hawerand – Page 16 – Громадський холдинг "ГРУПА ВПЛИВУ"
Skip navigation
На сайті Верховної Ради нарешті опубліковано Порівняльну таблицю до Виборчого кодексу (з пропозиціями Президента України). Нагадаємо, 18 листопада ГО «ГРУПА ВПЛИВУ» ініціювала збір підписів під заявою щодо неприпустимості прийняття Виборчого кодексу без врахування положень про виборчі права внутрішньо переміщених осіб.

У новій редакції кодексу містяться норми, на яких тривалий час наполягав Громадський холдинг “ГРУПА ВПЛИВУ” спільно з партнерами про забезпечення виборчих прав ВПО! Фактично тут продубльовані положення Законопроекту №6240 , а саме – процедури, які полегшують громадянам, котрі мешкають не за місцем офіційної реєстрації, доступ до голосування на всіх видах виборів. Сьогодні це, як відомо, насамперед внутрішньо переміщені особи та трудові мігранти в межах країни.

Отже, в оновленому проєкті Кодексу йдеться про наступне:

«2. У разі звернення щодо зміни виборчої адреси виборець подає органу ведення Реєстру за новою виборчою адресою заяву, до якої додаються документи (копії документів), що підтверджують зміну виборчої адреси виборця.

3. Зазначене у частині третій статті 8 цього Закону звернення щодо зміни виборчої адреси може бути подане виборцем до органу ведення Реєстру, повноваження якого поширюються на територію, до якої віднесено виборчу адресу, на яку змінюватиметься поточна виборча адреса виборця, не пізніше ніж на п’ятий день з дня початку виборчого процесу виборів або процесу референдуму, що проводяться на території, в межах якої виборець просить визначити його виборчу адресу. У разі, якщо на відповідній території одночасно проводяться декілька виборів (референдум), таке звернення може бути подане не пізніше ніж на п’ятий день з дня початку виборчого процесу тих виборів (референдуму), голосування на яких проводиться раніше, ніж голосування на інших виборах, які відбуваються одночасно.

У разі надходження звернення виборця щодо зміни виборчої адреси пізніше ніж на п’ятий день з дня початку виборчого процесу відповідних виборів або процесу референдуму (із урахуванням особливостей щодо виборів та референдуму, передбачених абзацом першим цієї частини, які проводяться одночасно), орган ведення Реєстру приймає мотивоване рішення про відмову у внесенні зміни до його виборчої адреси, копія якого не пізніше наступного дня після прийняття відповідного рішення направляється виборцю з одночасним повідомленням про можливість подання звернення щодо зміни виборчої адреси після завершення виборчого процесу відповідних виборів.

У випадку, передбаченому абзацом другим цієї частини, або у разі, якщо строки виборчих процесів з відповідних виборів (процесу референдуму) повністю або частково збігаються, виборець може подати звернення щодо зміни виборчої адреси після завершення виборчого процесу виборів, голосування на яких відбувається останнім.

4. У разі звернення щодо зміни виборчої адреси на підставі частини третьої статті 8 цього Закону, виборець зобов’язаний додати до заяви, зазначеної у частині другій цієї статті, копію документа, який підтверджує його фактичне проживання за вказаною ним адресою. Виборець обґрунтовує зміну виборчої адреси одним з документів, перелік яких зазначено у частині п’ятій цієї статті.

5. До документів, що підтверджують фактичне проживання виборця за адресою, зазначеною у заяві, передбаченій частиною 2 цієї статті, та належно обґрунтовують зміну виборчої адреси на підставах, передбачених частиною третьою статті 8 цього Закону, належать:
  1. 1) договір оренди житла за адресою, яку виборець просить визначити його новою виборчою адресою;
  2. 2) виданий органом державної влади чи органом місцевого самоврядування документ, який засвідчує здійснення виборцем підприємницької діяльності за адресою житла, яку виборець просить визначити його новою виборчою адресою;
  3. 3) документ, який підтверджує право власності на житло за адресою, яку виборець просить визначити його новою виборчою адресою;
  4. 4) довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи;
  5. 5) документ, який засвідчує здійснення виборцем догляду за особою, місце проживання якої зареєстровано відповідно до Закону України “Про  свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні” за адресою, яку виборець просить визначити його новою виборчою адресою;
  6. 6) документ, що засвідчує перебування виборця у шлюбі або у родинних відносинах із особою, місце   проживання якої зареєстровано  відповідно до Закону України “Про  свободу пересування та вільний  вибір місця проживання в Україні” за адресою, яку виборець просить визначити його новою виборчою адресою…».
Таким чином за такої процедури українські громадяни, які мешкають поза місцем офіційної реєстрації, отримають можливість подавати документи й голосувати на усіх видах виборів. Перешкоди на шляху до волевиявлення буде знято!

Розгляд Виборчого кодексу запланований на наступний тиждень (початок грудня). Передбачається, що у разі його ухвалення, він вступить у дію з 1 січня 2020 року.

Громадський холдинг «ГРУПА ВПЛИВУ» висловлює подяку усім колегам з громадського середовища за принципову наполегливу позицію щодо відновлення конституційних прав громадян й підтримку наших ініціатив. Також ми дякуємо Президентові та народним депутатам за внесення відповідних пропозицій у текст Виборчого кодексу й готовність закріпити усі згадані норми у вітчизняному законодавстві!

З надією чекаємо на голосування!

Фото
Харківська міська радаі, 27 листопада, на сесії затвердила звернення до голови Верховної Ради України Дмитра Разумкова та Прем’єр-міністра України Олексія Гончарука, повідомляється на сайті міськради.

У документі депутати просять вжити відповідних заходів щодо внесення законодавчої ініціативи відносно забезпечення реалізації внутрішньо переміщеним особам їхніх конституційних прав і свобод, передбачених ст. 38 Конституції України.

«Законодавство про Державний реєстр виборців в частині встановлених підстав для визначення виборчої адреси не враховує факт постійного проживання громадян не за місцем реєстрації. Внутрішньо переміщені особи, які є новими членами наших територіальних громад, не можуть голосувати на місцевих виборах і вибирати органи місцевого самоврядування за місцем свого фактичного проживання.

Тільки в місті Харкові за станом на 1 листопада на обліку в управліннях праці та соціального захисту населення районів міста знаходяться 86 тис. 937 внутрішньо переміщених осіб, з них виборців – понад 75 тис. осіб.

Питання забезпечення прав внутрішньо переміщених осіб є предметом розгляду міжнародних інституцій. Згідно Рекомендації Ііес (2006) 6 Комітету міністрів Ради Європи, держави-члени повинні вжити належних правових та практичних заходів, щоб внутрішньо переміщені особи могли повноцінно реалізувати своє право голосувати на національних, регіональних або місцевих виборах. Просимо сприяти якнайшвидшому вирішенню зазначеного питання», – сказано в зверненні.

З повним текстом документа можна ознайомитися тут.

Це вже друге звернення такого змісту від харківських депутатів. Перше з’явилося рік тому й адресувалося представникам попередньої влади. Громадський холдинг “ГРУПА ВПЛИВУ” ще раз висловлює щиру подяку депутатці Харківської міської ради Ользі Чичиній за допомогу та сприяння у донесенні інформації щодо виборчих прав ВПО до її колег!
Робоча група Комітету Верховної Ради з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку погодила правки до Виборчого кодексу щодо права голосування переселенців і внутрішніх трудових мігрантів на місцевих виборах. Голосування цього Кодексу в парламенті заплановано на перший тиждень грудня. Про це повідомила голова Громадського холдингу «ГРУПА ВПЛИВУ» Тетяна Дурнєва під час круглого столу «Довгострокові рішення для внутрішньо переміщених осіб: подальші кроки», повідомляють «Донецкие новости».

Станом на сьогодні внутрішньо переміщені особи можуть голосувати на виборах президента України, а також на парламентських – але тільки за списки партій.

Дурнєва нагадала, що боротьба за конституційне право переселенців голосувати на місцевих виборах триває з 2014 року. «І коли наші міжнародні партнери вивчають ситуацію в Україні, вони відзначають, що це вже може бути прикладом широкої боротьби в 21 столітті за право голосу… Минулого тижня представник Євросоюзу Річард Тіббельс в черговий раз нагадав, що Україна все-таки може щось зробити для своїх громадян, які постраждали від збройного конфлікту. І ось одним з цих “щось” є – забезпечення виборчих прав. Україна обіцяла зробити до кінця цього року», – сказала Дурнєва.

22 грудня в Україні відбудуться місцеві вибори в об’єднаних територіальних громадах, але в них переселенці не зможуть взяти участь. «22 грудня понад 380 тис. виборців обиратимуть депутатів і голів в сільських, селищних та міських радах. Проте відбуватиметься без 4% виборців, які є внутрішньо переміщеними особами. І це повторюється з року в рік. І зараз крім традиційних виборів в рамках децентралізації проходять вибори щодо об’єднання територіальних громад. І ось 22 грудня вибори в 86 ОТГ пройдуть без участі переселенців», – продовжила Дурнєва.

Вона в чергове нагадала, що у Верховній Раді є законопроект № 6240 (був розроблений в 2016 році), «який вже став брендом боротьби ВПО за виборчі права». При цьому є висока вірогідність, що все його положення будуть враховані в доопрацьованому Виборчому кодексі. «Цей законопроект “підтягнув” проблему права голосу не тільки переселенців, а й людей, які проживають не за місцем реєстрації, – так званих внутрішніх трудових мігрантів. Тим самим документ підняв проблему необхідності реформи реєстрації місця проживання. У цьому законопроекті прописаний механізм, завдяки якому людина незалежно від реєстрації місця проживання може змінити виборчу адресу на ту громаду, в якій він зараз проживає. І тим самим він отримує право голосу не тільки на всеукраїнських виборах, але і на місцевих », – зазначила експерт.

У парламенті вже завершена робота над Виборчим кодексом, на який раніше президент наклав вето. «Президент вніс свої пропозиції і зауваження щодо вдосконалення Кодексу. І одне з таких зауважень стосується відсутності належного і реального механізму реалізації виборчих прав. Ми працювали в Комітеті ВР з питань організації державної влади, мiсцевого самоврядування та регіонального розвитку. Робоча група погодила зміни і фактично законопроект №6240 увійшов до Виборчого кодексу. Але проект доопрацьованого Кодексу досі не опублікований на сайті Верховної Ради. Тому ми не можемо говорити на 100%, що в цій боротьбі можна поставити крапку. Попереду ще буде голосування, яке анонсовано на перший тиждень грудня», – наголосила Дурнєва.
Комісія разом з експертним середовищем продовжує роботу щодо вдосконалення захисту виборчих прав громадян.

За ініціативи Центральної виборчої комісії, зокрема члена ЦВК Юрія Мірошниченка, було проведено експертне обговорення законопроєкту Закону України “Про внесення змін до деяких законів України щодо реєстрації місця проживання внутрішньо переміщених осіб”, повідомляє Відділ взаємодії із ЗМІ секретаріату ЦВК.

Проєкт закону, який став головним предметом обговорення, був розроблений Міністерством у справах ветеранів, тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб України, до розробки якого на різних етапах долучались експерти Громадського холдингу “ГРУПА ВПЛИВУ”. Також до його вдосконалення долучилася Центральна виборча комісія. А експертне обговорення, яке ініціювала ЦВК, стало черговим суттєвим кроком на цьому шляху.

Під час обговорення порушувалися не тільки теми реєстрації місця проживання внутрішньо переміщених осіб в приймаючих громадах, а також не менш важливий аспект – інтеграція між реєстрами територіальних громад і Державним реєстром виборців (ДРВ). Своїми думками і напрацюваннями колег з цього приводу поділився керівник Служби розпорядника ДРВ Олександр Стельмах. У контексті даного питання між експертами та представниками профільних відомств відбулася “звірка годинників” й щодо діджиталізації відповідних процесів, декларативного місця проживання та проведення електронних виборів тощо.

Юрій Мірошниченко запропонував рухатися у реалізації законопроєкту step by step: “Вже зараз ми можемо вирішити головну задачу законопроекту – в частині, що стосується для внутрішньо переміщених осіб, а потім – і для всіх інших категорій громадян, хто цього потребує. Це був би гарний результативний початок. Саме задля цього ЦВК зібрала експертів, запросила всі зацікавлені сторони. Разом ми повинні забезпечити послідовний підхід у впровадженні вивірених рішень і налагодити абсолютну координацію спільних дій, щоб швидко рухатися далі.”

“Лише такий спосіб вирішення проблеми вбачається мені найбільш вдалим. А ретельний відбір кращих пропозицій з розрахунками, як вони працюватимуть в реальному житті, стане запорукою досягнення нашої кінцевої мети – максимального захисту виборчих прав громадян України на всіх рівнях виборів”, – констатував член ЦВК Юрій Буглак.

Як відзначила виконавча директорка Громадського холдингу “ГРУПА ВПЛИВУ” Тетяна Дурнєва, “дуже обнадійливо виглядають конкретні позитивні зміни в сфері публічної підтримки виборчих прав ВПО”. “Ми вдячні ЦВК за чітку та послідовну позицію щодо підвищення рівня участі у виборах мобільних всередині країни громадян та роботу над усіма доступними шляхами включення громадян у процеси прийняття рішень”, – сказала вона. Загалом участь у зустрічі взяли представник Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, представники профільних міністерств, зокрема Міністерства внутрішніх справ, Державної міграційної служби України тощо, а також аналітики та експерти Міжнародної фундації виборчих систем (IFES), Аналітичного центру Асоціації міст України, Всеукраїнської громадської організації “Громадянська мережа “ОПОРА”, ГО “Громадський холдинг “ГРУПА ВПЛИВУ”, Центру прав людини ZMINA.
У Верховній Раді зареєстрували законопроєкт №2083-д (щодо реалізації права на пенсію). Він передбачає відновлення конституційного права на отримання пенсій для сотень тисяч громадян України, які були позбавлені соціального забезпечення через відсутність у них довідки внутрішньо переміщеної особи. Крім того планується відновити виплати для понад 500 тисяч громадян з числа пенсіонерів, які проживають на тимчасово окупованих територіях.

Громадський холдинг «ГРУПА ВПЛИВУ» тривалий час працював над цим питанням на різних рівнях та майданчиках. Виконавча директорка холдингу Тетяна Дурнєва неодноразово актуалізувала цю проблему під час зустрічей з депутатами, під час виступів перед міжнародною спільнотою у Женеві та Варшаві…

Дякуємо всім, хто у різний спосіб доклався до розробки документу та його адвокатуванню: Агентству ООН у справах біженців, БФ “Право на захист”Центру прав людини ZMINA, ГО “Донбас СОС” та Програма “Радник”.

Ініціаторами з/п є депутати й депутатки Галина Третьякова, Михайло Цимбалюк, Наталія Королевська, Вадим Струневич, Юлія Тимошенко, Олег Арсенюк, Сергій Гривко, Анатолій Остапенко, Микола Бабенко, Дмитро Лубінець, Павло Халімон та інші.

Деталі законопроекту – в інфографіці:
Європейські партнери України вкотре нагадують про потребу вирішення питання виборчих прав внутрішньо переміщених осіб. Днями з відповідною заявою виступив голова відділу з відносин з країнами “Східного партнерства” зовнішньополітичної служби ЄС Річард Тіббельс на засіданні делегації Європарламенту з асоціації з Україною, повідомляє Deutsche Welle.

Торкаючись різних аспектів конфлікту на Сході України, Тіббельс окремо відзначив кроки, до яких може вдатися українська влада.

Зокрема, у ЄС очікують від української влади нових дій у контексті “інклюзивного” підходу до громадян України на території ОРДЛО, який задекларував президент країни Володимир Зеленський.

“Ми думаємо, що ще є речі, які Україна може зробити. А саме, посилити підтримку (людей, – ред.) у соціальних питаннях, таких як виплата пенсій громадянам на непідконтрольних уряду територіях і виборчі права внутрішньо переміщених осіб”, – заявив Тіббельс. За його словами, Україна нещодавно пообіцяла Євросоюзу ухвалити закон про виборчі права таких осіб до кінця року.

Нагадаємо, представники Євросоюзу не вперше закликають офіційний Київ надати ВПО повноцінне право голосу на всіх видах виборів.

Заява Тіббельса зараз особливо актуальна, адже буквально за тиждень-другий Верховна Рада має розглядати Виборчий кодекс із правками та пропозиціями Президента. Громадський холдинг “ГРУПА ВПЛИВУ” спільно з партнерами у зв’язку з цим виступив нещодавно з заявою-зверненням про неприпустимість прийняття Виборчого кодексу без врахування положень про виборчі права внутрішньо переміщених осіб.

Фото  
Біла Церква – неофіційна столиця Київської області. Велике місто – велика активність. Щоправда місцеві мешканці не завжди поінформовані про весь “арсенал” можливостей впливу на рішення влади. І це, безперечно, є чинником стримування розвитку міста та його околиць, адже часто цікаві й перспективні ініціативи просто губляться й не реалізовуються.

Місто входить у “пул” населених пунктів Київщини, які Громадський холдинг “ГРУПА ВПЛИВУ” аналізував на предмет наявності тут усього комплексу інструментів локального народовладдя. Отже днями у Білій Церкві відбулися презентація дослідження й обговорення перспектив розвитку місцевої демократії крізь призму дієвих інструментів, які можуть цьому слугувати.

“Мешканці й мешканки Білої Церкви є активними та небайдужими до майбутнього своєї громади, – відзначає координаторка проєкту “Маємо вплив у регіонах” Вікторія Золотухіна. – Це стосується ставлення до статуту, можливості впливати на прийняття рішень та життя людей, які постраждали внаслідок війни. Під час обговорення всі погодилися з тим, що інструменти локальної демократії мають бути доступними для всіх людей, що на законних підставах проживають в громаді. Мають відбуватися навчання, тренінги, які б показали як користуватися цими інструментами, а також які продемонструють, які практичні результати приносить використання ними”.

В обговоренні взяли участь місцеві депутати, внутрішньо переміщені особи, представники неурядових організацій, учасники АТО, активні мешканці громади.

Нагадаємо, проєкт “Маємо вплив у регіонах” реалізовують в різних областях організації-учасниці Мережі хабів громадянського суспільства.

Ініціатива виконується ГО “Громадський холдинг “ГРУПА ВПЛИВУ” за підтримки проєкту Програми розвитку ООН в Україні “Громадянське суспільство задля розвитку демократії та прав людини в Україні”, який фінансується Міністерством закордонних справ Данії.

Марія Красненко, юристка Громадського холдингу “ГРУПА ВПЛИВУ”

За даними Українського Освітнього Кластеру ООН, понад 120 тисяч випускників шкіл на тимчасово окупованих територіях потребують визнання документів про освіту лише в 2019 році. 

Попри повідомлення про збільшення кількості вступників з ТОТ через освітні центри “Донбас-Україна” (в 2016 році – 855 осіб, в 2018 році – 1346, в 2019 – 1600 осіб), подібна тенденція у співвідношенні до населення зазначених територій не є достатньою. 

Основним викликом залишається сам факт залучення дітей та молоді до навчання в закладах на підконтрольних уряду територіях, а також дистанційно та за формою екстернату. Сьогодні Україна має констатувати існування низки перешкод, що стоять перед дітьми, які вимушено перебувають в окупації. Це:

– підготовка та здача таких предметів як українська мова, література, історія України до загальної інформації про порядок підтвердження отриманих знань;
– вступ за спрощеними процедурами до ВНЗ; 
– прямі гарантій можливості навчання (проживання, належні стипендії);
– гарантії подальшого працевлаштування та ін. 

Звичайно, ми вітаємо створення можливості віддаленого навчання, однак при цьому важливими є системність та значимість. Держава має знайти ефективні інструменти впливу та залученості самих дітей та членів їх сімей, також максимально залучати міжнародних партнерів до впровадження все більшої кількості програм для переселенців та дітей з ТОТ. 

Слід враховувати, що конфлікт також суттєво впливає на навчальні заклади поблизу лінії зіткнення з обох боків. Такий вплив стосується  благополуччя та ефективності дітей, і працівників освітньої сфери. Тільки у першій декаді поточного року зафіксовано щонайменше 27 фактів фізичних пошкоджень навчальних будівель. 

Отже доступ до освіти залишається ускладненим і через безпекові ризики внаслідок обстрілів, поширеності боєприпасів, що не розірвалися, і мін на шляху до таких закладів. Зараз, на початку зимового сезону слід відзначити і те, що чимало шкіл стикаються з проблемами через погане функціонування старих систем опалення, або через брак палива.

Таким чином держава має подбати про максимальне залучення дітей до освіти на підконтрольній території шляхом розробки комплексної програми їхньої підтримки у разі переміщення та широкої інформаційної кампанії і роботи як з самими дітьми так і їхніми сім’ями. 

Крім того варто наголосити на потребі забезпечення повноцінної роботи шкіл та персоналу поблизу лінії зіткнення. Це і безпековий компонент, і відповідність закладів стандартам у сфері освіти та впроваджуваних реформ.

(З виступу на круглому столі “Розділені лінією розмежування: державна політика для відновлення прав, зв’язків та довіри” під час Міжнародного форуму “Реінтеграція на Донбасі – поліпшення гуманітарної ситуації і зміцнення контактів між людьми в регіоні конфлікту”)

Фото
Упродовж декількох місяців Громадський холдингу “ГРУПА ВПЛИВУ” посилено вдосконалював власні організаційні спроможності. Це відбувається вже другий рік поспіль! Завдяки підтримці небайдужих людей, “ГРУПА ВПЛИВУ” нарощує власні інституційні м’язи, що дозволяє впевнено дивитися у майбутнє й поступово наближатися до реалізації своїх програмних цілей.

В рамках проєкту “Тренінги з організаційного розвитку” від Ініціативного центру сприяння активності та розвитку громадського почину “Єднання” (ІСАР “Єднання”) “ГРУПІ ВПЛИВУ” вдалося оволодіти новими навичками з одразу кількох важливих напрямків, що однозначно посилюють роботу організації.

Завдяки досвідченому тренерові Андрію Вишняку, що керує ФБ “Центр громадських ініціатив”, Громадський холдинг оволодів новими знаннями про стандарти управління організацією. Під час цих тренінгів та консультацій опрацьовували питання: як максимально ефективно вибудувати внутрішню командну роботу, як перерозподіляти навантаження й виставляти конкретні цілі, аби досягати максимального ефекту…

Григорій Кравцов, з яким “ГРУПА ВПЛИВУ” познайомилася у 2018-му році, й відтоді почала отримувати фахову підтримку, провів для організації кілька нових тренінгових та консультаційних сесій з приводу написання грантових заявок та вдосконалення комунікаційних навичок під час спілкування з грантодавцями. Обов’язково протестуємо нові знання на практиці!

“Згуртованість команди та протидія професійному вигоранню” – ще один цикл навчально-практичних заходів від психологині, психотерапевтки, тренерки Наталії Тюленевої. Не секрет, що громадська діяльність перебуває в групі ризику, де може відбуватися стрімке психо-емоціне вигорання. Кілька потужних й водночас легких за формою сесій від пані Наталії, одна з яких була виїзною у м. Буча під Києвом, додали “ГРУПІ ВПЛИВУ” натхнення й впевненості!

І нарешті абсолютно новий напрямок для Громадського холдингу у такому всеосяжному вимірі – “Фасилітація для розвитку громад”. Завдяки Ксенії Ємшиній ми ознайомилися з інструментами для налагодження діалогу й продуктивної та дієвої комунікації в групах, які можуть мати антагоністичні погляди чи підходи до вирішення якихось локальних проблем чи завдань. Або, іншими словами, “ГРУПА ВПЛИВУ” навчилася сіяти мир і злагоду під час колективного обговорення гострих тем чи суперечок.

Громадський холдинг “ГРУПА ВПЛИВУ” висловлює подяку ІСАР “Єднання” за можливість посилити власні спроможності, отримати нові знання, а також усім експертам та тренерам, які з нами працювали!  Ви додали яскравих барв у цей дещо хаотичний, суперечливий і непрогнозований рік, на своєму рівні ми спільно заклали гарні, оптимістичні тенденції!