Перший пропонує внесення змін до вже діючого Закону України «Про забезпечення прав та свобод внутрішньо переміщених осіб». Передбачається зокрема покращення процедури отримання особою довідки ВПО. Строк на отримання довідки скоротити, а умови – спростити.
Більш детальніше про законопроект за посиланням. Доречі він вже підтриманий Комітетом ВРУ з прав людини! І це неймовірно хороша новина!
Однак не менш важливим є другий законопроект – “Про внесення змін до Прикінцевих положень Закону “Про запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби”. Хоча у цьому законопроекті немає жодного слова ні про ВПО, ні про тимчасово окуповані території, проте, насправді, його положення напряму стосуються переселенців та мешканців тимчасово окупованих територій. У зв’язку з карантином і нестабільним функціонуванням пунктів пропуску, більшість громадян з окупованої території стикаються з проблемами при перетині лінії розмежування. Громадяни, які намагаються виїхати з окупованих територій через Росію, при перетині кордону з Україною отримують адміністративний штраф за порушення правил перетину та умов карантину. Тому цей законопроект передбачає, що до громадян України, які проживають на окупованих територіях на період дії карантину або на час блокування діяльності КПВВ не застосовуються заходи впливу за адміністративні правопорушення, пов’язані з порушенням порядку в’їзду- виїзду з тимчасово окупованих територій.
Більше про ці законопроекти дізнайтеся з виступу Марії Красненко в ефірі радіо «Голос Донбасу».
Текстова версія ефіру
Сергій: В студії Сергій Бондарчук, за режисерським пультом – Марія Хлистова. Вітаємо всіх, хто в цій порі разом з нами!
Комісія з розгляду переліків об’єктів та заходів, що можуть реалізовувати за рахунок коштів субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення заходів щодо підтримки територій, що зазнали негативного впливу внаслідок збройного конфлікту на сході України розглянула 52 пропозиції щодо об’єктів у 14 областях України, що можуть реалізовуватися за рахунок коштів субвенції, з яких схвалено 36. Також починається практична реалізація угоди між урядом України та урядом Федеративної Республіки Німеччини про фінансове співробітництво для реалізації проекту “Житлові приміщення для внутрішньо переміщених осіб”, яка була підписана 3 червня минулого року віцепрем’єр-міністром з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій Олексієм Резніковим та надзвичайно уповноваженим послом ФРН в Україні Анкою Фельдгузен. За цією угодою, Німеччина через німецький державний банк розвитку надає Україні 25,5 млн. євро на реалізацію проекту, метою якого є забезпечення постійним житлом українських громадян, які були вимушені залишити свої домівки через збройну агресію РФ. Сьогодні ми говоримо про законодавчі ініціативи, спрямовані на поліпшення умов життя внутрішньо переміщених осіб та інших громадян, які постраждали внаслідок воєнних дій. До нашої студії ми запросили юристку Громадського холдингу “ГРУПА ВПЛИВУ” Марію Красненко. Пані Маріє, вітаємо Вас!
Марія: Вітаю!
Сергій: Бачите, все ж таки, як кажуть, є позитиви. І цю програму, яку ми згадали за підтримки Німеччини, ми в наших програмах будемо докладно розповідати про сам механізм, як це відбуватиметься, чи кошти такі доволі чималі, враховуючи нинішню ситуацію, бюджетне фінансування певних житлових програм. А житло, як ми знаємо, це такий з наріжних каменів поряд з роботою, з постійним доходом, яке за ці роки, відколи почалась збройна агресія Росії проти України багато людей залишились без домівок , і от різні програми, в тому числі і ця, така серйозна, велика. Дуже важливо, що вони працюють і багато людей завдяки таким програмам зможуть отримати своє вже власне, постійне житло. Ця програма, як відомо, буде під 3% – це взагалі хороші такі умови, на 20 років. Я хочу, щоб ми з вами сьогодні поговорили про інші ініціативи, які також в осяжній перспективі будуть реалізовуватися, і сподіваємось, що вони також принесуть багато позитивного нашій цільовій аудиторії – людям, які змушені були залишити окуповану зону на Донбасі, переселитися, або ті люди, які постраждали внаслідок війни. Знаємо, що сьогодні буде засідання комітету Верховної Ради з прав людини і на його обговорення буде винесено певні законопроекти. Давайте якраз на них докладно спинимось і Ви розкажете, в чому суть цих законопроектів, чого очікувати, власне, найближчим часом, якщо ці законопроекти будуть схвалені і винесені на голосування до сесійної зали.
Марія: Звісно. Перш за все, я підтверджую і дійсно скажу, що саме сьогодні в нашому профільному комітеті з питань прав людини, деокупації, реінтеграції тимчасово окупованих територій буде розглядатись законопроект № 4487 “Про внесення змін до Закону України “Про забезпечення прав та свобод внутрішньо переміщених осіб”. Власне, про цей закон більшість громадян знають, на нього опираються, оскільки він був прийнятий ще на початку самого факту переміщення і виникнення факту збройного конфлікту і агресії Російської Федерації проти України. І, власне, цей закон заклав основні передумови того, як регулюються ці питання у сфері внутрішнього переміщення. Проте, з 2014 року ситуація для внутрішньо переміщених осіб трішки змінилася, і, власне, цей законопроект розроблявся і експертами з громадського сектору, і з міжнародних організацій для того, аби трішки поліпшити ситуацію у сфері і змінити насправді певні аспекти. Мова йде і про отримання самої довідки внутрішньо переміщеної особи, зокрема, законопроект передбачає положення щодо порядку підтвердження факту переміщення у разі, якщо в особи немає у паспорті громадянина України відмітки про реєстрацію місця проживання. З нашої практики таке трапляється часто – не в усіх громадян, які жили чи то в Донецьку, Горлівці чи Луганську у паспорті була відмітка. Або вони після переміщення не отримувавши довідку, змінили цей документ, чи його втратили попередньо. І тепер вони мають ID-картку, в якій знову ж таки немає зареєстрованого місця проживання, а тепер бажають отримати відповідну довідку. Знову ж таки, якраз в контексті житлових програм, мені здається, буде таке повторне звернення громадян, які раніше не зверталися або зверталися і потім відмовились від довідки, але у зв’язку, знову ж таки з тією самою кредитною програмою під 3%, я з великою вірогідністю говорю про те, що буде таке періодичне звернення до управлінь для отримання довідок. Тому, саме законопроект також передбачає і покращення в цій сфері, аби, як мінімум спростити порядок. І друге, я відзначу, що спрощення в контексті отримання довідки для нас є важливим, і ми прописували це виходячи з інтересів дітей, які наразі проживають на окупованих територіях і будуть виїжджати для вступу на підконтрольну територію України. І в попередні роки, в попередню вступну кампанію ми стикалися якраз з проблемою для цих осіб в отриманні довідки. Звісно, тут можна розділяти проблему, як на проблему при самому вступі і поданні документів, тому що це по суті це не мало вимагатись, проте навчальні заклади у більшості випадків вимагали довідку, і, звісно, є також проблема в самому порядку, оскільки наразі цей період займає тривалий час – 15 робочих днів. Ми розуміємо, що 15 робочих днів – це фактично три тижні протягом яких особа може отримати довідку. А за цей період може змінитись дуже багато чого і знову ж таки, не факт, що рішення про надання цієї довідки буде позитивним. Тому, якраз законопроект також намагається покращити ситуацію в цьому напрямку.
Сергій: Якщо цей пункт буде включено, буде позитивне рішення, потім закон набере сили, от в результаті цих покращень гіпотетичних, що зміниться для людей? Зменшаться терміни? Чи, скажімо, буде механізм подачі документів якийсь інший? Ви ж назвали 15 робочих днів, а це з вихідними більший термін. Скажімо, якщо людина приїздить, то їй десь потрібно чекати або знову виїжджати, або знову в’їжджати, а зараз ми знаємо, які проблеми на КПВВ, як вони працюють в обмеженому режимі, і тому це дійсно…є проблема з цим дуже серйозна. Як це може змінитися?
Марія: Власне, це зміниться саме в контексті строків, тобто органи будуть в умовах роботи у пришвидшеному режимі, і відповідно, особі для отримання фінальної (чи то довідки, чи то іншої послуги), їй буде необхідно значно менше часу – і, відповідно, це позитивно вплине на подальші дії: планування часу, планування подальших звернень тощо. Тому це одна із пропозицій до законопроекту, і я повторюсь, ми виходили з того, що є фактична ситуація з проблемами у цьому напрямку і намагалися її, як мінімум, трішки оптимізувати. Я відразу скажу, що насправді цей законопроект не буде такою “панацеєю” щодо всіх змін і в ньому закладені передумови для того, аби змінити ситуацію і з таким розмежуванням, точніше, прямої прив’язки довідки переселенця до отримання всіх виплат. Тому що ми знаємо і маємо з цим суттєву проблему, що з 2014 року ще при уряді Гройсмана ми опинилася в контексті якраз питання внутрішнього переміщення в ситуації, коли без довідки особа не отримає нічого- ні адресну допомогу, ні допомогу при народженні чи допомогу малозабезпеченим. Як я вже сказала, звісно, потенційно цей законопроект дає передумови до вирішення, проте ми в подальшому передбачаємо, що має бути суттєва робота знову ж таки з Урядом України, з Міністерством соціальної політики для того, аби в цілому змінити цей підхід. Тому що, як ми говорили в 2015-2016 роках, на законодавчому рівні ніде не є прописаним те, що без довідки переселенця людина не є громадянином України і не може звертатись. В контексті цього ж законопроекту, також ми додаткову увагу звернули на питання житлового забезпечення. І стаття у цій частині є такою більш прописаною, і в цілому забезпечує, покликана забезпечити інтереси якраз внутрішньо переміщених осіб у сфері житла. І, власне, мені здається, така тенденція і в уряді в цілому на державному рівні вона є, бо ми згадували і про програму тимчасового житла, і про програму кредитування, проте законопроект потенційно більш чітко закріпить ось ці права. І, звісно, в контексті законопроекту, як на нашу думку, на думку безпосередньо громадськості важливим було закріплення прав і повноважень центрального органу влади (мова йде про Міністерство реінтеграції, про профільне міністерство в уряді), і відповідно, якраз законопроект передбачає їхні повноваження, їхні обов’язки у сфері забезпечення прав внутрішньо переміщених осіб, тому що попередньо такого функціоналу…
Сергій: Тобто, це конкретизація сфери діяльності конкретного міністерства, так?
Марія: Абсолютно, так. Тому що, ці повноваження були прописані на рівні постанов, на рівні урядовому, на законодавчому цього не було. І для нас, власне, є важливим кроком закріплення чітких цих повноважень, аби в подальшому не було змін у підходах того, що буде міністерство чи не буде, воно буде об’єднаним чи ні. Воно має бути. І ось ця модель…
Сергій: І з чіткою визначеною сферою відповідальності.
Марія: Абсолютно вірно.
Сергій: Я думаю, що навіть міністерство зацікавлено у такому унормуванні, адже, якщо речі прописані законом, то це, зрозуміло, інший рівень, ніж це прописано в нормативних документах.
Марія: Меня здається, знаєте, станом на сьогодні, є або немає – вони працюють. Проте, потенційно, у разі зміни Прем’єр-міністра, у разі зміни уряду – ситуація кардинально зміниться. Це такі, ніби і конкретні задачі на сьогодні, разом з тим, це і політичні перспективи того, як ми будемо цю ситуацію бачити у разі змін. А з огляду на те, що в нас періодично змінюються міністри…
Сергій: Тобто, у нас все ж таки, бачите, не інституційні речі, на жаль, на перших позиціях, а якраз такі персональні речі, як і прив’язка до того, хто очолює уряд, хто очолює конкретне міністерство.
Марія: Абсолютно вірно. І в контексті нашого профільного міністерства – мені здається, це абсолютно застосовно, тому що в нас є віцепрем’єр-міністр, під якого, власне, і створювалася певна структура, певна назва – і це насправді, нормально з однієї сторони, з іншої – ми все-таки говоримо про те, щоб мати таке чітке закріплення на законодавчому рівні і мати впевненість в подальшій роботі і в подальших напрямках роботи.
Сергій: Тим більше, що в цій сфері роботи дуже багато, і проблем невирішених багато. Я думаю, що тут, ми говорили, що 7 років від початку російської агресії, але, якщо говорити про реінтеграцію, то називались цифри після деокупації, там 10, і 15 і 20 років. Тобто, обсяги роботи дуже великі насправді.
Марія: Абсолютно вірно. Дійсно, коли ми говоримо про міністерства, ми говоримо не тільки про контекст внутрішньо переміщених осіб, дійсно, ми говоримо про подальшу деокупацію, реінтеграцію. Це, дійсно, такий неоднорічний етап, підготовка до якого має тривати сьогодні. Проте, таке конкретне регулювання і розподіл фактичних повноважень має кимось координуватись, тому, дійсно, міністерство в подальшій період, в подальших фазах (ми сподіваємось, що найближчим часом це стане реальністю) буде відігравати суттєву роль. Тому, дійсно, міністерство це також і про це.
Сергій: Пані Маріє, ми на початку нашої розмови згадали засідання комітету Верховної Ради, яке сьогодні відбувалось. Ми назвали один законопроект, зміни до якого будуть розглядатись на засіданні цього комітету. Я думаю, слід перейти до іншого законопроекту. В чому його суть? Як він називається? Давайте розкажемо, що ж він несе потенційно нашим слухачам, тим, яких він безпосередньо буде стосуватися.
Марія: Абсолютно вірно. Це не один законопроект. Насправді їх в порядку денному достатньо багато, проте, ми сьогодні, дійсно, зупинимось на двох. Перший – ми вже, власне, трішки розповіли. І у разі, якщо вас цікавить ця інформація більше, ми разом із коаліцією громадських організацій публікували на своїх ресурсах звернення до голови комітету, де якраз і описані позиції основні законопроекту. Тому, якщо слухачам буде цікаво більш детально ознайомитись: що ж цей законопроект дасть, і в яких більш детально сферах передбачаються зміни, ми закликаємо зайти на наші ресурси, в тому числі ресурс “ГРУПИ ВПЛИВУ” і переглянути цю аналітику і це звернення. Проте, дійсно, цей законопроект не єдиний. І в сфері якраз постраждалого населення, мені здається, є дуже важливим приділити увагу включенню до порядку денного сесій Верховної Ради проекту Закону “Про внесення змін до Прикінцевих положень Закону “Про запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби”. Попри те, що ніби в цьому законопроекті немає ніякого слова ні про ВПО, ні про тимчасово окуповані території, проте, насправді, ці зміни стосуються тимчасових підстав незастосування заходів адміністративного впливу при перетині, точніше, при виїзді з тимчасово окупованих територій. Оскільки, знову ж таки, не секрет, що у зв’язку з карантином і нестабільним функціонуванням пунктів пропуску, зокрема, (відразу підкреслю, що у більшості випадках причина полягає в діях окупаційної влади), більшість громадян, зокрема, і з окупованої території Донецької області, (тому що в Луганській області трішки ситуація інша – вони приймають рішення про виїзд через територію Російської Федерації), і при перетині кордону Російська Федерація – Україна на них у більшості випадках накладається адміністративний штраф саме з підстав порушення перетину державного кордону, порушення виїзду з тимчасово окупованих територій.
Сергій: Тобто, якщо люди змушені в об’їзд КПВВ заїжджати на контрольовану територію через російсько-український кордон.
Марія: Абсолютно вірно. Але на них саме і з цих підстав і накладається штраф.
Сергій: Це така відома історія: багато людей змушені були, і потерпіли через це.
Марія: І продовжують, насправді.
Сергій: І продовжують потерпати. Якщо, дійсно, ситуація на КПВВ суттєво не зміниться, і вони будуть працювати так, як вони працюють, з тими обмеженнями, що не дасть можливість людям безперешкодно перетинати лінію розмежування на КПВВ. Як відомо, на Донеччині Україна збільшила кількість КПВВ. Але, бачите, все ж таки окупаційні адміністрації Російської Федерації роблять все, щоб людям було неможливо скористатися цими можливостями. І навіть ті КПВВ (нові), вони краще обладнені, тобто можливостей більше стало, але ви бачите, немає можливості людям користуватися усіма тими засобами, які Україна зі свого боку створила, а на жаль, протилежна сторона (окупаційні адміністрації) блокують. Ми про це теж в наших програмах говорили, і розуміємо, що тут від української сторони не все залежить, потрібна воля Російської Федерації, щоб вона спонукала своїх маріонеток працювати в режимі вільного пропуску людей, громадян. Але, бачите, у них свої інтереси, вони роблять іншу справу. Пані Маріє, про цей законопроект, про те, щоб санкції пом’якшити або не накладати ми з Вами почнемо говорити одразу у другій частині нашої сьогоднішньої програми. Нагадаю слухачам: ми спілкуємось з юристкою Громадського холдингу “ГРУПА ВПЛИВУ” Марією Красненко. Залишайтесь з нами. Зустрінемось після невеликої перерви.
Перерва.
Сергій: Отже, наша програма триває. Ми продовжуємо спілкування у прямому ефірі з юристкою Громадського холдингу “ГРУПА ВПЛИВУ” Марією Красненко. Якраз спинились ми на розгляді сьогоднішньому у комітеті Верховної Ради з прав людини законопроекту “Про внесення змін до Прикінцевих положень Закону “Про запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби” в цій частині, яка стосується пом’якшення застосування санкцій проти громадян України, які в’їжджають на контрольовану територію з окупованої території не через КПВВ, а через державний кордон України та Росії, тобто в об’їзд лінії розмежування через територію Російської Федерації. Як відомо, сьогодні прикордонниками складаються протоколи, накладаються штрафи на “порушників” існуючого чинного законодавства. Якщо буде ухвалено ці зміни до відповідного закону, про який ми сказали, що в такому разі зміниться для потенційних наших громадян, які будуть перетинати в такий спосіб, вимушено? Чи не будуть взагалі накладатись? Чи будуть пом’якшуватися ці санкції адміністративного порядку.
Марія: Я відразу, єдине прокоментую: ситуація, яка є станом на сьогодні – насправді не в обов’язковому порядку накладається штраф, також на особу може бути накладений такий “штраф” у вигляді попередження. Тому, ми також при наданні консультацій жителям, які планують виїзд з окупованої території через Російську Федерацію завжди акцентуємо увагу: що ви вже сьогодні можете звертатися до співробітників Державної прикордонної служби і говорити про те, що ви виїжджаєте з гуманітарних підстав і “прошу не накладати штраф у грошовому еквіваленті, а виписати попередження”. Тому, я відразу ще раз акцентую увагу на цьому (закликаю): якщо ви прямуєте – повідомляти про це. У більшості випадках (в частих, буде коректніше сказати) прикордонники накладають попередження.
Сергій: Йдуть назустріч, враховують обставини, так?
Марія: Так, абсолютно. Тому, враховуйте це. Не відразу там, умовно, погоджуйтесь. Проте, знову ж таки, підкреслюю, що це не обов’язок прикордонників накласти попередження, а не штраф. Це один із варіантів того, що може бути застосованим. І ще раз, повторюсь, мова йде про гуманітарні підстави. Ви можете говорити про фактичні, однозначно обставини: виїзд з метою лікування…
Сергій: Якісь документовані речі були для підтвердження, так?
Марія: Абсолютно вірно, так. Це також є важливим – можливість підтвердити. Якщо, дійсно, ви виїжджаєте, наприклад, для здачі зовнішнього незалежного оцінювання, то у вас є виклик на його проходження. Якщо ви виїжджаєте для медичного обстеження або проходження вакцинації і імунізації, то ви також можете надати відповідне підтвердження. Роздрукуйте їх або майте у вигляді сканованого документу на телефоні, і надайте це підтвердження. Проте, повертаючись якраз до законопроекту, що важливим є те, що законопроект передбачає (у разі його прийняття, знову ж таки), що до громадян України, які проживають на окупованих територіях на період дії карантину або на час блокування діяльності КПВВ (контрольних пунктів в’їзду-виїзду) не застосовуються заходи впливу за адміністративні правопорушення, пов’язані з порушенням порядку в’їзду- виїзду з тимчасово окупованих територій. Тобто, не будуть застосовуватися штрафні санкції, і це є однозначним плюсом. Звісно, я не буду говорити і коментувати детально про те, що нормативно і відповідно до тексту, це не ідеальний варіант того, як може виглядати закон у разі його прийняття, проте, знову ж таки, підкреслю: сьогодні буде його перше слухання в комітеті щодо його включення, і можливі певні правки. Проте, однозначний плюс.
Сергій: Наскільки я розумію, наскільки це йде в Законі “Про запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби”, то мова буде йти (якщо буде ухвалено відповідні зміни), то на період якраз дії карантину.
Марія: Абсолютно вірно, так.
Сергій: А потім, по завершенні (ми ж не знаємо, коли завершиться ця процедура з цими хворобою, карантинами) дії, так би мовити, тих обмежень, знову ж повертатиметься чинна процедура, яка була до цього?
Марія: Абсолютно вірно. І насправді це один із ризиків, які ми обговорювали також в середині громадськості при комунікації, спілкуванні з приводу даної ініціативи. Дійсно, що насправді, у випадку скасування в Україні карантинних обмежень – це не означає скасування таких на території тимчасово окупованих.
І в подальшому, ми не знаємо як це буде все розвиватись, проте, дійсно, мова йде все-таки (на даний момент), що такі “плюси”, будемо це називати так, будуть застосовуватись саме на період дії карантинних обмежень. Що буде далі, будемо дивитись. Тому що, знову ж таки, ми не знаємо всі перспективи і реагувати, звісно, можна, обдумувати всі сценарії “а”, “б”, проте сьогодні ситуація така, і законотворець поки що йде таким шляхом, а далі вже будемо дивитись.
Сергій: Пані Маріє, ми з Вами проговорили ті два законопроекти, які сьогодні будуть у профільному комітеті розглядатись, але, як відомо, у царині захисту прав та інтересів внутрішньо переміщених осіб, людей, які постраждали внаслідок бойових дій Росії проти України – цих законопроектів набагато більше. І Ваша громадська організація працювала над своєрідною дорожньою картою, де об’єднала, проаналізувала ці законопроекти. От, якщо говорити загалом про законопроекти, основні з них, певно, що всі ми не встигнемо обговорити в межах цієї програми, сьогоднішнього ефірі, але все ж таки важливо сказати про основні, які будуть розглядатись незабаром. Що вони можуть позитивного дати нашій цільовій аудиторії?
Марія: Абсолютно вірно. Я відразу скажу, що разом з колегами “Право на захист”, “Крим – SOS”, “ZMINA” та інших організацій ми працювали перед стартом сесії Верховної Ради, яка почалася навесні, над дорожньою картою законопроектів, які, власне, будуть розглядатися в парламенті. Ви її, знову ж таки, можете знайти на наших сайтах, детально ознайомитися з законопроектами, знайти номери, назви і короткі пояснення. Проте, відразу скажу, що ми структурували ці законопроекти за такою умовою “світлофора”: зелений, жовтий, червоний колір, які, відповідно, для нас (і мені здається це достатньо логічно) означає, що “зелений” – ми, відповідно, підтримуємо, “жовтий” – має свої зауваження і потребує доопрацювань, “червоні” – це ті законопроекти, які ми в жодному разі не рекомендуємо до підтримки, і відповідно, до того, аби вони набули свою чинність та були втіленими у життя. Скажу відразу: на момент підготовки було понад 20 законопроектів, і кожного тижня, коли ми готували його до публікації, періодично з’являлися нові законопроекти. Тому що в це “вікно” між сесіями дуже багато парламентарів готують законопроекти і сфера внутрішньо переміщених осіб, і сфера в цілому постраждалого населення – не виключення. І тому, також відразу скажу, що вчора до парламенту був зареєстрований пакет законопроектів по кримському напрямку: зняття вільної економічної зони, всіх обмежень щодо нерезидентства (я не буду на цьому зупинятися, оскільки я не є експертом по кримському напрямку, проте однозначно скажу, що реєстрація цих законопроектів – це однозначна перемога, оскільки дискусія навколо резидентства/нерезидентства кримчан триває вже достатньо давно, і думаю, в подальшому також буде ще можливість у наступних ефірах обговорити і цей напрямок) проте, якщо говорити про законопроекти, знову ж таки, як я вже говорила, їх є понад 20, і до “зеленої зони” ми включили ряд таких законопроектів як …
Сергій: Нагадаємо, що це ті, які ви повністю схвалюєте.
Марія : Абсолютно вірно, це ті, які ми підтримуємо, і дійсно, наполягаємо на тому, аби українські парламентарі їх розглянули, підтримали, і вони були втілені в життя. Перший – це законопроект 2083-д про пенсійне забезпечення, про реалізацію права на пенсію особам, які проживають на тимчасово окупованих територіях – це законопроект, про який ми неодноразово говорили, в тому числі у цій студії, і який регламентує можливість отримання пенсій особам, які проживають на окупованих територіях. Підкреслю: ми далі наполягаємо на тому, аби цей механізм був прийнятий і люди, які є громадянами України, які сплачували пенсійні внески до українського бюджету, вони мали можливість отримати пенсію, знову ж таки, навіть з урахуванням того, що багато із них виїжджали, отримували в порядку для внутрішньо переміщених осіб, і навіть продовжують отримувати. Проте, ми говоримо про реальний механізм для цих громадян.
Сергій: Це йдеться про тих людей, які сьогодні через механізм ВПО отримують пенсії, чи це ширше коло людей, які можуть отримувати, але не користувалися цим механізмом?
Марія: Направді мова йде про ширше коло. Оскільки, в цілому іменується, що пенсію можуть отримати громадяни, які проживають на окупованих територіях. І абсолютно вірно Ви сказали, що частина з них отримують (знову ж таки, це не секрет, ми не приховуємо) в порядку для внутрішньо переміщених осіб, інша – не отримувала, не зверталася з різних підстав, в тому числі з підстав своєї маломобільності або немобільності. Законопроект якраз надасть можливість закрити коло осіб, які можуть виїхати на підконтрольну територію України, звернутися в установи Пенсійного фонду і в подальшому проходити ідентифікацію. В тому числі розглядається можливість віддаленої ідентифікації, тому що, як з’ясувалося, в державі Україна за допомогою додатку “Дія” ми можемо зробити багато чого, і в тому числі триває також…
Сергій: Нещодавно голова парламентського комітету Галина Третьякова якраз презентувала цю ідею. Вона висловлювалася на підтримку, власне, людей, які не могли з певних причин скористатися. І оскільки Міністерство цифрової трансформації підтвердило, що така можливість є, тобто зараз йде вдосконалення цієї системи, щоб вона працювала, так би мовити, бездоганно, як годинник. І якщо вже вона буде запущена, то очевидно, що цей механізм має бути універсальний і ця віддалена ідентифікація запрацює, і тоді, очевидно, ми побачимо ще певну кількість людей, які захочуть скористатися своїм правом. Хоча, як стверджують певні аналітики в сфері пенсійного забезпечення, політичні діячі, що люди, які не отримують української пенсії, вона ж за рахунок чогось живуть, що їм окупаційна влада платить пенсії, вони очевидно, за рахунок тих коштів живуть, то виходить, що вони будуть мати дві пенсії. Що Ви з цього приводу скажете?
Марія: Відразу скажу, що це не виправдання. Оскільки ми не повинні орієнтуватися на окупаційну владу – це перший аргумент. Друге – окупаційна влада не платить пенсії, вона називається певною “соціальною допомогою”, “соціальною підтримкою”, це також повинні враховувати. І третє (основний для мене аргумент, як для правозахисника) – пенсія – це майно. Майно має бути отримано тими, хто має на нього право. Пенсіонери, які проживають на окупованих територіях – є громадянами України, пенсія їм належить на праві власності, і відповідно, вони мають право її отримувати.
Сергій: Це право повинно бути реалізовано. Пані Маріє, 4 хвилини, я думаю, що ще кілька законопроектів, які в цьому пакеті дорожньої карти, які Ви підтримуєте, варто, я думаю, ще назвати і пояснити що вони несуть нашим громадянам.
Марія: Звісно. Власне, також зверну увагу на законопроект № 3713, який стосується запровадження адміністративної процедури державної реєстрації фактів народження та смерті, які відбулись на тимчасово окупованих територіях, АРК. Тут, на жаль, мова йде лише про кримський напрямок. За аналогією ми будемо розраховувати, що у разі прийняття, також будуть зміни і по Донецькій і Луганських областях. Також ми підтримуємо законопроект про внесення змін до Цивільного кодексу щодо зняття обмежень у виборі загального суду для звернення про встановлення, знову ж таки, факту смерті на тимчасово окупованих територіях. До переліку законопроектів, які ми підтримуємо, також відноситься проект № 5177 “Про захист права власності та речових прав осіб, які постраждали внаслідок збройної агресії”. Знову скажу, що цей законопроект взагалі такий може бути достатньо дискусійним, саме з огляду сфери регулювання. Проте, безумовно, питання реституції (питання відшкодування шкоди, якщо говорити спрощеною мовою), то воно має бути вирішено і цей законопроект, власне, дає такі передумови. Звісно, знову ж таки, як завжди є дискусії по окремих пунктах, проте, ми наполягаємо на тому, аби це питання було розглянуто.
Сергій: А в чому суть основного питання? Я так розумію, що йдеться про ту власність, яка залишилася на окупованій території, яку люди втратили, так? Йдеться про те, якими механізмами їм компенсувати втрачену власність,так?
Марія: Так, дійсно. Мова йде взагалі про механізм того, як це фіксується, як реєструється, чи це буде повна компенсація в грошовому еквіваленті, чи заміна. Тобто, це достатньо такий об’ємний механізм. В цілому, у нас на національному рівні держава Україна не розробила ще такий механізм від “а” до “я”, аби мати відповіді на все.
Сергій: Коли ми в наших програмах говорили про зруйноване житло і компенсації, (вже сьогодні існує механізм), то ми говорили, що в цій частині закон діє про зруйноване житло, яке на контрольованій території в такому обмеженому аспекті, а тут, бачите, дуже широкий аспект, очевидно, він же тягне за собою певний грошовий еквівалент реалізації цього законопроекту.
Марія: Мені здається, знаєте, у питанні взагалі відшкодування шкоди, першим є механізм фіксації. Звісно, ми можемо постійно говорити, що “якщо ми зафіксуємо – то ми повинні відразу шукати кошти”, але ми можемо це робити поступово, і насправді маємо робити. Маємо зробити конкретний реєстр, зафіксувати все, що є, аби мати можливість в подальшому шукати оптимальні рішення.
Сергій: Сьогодні, ми знаємо, що юридичні особи подають позови в міжнародні суди проти Російської Федерації якраз за те, що відшкодування власності, яку захопила Росія або зруйнувала. Я думаю, що якраз фіксація в цьому аспекті – перше, що необхідно для того, щоб потім подаватися проти Росії в міжнародні судові інстанції.
Марія: Однозначно. Це якраз і про збір фактажу, і можливість в подальшому якраз стягувати кошти для того, аби компенсувати вже за рахунок таких процесів, які відбудуться в подальшому.
Сергій: Пані Маріє, 40 секунд. Що найважливіше, про що ми не встигли поговорити сьогодні?
Марія: Важливого насправді дуже багато. Я ще раз закликаю подивитись дорожню карту, особливо в частині законопроектів “червоної зони”, які ми не підтримуємо, і які однозначно не мають бути реалізованими. І у разі, якщо ви маєте прямий вплив, або ви є посадовцями-парламентарями, ми закликаємо ознайомитись і брати цю дорожню карту безпосередньо до своєї роботи. Ми завжди готові як громадськість надати свої коментарі, провести консультації чи обговорення з того чи іншого питання.
Сергій: Дякую, пані Маріє, за участь у сьогоднішній програмі! Нагадаю: ми спілкувалися з юристкою Громадського холдингу “ГРУПА ВПЛИВУ” Марією Красненко, говорили про законодавчі ініціативи, які спрямовані в ідеалі на поліпшення умов життя внутрішньо переміщених осіб та інших громадян, інтереси яких постраждали внаслідок війни. Провів програму Сергій Бондарчук, за режисерським пультом працювала Марія Хлистова. Залишайтесь з нами і надалі!
