30 листопада 2022 до Верховної ради був поданий Проєкт Закону про внесення змін до Кримінального кодексу України (реєстраційний номер 8249). Документом передбачається запровадження відповідальності за зловживання в сфері формування і використання житлового фонду соціального призначення.

Метою даного законопроєкту є підвищення прозорості механізму формування і використання соціального житла. Основне завдання – забезпечення житлом всіх вразливих та потребуючих категорій населення. Особливо з урахуванням обставин, викликаних воєнним станом.Ініціатори пропонують зміни до Закону України “Про житловий фонд соціального призначення”, а саме:

• встановити, що до житлового фонду соціального призначення в обов’язковому порядку включаються:

1. житло, яке увійшли до складу відумерлої спадщини,
2. житло, яке є безхазяйним майном
3. житло, отримане територіальною громадою за договорами довічного утримання.

• розширити перелік категорій громадян, які мають право позачергового отримання соціального житла. Додається дві нові категорії:

1. сім’ї та одинокі матері/батьки з числа внутрішньо переміщених осіб, які мають двох або більше неповнолітніх дітей;
2. громадяни, житло яких знищене або пошкоджене до непридатного для проживання стану внаслідок військової агресії РФ.

Водночас проєктом планують доповнити кримінальну відповідальність за зловживання в сфері формування і використання житлового фонду соціального призначення. За найбільш серйозні зловживання передбачено покарання у вигляді позбавленням волі на строк до шести років років зі штрафом до 510 000,00 грн.

Проект Закону про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо запровадження відповідальності за зловживання в сфері формування і використання житлового фонду соціального призначення доступний за посиланням.

31 жовтня 2022 року в Парламенті зареєстровано проєкт Закону про внесення змін до статті 79 Закону України “Про міжнародне приватне право” (щодо непоширення судового імунітету на розгляд справ, в яких відповідачем є держава-агресор), реєстраційний номер 8165.

Законопроєктом пропонується доповнити частину першу статті 79 Закону України «Про міжнародне приватне право» новим абзацом. Змінами передбачається, що пред’явлення позову до держави, яка визнана державою-агресором допускаються незалежно від наявності згоди компетентних органів держави, яка визнана державою-агресором. Мова йде про:

 – залучення такої держави до участі у справі як відповідача або третьої особи;

– накладення арешту на майно, яке належить державі-агресору та знаходиться на території України;

– застосування щодо такого майна інших засобів забезпечення позову;

– звернення стягнення на таке майно допускається незалежно від наявності згоди компетентних органів держави, яка визнана державою-агресором.

Завдання Законопроєкту – забезпечити можливість розгляду українськими судами справ про відшкодування матеріальної та/або моральної шкоди, у яких відповідачем вказана іноземна держава, яка визнана державою-агресором. 

Означена пропозиція доповнює судову практику. Так, 14 квітня 2022 Верховний Суд висловив правову позицію у справі №308/9708/1. У разі застосування «деліктного винятку» (підстави для обмеження судового імунітету іноземної держави внаслідок завдання фізичної шкоди особі або збитків майну) будь-який спір, що виник на території України у громадянина України, навіть з іноземною країною, зокрема й РФ, може бути розглянутим та вирішеним судом України як належним та повноважним судом. 

Проєкт Закону про внесення змін до статті 79 Закону України “Про міжнародне приватне право” (щодо непоширення судового імунітету на розгляд справ, в яких відповідачем є держава-агресор) за посиланням: https://itd.rada.gov.ua/billInfo/Bills/Card/40734 

Висновок Верховного Суду щодо судового імунітету РФ у справі про відшкодування шкоди, завданої державою-агресором доступний за посиланням:  https://supreme.court.gov.ua/supreme/pres-centr/news/1270169/