У Варшаві добігає кінця нарада з розгляду виконання обов’язків в сфері людського виміру ОБСЄ. Про її початок, а також про позицію Громадського холдингу “ГРУПА ВПЛИВУ”, яку озвучувала виконавча директорка Тетяна Дурнєва, можна почитати тут і тут. Загалом нарада зібрала близько 1500 (!) представників урядів та громадянського суспільства з держав-учасниць ОБСЄ та країн-партнерів.
Під час заключного етапу наради відбулися не менш знакові й цікаві події. 18 вересня в рамках зібрання відбулася дискусія “HDIM Гуманітарно-соціальні наслідки збройного конфлікту на Донбасі”. Українські громадські організації спробували у такий спосіб донести свою позицію європейським політикам та експертам щодо різних проблемних аспектів, з яким стикаються громадяни, що постраждали внаслідок конфлікту.
Говорили переважно про порушення прав людини, а також про можливі варіанти вирішення проблем.
Як наголосила виконавча директорка “ГРУПИ ВПЛИВУ” Тетяна Дурнєва, Україна повинна вживати всіх можливих заходів для забезпечення реалізації базових прав громадян, які постраждали від конфлікту. “Право на соціальний захист – це фундаментальне право, закріплене в положеннях міжнародного права та внутрішнього законодавства України”, – сказала вона.
Наступного дня (19 вересня) відбулася 14-а робоча сесія наради: гуманітарні питання та інші зобов’язання – боротьба з торгівлею людьми, біженці та переміщені особи, люди, які перебувають під загрозою переміщення. Під час цього обговорення представники недержавного сектору різних країн розповідали про свої “больові точки”, також свою позицію озвучували офіційні речники держав.
Тетяна Дурнєва розповіла про сферу діяльності Громадського холдингу “ГРУПА ВПЛИВУ”, а також поінформувала про порушення соціальних прав ВПО й про державну політику, яка не відповідає керівним принципам ООН з питань переміщення всередині країни. (Повний текст виступу)
Під час заключного слова 14-ї сесії наради представник України Андрій Чесноков (радник, Постійне представництво України при міжнародних організаціях у Відні) наголосив, що уряд активно працює з громадянським суспільством, аби законопроект №6692 (про пенсії) врахував усі потреби населення, яке постраждало від конфлікту. Він подякував за рекомендації українським громадським організаціям й додав, що депутати також беруть участь у цьому діалозі щодо долі законопроекту. “Стосовно постів на лініях розмежування, то – так, їх потрібно більше, – сказав Андрій Чесноков. – Ми це розуміємо. Але ми не бачимо бажання від російської окупаційної адміністрації відкрити окремі пости, про які було домовлено раніше. Вирішення багатьох питань ВПО пов’язано насамперед з виводом Росією своїх військ з Криму і Донбасу.”
English video version of speech of Tetyana Durnyeva on HDIM 2018 Working Session 14 – discussion on humanitarian issues and other commitments, including combating trafficking in human beings, refugees and displaced persons, persons at risk of displacement.
Під час заключного етапу наради відбулися не менш знакові й цікаві події. 18 вересня в рамках зібрання відбулася дискусія “HDIM Гуманітарно-соціальні наслідки збройного конфлікту на Донбасі”. Українські громадські організації спробували у такий спосіб донести свою позицію європейським політикам та експертам щодо різних проблемних аспектів, з яким стикаються громадяни, що постраждали внаслідок конфлікту.
Говорили переважно про порушення прав людини, а також про можливі варіанти вирішення проблем.
Як наголосила виконавча директорка “ГРУПИ ВПЛИВУ” Тетяна Дурнєва, Україна повинна вживати всіх можливих заходів для забезпечення реалізації базових прав громадян, які постраждали від конфлікту. “Право на соціальний захист – це фундаментальне право, закріплене в положеннях міжнародного права та внутрішнього законодавства України”, – сказала вона.
Наступного дня (19 вересня) відбулася 14-а робоча сесія наради: гуманітарні питання та інші зобов’язання – боротьба з торгівлею людьми, біженці та переміщені особи, люди, які перебувають під загрозою переміщення. Під час цього обговорення представники недержавного сектору різних країн розповідали про свої “больові точки”, також свою позицію озвучували офіційні речники держав.
Тетяна Дурнєва розповіла про сферу діяльності Громадського холдингу “ГРУПА ВПЛИВУ”, а також поінформувала про порушення соціальних прав ВПО й про державну політику, яка не відповідає керівним принципам ООН з питань переміщення всередині країни. (Повний текст виступу)
Під час заключного слова 14-ї сесії наради представник України Андрій Чесноков (радник, Постійне представництво України при міжнародних організаціях у Відні) наголосив, що уряд активно працює з громадянським суспільством, аби законопроект №6692 (про пенсії) врахував усі потреби населення, яке постраждало від конфлікту. Він подякував за рекомендації українським громадським організаціям й додав, що депутати також беруть участь у цьому діалозі щодо долі законопроекту. “Стосовно постів на лініях розмежування, то – так, їх потрібно більше, – сказав Андрій Чесноков. – Ми це розуміємо. Але ми не бачимо бажання від російської окупаційної адміністрації відкрити окремі пости, про які було домовлено раніше. Вирішення багатьох питань ВПО пов’язано насамперед з виводом Росією своїх військ з Криму і Донбасу.”
English video version of speech of Tetyana Durnyeva on HDIM 2018 Working Session 14 – discussion on humanitarian issues and other commitments, including combating trafficking in human beings, refugees and displaced persons, persons at risk of displacement.


Виконавча директорка Громадського холдингу “ГРУПА ВПЛИВУ” Тетяна Дурнєва серед численних політиків, дипломатів та експертів актуалізує питання участі українських ВПО в прийнятті рішень, голосування на всіх видах виборів.
Під час свого виступу в перший день зібрання вона відзначила, що
в Україні люди можуть брати участь у місцевій демократії лише в місцях реєстрації їхнього місця проживання, які часто відрізняються від фактичних. “У перший рік війни переселенці не думали про голосування, – сказала Тетяна Дурнєва. – Вони думали про те, де вони житимуть, й за що?.. Потім виникли питання, в якій школі навчатиметься дитина тощо. З плином часу люди почали розуміти, що їх переселення не є тимчасовим. На п’ятому році війни дедалі більше вимушених переселенців сприймають себе членами нових громад. Для того, щоб відчути себе рівним у своїх приймаючих громадах, вони повинні мати можливість здійснювати своє конституційне право голосувати та обирати владу. Проте сьогодні 4% виборців все ще мовчать…”
Також Тетяна Дурнєва розповіла про