6 жовтня Верховна Рада України прийняла в першому читанні законопроект “Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України над тимчасово окупованими територіями в Донецькій та Луганській областях” (реєстр. № 7163, далі – “проект Закону”). При підготовці тексту проекту закону до другого читання народні депутати подали більше 600 правок та пропозицій до тексту. Утім, така активність депутатського корпусу не зробила процес обговорення нової редакції законопроекту прозорішим чи насправді інклюзивним.

17 листопада члени Комітету на своєму черговому засіданні рекомендували Верховній Раді України за результатами розгляду проекту закону №7163 у другому читанні прийняти його в цілому як закон.

Проте станом на 23 листопада текст законопроекту не оприлюднений, а Комітет анонсує засідання для його додаткового обговорення. У той же час, за словами секретаря профільного Комітету з питань національної безпеки і оборони Івана Вінника, парламент розглядатиме законопроект вже наступного сесійного тижня, хоча регламент роботи Верховної Ради України у статті 117 зобов’язує опублікувати такий текст у вигляді фінальної порівняльної таблиці не менш ніж за 10 днів до розгляду його в сесійній залі.

Правозахисні та гуманітарні організації занепокоєні суттєвими порушеннями  процедур розгляду цього надважливого для майбутнього країни документу, його утаємниченням, численними порушеннями регламенту, незалученням до процесу обговорення представників громадянського суспільства та народних депутатів України, що подавали правки до законопроекту.

Серйозну тривогу викликає зміст окремих положень нової редакції законопроекту, що стали відомі лише завдяки ЗМІ. Так, відповідно до ст. 10 оновленого проекту закону, військові, представники правоохоронних органів та інші особи, залучені до здійснення заходів з гарантування національної безпеки і оборони, отримають дуже широке коло повноважень. Зокрема, мова йде про право застосовувати зброю, затримувати та доставляти осіб, перевіряти документи, проводити особистий догляд, огляд речей, проникати в житлові приміщення у невизначених «зонах безпеки, прилеглих до району бойових дій». Очевидно, що положення цієї статті суттєво впливатимуть на регулювання відносин між військовими та цивільним населенням та дотримання прав людини в регіоні.

Багато питань викликає покладання відповідальності за будь-яку шкоду, заподіяну в ході конфлікту, виключно на Російську Федерацію, що може призвести до ситуації безкарності, блокування ініціатив з компенсації шкоди, заподіяної цивільному населенню та процесу реституції. Це не сприятиме примиренню та відновленню справедливості.

Також законопроект передбачає, що забезпечення прав та свобод на окупованих територіях здійснюватиметься відповідно до Закону України “Про забезпечення прав і та свобод та правовий режим на тимчасово окупованій території”, до якого допускається внесення необхідних змін. Наразі цей закон діє виключно стосовно тимчасово окупованої території АР Крим та м. Севастополя. Залишається незрозумілим, які саме зміни, до яких положень, по відношенню до якого кола осіб і коли будуть внесені до цього закону. У зв’язку із цим виникає небезпека того, що питання забезпечення прав та свобод людини на тимчасово окупованих територіях в межах Донецької та Луганської областей так і залишиться неврегульованим. Тобто фактично Україна порушить позитивне зобов’язання докладати всіх зусиль для захисту своїх громадян на окупованій території.

Більш детальний аналіз положень законопроекту – за цим посиланням.

У зв’язку із суспільним значенням проекту закону №7163, а також наведеними вище загрозами для реалізації прав і свобод, численними порушеннями регламенту при розгляді такого важливого законопроекту,

ВИМАГАЄМО від Комітету Верховної Ради України  з питань національної безпеки і оборони – невідкладно оприлюднити текст законопроекту “Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України над тимчасово окупованими територіями в Донецькій та Луганській областях”, запропонований до другого читання;

ЗАКЛИКАЄМО Верховну Раду України повернути законопроект 7163 головному комітету на доопрацювання з наступним поданням на повторне друге читання з метою проведення повноцінного процесу доопрацювання тексту законопроекту із залученням представників громадського суспільства, правозахисних, гуманітарних організацій, агентств ООН.

Олександра Дворецька, БФ “Восток-СОС”
Олександр Галкін БФ “Право на захист”
Тетяна Дурнєва, Громадський холдинг “ГРУПА ВПЛИВУ”
Вадим Валько, ГО “Донбас СОС”
Олександр Клюжев, Громадянська мережа “ОПОРА”
Таміла Ташева, ГО “КримСОС”
Тетяна Печончик, Центр інформації про права людини
Вершиніна Валерія, Програма Радник з питань ВПО
Олександра Романцова, ГО “Центр Громадянських Свобод”
Микола Коробко, ГО “Криворізьке міське правозахисне товариство”
Володимир Щербаченко, Східноукраїнський центр громадських ініціатив

(фото)

В Кишеневі у ці дні відбувається Регіональний форум з питань інновацій в сфері управління. Мета заходу – пошук нових рішень й практик задля досягнення цілей Сталого розвитку ООН (Regional forum on innovations in governance).

Тут також обговорюються питання про поширення сучасних, інклюзивних, орієнтованих на громадянина державних послуг.

Громадський холдинг “ГРУПА ВПЛИВУ” делегував на цей захід менеджера і координатора проектів Наталю Новикову. Під час виступу вона говорила про українські реалії – про проблеми ВПО, про складні процедури оформлення пенсій й неможливість брати участь у місцевих виборах, про слабкі місця в системі захисту персональних даних, про відсутність повноцінної бази даних ВПО… Фактично це означає, що держава, на жаль, не може зараз ефективно захищати права 1,5 млн. громадян, і отже цю практику потрібно змінювати!

В Швейцарії відбуваються слухання у рамках третього циклу Універсального періодичного огляду (УПО) у Женеві. Мета цього заходу – донести позицію представників недержавного сектору щодо дотримання прав людини в Україні. Адже одна справа, коли офіційні речники Києва озвучують ті чи інші тенденції, а інша – активісти з НУО.

Свій виступ у женевському офісі Об’єднаних націй виконавча директорка Громадського холдингу Тетяна Дурнєва побудувала навколо трьох тематичних блоків, які є актуальними для сотень тисяч громадян України: питання соціального захисту переселенців; свобода пересування (через лінію зіткнення); політичні права ВПО (законопроект №6240).

В свою чергу інші країни надали такі рекомендації (спосок не повний). Грузія закликала Україну посилити захист прав людини на непідконтрольних та окупованих територіях. Греція запропонувала збільшити кошти для МінТОТ. Гондурас – протистояти сексуальному насиллю на окупованих територіях. Швейцарія: гарантувати можливості та надавати всім громадянам підтримку та соціальні виплати не залежно від статусу та місцезнаходження. США в свою чергу акцентували увагу на порушеннях прав людини в Криму та на Донбасі, а також вражені можливими наслідками нової звітності для українських ГО…

Ми щиро сподіваємося, що нас почули, а міжнародні кола і надалі займатимуть активну позицію до питань захисту прав людини в Україні!

Повна відеоверсія 2-го дня слухань

Тематика чергового листопадового випуску інформаційного дайджесту від Громадського холдингу “ГРУПА ВПЛИВУ”: Законодавчі ініціативи для захисту прав ВПО; Про законопроект №6240 простою мовою (інфографіка); Про застарілий інститут прописки; анонс дискусії в Краматорську “Представництво інтересів ВПО на місцевому рівні: проблеми та перспективи”.

Читати

Національний інститут стратегічних досліджень оприлюднив підсумкові матеріали Експертної дискусії «Ризики та можливості консолідації та примирення в умовах зовнішньої агресії», яка відбулася 12 вересня 2017 року. Тут зібрані експертні виступи й серед них – чимало корисних й слушних, які слід враховувати державним структурам і НУО, що працюють у різних сферах подолання наслідків конфлікту.

Завантажити збірку матеріалів можна за цим посиланням.

В свою чергу Громадський холдинг наводить фрагменти виступу виконавчої директорки «Групи впливу» Тетяни Дурнєвої.

“Між державою та ВПО, на жаль, діалог відсутній. Свідченням цього є акція ВПО біля Кабінету міністрів України «Сніжний ком проблем переселенців: четвертий рік без відлиги». В ній взяли участь громадські організації, які четвертий рік працюють з проблемами ВПО, надають юридичні, психологічні послуги тощо. Зокрема вони отримали понад 100 тис. звернень по допомогу. Натомість усі ці звернення мали б бути адресовані державі. Власне, великою мірою Уряд розробляє і впроваджує Постанови, які й зумовлюють появу проблем для переселенців. Щороку підвищується градус конфлікту, який є між переселенцями та державою. Цілісної політики стосовно ВПО не існує…

Політика має дискримінаційний характер щодо переселенців, тих громадян, які постраждали від агресії РФ, постраждали від того, що держава не виконала своїх зобов’язань стосовно своїх громадян. Зокрема щодо їхнього захисту. Адекватна державна політика стосовно забезпечення прав ВПО є необхідною для подальшої реінтеграції тимчасово непідконтрольних територій. ВПО є важливим комунікаційним ресурсом між Україною та населенням, яке залишилось на тимчасово окупованих територіях.

За різними оцінками близько 70-80 % людей, які мешкають на тих територіях, отримують інформацію від ВПО. Інформація, яку вони отримують, зокрема щодо перевірок, дискримінації громадян України у правах тощо, формує скоріше негативний образ України, сприяє зростанню недовіри до української держави.

На четвертому році конфлікту у нас немає людиноорієнтованої політики держави щодо ВПО та людей, які залишились на непідконтрольних територіях, що є небезпечним фактором у перспективі повернення, деокупації, реінтеграції. Прірва між державою та людьми стає дедалі більшою…

Ми продовжуємо отримувати постанови від Уряду, які обмежують переміщених осіб, значно ускладнюють права людей, які навпаки потребують більшого захисту та допомоги…

У процесі інтеграції ВПО до нових територіальних громад є важлива перепона – обмеженість права на політичну участь на місцевому рівні, виборчі права. Переселенці, які вже четвертий рік живуть у нових громадах не мають права на участь у прийнятті рішень на місцевому рівні. Оскільки брати участь можуть лише члени територіальних громад, а членство визначається місцем реєстрації. Переважна більшість переселенців не є зареєстрованими.

ГО «Група впливу» провела дослідження у фокус-групах десяти регіонів України. Досліджували причини того, чому переселенці можуть змінювати місце реєстрації. Переселенці назвали три специфічні причини: по-перше, неготовність розірвати ментальний зв’язок із покинутим місцем проживання; по-друге, з’являються нові ризики, небезпеки під час перетину лінії розмежування, оскільки необхідно пояснювати підстави для такого перетину; по-третє, ризик втрати майна на непідконтрольних територіях, питання права власності. Виходячи з цього, за жодних обставин неможливо змушувати ВПО змінювати своє місце реєстрації, для того щоб отримати повну реалізацію своїх виборчих прав. Водночас участь у місцевих виборах є одним із основних інструментів для інтеграції переселенців у нові громади. Саме через це переселенці можуть відчути, що вони впливають на життя громади і не лише кількісно, але й якісно. 29 жовтня вибори в 200 об’єднаних громад. Кількість переселенців, які не зможуть взяти участь у цих виборах дорівнює населенню міста Ужгород.

Держава має розглянути низку законопроектів, які наразі вже є зареєстрованими у Верховній Раді. Зокрема, проект закону №6240 щодо реалізації виборчих прав ВПО. Цей законопроект передбачає зміну виборчої адреси без зміни адреси реєстрації. Він надає право голосувати на місцевих виборах переселенцям за фактичним місцем їх проживання, яке підтверджується низкою визначених документів. Скоріше за все реформа з питань децентралізації не зможе вирішити це питання. Позитивно на це може вплинути загальна реформа зміни системи реєстрації місця проживання в України, яку наразі готує ГО «Центр надання інформаційних послуг з прав людини». держава має визначитися, що це наші громадяни і вони мають право на пенсію, незалежно від того, де саме вони мешкають. Ми не повинні змушувати людей отримувати пенсії виключно в Ощадному банку України. Людей не мають примушувати проходити кожні три місяці ідентифікацію.”

(фото)

Подільський районний у м. Києві суд постановив визнати винними у порушенні законодавства у сфері захисту персональних даних представників Мінфіну та ДП “Головфінтех”.

Нагадаємо, що наприкінці 2016-го р., Міністерство фінансів України, оголосивши намір провести верифікацію та навести лад у соціальних виплатах, передало персональні дані 150 000 осіб одній з колекторських фірм. Незабаром внутрішньо переміщені особи почали отримувати телефонні дзвінки від операторів кол-центру, які називали себе то «соціальним фондом», то представниками Мінфіну, то працівниками компанії «Дельта М Юкрейн». Вони повідомляли, що здійснюють дзвінок з метою уточнення місця перебування цих громадян для нібито «привітання їх із новорічними святами від імені Міністерства фінансів». У разі, якщо переселенці відмовлялися назвати адресу фактичного проживання, то оператори кол-центру повідомляли, що будуть вносити відомості про розходження із наявними у них даними, що може вплинути на отримання виплат.

Представники ГО «ГРУПИ ВПЛИВУ» звернулись до Уповноваженого ВР з прав людини, Голови Комітету ВР з прав людини, нацменшин та міжнаціональних відносин, ЗМІ, міжнародних організацій, а також оприлюднили спільно з партнерами відкрите Звернення до Прем’єр-міністра України, Мінфіну, СБУ та Генпрокуратури.

Ми наполягали, що рішення про передачу персональних даних громадян України приватній компанії, яка займається колекторською діяльністю, містить ознаки системності порушень прав людини та в цілому підриває довіру до процесу верифікації соціальних виплат, яка, безсумнівно, потрібна для контролю за витрачанням бюджетних коштів.

У відповідь на наше звернення, працівники Секретаріату Уповноваженого ВР з прав людини провели позапланову виїзну перевірку ТОВ «Дельта М Юкрейн», внаслідок якої обробка персональних даних була припинена. Складені протоколи про адмінпорушення за частиною четвертою Статті 188-39 (порушення законодавства у сфері захисту персональних даних) були передані в Подільський районний в м.Києві суд.

Посилаючись на Закон України «Про захист персональних даних» та рішення Конституційного Суду від 20 січня 2012 року, у своєму рішенні суд дійшов висновку, що посадовими особами не було дотримано встановленого законодавством порядку захисту персональних даних, внаслідок чого персональні дані осіб, які отримують державні виплати, були передані третім особам.ТОВ «Дельта М Юкрейн», яке не належить до сфери управління Міністерства фінансів України, не може бути розпорядником персональних даних за Договором про закупівлю послуг від 31.10.2016. Посадова особа володільця персональних даних (Мінфіну) порушила вимоги частини 3 статті 4, частини З статті 10, частини 1 статті 24 Закону України «Про захист персональних даних», не забезпечивши належний рівень захисту персональних даних осіб, що призвело до незаконного доступу до них та порушення прав суб’єктів персональних даних на захист від незаконної обробки (пункт 7 частини 2 статті 8 Закону України «Про захист персональних даних»), – йдеться в рішенні.

Ми сподіваємось, що вищезгадане судове рішення допоможе не лише захистити отримувачів соціальних виплат від подальшого втручання в особисте життя, але й попередить порушення Закону України «Про захист персональних даних» у майбутньому при проведенні верифікації та розробці відповідного законодавства.

Державна політика контролю за бюджетними коштами буде по-справжньому ефективною й законною тоді, коли порядки та процедури не порушуватимуть права громадян й не створюватимуть ризики для їхньої безпеки.

(Фото – Prozoro)

У п’ятому випуску Інформаційного дайджесту Громадського холдингу “ГРУПА ВПЛИВУ” зібрана добірка посилань на публікації про: Рішення суду у справі про захист прав персональних даних ВПО; Законопроект №6240 – у фокусі ЗМІ; Друге народження коаліції “Громадський пояс Донбасу”, анонс презентації “Організаційний розвиток ОСГ – запорука успіху” у Запоріжжі та ін.

Читати

Другий вересневий випуск дайджесту. У цьому номері ви дізнаєтеся: Чергові вибори в територіальних громадах знову відбудуться без участі ВПО; Провідні експерти – про виборчі права переселенців; Святогірський баркемп-2017, Почилася зйомки фільму “Оборона Маріуполя” та багато іншої корисної інформації…

Читати

9 вересня 2017 року стартував виборчий процес у 201 об’єднаній територіальній громаді, які розташовані у 24 областях України. Загалом ці вибори охоплюють майже 1 мільйон 300 тисяч громадян. Проте не всі зможуть проголосувати 29 жовтня. Зокрема на території ОТГ, де відбуватимуться вибори, проживають 116 404 внутрішньо переміщених осіб*. Вони не зможуть реалізувати свої конституційні права та проголосувати за місцеву владу в нових для них громадах.

116 тисяч – це багато чи мало?

«Для прикладу, візьмемо кількість населення типового українського міста – Ужгород, – каже аналітик Громадського холдингу «ГРУПА ВПЛИВУ» Роман Кисленко. – Станом на сьогодні тут мешкає 114 007 осіб. Отже, кількість ВПО, які не можуть реалізувати своє активне виборче право гарантоване Конституцією та іншими законами, перевищує кількість цього обласного центру.

Загалом цю проблему можна вирішити шляхом ухвалення проекту Закону №6240 «Про внесення змін до деяких законів України (щодо виборчих прав внутрішньо переміщених осіб та інших мобільних всередині країни громадян)», який було внесено до Верховної Ради України ще навесні цього року. Однак цей документ досі не розглянув парламентський Комітет з питань правової політики та правосуддя й не надав відповідного висновку, як це передбачається процедурою.

«Проблема, коли громадяни України не можуть реалізувати своє активне виборче право за місцем фактичного проживання, досі є не вирішеною, – відзначає Роман Кисленко. – ВПО й надалі залишаються осторонь виборчого процесу та не беруть участі в місцевому самоврядуванні в громадах, в яких вони проживають уже більше трьох років».

Громадський холдинг «ГРУПА ВПЛИВУ», який є одним з розробників згаданого законопроекту, кілька разів звертався до голови Комітету Руслана Князевича з тим, щоб депутати якомога швидше розглянули на засіданні Комітету законопроект й рекомендували Верховній Раді включити його до Порядку денного, розглянути й врешті у першому читанні прийняти за основу. Однак поки що Комітет не розглянув документ, який гарантуватиме переселенцям право голосу на місцевих виборах. Тож, на жаль, чергові вибори в об’єднаних територіальних громадах відбудуться без участі понад 100 тисяч виборців.

* Загалом станом на 11 вересня ц. р., за даними структурних підрозділів соціального захисту населення обласних та Київської міської державних адміністрацій, взято на облік 1 592 430 переселенців або 1 281 907 сімей з Донбасу і Криму.

(Фото Укрінформ)

З 2014 року проблеми, з якими й досі стикаються переселенці, накопичилися у своєрідний великий сніжний ком: люди й надалі змушені долати безкінечні бюрократичні перепони та стикаються з безліччю принизливих перевірок. Правозахисники впевнені, що уряд не тільки не намагається покращити становище переміщених осіб в Україні, але й суттєво погіршує його. Про це йшлося 6 вересня біля Кабінету міністрів під час акції «Сніжний ком проблем переселенців. Четвертий рік без відлиги».

«Переміщені громадяни у повсякденні мають справу зі значними перепонами за новим місцем проживання. А Уряд своїми діями не тільки не покращує, але і суттєво погіршує становище внутрішньо переміщених осіб, не виконує зобов’язання щодо забезпечення адекватного рівня життя своїх же громадян, таким чином принижуючи їх гідність», — сказала на акції Вікторія Савчук, яка представляє громадську організацію «КримСОС».

Від березня 2014 року до громадських організацій від ВПО надійшли 111748 звернень, пов’язаних з захистом їхніх прав та свобод. Більшість з них пов’язані з соціальними виплатами та оформленням документів, відзначила Савчук.

За 2017 рік громадські організації надали консультації та вторинну правову допомогу за 45329 зверненнями з таких питань:

– реєстрація, оформлення документів, визнання фактів народження/смерті — 8658;

– свобода пересування (оформлення дозволів для переміщення на/з тимчасово неконтрольовані території Донецької, Луганської областей, перетин лінії зіткнення, переміщення на/з тимчасово окуповану території АР Крим та м. Севастополь) — 5625;

– виплати (соціальні та пенсійні) — 14869;

– інше — 16177.

Під час акції її учасники передали до уряду спільну заяву з приводу вдосконалення нормативно-правових актів, що стосуються реалізації прав внутрішньо переміщених осіб.

«Ми передаємо в Кабмін «сніговий ком» звернень громадян. Ця куля створена з реальних історій і звернень внутрішньо переміщених осіб. Люди, стикнувшись з проблемами, звертаються не у Кабмін, а до недержавних громадських організацій… Ми також додаємо звернення до уряду з приводу вдосконалення нормативно-правових актів, що стосуються реалізації прав ВПО. Тут міститься перелік діючих документів, які на нашу думку містять дискримінаційні норми, або ж потребують вдосконалення», — заявила Тетяна Дурнєва, виконавча директорка ГО «Громадський холдинг «ГРУПА ВПЛИВУ».

«Ми прийшли під Кабінет Міністрів України з конкретними чіткими пропозиціями, навіть текстами проектів змін до нормативно-правових актів, що наразі є вкрай важливим для поліпшення становища внутрішньо переміщених осіб. Ми розуміємо, проблеми переселенців не можуть бути вирішені нами, проте Кабінет Міністрів може зробити значно більше, ніж робить зараз. Ми сподіваємося, що наші пропозиції будуть прийняті, а наше прохання про зустріч – почуте», — наголосила Олена Луньова з ГО «ВостокСОС».

Дарина Толкач, представниця БФ «Право на захист», наголосила, що правозахисники продовжать захищати права переселенців, в том числі, в судовому порядку. «Вже понад 3 роки правозахисники намагаються добитися гідних умов життя для внутрішньо переміщених осіб. Натомість влада постійно дискримінує переселенців, створюючи все нові і нові перешкоди для реалізації прав і свобод ВПО, які гарантовані Конституцією та законами України. До нашої організації постійно звертаються пенсіонери-ВПО, які дочекалися перевірки місця проживання, пройшли виснажливі черги в «Ощадбанку», але все одно стикнулися із припиненням заслужених пенсійних виплат, наприклад, через сумнозвісні «списки СБУ». Ми будемо продовжувати захищати права переселенців, в тому числі, в судовому порядку, але закликаємо владу до конструктивного діалогу», — сказала вона.

Акція завершилася тим, що її учасники передали представнику Кабінету Міністрів «сніжний ком» – кулю зліплену зі звернень та історій, що символізує наявність проблем, з якими й досі стикаються переселенці — протягом більше ніж трьох років вони не просто не вирішуються, але й накопичуються.