Як відомо, через неврегульованість українського законодавства, внутрішньо переміщені особи четвертий рік не можуть скористатися одним із базових конституційних прав громадянина. Майже 4% українських виборців залишаються без права голосу на місцевих виборах та в одномандатних округах на виборах до Верховної Ради. Змінити ситуацію покликаний законопроект №6240 «Про забезпечення доступу до виборчих прав внутрішньо переміщених осіб та інших мобільних всередині країни громадян».

За офіційними даними, на початку 2018-го р. у Дніпропетровській області було зареєстровано 74.5 тисяч внутрішньо переміщених осіб.

Переселенці платять податки в місцеві бюджети, сплачують за товари та послуги у нових громадах, подекуди є соціально активними, працюють лікарями, вчителями, однак фактично їхні громадянські права дискримінуються. Вони не можуть обирати депутатів місцевих рад. Водночас, що найпарадоксальніше, вони можуть вільно балотуватися на різні представницькі посади в нових громадах.

Остання резолюція Ради Європи щодо України (від 24 січня 2018 р.) чітко вказує, що Україна має забезпечити виборчими правами ВПО на всіх видах виборів, в тому числі на місцевих виборах там, де переселенці проживають вже четвертий рік.

У заході взяли участь представники 33-х організацій громадянського суспільства, Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, депутати місцевих рад та органів місцевого самоуправління, внутрішньо переміщені особи (41 учасник).

Радник голови ОДА з питань внутрішньо переміщених осіб, керівник БО «БФ Допомога Дніпра» Владислав Макаров доповів про стан виборчих прав переселенців в Україні та Дніпропетровській області та необхідності прийняття Законопроекту № 6240.

На Skype-зв’язку з учасниками круглого столу була весь час Тетяна Дурнєва, виконавча директорка ГО «Громадський холдинг «ГРУПА ВПЛИВУ», співавторка законопроекту №6240 «Про забезпечення доступу до виборчих прав внутрішньо переміщених осіб та інших мобільних всередині країни громадян». Тетяна Дурнева детально відповіла на численні запитання учасників. Відбулася плідна дискусія щодо участі внутрішньо переселених осіб та трудових мігрантів у місцевій демократії.

Результатом обговорення стало підписання учасниками заходу «Звернення до Народних депутатів України від Дніпропетровської області», яке направлено їм разом з супроводжуючими документами.

Модератор заходу — Тетяна Карельська, директор Центру підтримки громадських і культурних ініціатив «Тамариск».

Організатори: Головне територіальне управління юстиції у Дніпропетровській області, ГО «Центр підтримки громадських і культурних ініціатив «Тамариск».

Цей захід проведено Центром підтримки громадських і культурних ініціатив «Тамариск» в коаліції з громадською організацією «Громадський холдинг «ГРУПА ВПЛИВУ» в рамках проекту «Зміцнення законодавчих та виборчих процесів шляхом посилення громадської участі та надання технічної допомоги», який здійснюється Міжнародною фундацією виборчих систем (IFES) за підтримки Британської допомоги від уряду Великої Британії. Це – складова постійної спільної роботи зі зміцнення демократичного прогресу в Україні, яка підтримується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID), Міністерством міжнародних справ Канади та урядом Великої Британії. Будь-які думки, викладені у цьому документі, належать автору і не обов’язково відображають погляди USAID, уряду США, Міністерства міжнародних справ Канади, уряду Канади або уряду Великої Британії.

(передрук, оригінал тексту та фото)

Вже рік громадські організації наполягали на внесенні змін до Плану дій з реалізації Національної стратегії у сфері прав людини. Близько 20 органів державної влади та 30 громадських організацій працюють над змінами до плану дій на виконання Національної стратегії у сфері прав людини.

Про це повідомив генеральний директор Директорату з прав людини, доступу до правосуддя та правової обізнаності Міністерства юстиції України Владислав Власюк 6 квітня під час прес-конференції у Києві.

Він нагадав, що Національна стратегія у сфері прав людини була затверджена Президентом України Петром Порошенком у 2015 році. Це перший в історії незалежної України системний документ, покликаний інтегрувати цінності прав людини в різні сфери державної політики. Стратегія розрахована на п’ять років – до 2020 року, а для її виконання розроблений комплексний план дій, затверджений урядом.

«Враховуючи зміни в країні, які відбулися за два з половиною роки, та ряд нових викликів, за результатами громадського обговорення стану реалізації Нацстратегії було рекомендовано внести зміни до плану дій з її реалізації», – заявив Владислав Власюк. Зокрема, за його словами, ряд запланованих заходів потребують уточнення щодо термінології, змісту заходів, індикаторів виконання, строків виконання, а також виконавців тощо.

«Вже рік громадські організації наполягали на внесенні змін до Плану дій з реалізації Національної стратегії у сфері прав людини. Причина тому досить проста – деякі пункти плану були виписані некоректно або незрозуміло, деякі вже втратили актуальність. Крім того, за  два з половиною роки ситуація з дотриманням прав людини змінилася, а ООН надала Україні у 2017 році 190 нових рекомендацій за результатами Універсального періодичного огляду», – пояснила Ксенія Семьоркіна, координаторка моніторингу імплементації Національної стратегії у сфері прав людини Української Гельсінської спілки з прав людини.

Над внесенням змін до Плану заходів з реалізації Національної стратегії у сфері прав людини працює структурний підрозділ Міністерства юстиції України – Директорат з прав людини, доступу до правосуддя та правової обізнаності.

Для врахування позицій всіх зацікавлених сторін було прийнято рішення про співпрацю у форматі робочих зустрічей, до яких було залучено представників близько 20 органів державної влади та більш ніж 30 неурядових громадських організацій. Серед учасників робочих зустрічей були, зокрема, представники Моніторингової Місії ООН з прав людини, Консультативної місії ЄС в Україні, Міжнародної організації з міграції, Управління Верховного комісара ООН у справах біженців, Української Гельсінської спілки з прав людини, БФ «Зміни одне життя – Україна», Центру інформації про права людини, Міжнародного жіночого правозахисного центру «Ла Страда – Україна» та інших організацій.

При перегляді плану дій експерти акцентували особливу увагу на зміні блоку, пов’язаного із захистом прав людини в умовах збройного конфлікту. На думку Ксенії Семьоркіної, важливими доповненнями мають стати заходи, пов’язані з запровадженням принципів перехідного правосуддя, ефективним розслідуванням злочинів, вчинених в зоні збройного конфлікту, документуванням воєнних злочинів та злочинів проти людяності, а також створенням дієвого механізму звільнення заручників та відновлення їхніх прав.

«Важливо внести у план дій зміни, які передбачають необхідність розробки закону про правовий статус засуджених на окупованих територіях, скасування переліку товарів, дозволених для переміщення через лінію зіткнення, про виплати пенсій, політичні права та включення внутрішньо переміщених осіб до реєстрів територіальних громад, адміністративну процедуру визнання фактів народження та смерті, захист прав полонених, документування порушень прав людини тощо», – додала Тетяна Дурнєва, виконавчий директор ГО «Громадський Холдинг «Група впливу».

Також, за її словами, на 18 квітня призначені слухання на базі Комітету ВР з прав людини, національних меншин та міжнаціональних відносин на тему «Стан реалізації Національної стратегії у сфері прав людини щодо захисту прав внутрішньо переміщених осіб та осіб, які проживають на тимчасово окупованих територіях України, звільнення заручників та відновлення їхніх прав».

«Тож наразі вироблені рекомендації та пропозиції щодо зміни до Плану дій з реалізації Нацстратегії з прав людини. Важливо оновити цей план, зробити його таким, що відповідає умовам сьогодення. Врешті-решт, це наблизить нас до досягнення тих цілей, що були первісно закладені у Національній стратегії з прав людини», – заявила голова правління Центру інформації про права людини Тетяни Печончик.

«Важливо, щоб фінальний текст зі змінами, до того як він почне проходити всі необхідні процедури погодження в уряді, був представлений громадському сектору для ознайомлення. Ми розраховуємо на партнерство уряду і сподіваємося на прозорий та інклюзивний процес», – додала вона.

(передрук, оригінал тексту на сайті “ІА Главком”)

Сьогодні відбулося укладення Меморандуму про співпрацю з Головним територіальним управлінням юстиції у Київській області.

Документ підписали виконавча директорка Громадського холдингу “ГРУПА ВПЛИВУ” Тетяна Дурнєва та в. о. начальника ГТУЮ у Київській області Олег Кужелев.

У нас є багато сфер для спільної діяльності, зокрема щодо проблем захисту прав внутрішньо переміщених осіб та мешканців окупованих територій, виборчих прав громадян, правопросвітницької роботи, підходу, заснованого на правах людини тощо.

Сподіваємось на продуктивну співпрацю!

Незнання планів української влади – суттєва перешкода для повернення окупованих територій під українську юрисдикцію. Особливо коли йдеться про настрої людей.

Як переконана виконавча директорка Громадського холдингу “ГРУПА ВПЛИВУ” Тетяна Дурнєва, страхи в свою чергу спричиняють можливість маніпулювати мешканцями непідконтрольного Донбасу… Про це та інше вона розповіла під час дискусії “Чотири роки громадянського спротиву Донбасу російській окупації”.

Докладніше – у публікації на сайті “Донецкие новости”.

“Мережа хабів громадських організацій потрібна, щоби дійсно посилювати громадянське суспільство і вплив на державну політику”, – пояснює важливість мережі ГО-хабів виконавча директорка Громадського холдингу “ГРУПА ВПЛИВУ” Тетяна Дурнєва…

Публікація про мережу хабів – на сайті Програми розвитку ООН в Україні.

Громадський холдинг «ГРУПА ВПЛИВУ» провів тренінг для помічників депутатів, співробітників парламентських комітетів й секретаріатів фракцій щодо підвищення рівня участі у виборах та забезпечення виборчих прав мобільних категорій громадян.

Ми зібралися у Центрі управління навчанням учасників виборчих процесів (ЦВК), аби обговорити міжнародний досвід у подоланні дисримінаційних явищ у виборчих процесах, про можливі шляхи й методи вирішення цього питання в Україні. Говорили, звичайно, і про законопроект №6240, що має надати усім мобільним групам громадям України можливіть брати участь у голосуванні на всіх без виключення виборах.

Дякуємо Громадянській мережі ОПОРА й провідному експерту Олександру Клюжеву за співпрацю, IFES Ukraine за підтримку й учасникам тренінгу за зацікавлення до цієї тематики. Сподіваємося, отриманні знання у сфері міжнародного права й цікава і невимушена атмосфера нашого спілкування призведуть до відповідних законодавчих зрушень!

Цей захід реалізується громадською організацією «Громадський холдинг «ГРУПА ВПЛИВУ» в рамках проекту «Зміцнення законодавчих та виборчих процесів шляхом посилення громадської участі та надання технічної допомоги», який здійснюється Міжнародною фундацією виборчих систем (IFES) за підтримки Британської допомоги від уряду Великої Британії. Це – складова постійної спільної роботи зі зміцнення демократичного прогресу в Україні, яка підтримується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID), Міністерством міжнародних справ Канади та урядом Великої Британії.

З якими проблемами найчастіше стикаються переселенці? Хто і яким чином захищає їхні права?.. Журналісти УНІАН підготували своєрідний огляд найактуальніших проблем внутрішньо переміщених осіб.

Як відзначає виконавча директорка Громадського холдингу “ГРУПА ВПЛИВУ” Тетяна Дурнєва, переселенці значно дуже гостро відчувають цінність прав людини.

Читати далі на сайті УНІАНу

В Швейцарії відбуваються слухання у рамках третього циклу Універсального періодичного огляду (УПО) у Женеві. Мета цього заходу – донести позицію представників недержавного сектору щодо дотримання прав людини в Україні. Адже одна справа, коли офіційні речники Києва озвучують ті чи інші тенденції, а інша – активісти з НУО.

Свій виступ у женевському офісі Об’єднаних націй виконавча директорка Громадського холдингу Тетяна Дурнєва побудувала навколо трьох тематичних блоків, які є актуальними для сотень тисяч громадян України: питання соціального захисту переселенців; свобода пересування (через лінію зіткнення); політичні права ВПО (законопроект №6240).

В свою чергу інші країни надали такі рекомендації (спосок не повний). Грузія закликала Україну посилити захист прав людини на непідконтрольних та окупованих територіях. Греція запропонувала збільшити кошти для МінТОТ. Гондурас – протистояти сексуальному насиллю на окупованих територіях. Швейцарія: гарантувати можливості та надавати всім громадянам підтримку та соціальні виплати не залежно від статусу та місцезнаходження. США в свою чергу акцентували увагу на порушеннях прав людини в Криму та на Донбасі, а також вражені можливими наслідками нової звітності для українських ГО…

Ми щиро сподіваємося, що нас почули, а міжнародні кола і надалі займатимуть активну позицію до питань захисту прав людини в Україні!

Повна відеоверсія 2-го дня слухань

Національний інститут стратегічних досліджень оприлюднив підсумкові матеріали Експертної дискусії «Ризики та можливості консолідації та примирення в умовах зовнішньої агресії», яка відбулася 12 вересня 2017 року. Тут зібрані експертні виступи й серед них – чимало корисних й слушних, які слід враховувати державним структурам і НУО, що працюють у різних сферах подолання наслідків конфлікту.

Завантажити збірку матеріалів можна за цим посиланням.

В свою чергу Громадський холдинг наводить фрагменти виступу виконавчої директорки «Групи впливу» Тетяни Дурнєвої.

“Між державою та ВПО, на жаль, діалог відсутній. Свідченням цього є акція ВПО біля Кабінету міністрів України «Сніжний ком проблем переселенців: четвертий рік без відлиги». В ній взяли участь громадські організації, які четвертий рік працюють з проблемами ВПО, надають юридичні, психологічні послуги тощо. Зокрема вони отримали понад 100 тис. звернень по допомогу. Натомість усі ці звернення мали б бути адресовані державі. Власне, великою мірою Уряд розробляє і впроваджує Постанови, які й зумовлюють появу проблем для переселенців. Щороку підвищується градус конфлікту, який є між переселенцями та державою. Цілісної політики стосовно ВПО не існує…

Політика має дискримінаційний характер щодо переселенців, тих громадян, які постраждали від агресії РФ, постраждали від того, що держава не виконала своїх зобов’язань стосовно своїх громадян. Зокрема щодо їхнього захисту. Адекватна державна політика стосовно забезпечення прав ВПО є необхідною для подальшої реінтеграції тимчасово непідконтрольних територій. ВПО є важливим комунікаційним ресурсом між Україною та населенням, яке залишилось на тимчасово окупованих територіях.

За різними оцінками близько 70-80 % людей, які мешкають на тих територіях, отримують інформацію від ВПО. Інформація, яку вони отримують, зокрема щодо перевірок, дискримінації громадян України у правах тощо, формує скоріше негативний образ України, сприяє зростанню недовіри до української держави.

На четвертому році конфлікту у нас немає людиноорієнтованої політики держави щодо ВПО та людей, які залишились на непідконтрольних територіях, що є небезпечним фактором у перспективі повернення, деокупації, реінтеграції. Прірва між державою та людьми стає дедалі більшою…

Ми продовжуємо отримувати постанови від Уряду, які обмежують переміщених осіб, значно ускладнюють права людей, які навпаки потребують більшого захисту та допомоги…

У процесі інтеграції ВПО до нових територіальних громад є важлива перепона – обмеженість права на політичну участь на місцевому рівні, виборчі права. Переселенці, які вже четвертий рік живуть у нових громадах не мають права на участь у прийнятті рішень на місцевому рівні. Оскільки брати участь можуть лише члени територіальних громад, а членство визначається місцем реєстрації. Переважна більшість переселенців не є зареєстрованими.

ГО «Група впливу» провела дослідження у фокус-групах десяти регіонів України. Досліджували причини того, чому переселенці можуть змінювати місце реєстрації. Переселенці назвали три специфічні причини: по-перше, неготовність розірвати ментальний зв’язок із покинутим місцем проживання; по-друге, з’являються нові ризики, небезпеки під час перетину лінії розмежування, оскільки необхідно пояснювати підстави для такого перетину; по-третє, ризик втрати майна на непідконтрольних територіях, питання права власності. Виходячи з цього, за жодних обставин неможливо змушувати ВПО змінювати своє місце реєстрації, для того щоб отримати повну реалізацію своїх виборчих прав. Водночас участь у місцевих виборах є одним із основних інструментів для інтеграції переселенців у нові громади. Саме через це переселенці можуть відчути, що вони впливають на життя громади і не лише кількісно, але й якісно. 29 жовтня вибори в 200 об’єднаних громад. Кількість переселенців, які не зможуть взяти участь у цих виборах дорівнює населенню міста Ужгород.

Держава має розглянути низку законопроектів, які наразі вже є зареєстрованими у Верховній Раді. Зокрема, проект закону №6240 щодо реалізації виборчих прав ВПО. Цей законопроект передбачає зміну виборчої адреси без зміни адреси реєстрації. Він надає право голосувати на місцевих виборах переселенцям за фактичним місцем їх проживання, яке підтверджується низкою визначених документів. Скоріше за все реформа з питань децентралізації не зможе вирішити це питання. Позитивно на це може вплинути загальна реформа зміни системи реєстрації місця проживання в України, яку наразі готує ГО «Центр надання інформаційних послуг з прав людини». держава має визначитися, що це наші громадяни і вони мають право на пенсію, незалежно від того, де саме вони мешкають. Ми не повинні змушувати людей отримувати пенсії виключно в Ощадному банку України. Людей не мають примушувати проходити кожні три місяці ідентифікацію.”

(фото)

Київ. 17 березня. УНІАН. Експерти закликають Верховну Раду України на законодавчому рівні забезпечити рівні виборчі права для внутрішньо переміщених осіб з Донбасу і Криму, а також для внутрішніх трудових мігрантів та інших мобільних груп українців.

Про це на прес-конференції в УНІАН сказали експерти низки громадських організацій, які запропонували народним депутатам зміни до законів «Про Державний реєстр виборців», «Про місцеві вибори», «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» для захисту політичних прав переселенців та трудових мігрантів.

Виконавчий директор ГО «Громадський холдинг «Група впливу» Тетяна Дурнєва зазначила, що представники громадських організацій ще восени 2015 року вимагали від Верховної Ради прийняття законодавчих змін, щоб дозволити внутрішньо переміщеним особам голосувати на місцевих виборах.

Вона додала, що в десяти регіонах України були проведенні фокус-групові дослідження, в яких брали участь 123 внутрішньо переміщені особи. “За висновками вийшла така проблема, яка наразі не дуже зрозуміла нашим народним депутатам і навіть багатьом людям, які не є внутрішньо переміщеними особами, – чому люди не можуть змінити свою прописку, реєстрацію в паспорті. Принаймні є чотири причини, які називають внутрішньо переміщені особи, чому це (зміна реєстрації в паспорті) для них ризиковано”, – сказала Дурнєва.

Зокрема, вона сказала, що мова йде про питання ризику перетину лінії зіткнення. “Тому що якщо людина змінила свою прописку, і це стосується і переселенців зі сходу країни, і переселенців з Криму, набагато більше ризиків при перетині і адмінкордону, і лінії зіткнення”, – пояснила вона.

Також мова йде про меншу вірогідність втрати майна на непідконтрольних територіях. “Люди не хочуть змінювати свої прописки, це цілком обгрунтовано, тому що це є ризик того, що потім вони не доведуть, що там у них було майно”, – сказала Дурнєва.

Ще однією причиною вона назвала ментальний зв’язок з вимушено покинутою територією. Окрім того, йдеться про неможливість придбати нове житло і зареєструватись за новим місцем проживання.

Таким чином, заявила вона, з огляду на ці питання і на бажання переселенців бути залученими до активного життя, аби політичні права переселенців були належним чином захищені, громадські організації почали об’єднуватися і розробляти відповідні механізми, які пропонуються на розгляд народним депутатам для затвердження.

Своєю чергою голова БФ “Восток СОС” Олександра Дворецька сказала, що переселенці, особливо напередодні виборів, почувають себе виключеними з процесу виборчих кампаній та процесу прийняття рішень, бо це все відбувається без їхньої участі. “Тому що на сьогодні їх виключили з цього процесу, з процесу участі у місцевих виборах. Багато хто з них звертається до нас з приводу того, чому така несправедливість”, – сказала Дворецька.

Водночас вона звернула увагу на останнє засідання Ради безпеки і оборони України та на заяви лідерів держави, зокрема президента, які казали, “що ми не хочемо робити бізнес на крові, а хочемо зберігати зв’язок з цими територіями”.

“Я хочу сказати, що це є одним з простих кроків спробувати зберігати зв’язок з людьми, з людьми з донецькою і луганською реєстрацією чи з реєстрацією Автономної республіки Крим, – це сказати, що ми вам довіряємо, ми вам довіряємо робити місцеву політику в місцях свого переселення”, – заявила Дворецька.

Окрім того, координатор ГО «КримСОС» Таміла Ташева сказала, що перед місцевими виборами у 2015 році переселенці з Криму в будь-якому регіоні України дуже цікавились, чи можуть вони взяти участь у голосуванні в місцях свого нового проживання, чого у підсумку не відбулося. Вона висловила сподівання, що вимоги будуть почуті і зміни до законодавства будуть прийняті.

Координатор виборчих та парламентських програм Громадянської мережі ОПОРА Ольга Айвазовська заявила, що чекати наступного виборчого процесу, коли рівень політизації є надзвичайно високим, не можна в жодному випадку, і тому є потреба прийняти зміни у чинне законодавство. “Відповідно, з’явився новий текст законопроекту, який стосується надання права як внутрішньо переміщеним особам, так і так званим трудовим мігрантам або мобільним групам громадян (які впродовж довгого часу живуть на одному місці, але не мають місцевої реєстрації)”, – сказала Айвазоська.

“Тези про те, що ви можете повернути свою територіальну громаду і там обирати місцеву владу, є абсурдними, тому що зв’язок втрачено, а можливості отримати місцеву реєстрацію немає”, – додала вона.

За її словами, усі гілки влади мають певний консенсус з приводу того, що право голосу на місцевих виборах переселенцям надавати не потрібно, бо вони начебто, як і трудові мігранти, можуть становити загрозу результатам виборів. “Я глибоко переконана в тому, що внутрішньо переміщені особи сьогодні є величезним капіталом, який стосується примирення і процесу реінтеграції за сценаріями держави Україна в перспективі подолання наслідків збройного конфлікту. Тому держава і громадянське суспільство не можуть сьогодні спокійно ставитися до того, що відсутнє право голосу на місцевих виборах як внутрішньо переміщених осіб, так і мобільних груп, оскільки саме ці групи є споживачами послуг і ресурсів, які надаються органами місцевого самоврядування і виконавчими структурами”, – сказала Айвазовська.

Також вона поінформувала, що у законопроекті пропонується ряд запобіжників, зокрема, що людина не може змінювати 12 разів на рік виборчу адресу, а є чітке обмеження – один раз на рік, а також що людина не може по факту вплинути на наявність виборчої адреси після того, як зареєстровано кандидатів, суб’єктів виборчого процесу. Окрім того, згідно з законопроектом, людина не може брати участь у першому турі виборів в одній громаді, і в другому турі – в іншій, тому політичний туризм виключений.

Своєю чергою старший радник з юридичних питань Міжнародної фундації виборчих систем (IFES) Денис Ковриженко сказав, що в законі буде зафіксований перелік документів, який необхідний для зміни виборчої адреси. Також визначено, що зміна виборчої адреси не може відбуватися під час перебігу виборчого процесу.

За його словами, на сьогоднішній день цей законопроект створює можливості для забезпечення загального і рівного виборчого права для усіх громадян, у тому числі для ВПО і трудових мігрантів.

(першоджерело, фото)