Україна вкотре продемонструвала здатність організувати виборчий процес, що заслуговує довіри, а українці ще раз підтвердили своє непохитне бажання жити у демократичному суспільстві. До такого висновку дійшли аналітики Національного демократичного інституту у підсумковому аналізі виборчого середовища «Спостереження за виборами в Україні».

Серед ключових висновків дослідження:

– перебіг дня голосування загалом був впорядкований та професійно організований;

– передвиборчий період характеризувався конкурентною агітацією;

– пандемія covid-19 мала негативний вплив на багато аспектів виборчого процесу;

– є достатньо підстав вважати, що результати відображають плюралізм думок українських виборців.

Аналітики інституту з 25 серпня до 23 жовтня проводили дослідження із залученням представників та представниць органів державної влади України, політичних партій, органів адміністрування виборів, громадянського суспільства, ЗМІ, українських та міжнародних організацій зі спостереження за виборами.

Повний текст дослідження українською мовою

Повний текст дослідження англійською мовою 

Експертки та експерти з Руху «Спільно безпеці Луганщини» та громадської організації «Міст 3.10», що є партнерами проєкту “Місцева адвокація для ВПО”, який реалізовує Громадський холдинг “ГРУПА ВПЛИВУ”, провели дослідження ефективності використання державних ресурсів для вирішення проблем внутрішньо переміщених осіб у Луганській області. В рамках дослідження було проаналізовано нормативно – правові акти, рішення та програму і план заходів, які затвердила Луганська обласна військово-цивільна адміністрація в рамках реалізації Стратегії інтеграції внутрішньо переміщених осіб та впровадження довгострокових рішень щодо внутрішнього переміщення на період до 2020 року. Дослідникам вдалося виявити перешкоди на шляху до повноцінного залучення ВПО до процесу прийняття рішень щодо зазначених програми та плану заходів. Серед ключових бар’єрів: – Відсутність інформації про залучення громадян до звітування про виконання Плану заходів; – Звітність про виконання Плану заходів є дуже узагальненою і фактично обмежується зазначенням основних показників фінансування окремих заходів; – Недостатність інформації про кількісні та якісні показники, яких було досягнуто за результатами виконання майже всіх 13 цілей Плану заходів; – Незрозумілість зв’язку між зазначеними кількісними показниками та запланованими результативними показниками і впливами Плану заходів; – Відсутність інформації про стан досягнення очікуваних результативних показників Плану заходів. Автори дослідження надають свої рекомендації для подальшого врахування при плануванні та впровадженні аналогічних програм і заходів. Ознайомитися з тестом звіту Дослідження було підготовлено в межах гранту, наданого проєктом Ради Європи “Внутрішнє переміщення в Україні: розробка тривалих рішень”. Думки, висновки чи рекомендації належать авторам чи упорядникам видання та не обов’язково відображають погляди групи впливу та Ради Європи.

Основу для підготовки цього аналітичного звіту становлять звернення громадян, отримані під час роботи гарячої лінії та он-лайн приймальні громадської організації «Донбас СОС», а також дані дослідження, яке в травні–липні 2017 року проводили представники Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини за методологією, розробленою експертами громадської організації «Громадський холдинг “ГРУПА ВПЛИВУ”». У звіті також досліджено інформацію, розміщену на офіційних ресурсах органів державної влади, органів місцевого самоврядування, звіти міжнародних і національних неурядових організацій, які займаються вирішенням проблем внутрішньо переміщених осіб та громадян, які проживають на тимчасово непідконтрольній території Донецької та Луганської областей^[1], а також на тимчасово окупованій території України.

Під час проведення аналізу використано як чинні нормативно–правові акти в цій сфері, так і проекти законів, які перебувають на розгляді у Верховній Раді України, зокрема № 6240 (щодо виборчих прав внутрішньо переміщених осіб та інших мобільних всередині країни громадян) та № 6692 (щодо права на отримання пенсій окремим категоріям громадян, зокрема жителів тимчасово непідконтрольної території Донецької та Луганської областей).

Значна частина проблем, визначених у цьому аналітичному звіті, існує вже достатньо тривалий час і потребує врегулювання саме на рівні внесення змін до чинних законів чи підзаконних нормативно–правових актів, проте для вирішення окремих проблем достатньо вдосконалити правозастосовну практику на місцевому рівні через видання уповноваженими суб’єктами, зокрема центральними органами виконавчої влади, відповідних роз’яснень щодо однозначного та уніфікованого застосування тих чи інших правових норм.

Окремо варто зазначити, що складнощі під час проведення цього дослідження викликала невизначеність щодо майбутнього статусу тимчасово непідконтрольних територій Донецької та Луганської областей у зв’язку з тривалим розглядом і прийняттям Верховною Радою України проекту Закону «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України над тимчасово окупованими територіями в Донецькій та Луганській областях», реєстраційний номер № 7163, положення якого суттєво змінюють наявний правовий режим на цих територіях.

Загалом аналітичний звіт складається з преамбули, резюме, переліку скорочень, 21 розділу та висновку за результатами дослідження. Розділи звіту побудовано за наступною структурою: перелік основних нормативно–правових актів, що регулюють окреслене в розділі питання, стислий опис особливостей правової реалізації визначеного у розділі (підрозділі) права чи відповідної теми, визначення основної проблематики в цій сфері та перелік конкретних практичних рекомендацій щодо їх усунення. Розділи 1, 4, 5, 7, 11, 12, 13, 16, 17 також поділяються на додаткові підрозділи.

У рамках публікації окреслено переважну більшість проблем, з якими стикаються внутрішньо переміщені особи з Донецької та Луганської областей, проте цей перелік не є вичерпним. Основу дослідження становлять досвід і практика експертів з двох громадських організацій, які працюють у сфері забезпечення та захисту прав і свобод внутрішньо переміщених осіб, які, спираючись на Методологію моніторингу дотримання прав ВПО в Україні^[2], узагальнили основні актуальні проблеми та систематизували відповідні рекомендації для органів влади^[3].

^[1] Статус територій змінено у зв’язку з прийняттям законопроекту № 7163 «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України над тимчасово окупованими територіями в Донецькій та Луганській областях» (станом на 23.02.2018 – підписано Президентом України).

^[2] Методологія моніторингу дотримання прав внутрішньо переміщених осіб в Україні / Архіпов В., Городецька Г., Дурнєва Т., Кисленко Р., Рехтман Є. Кер. авт. кол. Дурнєва Т. – Київ, 2017. – 90 с.

^[3] У цьому звіті також згадано рекомендації, розроблені в рамках Міжвідомчої робочої групи з удосконалення законодавства у сфері дотримання прав внутрішньо переміщених осіб, створеної при Міністерстві з питань тимчасово окупованих територій та ВПО; альтернативних доповідей організацій громадянського суспільства до Універсального періодичного огляду, рекомендацій Парламентських і Комітетських слухань, проекту Плану заходів з реалізації Стратегії інтеграції внутрішньо переміщених осіб та впровадження довгострокових рішень щодо внутрішнього переміщення на період до 2020 року, до розробки яких було залучено авторів публікації.

Читати далі: Group of Influence_analyses

Цю публікацію розробила та упорядкувала Громадська організація «Громадський холдинг “ГРУПА ВПЛИВУ”» в партнерстві з громадською організацією «Донбас СОС» у рамках проекту «Зміцнення потенціалу Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини», який виконується Програмою розвитку ООН в Україні та фінансується Міністерством закордонних справ Данії. Думки, висновки чи рекомендації належать авторам та упорядникам цього видання і не обов’язково відображають погляди Міністерства закордонних справ Данії, Програми розвитку Організації Об’єднаних Націй чи інших агенцій ООН.