюднити її результати; Провести громадське обговорення зазначеного законопроекту із залученням експертів та представників правозахисних організацій;

В подальшому утриматись від подібних дискримінаційних висловлювань від імені РНБО, оскільки такі заяви суперечать заявленій політиці, спрямованій на реінтеграцію населення тимчасово окупованої території тиммчасово непідконтрольних територій Донецької та Луганської областей.

23 червня 2017 року

Олександра Дворецька, керівник БФ “Восток-СОС”
Вадим Валько, головний координатор-директор ГО “Донбас СОС”
Тетяна Дурнєва, виконавчий директор ГО “Громадський холдинг “Група Впливу”
Олександр Галкін, президент БФ “Право на захист”
Тамила Ташева, голова правління ГО “КримСОС”
Дуброва Олена, координаторка ГО “Промінь змін”
Геннадій Щербак, голова правління ГО “Мирний Берег”
Андрій Андрушків, керівник проекту ГО “Центр UA”
Валерій Новиков, ЛОПЦ “Альтернатива”
Ірина Сельницька голова правління ГО “Міст 3.10”
Ольга Скрипник, голова правління ГО “Кримська правозахисна група”
Єрмішина Оксана, голова ГО “Всеукраїнська організація зі справ вимушених переселенців”
Бондаренко Анастасія, експерт з соціальних питань програма “Радник Міністерства соціальної політики з питань ВПО”
Олена Садовнік, координаторка проектів, Фундація “Томсон”
Людмила Янкіна, Керівник проектів ГО “Центр інформації про права людини”
Тетяна Печончик, Центр інформації про права людини
Галина Койнаш, Харківська правозахисна група
Тетяна Строй, ГО “Донецький прес-клуб”
Гуков Юрій, Харківська правозахисна група
Тітійова Наталія, ГО “Україна.Час єднатися”
Володимир Чемерис, ВГО Інститут Республіка
Сергій Буров, голова правління Освітнього дому прав людини в Чернігові
Полоничко Євген, громадянин України
Гавриш Катерина, громадянка України
Білозерова Лариса, журналістка, громадянка України
Максименков Володимир,громадянин України
Рябко Світлана, громадянка України
Овчаренко Кирило, безробітний
Іскандер Дайана, громадянка України
Лютянська Людмила – громадян
Климова Ольга
Голикова Анастасія
Наталія Мельник, громадянка України
Пікалова Інна, громадянка України
Олег Яштулов, правозахисник
Будзар Марина, громадянка України, викладач
Карен Гамбарян, громадянин України, діяч культури
Ірина Гамбарян, громадянка України, громадьска діячка, медіа-тренерка
Вікторія Топол, журналістка
Тетяна Гончарук, журналістка

Київ. 17 березня. УНІАН. Експерти закликають Верховну Раду України на законодавчому рівні забезпечити рівні виборчі права для внутрішньо переміщених осіб з Донбасу і Криму, а також для внутрішніх трудових мігрантів та інших мобільних груп українців.

Про це на прес-конференції в УНІАН сказали експерти низки громадських організацій, які запропонували народним депутатам зміни до законів «Про Державний реєстр виборців», «Про місцеві вибори», «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» для захисту політичних прав переселенців та трудових мігрантів.

Виконавчий директор ГО «Громадський холдинг «Група впливу» Тетяна Дурнєва зазначила, що представники громадських організацій ще восени 2015 року вимагали від Верховної Ради прийняття законодавчих змін, щоб дозволити внутрішньо переміщеним особам голосувати на місцевих виборах.

Вона додала, що в десяти регіонах України були проведенні фокус-групові дослідження, в яких брали участь 123 внутрішньо переміщені особи. “За висновками вийшла така проблема, яка наразі не дуже зрозуміла нашим народним депутатам і навіть багатьом людям, які не є внутрішньо переміщеними особами, – чому люди не можуть змінити свою прописку, реєстрацію в паспорті. Принаймні є чотири причини, які називають внутрішньо переміщені особи, чому це (зміна реєстрації в паспорті) для них ризиковано”, – сказала Дурнєва.

Зокрема, вона сказала, що мова йде про питання ризику перетину лінії зіткнення. “Тому що якщо людина змінила свою прописку, і це стосується і переселенців зі сходу країни, і переселенців з Криму, набагато більше ризиків при перетині і адмінкордону, і лінії зіткнення”, – пояснила вона.

Також мова йде про меншу вірогідність втрати майна на непідконтрольних територіях. “Люди не хочуть змінювати свої прописки, це цілком обгрунтовано, тому що це є ризик того, що потім вони не доведуть, що там у них було майно”, – сказала Дурнєва.

Ще однією причиною вона назвала ментальний зв’язок з вимушено покинутою територією. Окрім того, йдеться про неможливість придбати нове житло і зареєструватись за новим місцем проживання.

Таким чином, заявила вона, з огляду на ці питання і на бажання переселенців бути залученими до активного життя, аби політичні права переселенців були належним чином захищені, громадські організації почали об’єднуватися і розробляти відповідні механізми, які пропонуються на розгляд народним депутатам для затвердження.

Своєю чергою голова БФ “Восток СОС” Олександра Дворецька сказала, що переселенці, особливо напередодні виборів, почувають себе виключеними з процесу виборчих кампаній та процесу прийняття рішень, бо це все відбувається без їхньої участі. “Тому що на сьогодні їх виключили з цього процесу, з процесу участі у місцевих виборах. Багато хто з них звертається до нас з приводу того, чому така несправедливість”, – сказала Дворецька.

Водночас вона звернула увагу на останнє засідання Ради безпеки і оборони України та на заяви лідерів держави, зокрема президента, які казали, “що ми не хочемо робити бізнес на крові, а хочемо зберігати зв’язок з цими територіями”.

“Я хочу сказати, що це є одним з простих кроків спробувати зберігати зв’язок з людьми, з людьми з донецькою і луганською реєстрацією чи з реєстрацією Автономної республіки Крим, – це сказати, що ми вам довіряємо, ми вам довіряємо робити місцеву політику в місцях свого переселення”, – заявила Дворецька.

Окрім того, координатор ГО «КримСОС» Таміла Ташева сказала, що перед місцевими виборами у 2015 році переселенці з Криму в будь-якому регіоні України дуже цікавились, чи можуть вони взяти участь у голосуванні в місцях свого нового проживання, чого у підсумку не відбулося. Вона висловила сподівання, що вимоги будуть почуті і зміни до законодавства будуть прийняті.

Координатор виборчих та парламентських програм Громадянської мережі ОПОРА Ольга Айвазовська заявила, що чекати наступного виборчого процесу, коли рівень політизації є надзвичайно високим, не можна в жодному випадку, і тому є потреба прийняти зміни у чинне законодавство. “Відповідно, з’явився новий текст законопроекту, який стосується надання права як внутрішньо переміщеним особам, так і так званим трудовим мігрантам або мобільним групам громадян (які впродовж довгого часу живуть на одному місці, але не мають місцевої реєстрації)”, – сказала Айвазоська.

“Тези про те, що ви можете повернути свою територіальну громаду і там обирати місцеву владу, є абсурдними, тому що зв’язок втрачено, а можливості отримати місцеву реєстрацію немає”, – додала вона.

За її словами, усі гілки влади мають певний консенсус з приводу того, що право голосу на місцевих виборах переселенцям надавати не потрібно, бо вони начебто, як і трудові мігранти, можуть становити загрозу результатам виборів. “Я глибоко переконана в тому, що внутрішньо переміщені особи сьогодні є величезним капіталом, який стосується примирення і процесу реінтеграції за сценаріями держави Україна в перспективі подолання наслідків збройного конфлікту. Тому держава і громадянське суспільство не можуть сьогодні спокійно ставитися до того, що відсутнє право голосу на місцевих виборах як внутрішньо переміщених осіб, так і мобільних груп, оскільки саме ці групи є споживачами послуг і ресурсів, які надаються органами місцевого самоврядування і виконавчими структурами”, – сказала Айвазовська.

Також вона поінформувала, що у законопроекті пропонується ряд запобіжників, зокрема, що людина не може змінювати 12 разів на рік виборчу адресу, а є чітке обмеження – один раз на рік, а також що людина не може по факту вплинути на наявність виборчої адреси після того, як зареєстровано кандидатів, суб’єктів виборчого процесу. Окрім того, згідно з законопроектом, людина не може брати участь у першому турі виборів в одній громаді, і в другому турі – в іншій, тому політичний туризм виключений.

Своєю чергою старший радник з юридичних питань Міжнародної фундації виборчих систем (IFES) Денис Ковриженко сказав, що в законі буде зафіксований перелік документів, який необхідний для зміни виборчої адреси. Також визначено, що зміна виборчої адреси не може відбуватися під час перебігу виборчого процесу.

За його словами, на сьогоднішній день цей законопроект створює можливості для забезпечення загального і рівного виборчого права для усіх громадян, у тому числі для ВПО і трудових мігрантів.

(першоджерело, фото)

15 березня планується проведення чергового засідання Комітету Верховної Ради України з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування, на якому планується розгляд законопроекту “Про тимчасово окуповану територію України” № 3593-д від 19.07.2016.

Ми наполягаємо, що текст законопроекту потребує значних концептуальних змін, обговорення та суттєвого аналізу гуманітарних, соціальних, економічних наслідків його прийняття з урахуванням міжнародних зобов’язань України.

Після нищівної критики законопроекту з боку громадських та міжнародних організацій, на базі Комітету Верховної Ради України з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування, який є профільним при розгляді 3593-д, були проведені засідання робочої групи щодо напрацювання змін та рекомендацій до вищезгаданого законопроекту.

Оновлений текст проекту закону містить численні загрози, не забезпечує права та свободи громадян, що проживають в окремих районах Донецької, Луганської областей та АР Крим, не враховує більшість зауважень та пропозицій, наданих міжнародними та національними громадськими організаціями.

Прийняття законопроекту 3593-д без урахування застережень, які ми описували у чисельних заявах та зверненнях, призведе до таких негативних наслідків:

• за будь-яку шкоду, завдану внаслідок окупації території, яка не визначається Законом, але буде визначена Кабінетом Міністрів, не буде нести відповідальність Україна, а відповідальність Російської Федерації при цьому не може бути визначена національним законодаством України. В результаті, особи, майно яких було знищене чи пошкоджене, залишаться без захисту;


• громадяни України, які проживають в окремих районах Донецької та Луганської областей та в АРК, не отримуватимуть пенсії всупереч Конституції України, міжнародним нормам та практиці ЄСПЛ, бо держава не здійснюватиме пенсійного та соціального забезпечення цієї категорії осіб;


• адміністративний порядок визнання документів, виданих на цих територіях, не зможе бути запровадженим, оскільки законопроект закріплює визнання нікчемними будь-яких документів, виданих де-факто властями, без будь-яких виключень;


• автомобільне та залізничне пасажирське сполучення з окремими районами Луганської та Донецької областей та АРК лишається під повною забороною, що призведе до ускладнення реалізації свободи пересування і незначним чином впливає на заходи безпеки;


• переміщення громадян України з пошкодженими або втраченими документами через адміністративний кордон чи лінію зіткнення лишиться неможливим, оскільки абсолютно не регулюється законопроектом;


• російські правозахисники та журналісти, шукачі притулку та інші громадяни РФ не зможуть легально потрапляти до окремих районів Донецької та Луганської областей та АРК та здійснювати правомірну діяльність, в тому числі в інтересах громадян України, оскільки всім громадянам Росії в’їзд на ці території буде заборонено та передбачено кримінальну відповідальність за такі дії.

Ми не піддаємо сумніву необхідність врегулювання питань забезпечення прав людини в окремих районах Донецької, Луганської областей та АР Крим та функціонування таких територій. Наполягаємо, що прийняття законопроекту має бути узгодженим, виваженим та враховувати інтереси та потреби громадян.

Олександр Галкін, Благодійний фонд “Право на захист”
Олександра Дворецька, Благодійний фонд “Восток-СОС”
Ольга Гвоздьова, Громадська організація “Донбас СОС”
Таміла Ташева, Громадська організація “КримСОС”
Тетяна Дурнєва, Громадська організація “Громадський холдинг “Група Впливу”