Житомир став одним з міст, де внутрішньо переміщені особи вже отримали ключі від тимчасового житла. Вирішальну роль в цьому зіграла активна позиція самих переселенців та команди громадської організації “Мир на долоні”. Як вдалось знайти підтримку місцевої влади та спільно працювати над реалізацією програми? Про це розповіла голова громадської організації “Мир на долоні” Ірина Гладка.
Після окупації Криму та початку військової агресії Росії на Донбасі, в Житомир, як і в сотні інших міст України, приїхали переселенці. Місцева влада тоді вирішила проблему тим, що розселила людей, які виїхали з окупованих та охоплених боями територій у комунальному готелі “Житомир”. Спочатку люди думали, що ситуація скоро вирішиться, а перебування в готелі – це тимчасово. Однак час минав, війна продовжувалася, а люди не могли повернутися назад. На готель, в якому мешкали кілька сотень переселенців, у влади міста були свої плани. Спочатку планували переобладнати будівлю під ЦНАП. Людям запропонували переїхати у гуртожиток, де мешкали студенти місцевого коледжу. Для пенсіонерів та родин з дітьми така перспектива була неприйнятною, тому люди відмовились. Після цього влада вирішила просто продати будівлю та в такий спосіб зняти з себе відповідальність. На час, коли будівлю готелю виставили на продаж, у ньому мешкали 92 переселенця. Прийнятної для всіх альтернативи влада не запропонувала, дехто навіть натякав людям на те, що вони можуть повертатися додому, на окуповані території. Розгорівся конфлікт, про який в 2019 році писали всі центральні ЗМІ. Для Ірини, переселенки з Донецька, перспектива повернення до окупованого міста була неприйнятною. Ще в 2016 році, до цього конфлікту навколо готелю “Житомир”, вона разом з групою активістів та переселенців заснувала громадську організацію “Мир на долоні”. Організація допомагала іншим переселенцям, брала активну участь у житті громади, а коли постало питання вирішення житлової проблеми для переселенців в Житомирі, запропонувала свою допомогу.
Поки шукали варіанти для розселення мешканців готелю, Ірина ініціювала за підтримки департаменту соціального захисту населення міської ради круглий стіл за участі міського голови Житомира, представників УВКБ ООН, ПРООН, профільного міністерства, РУ Держмолодьжитла, Координатора Уповноваженого Верховної Ради з прав людини, громади та переселенців щодо забезпечення житлом ВПО в місті та зняття соціальної напруги. На заході розглянули та запропонували варіанти вирішення проблеми із житлом. Активісти підготували власний проєкт плану забезпечення житлом за різними напрямками, зокрема це пільгове кредитування та надання у тимчасове користування житло з фонду комунальної власності та інші. Однією з таких програм стала державна програма фінансування тимчасового житла.
“У 2019 році наша організація провела опитування серед переселенців, які мешкають в Житомирі. Ми з’ясували, що попри те, що переважна більшість людей головною своєю проблемою вважають відсутність житла, на тимчасове житло в якості вирішення погодилися лише 9% опитаних”, – розповідає Ірина. “Однак ті хто погодилися – це переважно люди з найменш захищених груп переселенців, пенсіонери, багатодітні родини. Тому ми вирішили розпочати саме з програми тимчасового житла”.
Перша спроба домогтися участі місцевої влади була невдалою. Переселенцям відмовили, посилаючись на те, що умови програми з тимчасового житла не розповсюджуються на їхнє місто. Однак люди не здавалися.
“Ми в мерію ходили кожен день. Кожний ранок у мера збиралося по 20 переселенців з вимогою взяти участь у програмі та зробити щось для того, щоб вирішити цю проблему. Врешті-решт, влада зрозуміла, що ми є партнерами для міста у вирішенні соціальних проблем та задля зниження тієї напруги, яка утворилися після ситуації з готелем.”
Як результат, Житомир у 2019 році придбав 6 квартир за рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам. Варто підкреслити, що і тут рішучість переселенців взяла верх, бо спочатку мова йшла лише про 2 квартири для міста. Наразі громада планує подати нову заявку на участь у програмі на цей рік. Ще як мінімум 19 родин переселенців, чиї заявки вже розглянула відповідна комісія Житомирської міської ради, потребують тимчасового житла.
“Сьогодні влада міста – це наші партнери. На вручені ключів від тих шести квартир, чиновники не на камеру подякували нам за нашу позицію та невідступність”, – підсумувала Ірина.
Приклад Житомиру ще раз довів, що активна позиція та рішучість переселенців захищати своє право на гідне життя приносять результат. Головне – системна робота та постійна комунікація з владою та громадою. Тому не зволікайте та беріть участь у програмі заради того, щоб ті мешканці громади, які опинилися у скруті, мали можливість на житло.
Якщо ви теж хочете мотивувати свою місцеву владу взяти участь у програмі, але не знаєте, з чого почати, почитайте статтю.
Дізнатися більше про програму з тимчасового житла можна за посиланням.
Оперативна інформація про програму на сторінці @grupa.vplyvu за хештегом #тимчасовежитлодляВПО
На фото: круглий стіл за участі міського голови Житомира, представників УВКБ ООН, ПРООН.
“У 2019 році наша організація провела опитування серед переселенців, які мешкають в Житомирі. Ми з’ясували, що попри те, що переважна більшість людей головною своєю проблемою вважають відсутність житла, на тимчасове житло в якості вирішення погодилися лише 9% опитаних”, – розповідає Ірина. “Однак ті хто погодилися – це переважно люди з найменш захищених груп переселенців, пенсіонери, багатодітні родини. Тому ми вирішили розпочати саме з програми тимчасового житла”.
Перша спроба домогтися участі місцевої влади була невдалою. Переселенцям відмовили, посилаючись на те, що умови програми з тимчасового житла не розповсюджуються на їхнє місто. Однак люди не здавалися.
“Ми в мерію ходили кожен день. Кожний ранок у мера збиралося по 20 переселенців з вимогою взяти участь у програмі та зробити щось для того, щоб вирішити цю проблему. Врешті-решт, влада зрозуміла, що ми є партнерами для міста у вирішенні соціальних проблем та задля зниження тієї напруги, яка утворилися після ситуації з готелем.”
Як результат, Житомир у 2019 році придбав 6 квартир за рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам. Варто підкреслити, що і тут рішучість переселенців взяла верх, бо спочатку мова йшла лише про 2 квартири для міста. Наразі громада планує подати нову заявку на участь у програмі на цей рік. Ще як мінімум 19 родин переселенців, чиї заявки вже розглянула відповідна комісія Житомирської міської ради, потребують тимчасового житла.
“Сьогодні влада міста – це наші партнери. На вручені ключів від тих шести квартир, чиновники не на камеру подякували нам за нашу позицію та невідступність”, – підсумувала Ірина.
Приклад Житомиру ще раз довів, що активна позиція та рішучість переселенців захищати своє право на гідне життя приносять результат. Головне – системна робота та постійна комунікація з владою та громадою. Тому не зволікайте та беріть участь у програмі заради того, щоб ті мешканці громади, які опинилися у скруті, мали можливість на житло.
Якщо ви теж хочете мотивувати свою місцеву владу взяти участь у програмі, але не знаєте, з чого почати, почитайте статтю.
Дізнатися більше про програму з тимчасового житла можна за посиланням.
Оперативна інформація про програму на сторінці @grupa.vplyvu за хештегом #тимчасовежитлодляВПО 