15 листопада Комітет Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування завершив роботу над внесенням змін до Виборчого кодексу та рекомендував парламенту проголосувати за кожну із 17-ти пропозицій Президента та прийняти Кодекс в редакції Комітету в цілому як закон.
Одним із зауважень Президента було те, що в попередній редакції Кодекс не містив реальних механізмів, які б на постійній основі (не лише шляхом тимчасової зміни місця голосування на період відповідного виборчого процесу) забезпечували можливість реалізації внутрішньо переміщеними особами свого виборчого права на загальнонаціональних та місцевих виборах, зокрема шляхом визначення підстав та порядку зміни такими виборцями виборчої адреси.
Наближається дата розгляду Виборчого кодексу, запланована на перший тиждень грудня. Станом на 18 листопада остаточної редакції Виборчого немає у відкритому доступі.
Мільйони громадян, які п’ять років очікують захисту своїх виборчих прав, не знають, чи дійсно враховані пропозиції Президента щодо можливості голосування для внутрішньо переміщених осіб та інших мобільних всередині країни громадян.
Звертаємо увагу народних депутатів України, що відповідальність за прийняття Виборчого кодексу лежить на кожному із вас, і що неврахування положень про виборчі права мобільних всередині країни громадян є неприпустимим, про що неодноразово зауважували правозахисні та міжнародні організації.
Вимагаємо оприлюднити порівняльну таблицю до проєкту Виборчого кодексу, в якій чітко враховані пропозиції Президента України Володимира Зеленського до Виборчого кодексу, зокрема в частині забезпечення можливості реалізації внутрішньо переміщеними особами свого виборчого права на загальнонаціональних та місцевих виборах.
Підписати звернення можна за цим посиланням.
Тетяна Дурнєва, Громадський холдинг “ГРУПА ВПЛИВУ”;
Валерія Вершиніна, БО БФ “Stabilization Support Services”;
Альона Луньова, ZMINA. Центр прав людини;
Ірина Гамбарян, Громадська організація “Об’єднання переселенців “Спільна справа. Одеса”;
Ганна Дворна, Громадська організація “Спільно HUB”;
Олександр Галкін, БФ “Право на Захист”;
Аза Голощапова, ГО “Переселенці Криму та Донбасу”;
Кучеренко С.О., депутатка Люботинської міської ради 7 скликання;
Перепелиця Анастасія, ГО “Донбаська Ініціатива “Міст”;
Зиков Юрій, голова ГО” Об’єднання переселенців” Спільна справа”, Вінниця;
Сидоренко Лариса, ГО “Егіда-Центр”;
Родіон Дятко, “Щира Справа”;
Валерія Поклонська, ГО “Донбас СОС”;
Костянтин Рєуцький, БФ “Восток-SOS”;
Богдан Мельникович, БФ “Восток-СОС”;
Блажевич Костантин, голова правління ГО “Закарпаття-Донбас”;
Вікторія Золотухіна, координаторка Мережі хабів громадянського суспільства України;
Кацьора Олександр, директор Ресурсного центру у Закарпатській області ГО “Справа Кольпінга в Україні”;
Ірина Чорна, ЗОБФ “Посмішка дитини”;
Демешко Віктор, Голова ГС “Коаліція ВПО Одеської області”;
Жанна Соловйова, виконавча директорка Неурядової організації “Сучасний Формат”;
Юлія Калашнікова, голова громадської організації “Ми з України”, м.Сторожинець Чернівецька область;
Аверков Сергій, виконавчий директор громадської організації “Агентство економічого розвитку”;
Кіпень Володимир, голова Донецького Інституту соціальних досліджень і політичного аналізу;
Наталія Болховська, керівник проектів ВОГО Вінницький пресклуб;
Руслана Бурова, виконавча директорка ГО “МАРТ”;
Ірина Гайдучик, виконавчий директор Обласної молодіжної громадської організації “Волинський Інститут Права”;
Ірина Сельницька, голова громадської організації “Міст 3.10”;
Маіна Кулик, голова Міжнародного благодійного фонду «Небайдужі»;
Наталія Веселова, ГО “АНТС”;
Валерія Самарська, БО БФ “Добробут України”;
Інга Дуднік, виконавча директорка ГО “Територія успіху”;
Лілія Гарбузюк, керівник ВП у м. Полтава ПОБО “Спілка Самаритян”;
Ігор Сиромятников, голова ГО “Об’єднання вимушених переселенців Донбасу “ДОБРОТВОР”, м. Коростень, Житомирської області.
Протягом 2-х днів експерти та політики обговорювали підсумки й наслідки виборчих кампаній.
І хоча різні спостережні місії прихильно відгукувалися про виборчі процедури й власне виборчий процес, тим не менше існують прогалини, які потребують правового регулювання й вдосконалення. Це і питання доступу до голосування, питання координації дій між різними суб’єктами виборчого процесу тощо.
Одна з тем, яка обговорювалася на конференції, – маніпуляції свідомістю виборців. Експертка Громадського холдингу “ГРУПА ВПЛИВУ” Ольга Мартиновська взяла участь у презентації на тему “Підвищення медіа-грамотності та навичок кібер-гігієни громадян”. За її словами, кожен повинен дбати про кібер-гігієну, аби не наразитися на дезінформацію.
Учасники презентації обговорили найбільш поширені проблеми, повязані із кібер-гігієною й напрацювали пропозиції щодо їхнього вирішення:
– розробка й впровадження навчальних програм на всіх рівнях (школи, виборчі комісії, вузи та ін.);
– широка інформаційна просвітницька кампанія;
– оптимізація “цифрового” законодавства тощо. 
“Я тільки тут усвідомила наскільки ця проблема глобальна, що її вирішуватимуть ще наші діти! Ці люди справді потребують нашої допомоги й не зрозуміло, чи повернуться вони коли-небудь додому”, – ділиться враженнями одна з учасниць тренінгу.
Це вже третій за ліком тренінг проекту за участі тренерок, експерток з прав людини Марії Ясеновської та Олени Уварової. Переважну більшість учасників тренінгу склали судді судів Полтавської області.
Обговорювали міжнародні та національні стандарти. Дуже зацікавило вирішення юридичних задач на тему гендерної рівності. У заході взяла участь Ганна Христова, координаторка проекту Ради Європи “Внутрішнє переміщення в Україні: розробка тривалих рішень”. Її слова про тривалість, згідно світового досвіду, процесу вирішення питань забезпечення прав ВПО сильно вразили учасників. Тренерки зазначають, що масштабність проблеми учасникам допомогли усвідомити цифри: кількість ВПО в країні (біля 1,5 мілліону) та в області (більше 22 тисяч). “Я навіть не думала, що таких людей так багато”, – щиро поділилась інша учасниця заходу.
Серед проблем, з якими зустрічаються ВПО, учасники виділили ті, які мають гендерне забарвлення: зокрема питання виплати аліментів, коли батько на безконтрольний території, визначення місця проживання дитини, коли один з батьків там проживає, власники житла бояться здавати квартири жінкам з дітьми через міф, що дітей зареєструють та їх не можна буде виселити, коли закінчиться термін оренди. Крім того виділили питання, повʼязані із документальним оформленням перетину кордону та лінії розмежування матір’ю з дитиною, наявності дозволу батька та паспорту чи ID, а також встановлення факту смерті на непідконтрольній території для оформлення пенсії по втраті годувальника.
Власна інформація та за матеріалами 
Під час дискусії особлива увага приділялася проєкту Закону України “Про внесення змін до деяких законів України щодо реєстрації місця проживання внутрішньо переміщених осіб”. Учасники заходу також активно обговорили процедуру включення до реєстру територіальної громади внутрішньо переміщених осіб, а також надання їм права голосу під час місцевих виборів.
Запропоновані норми зазначеного законопроєкту спрямовані насамперед на дотримання конституційних прав ВПО, які є громадянами України, врегулювання процесу інтеграції за новим місцем проживання, в тому числі – реалізацію права голосу відповідно до виборчого законодавства.
Під час дискусії Юрій Мірошниченко, зокрема, наголосив, що сьогодні дуже важливо забезпечити дотримання виборчих прав внутрішньо переміщених осіб. Тож цей захід, на його погляд, є суттєвим кроком вперед в цьому напрямі.
Однією з найвагоміших причин відтермінування початку дії нового Порядку стало питання перетину лінії розмежування дітьми. Новий Порядок передбачає, що єдиним документом для в’їзду та виїзду дітей у віці до 14 років з окупованих територій має бути закордонний паспорт. “Це нововведення було вкрай негативно сприйнято жителями окупованих територій, тому що тепер для виїзду дитини сім’я мала оформити паспорт, який коштує майже 700 гривень. До того ж, у зв’язку з ажіотажем, подати документи для оформлення паспорту в Донецькій та Луганській областях практично неможливо”, – зазначає Альона Луньова, адвокаційна менеджерка Зміни. “Ми пропонуємо повернути свідоцтво про народження у список документів, на підставі яких дитина може перетинати лінію розмежування. Це дозволить знизити соціальну напругу, при цьому не вплине на безпекову ситуацію. Така позиція знайшла підтримку всіх зацікавлених органів влади, тож, сподіваємося, що відповідні зміни будуть прийняті Урядом” – зауважила Луньова.
Позитивним нововведенням Постанови №815 є зміна підходів до врегулювання питання перевезення через лінію розмежування товарів та речей. Постанова передбачає перехід від переліку дозволених товарів до переліку таких, перевезення яких забороняється чи обмежується, який затверджується Мінветеранів. Проєкт відповідного наказу оприлюднений на офіційному сайті міністерства, до 12 листопада триває його громадське обговорення.
“Принцип, яким керувалась команда Міністерства, працюючи над Наказом та Постановою – максимальне спрощення життя громадян України, які змушені проживати на тимчасово окупованій території, та забезпечення їхніх конституційних прав, — розповів радник Міністра у справах ветеранів, тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб Артем Саліхов. Він також зазначив, що і зміни до Постанови, і Наказ зі списком товарів є результатом спільної партнерської роботи та певним компромісом між позицією зацікавлених органів влади та громадських організацій. Він пообіцяв, що Мінветеранів і надалі буде контролювати ситуацію з практичним запровадженням Постанови та Наказу, за необхідності вдаючись до додаткових роз’яснень та подальшого вдосконалення порядку перетину лінії розмежування. 
