Люди-тіні, невидимі виборці, безголосі та недогромадяни, – так самі себе називають переселенці, які п’ять років не можуть повноцінно реалізувати своє конституційне право голосу. Зареєстрований законопроект №6240, постійні акції та флеш-моби по всій Україні, рекомендації міжнародних спостережних місій та структур ООН і Ради Європи, хвиля звернень від місцевих рад – нічого не допомогло депутатам восьмого скликання Верховної Ради забезпечити виборчі права громадян, які вимушені були покинути свої домівки.

З надією на вирішення новою владою проблеми політичної дискримінації внутрішньо переміщених осіб, 75 лідерів громадських організацій звернулись до Президента України Володимира Зеленського із закликом виступити на правах гаранта прав і свобод громадян ініціатором позитивних змін.

“На жаль, Верховна Рада України 8 скликання провалила завдання із захисту прав внутрішньо переміщених осіб та інших груп виборців. Це було викликано безсистемністю державної політики щодо переселенців та мешканців тимчасово окупованих територій, домінуванням політичних мотивів у процесі прийняття рішень. Сподіваємось, що Президент України та новий парламент зможуть припинити довготривалу бездіяльність держави і оперативно після початку роботи парламенту 9 скликання вирішити нагальні проблеми у сфері виборчих прав громадян”, – йдеться у зверненні.
На позачергових парламентських виборах-2019 лише один (1!) відсоток виборців, чия виборча адреса знаходиться на тимчасово окупованих територіях Донецької, Луганської областей, м. Севастополь та АР Крим, були внесені в список виборців та отримали можливість проголосувати. Ці виборці скористалися процедурою тимчасової зміни місця голосування без зміни виборчої адреси, яка дозволяє громадянам України, які на день виборів перебувають не за місцем реєстрації (“прописки”) обрати виборчу дільницю для голосування за місцем фактичного перебування. Кажуть, що голос таких виборців важить вдвічі менше, адже виборці, які голосують поза межами свого виборчого округу, отримують лише один бюлетень замість двох. Дійсно, абсолютна більшість з таких виборців мали право “сказати лише півслова” – згідно Закону “Про вибори народних депутатів України” вони обирали фактично лише половину парламенту.

Процедура зміни місця голосування – єдина можливість реалізувати конституційне право для внутрішньо переміщених осіб. Але на місцевих виборах вона не застосовується.

Тому ані в 2015 році, ані на виборах в об’єднаних територіальних громадах переселенці не могли обирати органи місцевого самоврядування там, де вони оселилися та облаштували своє життя.

Разом з тим, згідно соціологічного дослідження Міжнародної фундації виборчих систем (IFES),проведеного в травні 2019 року серед мешканців приймаючих громад спостерігається зростання підтримки політичної участі внутрішньо переміщених осіб. 90% опитаних громадян України згодні або переважно згодні, що ВПО, які проживають у нових громадах, повинні мати можливість реалізувати право голосу на місцевих виборах за місцем їх фактичного проживання.

Отже, більше мільйона внутрішньо переміщених осіб, які мають право голосу згідно ст. 70 Конституції України, сподіваються, що до початку наступних місцевих виборів Верховна Рада нового скликання таки зможе прийняти закон, який дозволить громадянам голосувати за місцем фактичного проживання.

Колонка виконавчої директорки Громадського холдингу “ГРУПА ВПЛИВУ” Тетяни Дурнєвої для видання “Левый берег